Рішення

від 25.04.2024 по справі 686/28322/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/28322/23

Провадження № 2/686/1408/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2024р. м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі: головуючого судді Продана Б.Г., при секретарі Боднар А.П., за участю представника відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Хмельницької обласної ради, про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2023 року до суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до Хмельницької обласної ради про стягнення 5000000,00 грн. моральної шкоди. В обґрунтування позову зазначив, що відповідач завдав йому моральну шкоду шляхом порушення його права власності в майні спільної власності територіальних громад Хмельницької області внаслідок незаконних рішень Хмельницької обласної ради по незаконному продажу (розпорядженню) майна спільної сумісної власності громад Хмельницької області.

01.11.2023 року по справі відкрито провадження, призначено підготовче судове засідання.

23.11.2023 року від представника відповідача надійшов відзив, який долучено до матеріалів справи. Проти позовних вимог заперечує, вказує що позивачем не надано доказів протиправності дій Хмельницької обласної ради стосовно розпорядження майном спільної власності територіальних громад Хмельницької області. Зазначає, що шкода фізичні особі Хмельницькою обласною радою не була завдана, а посилання позивача є безпідставними.

05.12.2023 року позивачем подано заперечення на відзив, які долучено до матеріалів справи.

30.01.2024 року справу призначено до слухання по суті.

В судове засідання позивач не з`явився, подав заяву про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задоволити.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи та надані докази, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернувся з позовом до Хмельницької обласної ради про стягнення 5000000,00 грн. моральної шкоди.

Позивач вважає, що підставою для задоволення позову про відшкодування моральної шкоди є те, що йому завдана моральна шкода, яка полягає у моральних стражданнях та переживаннях, які позивач переніс внаслідок незаконних, на його думку, рішень Хмельницької обласної ради по незаконному продажу (розпорядженню) майна спільної сумісної власності громад Хмельницької області.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Частиною 2 ст. 327 Цивільного кодексу України визначено, що управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частиною 4 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Відповідно дочастин 5,6ст.60зазначеного нормативно-правовогоакту органимісцевого самоврядуваннявід іменіта вінтересах територіальнихгромад відповіднодо законуздійснюють правомочностіщодо володіння,користування тарозпорядження об`єктамиправа комунальноївласності,в томучислі виконуютьусі майновіоперації,можуть передаватиоб`єктиправа комунальноївласності упостійне аботимчасове користуванняюридичним тафізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою.

Статтею 6 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» визначено, що суб`єктами приватизації є місцеві ради.

Так, згідно з ч. 4 ст. 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» перелік об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, ухвалюється місцевою радою.

У свою чергу, Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначає повноваження органів місцевого самоврядування щодо приватизації житлового фонду рад.

Отже, органи місцевого самоврядування (обласні ради зокрема) наділені повноваженнями у сфері приватизації комунального майна.

В свою чергу, відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Положеннями п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, ураховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (стаття 1173 ЦК України).

Таким чином,правовою підставоюдля цивільно-правовоївідповідальності завідшкодування шкоди,завданої рішеннями,діями чибездіяльністю органівдержавної влади,органів місцевогосамоврядування,їх посадовихі службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень є вчинення ними протиправних дій або бездіяльності, що завдало шкоди та безпосередній причинний зв`язок між дією або бездіяльністю і шкодою. Шкода відшкодовується незалежно від вини, а належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, зокрема, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби, інші докази.

Як вбачається із тексту позовної заяви, ОСОБА_2 обґрунтував свої вимоги про відшкодування моральної шкоди тим, що Хмельницька обласна рада здійснює незаконне відчуження комунального майна, внаслідок чого порушено його право спільної сумісної власності на це майно. Проте, не вказав і не довів, яким чином рішення обласної ради про приватизацію порушують його права.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Верховний Суд зазначає, що перелік об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, ухвалюється місцевою радою відповідно до її дискреційних повноважень, визначених Законом № 280/97-ВР та Законом № 2269-VІІІ, рішення про таку приватизацію може бути предметом судового контролю лише за обставин порушення прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, державних та суспільних інтересів (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14- 400цс19).

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доказами єбудь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).

Із поданої заяви вбачається, що позивачем не надано доказів протиправності дій Хмельницької обласної ради стосовно розпорядження майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області, також не наведено перелік об`єктів нерухомого майна щодо яких порушено його права. Також суд звертає увагу, що позивачем жодним чином не мотивовано та не надано розрахунку визначеного ним розміру моральної шкоди в сумі 5000000,00 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_2 до Хмельницької обласної ради про відшкодування моральної шкоди, є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 42, 48, 58, 76, 81, 82, 141, 175, 223, 259, 263-265, 280 ЦПК України ст. ст. 28, 129 Конституції України, ст. ст. 15, 256, 257, 268, 297, 1166, 1167, 1176 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Хмельницької обласної ради, про відшкодування моральної шкоди в сумі 5000000 грн. залишити без задоволення.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення суду виготовлено 30.04.2024 року.

Суддя:

Позивач: ОСОБА_2 . АДРЕСА_1 .

тел.. НОМЕР_1 .

Відповідач: Хмельницька обласна рада. М. Хмельницький, Майдан Незалежності 2,

код ЄДРПОУ 00022651.