Постанова

від 09.10.2023 по справі 758/16719/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ 33/824/4158/2023 Постанова винесена суддею Кітовим О.В.

Категорія: ч. 1 ст. 483 МКУ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2023 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Горб І.М., за участю захисника Габрєва В.В. та представників Енергетичної митниці Гереги К.М. і Холодкової О.С., розглянувши апеляційну скаргу захисника Габрєва Віталія Валерійовича на постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 07 липня 2023 року стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верем`я Обухівського району Київської області, громадянина України, працюючого капітаном ТОВ «Тефін», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

в с т а н о в и л а:

Постановою судді Подільського районного суду м. Києва від 07 липня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 380 945,06 доларів США, що станом на момент переміщення товарів через митний кордон України, згідно з офіційним курсом НБУ, становить 10 350 886,8 грн., з конфіскацією цих товарів, зі стягненням, відповідно до ст. 541, ч. 3 ст. 461 МК України, їх вартості в сумі 10 350 886,8 грн, а всього - 20 701 776,6 грн.

Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 грн 80 коп.

Згідно з постановою, суд розглянув протокол про порушення митних правил №0087/90300/21 від 27 серпня 2021 року, складений головним державним інспектором оперативного відділу Управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Енергетичної митниці ОСОБА_2 , відповідно до якого, 06 липня 2020 року через пункт пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт» митного поста «Ізмаїльський» Одеської митниці Держмитслужби з порту Русе (Республіка Болгарія) судном «Django» (прапор України, капітан ОСОБА_1 ) на митну територію України на адресу ТОВ «Транснафта Оіл» (м. Київ, вул. Сім`ї Стешенків, буд. 1, код ЄДРПОУ 43573595) переміщено товар «паливо дизельне Gasoil 10РРМ» у кількості 1 002,487 тон.

Переміщення товару через митний кордон України було здійснене на підставі наданих та підписаних капітаном судна «Django» ОСОБА_1 документів, а саме: коносаменту від 12 червня 2020 року № 02/0620-RN, вантажного маніфесту від 12 червня 2020 року № 02/0620-RN, в яких зазначено, що переміщується товар «Gasoil 10РРМ» у кількості 1 002,487 мт in Vac, та рапорту заміру пустот судна «Django» (Ullage Report (ASTM)) № 2020/05, який також підписаний капітаном судна ОСОБА_1 , складеного 12 червня 2020 року в порту Русе (Республіка Болгарія) із зазначенням кількості (1 002,487 мт in Vac.) завантаженого до танків судна «Django» товару «Gasoil 10РРМ».

Зазначений товар 06 липня 2020 року, агентом з митного оформлення митного брокера ФОП « ОСОБА_3 », гр. ОСОБА_3 був заявлений до митного оформлення та був оформлений у вільний обіг на території України в Енергетичній митниці Держмитслужби за МД типу «ІМ 40 ДЕ» № UA903170/2020/000563.

З метою здійснення перевірки законності ввезення на митну територію України даного товару був направлений запит до митних органів Республіки Болгарія (лист Енергетичної митниці Держмитслужби від 22 липня 2020 року № 7.6-1/20-20/1683).

Відповідно до інформації та копій документів, наданих митними органами Республіки Болгарія (лист ДМСУ від 28 грудня 2020 року № 08-1/20-02-01/7.6/17754), відправником товару є підприємство «Lukoil Bulgaria Bunker» LTD (42, Todor Aleksandrov Blvd., 1303 Sofia, Bulgaria BG 200151591), одержувач товару визначається за розпорядженням фірми «Felina Development» LP (Suite 4364, Mitchell House, 5, Mitchel srt, Edinburgh Scotland, United Kingdom), порт вивантаження - Джурджулешть, Республіка Молдова.

Також, відповідно до митної декларації від 17 травня 2020 № MRN 20BG004006AA357368, оформленої митними органами Республіки Болгарія, та коносаментів River way bill від 12.06.2020 № 182-R (кількість 1 446,464 мт in Vac) та № 183-R (кількість 453,536 мт in Vac), з Республіки Болгарія відправлено товар «паливо дизельне Gasoil 10 РРМ» загальною кількістю 1 900,266 тон, вартістю 617,5 тис. дол. США.

