Рішення

від 30.04.2024 по справі 140/3403/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року ЛуцькСправа № 140/3403/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Ковальчука В.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю 777 ТРЕЙДІНГ ГРУП до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю 777 ТРЕЙДІНГ ГРУП (далі ТОВ 777 ТРЕЙДІНГ ГРУП, товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Волинської митниці (далі митний орган, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 31.01.2024 №UA205050/2024/000015/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товариство внаслідок укладеного з іноземною компанією зовнішньоекономічного договору придбало товари (транспортні засоби) та подало через декларанта митному органу митну декларацію та додатні до неї документи, що підтверджують складові митної вартості, яка визначена за першим методом з урахуванням витрат на транспортування товару. Однак відповідач прийняв оскаржуване рішення, яким здійснив коригування митної вартості у зв`язку із тим, що додані до митної декларації та додатково подані на вимогу митного органу документи містили розбіжності.

На думку позивача, подані документи не містили розбіжностей щодо ціни товару, а сумніви митного органу щодо складових митної вартості товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не достовірних відомостях.

Також зауважив, що у рішенні про коригування митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які беруться за основу для визначення скоригованої митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Проте у спірному рішенні, окрім номера та дати митної декларації, на підставі якої здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України).

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, встановлено розбіжності та неточності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару. Оскільки позивачем не було надано достатніх документів на запит митного органу, які б підтверджували або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. У зв`язку з цим декларанта повідомлено про намір прийняття рішення про коригування митної вартості товару та після проведення консультацій із декларантом, зважаючи на неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації, митну вартість згідно зі статтею 64 Митного кодексу України визначено за резервним методом.

З наведених підстав відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є законним та обґрунтованим.

У відповіді на відзив позивач вважає, що у відзиві на позовну заяву Волинська митниця не навела підтверджуючих спростувань та аргументів щодо позовних вимог, у зв`язку з чим просить позов задовольнити у повному обсязі.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Між ТОВ 777 ТРЕЙДІНГ ГРУП (покупець) та Procters Coachs (North Yorkshire) Ltd (Англія) (продавець) укладено 07.10.2023 зовнішньоекономічний контракт №0710 UK, відповідно до якого продавець зобов`язався продати товар - транспортні засоби, такі що були у використанні: автобуси VAN HOOL TDX21 YE2X21SU364D55007, VAN HOOL TDX21 YE2X21SU364D55008, VAN HOOL TDX21 YE2X21SU364D55009, VAN HOOL TDX21 YE2X21SU364D55010, VAN HOOL TDX21 YE2X21SU364D55402, згідно заявки покупця, а покупець прийняти товар і здійснити оплату на умовах даного Контракту. Як слідує з цього Контракту, ціна Контракту встановлюється в GBP. Валютою платежу за цим контрактом є GBP. Загальна сума контрату становить 150000 (сто п`ятдесят тисяч) GBP. Ціна однієї одиниці становить 30000 (тридцять тисяч) GBP. Умови поставки FCA Antwerpen Belgium відповідно до правил Інкотермс в редакції 2010 року. Оплата здійснюється безготівковим розрахунком на валютний рахунок продавця шляхом оплати з розрахункового рахунку покупця. Форма оплати післяоплата.

На виконання умов контракту від 07.10.2023 №0710 UK продавець Procters Coachs (North Yorkshire) Ltd надав покупцю рахунок-фактуру (інвойс) №84580 від 24.10.2023 на оплату товару - транспортного засобу (автобуса туристичного) VAN HOOL TDX21 YE2X21SU364D55010 на суму 30000 GBP (англійських фунтів стерлінгів).

Оплата за товар відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) №84580 від 24.10.2023 була здійснена покупцем на рахунок продавця згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті №33 від 30.10.2023 на суму 30000,00 GBP (англійських фунтів стерлінгів).

