Рішення

від 25.04.2024 по справі 240/28539/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2024 року м. Житомир справа № 240/28539/23

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Петер-Транс" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Петер-Транс" 03.10.2023 звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області у якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 08 березня 2023 року № 0043540407 у частині застосування штрафних санкцій у розмірі 77451,81 грн за порушення термінів реєстрації наступних податкових накладних: ПН №55 від 09.07.2022, ПН № 106 від 15.07.2022, ПН № 79 від 11.07.2022, ПН № 54 від 09.07.2022, ПН № 38 від 08.07.2022, ПН № 42 від 07.07.2022, ПН № 58 від 09.07.2022, ПН № 87 від 13.07.2022, ПН № 115 від 15.07.2022, ПН № 98 від 14.07.2022, ПН №36 від 06.07.2022, ПН № 104 від 15.07.2022, ПН № 99 від 14.07.2022, ПН №37 від 07.07.2022, ПН № 39 від 07.07.2022, ПН №96 від 14.07.2022, ПН №61 від 11.07.2022, ПН № 82 від 12.07.2022, ПН № 45 від 08.07.2022, ПН №32 від 06.07.2022, ПН № 41 від 07.07.2022, ПН № 72 від 14.07.2022, ПН № 95 від14.07.2022, ПН № 14 від 06.07.2022, ПН №40 від 07.07.2022, ПН № 77 від 12.07,2022, ПН № 44 від 07.07.2022, ПН № 64 від 13.07.2022, ПН № 53 від 09.07.2022, ПН № 112 від 15.07.2022; ПН № 116 від 11.07.2022, ПН № 56 від 09.07.2022, ПН № 46 від 08.07.2022, ПН № 63 від 12.07.2022, ПН № 103 від 15.07.2022, ПН № 13 від 06.07.2022, ПН № 22 від 06.07.2022, ПН № 51від 08.07.2022, ПН № 62 від 12.07.2022, ПН № 66 від 11.07.2022, ПН № 33 від 06.07.2022, ПН № 65 від 11.07.2022, ПН № 73 від 13.07.2022, ПН № 75 від 11.07.2022, ПН № 71 від 14.07.2022, ПН № 185 від 11.07.2022, ПН № 76 від 11.07.2022, ПН № 59 від 11.07.2022, ПН № 80 від 12.07.2022, ПН № 102 від 15.07.2022, ПН № 35 від 11.07.2022, ПН № 100 від 15.07.2022, ПН № 31 від 06.07.2022, ПН № 83 від 12.07.2022, ПН №89 від 13.07.2022, ПН №97 від 14.07.2022, ПН № 47 від 06.07.2022, ПН №85 від 11.07.2022, ПН №86 від 13.07.2022, ПН № 49 від 08.07.2022, ПН №19 від 08.07.2022, ПН №57 від 09.07.2022, ПН №43 від 07.07.2022, ПН №34 від 06.07.2022, ПН №84 від 12.07.2022, ПН №48 від 08.07.2022, ПН №94 від 13.07.2022; ПН №50 від 08.07.2022, ПН №126 від 14.07.2022, ПН №101 від 15.07.2022, ПН №78 від 11.07.2022, ПН №105 від 15.07.2022, ПН № 93 від 13.07.2022, ПН №81 від 12.07.2022, ПН №11 від 06.07.2022, ПН №52 від 08.07.2022, ПН №180 від 14.07.2022, ПН №23 від 07.07.2023, ПН №91 від 13.07.2022, ПН №145 від 12.08.2022, ПН №293 від 29.12.2022, ПН №250 від 23.12.2022, ПН №275 від 29.12.2022, ПН №246 від 23.12.2022, ПН №247 від 23.12.2022, ПН № 256 від 26.12.2022, ПН №295 від 29.12.2022, ПН №292 від 29.12.2022, №257 від 26.12.2022, ПН №273 від 29.12.2022, ПН №243 від 29.12.2022.

