Рішення

від 22.04.2024 по справі 305/770/21

РАХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 305/770/21

Провадження по справі 2-др/305/5/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2024. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

секретаря судового засідання Вербещука В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Неште Алли Іванівни про ухвалення додаткового рішення,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Рахівського районного суду перебувала цивільна справа №305/770/21 провадження по справі 2/305/11/24 за позовом ОСОБА_2 , яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Рахівська державна нотаріальна контора Південно-Західного управління Міністерства юстиції України (м. Івано-Франківськ) про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та за заповітом, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Представник відповідача, ОСОБА_1 адвокат Неште Алла Іванівна, 04.04.2024 надіслала до суду через систему "Електронний суд" заяву про ухвалення додаткового рішення. Заяву мотивує тим, що 01.04.2024 Рахівським районним судом Закарпатської області було винесено ухвалу суду про залишення позову без розгляду по справі№305/770/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 правонаступником якої є ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Рахівська державна нотаріальна контора Південно-Західного управління юстиції України про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та за заповітом, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно. У відзиві на позов, Відповідачем було заявлено відшкодування понесених Відповідачем витрат на правову допомогу в орієнтовній сумі 28 000 грн. 00 коп. (двадцять вісім тисяч гривень 00 коп.) Відповідачем здійснено оплату правової (правничої) допомоги що відповідно до ч.2 ст.133 Цивільного процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних зрозглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, та відповідно до ст.142 ЦПК підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача. Вказані витрати підтверджено наданими документами, а саме: копією Договору про надання правової допомоги 015/23 від 15 червня 2023 року; довідкою про розрахунок витрат на правничу допомогу; актом надання правової допомоги №012 від 01.04.2024; копією прибуткового касового ордеру. Що стосується витрат на правову допомогу, зазначає наступне. Між адвокатом та клієнтом укладений договір про надання правничої допомоги №015/23 від 15 червня 2023 року. Відповідно до умов договору підпунктом 5.1 п.5 передбачено, що оплата за надані послуги по даному договору здійснюється за домовленістю, на підставі акту виконаних робіт з розрахунку розміру прожиткового мінімуму на одну особу станом на дату підписання акту х 40% =1 год витраченого часу. В наведеній довідці , а саме від 01.04.2024 року (яка є невід`ємною частиною договору) вказано повний розрахунок витрат на правничу допомогу, погоджений Замовником (Клієнтом), дата отримання коштів адвокатом та підписи обох сторін, що також підтверджується Актом надання правової допомоги від 01.04.2024. У Постанові Великої Палати у справі № 910/12876/19, суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом і суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Відповідно до позиції ВС/КАС у справі № 280/2635/20 від 21.01.2021 - для цілей відшкодування витрат на правову допомогу заявник може використовувати будь-який документ, який свідчить про фактичне понесення таких витрат. На підставі наведеного, просила ухвалити додаткове рішення по справі 305/770/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 правонаступником якої є ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Рахівська державна нотаріальна контора Південно-Західного управління юстиції України про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та за заповітом, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, та стягнути з Позивача на користь Відповідача витрати на правову (правничу в допомогу в сумі 30368 грн. 00 коп. (тридцять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 коп.)

Представник позивача ОСОБА_3 , адвокат Поштак Юстина Степанівна, 12.04.2024 подала через канцелярію суду заяву, в якій зазначила наступне. У разі залишення позову без розгяляду вимоги відповідача про компенсацію здійснених ним витрат підлягають задоволенню у разі необгрунтованих дій позивача, або у випадках зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправолмірних дій сторони. Тобто, для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необгрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується. Звернення позивача ОСОБА_3 до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необгрунтованими та тягнути за собою обов`язок позивача відшкодувати понесені відповідачем витрати на провову допомогу. Сам по собі факт залишення позову без розгляду за заявою позивача не може бути підставою для задоволення вимог відповідача про компенсацію здійснених ним витрат. Жодних доказів , які вказували на необгрунтованість дій позивача відповідачем не надано. У заяві про стягнення судових витрат у розмірі 30308 гривень, пов`язаних із правовою допомогою, заявник не зазначив, які дії позивача у вказаній справі були необгрунтованими, що є підставою для компенсації витрат, пов`язаних з розглядом справи у зв`язку із залишенням позову без розгляду. На обгрунтування витрат на правову допомогу, адвокатом вказано написання відзиву, який поданий в порушення строків встановлених ч.8 ст.178 ЦПК України. Тобто, адвокат усвідомлюючи що відзив на позовну заяву подано з порушенням вказаних строків (на який витрачено часу 3 години), в подальшому написала 11 адвокатських запитів для зібрання документів, частина з яких вже була приєднана позивачем до матеріалів справи, а інша частина взагалі не носить в собі доказової сили, підготовка та подання клопотання про долучення доказів, обсягом 2 аркуші на яку витрачено 2 години, свідчить про штучне збільшення обсягу робіт адвоката за рахунок подачі таких документів та ефективність роботи адвоката. Таким чином, складність підготовлених адвокатом процесуальних документів, слід оцінювати не лише з огляду на їх кількість і обсяг (кількість сторінок), а й з урахуванням наведеного в них обгрунтування. Наявний відзив у матеріалах справи не є тим належним та достатнім доказом, який підтверджує необгрунтовані дії позивача при зверненні до суду. На підставі наведеного, просила відмовити у задоволенні заяви представника відповідача, ОСОБА_5 про ухвалення додаткового рішення.