Відповідно до документів, наданих під час митного оформлення товару в Україні за МД від 06 липня 2020 року № UA903170/2020/000563, ввезено товар «паливо дизельне Gasoil 10 РРМ» у кількості 1 002,487 тон, вартістю 380,945 тис. дол. США.

Враховуючи виявлені розбіжності щодо кількості та вартості товару, відправленого з Республіки Болгарія та оформленого в Україні, а також наявну інформацію про можливе вивантаження частини товару в порту Джурджулешть (Республіка Молдова), направлено запит до митних органів Республіки Молдова (лист Енергетичної митниці Держмитслужби від 28 січня 2021 року № 7.6-1/20-20/275).

11 червня 2021 року Енергетичною митницею Держмитслужби отримано відповідь митних органів Республіки Молдова (лист Держмитслужби № 20/20-02-01/7/1806). Згідно з інформацією, наданою митними органами Республіки Молдова, морський транспорт, - судно «Django» (прапор України) в міжнародний вільний порт Джурджулешть не заходив та товар «паливо дизельне Gasoil 10 РРМ» не вивантажувався.

Відповідно до п. 2.1. Розділу 2 Додатку до Конвенції «Про полегшення міжнародного морського судноплавства 1965 року» (далі Конвенція), підписаної Україною 21 вересня 1993 року, при прибутті суден, серед інших документів, подається Декларація про вантаж, яка є основним документом, що містить відомості про вантаж судна, згідно з п. 2.3.3. Розділу 2 Додатку до Конвенції «...Державна влада приймає Декларацію про вантаж, датовану і підписану капітаном...» у відповідності до п. 2.3.4. Розділу 2 Додатку до Конвенції «Державній владі слід приймати замість Декларації про вантаж примірник суднового маніфесту за умови, що він містить всі відомості, що вимагаються у відповідності до Рекомендованої практики 2.3.1. і 2.3.2., датований і підписаний у відповідності до Стандарту 2.3.3. та у якості альтернативи державна влада може приймати примірник коносамента, підписаний у відповідності до Стандарту 2.3.3, або його завірену копію, якщо це доцільно з точки зору характеру і кількості вантажу, і за умови, що будь-які відомості, необхідні у відповідності до Рекомендованих практик 2.3.1 і 2.3.2, які не містяться в таких документах, надаються в іншій формі і належним чином завіряються.»

Відповідно до п. 2.3.1. Розділу 2 Додатку до Конвенції при відправленні судна з порту, в документах зазначаються відомості про назву і національну приналежність судна, прізвище капітана, порт призначення та у відношенні вантажу, що взятий в даному порту: марка і серійний номер; кількість і тип упаковки; кількість і опис вантажів, а також номери коносаментів на вантаж, взятий в даному порту.

Відповідно до ст. 58 Кодексу торговельного мореплавства України, на капітана судна серед інших обов`язків покладається вжиття всіх заходів, необхідних для запобігання завданню будь-якої шкоди вантажу, також капітан судна внаслідок свого службового становища визнається представником вантажовласника щодо дій, викликаних потребами вантажу або плавання, і у разі зіпсуття, пошкодження і втрати вантажу, що перевозиться, у результаті яких можуть бути пред`явлені претензії або позови до судновласника, капітан судна повинен вжити всіх необхідних заходів для документального оформлення цих випадків у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Жодних документів під час перетину митного кордону України, що свідчать про вивантаження частини товару під час здійснення рейсу з порту Русе (Республіка Болгарія) до порту Ізмаїл (Україна) у період 12 червня 2020 року - 06 липня 2020 року, капітаном судна «Django» гр. ОСОБА_1 до митних органів України не надано.

Тобто у митниці місця відправлення (порт Русе Республіка Болгарія) було оформлено експортну поставку товару «паливо дизельне Gasoil 10 РРМ» у кількості 1 900,266 тон, вартістю 617,5 тис. дол. CША.