В обґрунтування позову вказує, що уповноваженими особами Головного управління ДПС у Житомирській області було проведено камеральну перевірку термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань до таких податкових в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "ПЕТЕР- ТРАНС". За результатом перевірки було складено акт № 1162/06-30-04-07 від 31.01.2023 яким встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, відповідальність за що передбачена п. 120-1.1. статті 120-1 ПК України. Звертаючись до суду з позовом позивач вважає висновки викладені в акті перевірки та податкове повідомлення-рішення незаконними та такими, що не відповідають дійсним обставинам. У діях позивача відсутній склад податкових правопорушень. Позивач у позові зазначає, що податковим законодавством визначено обов`язок надіслання платником податку звітності саме у межах операційного дня, який за вимогами законодавства триває з 8-ї до 20-ї години. Зміни до пункту 3 Порядку №1246, яким визначено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин, не вносились. Відтак, скорочені терміни приймання електронних документів від платників податків, що були визначені пунктом 69.18 Податкового кодексу України, на момент направлення позивачем на реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування не можуть слугувати підставою для притягнення позивача до відповідальності відповідно до статті 120- 1 Податкового кодексу України. Отже, порядок роботи та прийняття документів електронними сервісами не може ставитись в провину платника податків щодо невчасної реєстрації податкових накладних, оскільки акт було винесено на підставі п. 120-1.1. статті 120-1 ПК України, який передбачає відповідальність за порушення строків зазначених у статті 201 ПК України, а не пп.69.18 п. 69 підрозд. 10 розд. XX "Перехідні положення Податкового кодексу України. Підприємством було дотримано граничні терміни реєстрації ПН, що підтверджується скріншотами з програмного забезпечення "M.E.Doc", тому в діях відсутній склад податкового правопорушення. Позиція відповідача та ДПС України щодо обов`язку позивача відправити на реєстрацію ПН до 18:00, відповідно до пп. 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, не узгоджується із чинним законодавством та фактом того, що частина ПН була направлена на реєстрацію до 18:00, що підтверджується скриншотами із програмного забезпечення, але все одно були зареєстровані лише на наступний робочий день. ПН були надіслані на реєстрацію вчасно, тобто в межах передбаченого пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України строку, а подальша реєстрація надісланих позивачем податкових накладних не залежала від підприємства. Просить позов задовольнити.

Суддя своєю ухвалою від 09 жовтня 2023 року прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Відзив на позовну заяву надійшов до суду 27.10.2023. Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що позивач звернувся до суду з пропущенням процесуального строку. Відповідач вважає, що позивачем пропущено місячний строк для звернення із позовною заявою до суду, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 ст.56 ПК України. Щодо суті спору, відповідач зазначає, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення граничних строків реєстрації позивачем податкових накладних в ЄРПН.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Щодо строків звернення до суду.

За приписами частини 1 та 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 сформулював висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Згідно з підпунктом 56.17.3 пункту 56.17 статті 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Верховний Суд у постанові від 16 листопада 2023 року у справі №640/1355/21 зазначив: таким чином, враховуючи, що у цій справі позивач застосував процедуру адміністративного оскарження щодо усіх податкових повідомлень-рішень, строк для звернення до суду з позовом про їх оскарження становить один місяць, а моментом початку його відліку є день отримання позивачем рішення ДПС України за результатами розгляду скарги.

Отже, визначальним при вирішенні питання дотримання строків звернення до адміністративного суду є встановлення дати отримання позивачем рішення ДПС України за результатами розгляду скарги.

Відповідач стверджує, що рішення ДПС України за результатом розгляду скарги було направлено платнику податків поштовим зв"язком.

Представник відповідача зазначає, що конверт з трекінговим номером 0405353165518, який був отриманий Товариством 06.06.2023 містив рішення про результати розгляду скарги від 25.05.2023 р. №13035/6/99-00-06-03-01-06, яке адресовано ТОВ «Крупяний Двір» з відповідним змістом, відмінним від оскаржуваних обставин ТОВ «ПЕТЕР-ТРАНС», однак на титульній стороні конверта зазначено №«13036/6/99-00-06-03-01-06». До суду надано копію вказаного рішення.