Позивач ОСОБА_3 , в судове засідання не з`явився. Його представник, адвокат Поштак Ю.С. 22.04.2024 подала через канцелярію суду заяву, в якій просила розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення провести без її участі та участі позивача. У задоволенні заяви просила відмовити з врахуванням доводіввикладених в заяві від 12.04.2024.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. 15.04.2024 подала через канцелярію суду заяву, в якій просила розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення без її участі та без участі її адвоката. Заяву підтримує у повному обсязі, просить таку задовольнити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Рахівської державної нотаріальної контори Південно-Західного управління Міністерства юстиції України (м. Івано-Франківськ), у судове засідання не з`явився. Про причини неявки суд не повідомили.

У відповідності до ч.ч.3, 4 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

На підставі ч.2ст.247ЦПК України,фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.

Вивчивши матеріали справи, суд, приходить до наступного висновку.

27.04.2021, адвокат, ОСОБА_2 , яка діяла від імені та в інтересах ОСОБА_3 звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та за заповітом, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідно до свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, яке видане виконавчим комітетом Ясінянської селищної ради народних депутатів 18 червня 1996 року, батькам позивача, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в рівних долях належав житловий будинок АДРЕСА_1 . 14 листопада 1996 року, ОСОБА_7 , належну їй 1/2 частину житлового будинку за АДРЕСА_1 подарувала позивачу, що підтверджується договором дарування серії ААА №257850, який посвідчений державним нотаріусом Рахівської ДНК, ОСОБА_8 . ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті відкрилася спадщина на все спадкове майно, належне йому на праві приватної власності, в тому числі на те яке він має відповідне право. На день смерті йому належала 1/2 частина житлового будинку за АДРЕСА_1 . Після смерті спадкодавця, ОСОБА_6 , спадкоємцями першої черги спадкування за законом, у відповідності до ст.530 ЦК України (в редакції 1963 року) були позивач та його мати ОСОБА_9 , як особи, які проживали разом зі спадкодавцем та які фактично прийняли спадщину. 24 грудня 2003 року мати позивача, ОСОБА_9 отримала свідоцтво про право на спадщину по закону на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 . При цьому, ОСОБА_9 не повідомила нотаріусу Рахівської ДНК про те, що є інші спадкоємці, які прийняли спадщину після смерті спадкодавця, а нотаріус не перевірив коло спадкоємців. Позивач не відмовлявся від прийняття спадщини після смерті свого батька, прийнявспадщину у відповідності до ст.ст 548, 549 ЦК України (в редакції 1963 року), оскільтки на момент смерті спадкодавця був зареєстрований та по сьогоднішній день є зареєстрованим в спадковому житловому будинку. ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . За свого життя, ОСОБА_9 , зробила заповітне розпорядження, за яким все своє майно заповіла відповідачу, ОСОБА_4 . 16 листопада 2010 року, державним нотаріусом Рахівської ДНК, відповідачу ОСОБА_4 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Спадкове майно на яке видано свідоцтво, складається з 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 та яке належало спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Рахівською ДНК 04 грудня 2003 року за реєстром №2/571 та зареєстрованого Рахівським районним бюро технічної інвентаризації 12 лютого 2004 року, реєстраційний номер:2667270 № запису:1959 в книзі: 10. З метою отримання правовстановлюючих документів на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , зокрема витягу про державну реєстрацію права власності на майно, яке позивачу належить на підставі договору дарування 1/2 частини житлового будинку, позивач звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно. Однак, державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_10 26 листопада 2020 року, позивачу надано відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, у зв`язку із тим, що розглянувши документи подані для проведення державної реєстрації прав, встановлено суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а саме домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_9 - 1/2 частка власності на підставі свідоцтва про право на спадщину, посвідченого Рахівською ДНК №2/572 від 04.12.2003 та за ОСОБА_4 - 1/2 частка власності на підставі свідойтва про право на спадщину, посвідченого Рахівською ДНК №2-954 від 16.11.2012. З вище наведеного, вбачається порушення спадкових прав позивача, а отримання відповідачем свідоцтва про право на спадщину за заповітом та подальша реєстрація права власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , суперечить нормам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, яким вреульовується дпний цивільно-правовий спір. Про те, що право власності на спадкове майно зареєстроване за іншими особами, позивач дізнався лише 26 листопада 2020 року при зверненні до державного реєстратора прав на нерухоме майно із заявою про видачу йому витягу про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , у зв`язку із чим строки загальної позовної давності, визначені положеннями ст.257 ЦК України не спливли. На підставі наведеного, просила визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину по закону, видане 04 грудня 2003 року державним нотаріусом Рахівської ДНК, ОСОБА_8 та зареєстроване за реєстром №2-571 на ім`я ОСОБА_9 . Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 16 листопада 2010 року державним нотаріусом Рахівської ДНК, ОСОБА_8 та зареєстроване за реєстром №2-954 на ім`я ОСОБА_4 . Скасувати запис про державну реєстрацію права власності від 12.02.2004 за №37833172 на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 . Вирішити питання розподілу судових витрат.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області, ОСОБА_11 від 06.05.2021 відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 04.06.2021. Залучено до участі у справі: Рахівську державну нотаріальну контору Південно-Західного управління Міністерства юстиції України (м. Івано-Франківськ), як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою суду від 04.06.2021, витребувано від Рахівської державної нотаріальної контори Південно-Західного управління Міністерства юстиції України (м. Івано-Франківськ), належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи заведеної після смерті: ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оголошено перерву у підготовчому засіданні до 23 липня 2021 року.

У зв`язку з невиконанням ухвали суду про витребування доказів, підготовче засідання неоднаразово відкладалося.

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 10 травня 2022 року, виданого виконавчим комітетом Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, вбачається, що відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 померла.

Оскільки спірні правовідносини допускають правонаступництво, ухвалою суду від 01 червня 2022 року, зупинено провадження у справі до залучення до участі у справі правонаступника відповідача ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 22.03.2023 поновлено провадження у справі. Задоволено клопотання представника позивача, адвоката Поштак Ю.С. про витребування доказів. Витребувано від приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінського Віталія Даниловича, місцезнаходження: 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Залізнична, №5/1 "а", належним чином завірену копію матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

24.05.2023 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінським В.Д. виконано ухвалу суду про витребування доказів від 22.03.2023 та надано копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4 .

01.06.2023представник позивача,адвокат ПоштакЮ.С.подала клопотання про залучення правонаступника відповідача ОСОБА_4 . Клопотання мотивовано тим, що 29.07.2022 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу, Павлінським В.Д. щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , було заведено спадкову справу №69526510 та 10.03.2023 видано свідоцтво про право на спадщину на ім`я ОСОБА_1 . На підставі наведеного, просила залучити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН: НОМЕР_2 , мешканку АДРЕСА_2 до участі у розгляді справи, як правонаступника померлої ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 01.06.2023, залучено доучасті всправі запозовом ОСОБА_2 ,яка дієвід іменіта вінтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 ,третя особаяка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору,Рахівська державнанотаріальна контораПівденно-Західногоуправління Міністерстваюстиції України(м.Івано-Франківськ)про визнаннянедійсним свідоцтвапро правона спадщинуза закономта зазаповітом,скасування державноїреєстрації прававласності нанерухоме майно - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,ІПН: НОМЕР_2 ,мешканку АДРЕСА_2 , як правонаступника померлого відповідача ОСОБА_4 .

30.06.2023, представником відповідача ОСОБА_1 , адвокатом Неште А.І. подано відзив на позов.

Ухвалою суду від 30.06.2023 задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Неште А.І. про витребування доказів. Витребувано від державного нотаріуса Рахівської державної нотаріальної контори Південно-Західного управління Міністерства юстиції України (м. Івано-Франківськ), ОСОБА_8 , договір дарування 1/2 частини житлового будинку серії ААА №257850, укладений 14.11.1996 між дарувальником ОСОБА_9 та обдарованим ОСОБА_3 , зареєстрований в реєстрі за №2-225.

Ухвалою суду від 24.07.2023, тимчасово вилучено від Рахівської державної нотаріальної контори Південно-Західного управління Міністерства юстиції України (м. Івано-Франківськ), (код ЄДРПОУ 02883989, адреса: 90600, Закарпатська обл., Рахівський район, місто Рахів, вул. Миру, будинок 1), належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи заведеної після смерті: ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Виконання ухвали доручено Рахівському відділу державної виконавчої служби у Рахівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), місцезнаходження: м. Рахів, вул. Шевченка, №43, Закарпатської області, для негайного виконання. Зупинено провадження у цивільній справі до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження судом.

Ухвалою суду від 30.11.2023, відмовлено представнику відповідача ОСОБА_1 , адвокату Неште А.І. у задоволенні заяви про поновлення провадження у справі.

07.12.2023 Рахівською ДНК надано суду належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

11.12.2023 головним державним виконавцем Рахівського відділу державної виконавчої служби у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Н. Булеца подано через канцелярію суду лист, в якому зазначено неможливість виконання ухвали суду від 24.07.2023 про тимчасове вилучення доказів в частині вилучення від Рахівської ДНК належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи заведеної після смерті: ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки матеріали спадкової справи у Рахівській державній нотаріальній конторі відсутні, у зв`язку з передачею справ Рахівської ДНК, включно до 2023 року до Закарпатського обласного державного нотаріального архіву.

Ухвалою суду від 05.02.2024, поновлено провадження у справі. Призначено справу до підготовчого засідання на 10 годину 00 хвилин 28 лютого 2024 року.

Ухвалою суду від 28.02.2024 закрито підготовче провадження у справі. Призначено справу до судового розгляду по суті на 01.04.2024.

01.04.2024, представник позивача ОСОБА_3 , адвокат Поштак Юстина Степанівна, подала через канцелярію суду заяву про залишення позову без розгляду.

Ухвалою суду від 01.04.2024 позовну заяву ОСОБА_2 , яка діяла від імені та в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Рахівська державна нотаріальна контора Південно-Західного управління Міністерства юстиції України (м. Івано-Франківськ) про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та за заповітом, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно - залишено без розгляду.

Під час постановлення ухвали про залишення позову без розгляду питання про судові витрати не вирішувалося.

У відповідності до ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Представник відповідача, ОСОБА_1 , адвокат Неште Алла Іванівна, у відзиві на позов просила стягнути з позивача на користь відповідача понесені витрати на правову допомогу в орієнтованій сумі 28000 гривень. При цьому зазначила, що довідка розрахунку наданої правової допомоги та акт виконаних робіт будуть подані пізніше.

Статтею 246 ЦПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.

Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом із тим, законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з статтею 138 ЦПК України витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов`язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з частиною 2 статті 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

З вище наведених норм закону вбачається, що встановлення яких-небудь привілеїв для позивача є в свою чергу обмеженням прав для відповідача на справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд справи.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справи є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Вiдповiлно до частини п`ятої статтi 142 ЦПК України, у разi залишення позову без розгляду вiдповiдач має право заявити вимоги про компенсацiю здiйснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслiдок необrрунтованих дiй позивача.

За змiстом частини дев`ятої статтi 141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Цивільна справа №305/770/21 за позовом ОСОБА_2 , яка діяла від імені та в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Рахівська державна нотаріальна контора Південно-Західного управління Міністерства юстиції України (м. Івано-Франківськ) про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та за заповітом, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, перебувала у провадженні суду близько трьох років. За цей період часу, позивачем та його представником не надано всіх доказів, які б підтверджували обставини, якими позивач обгрунтовував свої позовні вимоги. Такі дії позивача та його представника, суд вважає необгрунтованими та неправильними, у зв`язку з чим відповідач у відповідності до ч.5 ст.142 ЦПК України має право на компенсацію понесених нею витрат пов`язаних з розглядом справи.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо не співмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

На підтвердження вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем ОСОБА_1 , адвокат Неште А.І. надала: Договір про надання правничої допомоги №015/23 від 15.06.2023, який підписаний сторонами; акт розрахунку з надання правничої допомоги №022 від 01 квітня 2024 року; довідку розрахунок витрат на правничу допомогу (детальний опис проведених, виконаних робіт адвокатом по цивільній справі №305/770/21, від 01.04.2024; прибутковий касовий ордер від 01.04.2024 про оплату 30368 гривень.

Вказані докази є належними та допустимими для стягнення витрат на користь сторони, яка їх понесла - ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що відповідач, ОСОБА_1 довела належними та допустими доказами витрати на правову допомогу, які були понесені нею, у зв`язку з розглядом справи, вказані витрати є розумними з огляду на складність справи, реальності адвокатських послуг, їх дійсності та необхідності, враховуючи обсяг виконаних робіт, тому заява про ухвалення додаткового судового рішення у справі №305/770/21 є підставною та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76- 81, 89, 133, 137, 141, 246, 263-265, 270, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Неште Алли Іванівни про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.

Стягнути з позивача ОСОБА_3 на користь відповідача ОСОБА_1 30368 (тридцять тисяч триста шістдесят вісім) гривень судових витрат на правничу допомогу.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН: НОМЕР_3 , мешканець АДРЕСА_1 .

Відповідач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН: НОМЕР_2 ,мешканка АДРЕСА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Рахівська державна нотаріальна контора Південно-Західного управління Міністерства юстиції України (м. Івано-Франківськ), місцезнаходження: 90600, м. Рахів, вул. Миру, 1, Закарпатської області.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішеннясуду можебути оскарженопротягом тридцятиднів здня складення повного судового рішення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 30 квітня 2024 року.

Головуюча: М.О. Марусяк