Таким чином капітан судна «Django» гр. ОСОБА_1 , під час переміщення даного товару на митну територію України, надав митним органам України документи, а саме: коносамент від 12 червня 2020 року № 02/0620-RN, вантажний маніфест від 12 червня 2020 року № 02/0620-RN, з відомостями про іншу кількість товару «Gasoil 10РРМ», що переміщувався судном «Django» під час здійснення рейсу з порту Русе Республіка (Болгарія) до порту Ізмаїл (Україна) у період 12 червня 2020 року - 06 липня 2020 року та які відрізняються від документів коносамент River way bill від 12 червня 2020 року №№ 182-R, 183-R, оформлених в порту Русе (Республіка Болгарія) під час відправлення судна.

Тобто капітаном судна «Django» ОСОБА_1 було здійснено переміщення вантажу через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митним органам України як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві дані щодо кількості товару «паливо дизельне Gasoil 10РРМ».

Відповідно до інформації, розміщеної в ПІК «Боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил» ЄАІС Держмитслужби України, встановлено, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальність за вчинення правопорушень передбачених ст. ст. 482, 483 Митного кодексу України не притягувався.

Таким чином, в діях капітана судна «Django» ОСОБА_1 наявні ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, а саме: переміщення або дії, спрямовані на переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом надання митному органу, як підстави для переміщення товару, документів, що містять неправдиві відомості.

Суд у постанові дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

В апеляційній скарзі захисник Габрєв В.В., вважаючи постанову суду незаконною, необґрунтованою, внаслідок її ухвалення з однобічним та неповним з`ясуванням судом обставин справи, просить її скасувати, а провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 закрити за відсутності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що твердження Енергетичної митниці, що ОСОБА_1 були підписані коносамент від 12 червня 2020 року № 02/0620-RN, вантажний маніфест від 12 червня 2020 року № 02/0620-RN та рапорт заміру пустот судна «Django» № 2020/05, є лише припущенням.

06 липня 2020 року товар, який переміщувався судном «Django», капітаном якого з 71 милі рейсу був ОСОБА_1 , агентом з митного оформлення митного брокера ФОП « ОСОБА_3 » гр. ОСОБА_3 був заявлений до митного оформлення та був оформлений у вільний обіг на території України в Енергетичній митниці Держмитслужби за МД типу «ІМ 40 ДЕ» № UA903170/2020/000563.

З цього слідує, що жодних документів ОСОБА_1 не підписував, а під час проходження митного контролю надав ті документи, які йому надані власником товару - «Felina Development» LP, оскільки ОСОБА_1 фактично являється перевізником товару, належного вказаній компанії.

Для митного оформлення, вказаного у протоколі про порушення митних правил, товару ОСОБА_1 надано коносамент від 12 червня 2020 року № 02/0620-RN, вантажний маніфест від 12 червня 2020 року № 02/0620-RN, рапорт замір пустот судна «Django» № 2020/05, в яких зазначено, що переміщується товар «Gasoil 10PPM» у кількості 1002,487 мт in Vac, які залишені попереднім капітаном та надані власником товару «Felina Development» LP.

У якості підстав для переміщення вказаного товару через митний кордон України ОСОБА_1 надано митним органам України усі документи у відповідності до чинного законодавства.

З цього слідує, що ОСОБА_1 за своїм статусом є лише перевізником, у зв`язку з чим, згідно встановлених обставин справи, він не може нести відповідальність за ст. 483 МК України, оскільки для притягнення до відповідальності за вказаною нормою закону необхідна вина у формі прямого умислу. Однак матеріали справи не містять доказів наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, що ставиться йому у вину органом митниці, а в його діях не встановлено факту подання ним документів з неправдивими відомостями.

Поміж іншого, ОСОБА_1 не мав умислу на переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, оскільки до митного оформлення ним було подано документи, які були надані попереднім капітаном та власником товару «Felina Development» LP, сумнівів в достовірності яких він не мав і об`єктивно не міг знати про їх можливу невідповідність.