За приписами ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано до суду належних доказів, на спростування вказаного вище твердження представника Товариства, що у отриманому позивачем поштовому відправленні було вкладення, яке адресоване не ТОВ "Петер-Транс", а іншому суб`єкту господарювання.

Суд зауважує, що наданий відповідачем до суду скриншот з екрану комп`ютера, який на переконання відповідача містить докази направлення та отримання позивачем рішення за результатом розгляду скарги в електронний кабінет платника податку, не є належним доказом, оскільки якість наданого доказу не дає можливості встановити обставини, на які посилається відповідач та не підтверджує отримання Товариством рішення за результатом розгляду скарги (т. 2 а.с. 208 ).

Суд відмічає, що відповідачем не заперечує, що Рішення від 25.05.2023 №13036/6/99-00-06-03-01-06 було отримано 05.09.2023, як відповідь на адвокатський запит (від 09.08.2023 ) адвоката Гарбузюк О.В..

З урахуванням викладеного суд вважає поважними причини пропуску строку звернення до суду.

Щодо суті спору.

Як встановлено судом, головним державним інспектором Житомирського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС в Житомирській області було проведено камеральну перевірку ТОВ "Петер-Транс" з питання дотримання термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН за період серпень-жовтень 2022 року, січень 2023 року.

За результатами перевірки складено акт про результати перевірки термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №1162/06-30-04-07 від 31.01.2023

Відповідно до висновків акту камеральної перевірки встановлено порушення ТОВ "Петер-Транс" граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідальність за яке передбачена п. 120-1.1 ст. 120 ПК України.

Так, в акті камеральної перевірки зазначено про порушення ТОВ "Інтертрейдінвест" граничних строків реєстрації 107-ми податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі висновків акту камеральної перевірки 31.01.2023 ГУ ДПС у Житомирській області винесено податкове повідомлення-рішення від 08.03.2023 №0043540407, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 81876,84 грн.

Звертаючись до суду з позовом, позивач вважає податкове повідомлення - рішення від 08.03.2023 протиправним в частині суми 77451,81 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України установлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій , з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема: для податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, статтею 201 ПК України визначений обов`язок продавця товарів/послуг в установлені строки скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН.

Згідно з підпунктом 120-1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/ розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються ; за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до; такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів.

З наведеного слідує, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН, є підставою відповідальності згідно з підпунктом 120-1 статті 120-1 ПК України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №341, зі змінами; далі - Порядок №1246).

Відповідно до положень пунктів 2, 3 Порядку №1246 операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Пунктом 11 Порядку №1246 передбачено, що після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами: з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Згідно з пунктами 12-15 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192,1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У квитанції зазначаються: дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

З аналізу зазначених норій ПК України та Порядку №1246 слідує, що прийняття чи неприйняття податкових накладних, надісланих засобами електронного зв`язку, відбувається на автоматичному рівні з урахуванням особливостей електронного документообігу у межах операційного дня, який відповідно до Порядку №1246 триває у робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Податковий орган в будь-якому випадку зобов`язаний протягом операційного дня надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної.

Оскільки, законодавством встановлено чіткі та обмежені строки для реєстрації податкових накладних, задля уникнення порушення платником податків граничних строків для реєстрації податкових накладних у випадку, коли гранична дата припадає на вихідний чи святковий день, положеннями Порядку №1246 та пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Такі висновки суду узгоджуються із висновками у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2018 року у справі №826/19172/16.

В процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/ неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДПС, та/або безпосередніх дій працівників ДПС, на яку (які) платник податку не має впливу.