30.01.2024 декларантом позивача в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію №24UA205050007006U4 з описом товару Автобус туристичний, що був у використанні: марка згідно з довідником VAN HOOL, модель згідно з довідником - TDX21 ALTANO, (кузов, шасі, рама) № НОМЕР_1 ..., де в графі 42 МД вказано ціну транспортного засобу у розмірі 30000,00 GBP (англійських фунтів стерлінгів). В графі 45 зазначено митну вартість товару з урахуванням витрат на транспортування в сумі 1 494 180,00 грн (еквівалентно 31060,16 GBP), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару за ціною контракту.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у МД митної вартості товару та обраного методу її визначення разом з МД декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: рахунок-фактуру (інвойс) №84580 від 24.10.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 10.02.2020 №0034 844 0460; банківський платіжний документ, що стосується товару - платіжну інструкцію №33 від 30.10.2023; калькуляцію транспортних витрат від 29.01.2024; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №158 від 30.01.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 07.10.2023 №0710 UK; договір про надання послуг митного брокера №24/01 від 24.01.2022; інші некласифіковані документи - довідку №300124062 від 30.01.2024; інші некласифіковані документи - фото від 30.01.2024.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею у зв`язку з наявністю розбіжностей в поданих документах, в електронному повідомленні 31.01.2024 декларанту згідно з статтями 53 та 54 МК України у 10-ти денний термін запропоновано подати такі документи: 1) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 5) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; 6) виписку з бухгалтерської документації; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Декларантом було надано копію митної декларації країни відправлення від 11.01.2024 №24GB01Х91412685010. Відповідач вказує на те, що митна декларація країни відправлення, надана декларантом, складена у Великобританії, тоді як згідно п. 3 Контракту поставка здійснюється з Бельгії, та в графі 15 митної декларації №24UA205050007006U4 декларантом вказано країною відправлення Бельгію. Решту витребуваних документів декларант відмовився надати, про що зазначено в заяві від 31.01.2024 б/н.

31.01.2024 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000015/2 та сформувала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2024/000084.

У графі 33 оскаржуваного рішення від 31.01.2024 №UA205050/2024/000015/2 зазначено, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять розбіжності, а саме: в п. 1 Контракту від 07.10.2023 №0710UK (далі - Контракт) вказано, що продавець гарантує, що товар належить йому на праві власності. При цьому, продавець згідно Контракту - Procters Coaches (North Yorkshire) Ltd, а власником товару в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 10.02.2020 №0034 844 0460 вказано STAGECOACH WEST; продавець товару - фірма, зареєстрована в Англії, тоді як поставка товару згідно п. 3 Контракту здійснюється з Бельгії. Вказане свідчить про наявність ризиків надання неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання товару; надана декларантом платіжна інструкція в іноземній валюті від 30.10.2023 №33 не може бути взята до уваги, як банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару, так як не відповідає вимогам Закону України №1591-ІХ Про платіжні послуги та Постанови №216; декларантом дано калькуляцію транспортних витрат від 29.01.2024, проте не надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат.

Декларанту було запропоновано в 10-денний термін надати документи, які зазначені у повідомленні митного органу.

У зв`язку з тим, що декларант додатково надав документи, які зазначені вище, що не усували розбіжностей, та відмовився надати інші додаткові документи для підтвердження митної вартості, та у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС, рівень митної вартості становить 72167,0697 фунтів стерлінгів - за МД від 13.12.2023 №UA305160/2023/041462.

Декларанту запропоновано звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг, за умови надання гарантій відповідно до розділу Х та статті 55 МК України.

Товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA20505007190U8 від 31.08.2024 з наданням гарантій, передбачених ч. 7 ст. 55 МК України.

ТОВ 777 ТРЕЙДІНГ ГРУП відповідно до ч. 8 ст. 55 МК України звернулось до митниці із заявою від 14.02.2024 про надання додаткових документів на підтвердження заявленого рівня митної вартості, до якої позивач додав копії договору про надання послуг №10/01-1 від 10.01.2024, укладеного між позивачем, як замовником, та ОСОБА_1 , як виконавцем, щодо надання послуг з транспортування автобуса VAN HOOL TDX21 ALTANO з ідентифікаційним номером vin - НОМЕР_1 , власним ходом, та акта прийому-передачі №10/01-1 від 29.01.2024.