ОСОБА_1 , фактично діючи на виконання договору перевезення, виконуючи обов`язки перевізника товару, надав митним органам документи, які в свою чергу були надані йому продавцем товару, не маючи при цьому жодного умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України.

При цьому митним органом не надано достатніх доказів, які б беззаперечно вказували на те, що дії ОСОБА_1 спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, і те, що ним було умисно подано до митного оформлення документи, які містять неправдиві відомості щодо вартості товару.

Матеріали справи не містять доказів вчинення ОСОБА_1 будь-яких дій, що утворюють об`єктивну сторону складу порушення митних правил, з огляду на те, що, згідно поданої електронної декларації, декларант - ТОВ «ТРАНСНАФТА ОІЛ», а представник - ФОП ОСОБА_3 . До того ж, у протоколі не зазначено, які саме дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, вчинив ОСОБА_1 .

Також у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що документи, подані до митного оформлення, містять неправдиві дані, тобто відомості, зазначені у них, належним чином не перевірені та не спростовані, а тому в діях останнього відсутні будь-які ознаки вчинення умисного переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів.

Таким чином в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки об`єктивної та суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Крім того, апелянт вказує на недопустимість поданих митним органом доказів.

Так, митним органом до протоколу додано листи із додатками від Республіки Болгарії та Республіки Молдова. При цьому до протоколу не долучено належного перекладу відповідних документів на українську мову, здійсненого відповідно до норм чинного законодавства, що унеможливлює визнання їх належними доказами в справі.

У матеріалах справи наявний лист, начебто від митних органів Республіки Болгарія, який складено англійською мовою та який не зареєстрований в Державній митній службі України.

На підставі документу, походження якого не встановлено, митними органами України додано переклад, начебто саме листа митних органів Республіки Болгарія, здійсненого на підставі документу не зареєстрованого в митних органах України та особою, яка не є належним перекладачем, оскільки повноваження останнього до протоколу не додано. Повноваження та освіта (кваліфікація) особи, яка здійснила переклад зазначеного незареєстрованого документу не підтверджені жодним належним документом, що ставить під сумнів достовірність її перекладу, а тому документ не може в силу ст. 495 МК України вважатися належним та допустимим доказом у справі.

Матеріали справи не містять будь-яких відомостей щодо повноважень особи, як перекладача, що здійснювала переклад не зареєстрованого в митних органах документу з англійської на українську.

Більшість документів, які митним органом покладені в основу здійснення перевірки, за результатами якої він прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ознак порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, складені болгарською та румунською мовами, але матеріали справи не містять належних перекладів із зазначенням відповідальної за такий переклад особи, а також документів, що підтверджують її рівень володіння мовою, знання якої необхідні. Крім того, в матеріалах справи наявні документи, переклад яких взагалі відсутній. Таким чином, дані документи не можуть розцінюватися як належні та допустимі докази.

Крім того, з матеріалів, доданих до протоколу, вбачається, що висновок про можливе порушення ОСОБА_1 митних правил ґрунтується на підставі порівняння експертної декларації Республіки Болгарія та імпортної декларації на території України.

З експортної декларації вбачається, що експортером товару є «LUKOIL-BULGARIA BUNKER EOOD», а отримувачем «FelinaDevelopment» LP. У той же час, з імпортної декларації вбачається, що експортером товару є «Felina Development» LP, а отримувачем - «ТРАНСНАФТА ОІЛ».

У той же час, матеріали справи не містять будь яких беззаперечних доказів того, що експортером «LUKOIL-BULGARIA BUNKER EOOD» було вірно задекларовано товар, який поставляється «FelinaDevelopment» LP.

Також матеріали справи не містять будь якого запиту, адресованого Felina Development» LP, з метою перевірки законності ввезення останнім на територію України дизельного палива - 1002,487 тон для ТОВ «ТРАНСНАФТА ОІЛ».

При цьому апелянт наголошує, що «LUKOIL-BULGARIA BUNKER EOOD» продано, а «Felina Development» LP придбано та прийнято товар на території Республіки Болгарія. З цього моменту власником товару є виключно «Felina Development» LP.

Судно «Django» використовувалось «Felina Development»LP виключно, як засіб для доставки товару своїм контрагентом, у тому числі й ТОВ «ТРАНСНАФТА ОІЛ».

З цього слідує, що капітан, який здійснював завантаження товару, так і капітан, який доставляв товар на територію України, виконували доручення власника товару - «FelinaDevelopment» LP та здійснювали поставки товару на підставі наданих останнім документів. У ОСОБА_1 не виникає обов`язку контролювати та координувати діяльність «Felina Development» LP.

ОСОБА_1 , виконуючи доручення власника товару «Felina Development»LP, поставив на територію України 1002,487 тон дизельного палива на ім`я ТОВ «ТРАНСНАФТА ОІЛ», що підтверджується відповідними документами щодо митного оформлення вказаного товару, наданого агентською компанією та листом Одеської митниці від 16 липня 2021 року за 7.10-4/28.9-01/7/933.

Згідно цього листа, митні формальності із пропуску на митну територію України судна закордонного плавання «Django» 06 липня 2020 року здійснювали на борту судна. Згідно наявних баз обліку, кількість вантажу «дизельне паливо» на борту становила 1002,487 тон.

З цього слідує, що 06 липня 2020 року, перебуваючи на борту судна «Django», митними органами проведено митні формальності, будь-яких порушень митного законодавства не встановлено, а документи які стали підставою для митного оформлення, фактично відповідали товару, який ввозився на територію України.

Таким чином, Енергетичною митницею не своєчасно, не всебічно, не повно та не об`єктивно з`ясовано усі обставини даної справи, а протокол ґрунтується на припущеннях митного органу, чим порушено вимоги ст. 486 МК України.

Крім того, вказує на закінчення строків давності для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

У відповідності до вимог чинного законодавства, початковим моментом перебігу строку давності повинен бути саме день вчинення особою правопорушення, а не день його виявлення, оскільки тривалість строку давності притягнення до відповідальності не може мати необмежений характер та залежати від ефективності та дієвості органів, які повинні виявляти певні порушення.

Рішенням Конституційного суду № 5-р(ІІ)/2023 від 05 липня 2023 року визнано неконституційним абзац другий ч. 1 ст. 483 МК України, вказавши, що встановлення національним законодавством строку давності притягнення до адміністративної відповідальності відповідає вимогам верховенства права та забезпечує реалізацію принципу юридичної визначеності, оскільки вказані строки не застосовуються тільки до осіб, які вчинили злочини проти людства та воєнні злочини.

Зі змісту протоколу слідує, що Енергетична митниця вважає, що ОСОБА_1 начебто вчинено адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 483 МК України, саме 06 липня 2020 року, тому, виходячи із загальних строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, строк давності для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 483 МК України, сплинули.

Також апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду м. Києва від 07 липня 2023 року, як пропущений з поважних причин, посилаючись на те, що вперше ним було подано апеляційну скаргу 17 липня 2023 року, однак 27 липня 2023 року Київський апеляційний суд її повернув.

З висновками апеляційного суду щодо підстав повернення скарги захисник не погоджується, зазначаючи, що він приймає участь у цій справі з 2021 року та жодного разу не ставилося питання про його повноваження у цій справі в суді першої інстанції.

При цьому апелянт зазначає, що постанова Київського апеляційного суду від 27 липня 2023 року була оприлюднена 31 липня 2023 року, про яку йому стало відомо 08 серпня 2023 року, а тому вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, у зв`язку з чим просить його поновити.

На апеляційну скаргу захисника Габрєва В.В. від представника Енергетичної митниці Гереги К.М. надійшли заперечення, в яких представник, вважаючи постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 07 липня 2023 року законною і обґрунтованою, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу захисника Габрєва В.В. без задоволення.

Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення захисника Габрєва В.В. на підтримку доводів апеляційної скарги, а також заперечення представників митниці Гереги К.М. та Холодкової О.С. проти її задоволення, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 5 ст. 529 МК України, постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

Статтею 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, або її захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, 17 липня 2023 року захисником Габрєвим В.В. через Подільський районний суд м. Києва було подано апеляційну скаргу на постанову судді від 07 липня 2023 року.