Належними доказами підтверджується та відповідачем не заперечується, що

ПН №55 від 09.07.2022 (сума ШС 537,75 грн),

ПН № 106 від 15.07.2022 (сума ШС 533,51 грн),

ПН № 79 від 11.07.2022 (сума ШС 548,32 грн) ,

ПН № 54 від 09.07.2022 (сума ШС 562,41 грн),

ПН № 38 від 08.07.2022 (сума ШС 474,74 грн),

ПН № 42 від 07.07.2022 (сума ШС 542,90 грн),

ПН № 58 від 09.07.2022 (сума ШС 566,82 грн),

ПН № 87 від 13.07.2022 (сума ШС 629,15 грн),

ПН № 115 від 15.07.2022 (сума ШС 70 грн),

ПН № 98 від 14.07.2022 (сума ШС 546,37 грн),

ПН №36 від 06.07.2022 (сума ШС 582 грн),

ПН № 104 від 15.07.2022, (сума ШС 476,97 грн),

ПН № 99 від 14.07.2022, (сума ШС 522,98 грн),

ПН №37 від 07.07.2022, (сума ШС 529 грн),

ПН № 39 від 07.07.2022,(сума ШС 660,56 грн),

ПН №96 від 14.07.2022, (сума ШС 487,24 грн),

ПН №61 від 11.07.2022,(сума ШС 161,67 грн),

ПН № 82 від 12.07.2022, (сума ШС 536,03 грн),

ПН № 45 від 08.07.2022, (сума ШС 622,89 грн),

ПН №32 від 06.07.2022,(сума ШС 671,39 грн),

ПН № 41 від 07.07.2022, (сума ШС 603,15 грн),

ПН № 72 від 14.07.2022,(сума ШС 516,67 грн),

ПН № 95 від14.07.2022,(сума ШС 583,59 грн),

ПН № 14 від 06.07.2022,(сума ШС 250 грн),

ПН №40 від 07.07.2022, (сума ШС 636,41 грн),

ПН № 77 від 12.07.2022, (сума ШС 619,41 грн),

ПН № 44 від 07.07.2022, (сума ШС 579,34 грн),

ПН № 64 від 13.07.2022, (сума ШС 433,33 грн),

ПН № 53 від 09.07.2022,(сума ШС 652,01 грн),

ПН № 112 від 15.07.2022,(сума ШС 539,37 грн),

ПН № 116 від 11.07.2022, (сума ШС 373,6 грн),

ПН № 56 від 09.07.2022,(сума ШС 611 грн),

ПН № 46 від 08.07.2022, (сума ШС 592,44 грн),

ПН № 63 від 12.07.2022, (сума ШС 560 грн),

ПН № 103 від 15.07.2022,(сума ШС 537,99 грн),

ПН № 13 від 06.07.2022, (сума ШС 700 грн),

ПН № 22 від 06.07.2022,(сума ШС 70 грн),

ПН № 51від 08.07.2022,(сума ШС 531,06 грн),

ПН № 62від 12.07.2022,(сума ШС 833,33 грн),

ПН № 66 від 11.07.2022, (сума ШС 70 грн),

ПН № 33 від 06.07.2022,(сума ШС 404,38 грн),

ПН № 65 від 11.07.2022, (сума ШС 70 грн),

ПН № 73 від 13.07.2022,(сума ШС 70 грн),

ПН № 75 від 11.07.2022,(сума ШС 579,34 грн),

ПН № 71 від 14.07.2022,(сума ШС 433,33 грн),

ПН № 185 від 11.07.2022,(сума ШС 34017,39 грн),

ПН № 76 від 11.07.2022,(сума ШС 644,96 грн),

ПН № 59 від 11.07.2022, (сума ШС 250 грн),

ПН № 80 від 12.07.2022, (сума ШС 526,77 грн),

ПН № 102 від 15.07.2022,(сума ШС 519,26 грн),

ПН № 35 від 11.07.2022, (сума ШС 450 грн),

ПН № 100 від 15.07.2022, (сума ШС 693,04 грн),

ПН № 31 від 06.07.2022, (сума ШС 527,26 грн),

ПН № 83 від 12.07.2022,(сума ШС 508,47 грн),

ПН №89 від 13.07.2022, (сума ШС 559,56 грн),

ПН №97 від 14.07.2022,(сума ШС 607,81 грн),