Опрацювавши заяву ТОВ 777 ТРЕЙДІНГ ГРУП про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, Волинською митницею надано листом відповідь від 04.03.2024 року №7.3-2/15-02/14/2698, якою рішення про коригування митної вартості від 31.01.2024 №UA205050/2024/000015/2 визнане таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню.

Позивач, не погоджуючись із рішенням митного органу про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.

Судом встановлено, що до митного оформлення позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують числові складові задекларованої митної вартості, зокрема: рахунок-фактуру (інвойс) №84580 від 24.10.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 10.02.2020 №0034 844 0460; банківський платіжний документ, що стосується товару - платіжну інструкцію №33 від 30.10.2023; калькуляцію транспортних витрат від 29.01.2024; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №158 від 30.01.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 07.10.2023 №0710 UK; договір про надання послуг митного брокера №24/01 від 24.01.2022; інші некласифіковані документи - довідку №300124062 від 30.01.2024. Додатково декларант надав митниці копію митної декларації країни відправлення від 11.01.2024 №24GB01X91412685010. Також у порядку статті 55 МК України позивач надав митному органу копії договору про надання послуг №10/01-1 від 10.01.2024, укладеного між позивачем, як замовником, та ОСОБА_1 , як виконавцем, щодо надання послуг з транспортування автобуса VAN HOOL TDX21 ALTANO з ідентифікаційним номером vin - НОМЕР_1 , власним ходом, та акта прийому-передачі №10/01-1 від 29.01.2024.

Суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Суд також звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).

В оскаржуваному рішенні відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару.

Так, контрактом від 07.10.2023 №0710 UK визначено, що загальна сума контракту становить 150000 GBP, а ціна однієї одинці товару 30000 GBP.

Суд зауважує, що відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) №84580 від 24.10.2023 вартість товару (автобуса VAN HOOL TDX21 ALTANO з ідентифікаційним номером (vin) НОМЕР_1 становить 30000 GBP (англійських фунтів стерлінгів), що узгоджується з умовами контракту.

Ціна товару в рахунку-фактурі (інвойсі) №84580 від 24.10.2023 відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №24UA205050007006U4 від 30.01.2024.

Разом тим, митний орган в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів від 31.01.2024 №UA205050/2023/000015/2 встановив розбіжності у поданих документах, а саме: в п. 1 Контракту від 07.10.2023 №0710UK (далі - Контракт) вказано, що продавець гарантує, що товар належить йому на праві власності. При цьому, продавець згідно Контракту - Procters Coaches (North Yorkshire) Ltd, а власником товару в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 10.02.2020 №0034 844 0460 вказано STAGECOACH WEST; продавець товару - фірма, зареєстрована в Англії, тоді як поставка товару згідно п. 3 Контракту здійснюється з Бельгії. Вказане свідчить про наявність ризиків надання неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання товару; надана декларантом платіжна інструкція в іноземній валюті від 30.10.2023 №33 не може бути взята до уваги, як банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару, так як не відповідає вимогам Закону України №1591-ІХ Про платіжні послуги та Постанови №216; декларантом дано калькуляцію транспортних витрат від 29.01.2024, проте не надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до пункту 4 частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Тобто, банківський платіжний документ, якщо оплата здійснена, є основним документом, що підтверджує ціну товару, що є однією зі складових митної вартості товару.

Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах (інвойсах). Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Водночас банківський платіжний документ підтверджує лише факт оплати за придбаний товар (-и). При цьому, сума оплати може не відповідати фактурній вартості, оскільки може підтверджувати також оплату за інші товари, які підлягають розмитненню за іншими інвойсами.

У даному випадку до МД №24UA205050007006U4 від 30.01.2024 декларант додав платіжну інструкцію в іноземній валюті №33 від 30.10.2023 на суму 30000 GBP (англійських фунтів стерлінгів), що узгоджується з фактурною вартістю товару.