Постановою Київського апеляційного суду від 27 липня 2023 року апеляційну скаргу було повернуто, у зв`язку з тим, що адвокатом Габрєвим В.В. не долучено документи, що підтверджують його повноваження як захисника у цій справі, а саме: не надав витяг з договору із зазначенням повноважень адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій захисника, засвідчений підписами сторін.

Вказане рішення апеляційного суду було постановлене без повідомлення учасників, оприлюднене в Єдиному державному реєстрі судових рішень 31 липня 2023 року, а про його існування, згідно доводів захисника Габрєва В.В. , останній випадково дізнався 08 серпня 2023 року. Відомості про дату отримання захисником копії постанови Київського апеляційного суду від 27 липня 2023 року в наданих суду матеріалах відсутні.

Апеляційну скаргу з усунутими недоліками захисник Габрєв В.В. подав 10 серпня 2023 року, що підтверджується відповідним штампом вхідної кореспонденції.

Таким чином, за наведених обставин суд погоджується з доводами захисника Габрєва В.В. щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді Подільський районний суд м. Києва від 07 липня 2023 року, у зв`язку з чим він підлягає поновленню.

Що стосується доводів апеляційної скарги захисника Габрєва В.В. про те, що постанова Подільського районного суду м. Києва від 07 липня 2023 року підлягає скасуванню, а провадження закриттю за відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, то слід зазначити наступне.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Відповідно до ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 483 МК Українивідповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Безпосереднім об`єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що можливо містять ознаки підробки.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення, характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.

Таким чином, аналіз вищенаведених норм закону дає підстави вважати, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України, полягає саме в умисному переміщенні товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару підроблених документів, які містять неправдиві дані.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доказування поза розумним сумнівом, який застосовується при оцінці доказів і полягає у тому, що такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Між тим, матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не містять достатньо доказів, які б поза розумним сумнівом вказували на наявність у нього умислу, спрямованого на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

Судом встановлено, що 18 травня 2020 між «Felina Development»LP та ТОВ «ТРАНСНАФТА ОІЛ» укладено договір поставки за № FD-2020-5-1.

11 червня 2020 році між «FelinaDevelopment» LP та ТОВ «ТРАНСНАФТА ОІЛ» укладено додаткову угоду № 4 до Договору поставки № FD-2020-5-1.

12 червня 2020 року «FelinaDevelopment» LP складено та виставлено на ім`я ТОВ «ТРАНСНАФТА ОІЛ» інвойс на підставі Договору поставки № FD-2020-5-1, на загальну кількість дизельного палива - 1002,487 тон, загальною вартістю - 380 945,06 доларів США.

Транспортування зазначеного вище дизельного палива здійснювалось судном «Django», яке належить ТОВ «ТЕФІН». Капітаном судна «Django» на момент завантаження дизельного палива був ОСОБА_5 . ОСОБА_1 прийняв повноваження капітана судна «Django» на 71 милі рейсу, біля порту Рені.

06 липня 2020 року через пункт пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт» митного поста «Ізмаїльський» Одеської митниці Держмитслужби з порту Русе Республіки Болгарія судном «Django» (прапор України, капітан ОСОБА_1 ) на митну територію України на адресу ТОВ «ТРАНСНАФТА ОІЛ» переміщено товар «паливо дизельне Gasoil 10PРM» у кількості 1002,487 тон.

06 липня 2020 року агентом з митного оформлення митного брокера ФОП « ОСОБА_3 » гр. ОСОБА_3 товар був заявлений до митного оформлення та був оформлений у вільний обіг на території України в Енергетичній митниці Держмитслужби за МД типу № UA 903170/2020/00563.

27 серпня 2021 року Державною митною службою України відносно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил № 0087/90300/21 за ч. 1 ст. 483 МК України.

Зі змісту вказаного протоколу вбачається, що переміщення товару через митний кордон України було здійснено на підставі наданих та підписаних капітаном судна «Django» ОСОБА_1 документів, а саме: коносаменту від 12 червня 2020 року № 02/0620-RN, вантажного маніфесту від 12 червня 2020 року № 02/0620-RN, в яких зазначено, що переміщується товар «Gasoil 10РPM» у кількості 1002,487 мт in Vas, та рапорту заміру пустот судна «Django» № 2020/05, який також підписаний капітаном судна ОСОБА_1 , складеного 12 червня 2020 року в порту Русе Республіки Болгарія із зазначенням кількості завантаженого до танків судна «Django» товару «Gasoil10РPM» - 1002,487 мт in Vas.

Відповідно до митної декларації від 17 травня 2020 року № MRN 20BG004006АА357368, оформленої митними органами Республіки Болгарія, та коносаментів River way bill від 12 червня 2020 року № 182-R (кількість 1 446,464 мт in Vas) та № 183-R (кількість 453,536 мт in Vas), з Республіки Боргарія на адресу «Felina Development» LP відправлено товар «паливо дизельне Gasoil 10PРM», загальною кількістю 1 900,266 тон, вартістю 617,5 тисяч доларів США.

Враховуючи виявлені розбіжності щодо кількості та вартості товару, відправленого з Республіки Болгарія та оформленого в Україні, а також наявну інформацію про можливе вивантаження частини товару в порту Джурджулешть Республіки Молдова, Енергетичною митницею Держмитслужби направлено до митних органів Республіки Молдова відповідні запити.

11 червня 2021 року Енергетичною митницею Держмитслужби отримано відповідь митних органів Республіки Молдова, згідно якої морський транспорт - судно «Django» в міжнародний вільний порт Джурджулешть не заходив та товар «паливо дизельне Gasoil 10PРM» не вивантажувався.

Постановою судді Подільського районного суду м. Києва від 07 липня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним в порушенні митних правил за ч. 1 ст. 483 МК України, а саме у переміщенні товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

Як на докази, які доводять наявність в діях ОСОБА_1 ознак вказаного правопорушення суд послався на протокол про порушення митних правил № 0087/90300/21 від 27 серпня 2021 року, митну декларацію оформлену митним органом Республіки Болгарія, коносаменти River way bill від 12 червня 2020 року № 182-R та № 183-R (кількість 453,536 мт in Vas), коносамент від 12 червня 2020 року № 02/0620-RN, вантажний маніфест від 12 червня 2020 року № 02/0620-RN.

Разом з тим, протокол про порушення митних правил від 27 серпня 2021 року лише фіксує подію та відповідно до вимог закону сам по собі не може бути беззаперечним доказом вини за ст. 483 МК України, а лише в сукупності з іншими доказами по справі.

Проте інші докази, на які послався суд першої інстанції, ні самі по собі, ні в сукупності, не встановлюють в діях ОСОБА_1 умислу щодо незаконного переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а саме товару «Gasoil 10РPM».

Так, для митного оформлення, вказаного у протоколі про порушення митних правил, товару ОСОБА_1 надано коносамент від 12 червня 2020 року № 02/0620-RN, вантажний маніфест від 12 червня 2020 року № 02/0620-RN, рапорт заміру пустот судна «Django» № 2020/05, в яких зазначено, що переміщується товар «Gasoil10РPM» у кількості 1002,487 мт in Vas, які надані власником товару «FelinaDevelopment» LP.

Ввезення вказаного товару здійснювалося на судні «Django», власником якого є ТОВ «Тефін».

При цьому, як зазначалося вище, ОСОБА_1 був капітаном цього судна з 71 милі рейсу.

Твердження апелянта, що ОСОБА_1 зайшов на рейс лише з 71 милі нічим не спростовані.

Поряд з цим, в наданих суду матеріалах справи не міститься відомостей про те, хто отримав вантаж в Республіці Болгарія. При цьому з наданих митницею документів до митної декларації, оформленої митним органом Республіки Болгарія 12 червня 2020 року, не вбачається, хто отримав вантаж, хто був капітаном судна, оскільки у них не значиться жодного прізвища особи, а наявний лише підпис.

Судновий журнал було вилучено Управлінням СБУ в Харківській області в рамках кримінального провадження № 22019000000000022 від 30 січня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України.

Суддя Подільського районного суду м. Києва витребовував матеріали суднової справи № 1451 від 06 липня 2020 року, що стосується оформлення даного вантажу, в тому числі і судновий журнал.

Проте, відповідно до листа начальника слідчого відділу Управління СБУ в Харківській області Ю. Хруслова від 21 липня 2022 року № 70/6-3705, внаслідок розпочатої військової агресії Російської Федерації та завданих 02 березня 2022 року і 06 березня 2022 року ракетних ударів адміністративна будівля Управління частково зруйнована. Вивченням наявних матеріалів встановлено, що матеріали суднової справи № 1451 від 06 липня 2020 року відсутні.

Також в матеріалах справи міститься лист «Felina Development» LP, наданий на адвокатський запит, згідно якого - 12 червня 2020 року «Felina Development» LP придбала у LUKOIL BULGARIA BUNKER товар «дизельне паливо «Gasoil 10РPM» загальним обсягом 1900,00 тон, який завантажено на судно «Django» в порту Русе (Республіка Болгарія). Товар «дизельне паливо «Gasoil 10РPM» обсягом 897,513 тон передано третім особам в нейтральних водах. Інформація щодо змісту і обсягу господарських операцій з третіми особами становить комерційну таємницю, яка розголошенню не підлягає. 06 липня 2020 року «Felina Development» LP поставила товар «дизельне паливо «Gasoil10РPM» на території України для ТОВ «ТРАНСНАФТА ОІЛ» загальним обсягом 1002,487 тон. Іншої кількості товару на територію України «Felina Development» LP не поставляла.

Таким чином, не має підтверджень, що саме ОСОБА_1 отримав товар на території Республіки Болгарія і саме у тій кількості, на яку вказує митниця, а будь-які сумніви щодо доведеності вини особи, у відповідності до ст. 62 Конституції України, тлумачаться на її користь.

При цьому відсутні докази на спростування доводів, що ОСОБА_1 безпосередньо на території Республіки Болгарія товар не приймав та жодних документів не підписував.

06 липня 2020 року товар, який переміщувався судном «Django», а саме «дизельне паливо «Gasoil 10РPM» в кількості 1002,487 тон, агентом з митного оформлення митного брокера ФОП « ОСОБА_3 » гр. ОСОБА_3 був заявлений до митного оформлення та був оформлений у вільний обіг на території України в Енергетичній митниці Держмитслужби за МД № UA903170/2020/000563 від 06 липня 2020 року.

ОСОБА_1 не був власником товару, а лише виконував функцію перевізника та ввіз на територію України 1002,487 тон дизельного палива на ім`я ТОВ «ТРАНСНАФТА ОІЛ», що підтверджується відповідними документами.

Жодних доказів на підтвердження того, що дії ОСОБА_1 були спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, і те, що ним були умисно подані до митного органу документи, які містять неправдиві відомості щодо кількості та вартості товару, суду не надано.

За наведеного, враховуючи, що всі сумніви щодо винуватості трактуються на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вважаю, що постанова судді Подільського районного суду м. Києва від 07 липня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано виним у порушенні митних правил за ч. 1 ст. 483 МК України, підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Таким чином, апеляційна скарга захисника Габрєва В.В. підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и л а:

поновити захиснику Габрєву В.В. строк на апеляційне оскарження постанови судді Подільського районного суду м. Києва від 07 липня 2023 року.

Апеляційну скаргу захисника Габрєва В.В. задовольнити.

Постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 07 липня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 380 945,06 доларів США, що станом на момент переміщення товарів через митний кордон України, згідно з офіційним курсом НБУ, становить 10 350 886,8 грн., з конфіскацією цих товарів, зі стягненням, відповідно до ст. 541, ч. 3 ст. 461 МК України, їх вартості в сумі 10 350 886,8 грн, а всього - 20 701 776,6 грн., -скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду Горб І.М.