ПН № 47 від 06.07.2022, (сума ШС 545,81 грн),

ПН №85 від 11.07.2022, (сума ШС 390,59 грн),

ПН №86 від13.07.2022, (сума ШС 601,56 грн),

ПН № 49 від 08.07.2022,(сума ШС 526,01 грн),

ПН №19 від 08.07.2022, (сума ШС 333,33 грн),

ПН №57 від 09.07.2022, (сума ШС 442,06 грн),

ПН №43 від 07.07.2022, (сума ШС 658,95 грн),

ПН №34 від 06.07.2022, (сума ШС 617,24 грн),

ПН №84 від 12.07.2022, (сума ШС 514,66 грн),

ПН №48 від 08.07.2022, (сума ШС 711,57 грн),

ПН №94 від 13.07.2022,(сума ШС 519,78 грн),

ПН № 50 від 08.07.2022,(сума ШС 442,98 грн) ,

ПН №126 від 14.07.2022, (сума ШС 133,33 грн),

ПН №101 від 15.07.2022, (сума ШС 437,46 грн),

ПН №78 від 11.07.2022, (сума ШС576,09 грн),

ПН №105 від 15.07.2022,(сума ШС 441,08грн),

ПН № 93 від 13.07.2022, (сума ШС 491,92 грн),

ПН №81 від 12.07.2022, (сума ШС 633грн),

ПН №11 від 06.07.2022, (сума ШС 375грн),

ПН №52 від 08.07.2022, (сума ШС 596,85 грн),

ПН №180 від 14.07.2022, (сума ШС 525,13 грн),

ПН №23 від 07.07.2023, (сума ШС 70 грн),

ПН №91 від 13.07.2022,(сума ШС 413,57 грн),

були відправлені на реєстрацію до ЄРПН 29 липня 2022 року у період часу із 17:55 до 18:31 (т. 1 а.с. 71-251, т. 2 а.с. 1-141).

Зареєстровані зазначені вище ПН в ЄРПН 01 серпня 2022 року ( т. 2 а.с. 223-229, 230 на звороті -233 на звороті, а.с. 239-251, т. 3 а.с.1-18)

Податкова накладна №145 від 12.08.2022 (сума ШС 110 грн) була направлена на реєстрацію до ЄРПН 31 серпня 2022 року о 17:55 (т. 2 а.с. 127-130), а зареєстрована 01.09.2022 (т. 2 а.с. 230).

Окрім того, ПН №293 від 29.12.2022 (сума ШС 423,84 грн), ПН №250 від 23.12.2022, (сума ШС 479,27 грн), ПН №275 від 29.12.2022, (сума ШС 533,33 грн), ПН №246 від 23.12.2022,(сума ШС 434,38 грн), ПН №247 від 23.12.2022, (сума ШС 479,51 грн), ПН № 256 від 26.12.2022, (сума ШС 583,33 грн), ПН №295 від 29.12.2022, (сума ШС 481,68грн), ПН №292 від 29.12.2022,(сума ШС629,44 грн),ПН №257 від 26.12.2022, (сума ШС433,33 грн), ПН №273 від 29.12.2022, (сума ШС 683,33грн), ПН №243 від 29.12.2022 (сума ШС 512,43грн) були направлені на реєстрацію 13.01.2023 о 17:59, що підтверджується належними доказами (т. 2 а.с. 142-185), а зареєстровані в ЄРПН 16.01.2023 (т.2 а.с 233-238).

Суд звертає увагу, що пунктом 69.18 визначено виключно, що у робочі дні з 8 години до 18 години здійснюються саме з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків.

Пункт 69.18 підрозділу 10 розділу XX ПК України ПК України (в редакції Закону № 2120-IX від 15.03.2022) хоч і обмежив час надсилання електронних документів, тим самим обмеживши права платників податків, проте, ця норма не встановила нового чи тимчасового визначення терміну операційний день.