Дана платіжна інструкція була виготовлена через систему Інтернет-банкінг AT Перший український міжнародний банк із застосуванням кваліфікованого електронного підпису банку та ТОВ 777 ТРЕЙДІНГ ГРУП. В подальшому платіжна інструкція в іноземній валюті №33 від 30.10.2023 року була проведена банком, про що міститься відмітка в графі Відмітка про виконання. На запит позивача AT Перший український міжнародний банк повідомило, що діючими нормативними документами не передбачено проставляння додаткових відміток банку (підписів) та клієнтів банку на платіжних інструкціях в іноземній валюті. Підтвердження про перерахування коштів є відмітка в графі Відмітка про виконання з накладанням цифрового підпису і печатки банку, та суб`єкта господарювання.

Також не впливає на митну вартість те, що відповідно до контракту від 07.10.2023 №0710UK продавцем товару є Procters Coaches (North Yorkshire) Ltd, фірма, зареєстрована в Англії, а власником товару в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 10.02.2020 №0034 844 0460 вказано STAGECOACH WEST, та поставка товару здійснюється з Бельгії.

Листом від 14.02.2024 ТОВ 777 ТРЕЙДІНГ ГРУП надано Волинській митниці пояснення щодо того, що STAGECOACH WEST, який зазначений в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 10.02.2020 №0034 844 0460, не є власником транспортного засобу, оскільки у даному свідоцтві чітко зазначено, що цей документ не є підтвердженням права власності, а лише визначає відповідального за реєстрацію та оподаткування транспортного засобу.

Крім того, за усталеною міжнародною практикою реалізація транспортного засобу може здійснюватися особами, які не вказані в свідоцтві про реєстрацію автомобіля, за умови надання відповідних документів купівлі-продажу, отримання коштів за реалізований транспортний засіб, а також експортного оформлення таких засобів (на умовах комісії, доручення тощо). Тому продавець та власник не завжди буде однією особою. Воднораз чинним законодавством не передбачено обов`язку надання декларантом документів про походження товару в попередніх ланцюгах постачання продавця-експортера, а питання щодо перевірки повноважень продавця на здійснення продажу транспортного засобу не входить до компетенції митниці та не впливає на задекларовані та підтверджені відповідними документами числові значення митної вартості, з якої обраховуються та справляються митні платежі.

Суд також зауважує, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не є документом в розумінні митного законодавства, який підтверджує митну вартість товару.

Також не впливає на митну вартість реєстрація фірми продавця товару в одній країні, а поставка товару з іншої країни. При цьому, умовами контракту від 07.10.2023 №0710UK (п. 3) визначено, що поставка товару здійснюється з Бельгії.

До витрат, понесених покупцем, відповідно до пункту 5 частини десятої статті 58 МК України належать витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Такі витрати є складовою митної вартості.

За обставин цієї справи, позивач поніс витрати з перевезення товару від місця передачі товару перевізнику з м. Антверпен (Бельгія) до кордону України, що відповідає умовам поставки FCA (що і було зазначено у графі 20 митної декларації №24UA205050007006U4 від 30.01.2024).

На підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару до №24UA205050007006U4 від 30.01.2024 декларантом додана калькуляція витрат по доставці автобуса VAN HOOL TDX21 ALTANO з ідентифікаційним номером (vin) НОМЕР_1 , відповідно до якої витрати по доставці автобуса за маршрутом м. Антверпен (Бельгія) Ягодин (Україна) становлять 51000,00 грн, в тому числі: витрати на ПМП 40000,00 грн; дохід та нарахування на дохід водія 6200,00 грн; інші витрати 4800,00 грн. Відповідно до цієї калькуляції страхування за рахунок ТОВ 777 ТРЕЙДІНГ ГРУП не здійснювалось, розвантажувальні та навантажувальні роботи не проводились.

Суд зазначає, що інформація, що міститься у калькуляції витрат по доставці автобуса від 29.01.2024 в розмірі 51000,00 грн дає можливість ідентифікувати товар, що транспортувався. Тобто, дана калькуляція містить числове значення витрат щодо транспортування товару до кордону України в розмірі 51000,00 грн. Вказані транспортні витрати були включені до митної вартості відповідно до частини десятої статті 58 МК України.

Крім того, додатково в порядку статті 55 МК України позивач надав митниці копії договору про надання послуг №10/01-1 від 10.01.2024, укладеного між позивачем, як замовником, та ОСОБА_1 , як виконавцем, щодо надання послуг з транспортування автобуса VAN HOOL TDX21 ALTANO з ідентифікаційним номером vin - НОМЕР_1 , власним ходом, та акта прийому-передачі №10/01-1 від 29.01.2024 до цього договору, з якого слідує, що вартість транспортування товару до митного кордону України становить 51000,00 грн.

Згідно з пунктом шостим частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. Таким чином суд, зважаючи на надані позивачем документи до митного оформлення щодо транспортування товару, вказує на необґрунтованість висновків митного органу, оскільки позивачем надано документи, які дають змогу перевірити суму за транспортування товару.

Крім того, положення пункту шостого частини другої статті 53 МК України та Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надані перевізником документи є допустимими доказами розміру таких витрат.

Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Така правова позиція викладена, зокрема, в пункті 2.11 Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012, затвердженої постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 № 2.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 у справі №810/2784/18, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, суд вважає помилковими та безпідставними висновки відповідача, що відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до частини десятої статті 58 МК України є складовою митної вартості.

З вищенаведеного слідує, що визначена у митній декларації №24UA205050007006U4 від 30.01.2024 митна вартість товару у розмірі 1 494 180,00 грн (еквівалентно 31060,16 фунтів стерлінгів) включає вартість товару (1 443 180,00 грн або 30000,00 фунтів стерлінгів) і вартість витрат на транспортування до кордону України (51000,00 грн), та підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом.

Вказані документи надані Волинській митниці, а тому у відповідача була можливість для перевірки складових митної вартості товару, вказаної декларантом у митній декларації №24UA205050007006U4 від 30.01.2024.

Відтак, у відповідача були відсутні підстави для витребування інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару, оскільки такі були надані декларантом позивача при митному оформленні імпортованого товару.

Доказів перебування позивача у договірних відносинах з третіми особами, крім продавця, матеріали справи не містять. Будь яких посередницьких та комісійних договорів із третіми особами ТОВ 777 ТРЕЙДІНГ ГРУП ні з ким не укладало, щодо придбання вказаного товару, рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця не оплачувалось.

Суд вважає безпідставною вимогу митного органу надати висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, оскільки відповідач не вказав, яким чином такі висновки нададуть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Витребувавши виписку з бухгалтерської документації, митний орган не зазначив, які саме відомості вона має підтвердити, у зв`язку із якими недоліками у документах вимагаються та яким чином може усунути виниклі сумніви. Слід зауважити, що запитувані документи за своєю суттю не мають жодного стосунку до вищезгаданих сумнівів митного органу у правильності визначення декларантом митної вартості товару. Таким чином, вимога про надання виписки з бухгалтерської документації є необґрунтованою.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи. Суд бере до уваги пояснення позивача про те, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару та його транспортування підтверджена документально.

Відтак, суд погоджується із доводами позивача про те, що декларантом було подано усі документи, що підтверджують правомірність декларування товару за основним (першим) методом, та які чітко ідентифікують придбаний товар, містять об`єктивні та достовірні дані, не містять дефектів та підтверджують числові значення, зазначені в МД, у зв`язку із чим відповідач безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість та не скасував оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Між тим у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації (від 13.12.2023 №UA305160/2023/041462), на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Також суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 31.01.2024 №UA205050/2024/000015/2 є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного рішення належить задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 13026,16 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції №40 від 07.03.2024.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 260, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю 777 ТРЕЙДІНГ ГРУП (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, будинок 124, код ЄДРПОУ 44356571) до Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці від 31 січня 2024 року №UA205050/2024/000015/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю 777 ТРЕЙДІНГ ГРУП за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір у сумі 13026,16 грн (тринадцять тисяч двадцять шість гривень 16 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.Д. Ковальчук