Натомість, податковим законодавством визначено обов`язок надіслання платником податку звітності саме у межах операційного дня, який за вимогами законодавства триває з 8-ї до 20-ї години. Зміни до п.3 Порядку №1246, яким визначено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин, не вносились, а пункт 69.18 підрозділу 10 розділу XX ПК України ПК України не встановлює нових правил сплати ПДВ чи/або реєстрації податкових накладних.

Відтак, скорочені терміни приймання електронних документів від платників податків, що були визначені п.69.18 ПК України, на момент направлення позивачем на реєстрацію податкової ПН, не можуть слугувати підставою для притягнення позивача до відповідальності відповідно до ст. 120-1 ПК України.

Таким чином, позивач, надіславши 29.07.2022 та 31.08.2022 (тобто до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені) до ЄРПН податкові накладні, складені Товариством у період із 01 по 15 календарний день (включно) календарного місяця та направивши на реєстрацію 13.01.2023, (тобто до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені), податкові накладні, складені із 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця та у період часу із 17:55 по 18:31, - виконало визначений статтею 201 ПК України обов`язок з її реєстрації.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Ураховуючи встановлені під час розгляду адміністративної справи обставини з урахуванням належних доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

За правилами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн. згідно з платіжної інструкції від 29.09.2023 №27/3539, тобто за одну позовну вимогу немайнового характеру, який підлягає відшкодуванню за рахунок їх бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо заяви позивача про стягнення з відповідачів витрат на оплату послуг на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положенням частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною шостою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною сьомою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених норм дає суду підставу прийти до висновку про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

До позову позивачем додано (т. 1 а.с. 21, 22, т. 2 а.с. 216 на звороті - 219):

- договір №09/22 від 16.08.2022 про надання правової (професійної правничої) допомоги, який укладено між адвокатом Гарбузюк О.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Петер-Транс" (клієнт);

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю;

- ордер серії АМ №1065843;

- акт №4 від 29.09.2023 наданих послуг згідно договору №09/22 у якому вказано, що адвокатом надано послуги - вивченнядокументів, збирання та аналіз доказів які підтверджують позовні вимоги - вартість 2000,00 грн; написання адміністративного позову щодо скасування ппр від 08.03.2023 №0043540407 кількості одна послуга - 5000,00 грн. Всього 7000,00 грн;

- платіжна інструкція №27/3538 від 29.09.2023 про оплату послуг адвоката у розмірі 7000,00 грн.

Заперечуючи щодо розміру витрат на правову допомогу, відповідач у відзиві вказує, що справа не є складною з урахуванням її фактичних обставин, предмету спору, змісту порушення, предмету доказування, аналізу наведених доказів. Звертає також увагу на те, що у квитанції не вбачається призначення платежу.

Суд зауважує, що згідно умов договору №09/22 від 16.08.2022 про надання правової (професійної правничої) допомоги (п. 4.8) та п. 2 Додатку №1 до Договору №09/22 від 16.08.2022, форма розрахунку - готівкова чи безготівкова.

З урахуванням викладеного суд вважає, що відсутність у квитанції інформації щодо призначення платежу, з урахуванням умов договору №09/22 від 16.08.2022, не свідчить, що позивачем не понесено витрат на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Окрім того, перевіривши зміст наведених документів, суд дійшов висновку, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 7000,00 грн є співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням реального часу, необхідного для виконання відповідних робіт (послуг).

Отже, розмір судових витрат позивача, який підлягає стягненню з відповідача становить 9684,00 грн (2684,00 грн + 7000,00 грн)

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Петер-Транс" (вул. Центральна, 8,с. Корчівка (Пулинський), Житомирський район Житомирська область, 12072. РНОКПП/ЄДРПОУ: 38215331) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7,м. Житомир,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44096781) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 08 березня 2023 року № 0043540407 у частині застосування штрафних санкцій у розмірі 77451 (сімдесят сім тисяч чотириста п`ятдесят одна) гривня 81 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Петер-Транс" документально підтверджені судові витрати у сумі 9684 ( дев`ять тисяч шістсот вісімдесят чотири ) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук