Рішення

від 30.04.2024 по справі 240/4780/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року м. Житомир справа № 240/4780/24

категорія 112010203

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах недієздатної ОСОБА_2 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

установив:

04 березня 2024 року ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ), яка діє в інтересах недієздатної ОСОБА_2 (далі позивач, ОСОБА_2 ), звернулася у суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Житомирській області) про визнання протиправними дій щодо не нарахування та невиплати пенсії згідно положень статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та зобов`язання здійснити нарахування та виплату такої з 13 вересня 2023 року.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що має статус особи потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та є інвалідом І групу. З огляду на рішення Конституційного Суду України №1-р(ІІ)/2021 від 07 квітня 2021 року та №7-р(ІІ)/2023 від 13 вересня 2023 року уважає, що згідно положень статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання пенсії у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком. Однак, відповідач у проведення нарахування і виплати пенсії у такому розмірі, на переконання позивача, протиправно відмовив, що і зумовило звернення до суду.

Ухвалою суду від 11 березня 2024 року позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи судом, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

30 квітня 2024 року до суду надійшли належним чином завірена копія пенсійної справи та відзив, у якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що на виконання рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(ІІ)/2021 з 01 липня 2021 року позивачу проведено перерахунок та здійснюється виплата пенсії згідно положень частини 3 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Суд установив, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Житомирській області, має статус особи, потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, ІІ групу інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської АЕС та отримує пенсію на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

ОСОБА_1 звернулася до відповідача з проханням провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком згідно положень частини 3 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідач у проведені перерахунку та виплати пенсії у такому розмірі відмовив.

Уважаючи такі дії протиправними, ОСОБА_1 подала цей позов до суду.

Відповідно до положень частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до положень статті 46 Основного Закону громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Такі положення щодо громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовані Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ (далі Закон України №796-ХІІ).

Відповідно до статті 49 цього Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно статті 54 Закону України № 796-XII у редакції до 01 січня 2015 року, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання пов`язаного з аварією на Чорнобильській АЕС можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам 3 мінімальних пенсій за віком.

Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

28 грудня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VIII (далі Закон України №76-VIII), яким текст статті 54 Закону України № 796-XII викладено у новій редакції. Зокрема, частину 3 та 4 замінено положеннями такого змісту: «Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань».

Наведені зміни набрали чинності з 01 січня 2015 року.

07 квітня 2021 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-333/2018 (4498/18) ухвалив рішення №1-р(ІІ)/2021, яким визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину 3 статті 54 Закону України №796-ХІІ у редакції Закону України №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Також у рішенні суду зазначено, що наведена правова норма втрачає чинність через 3 місяці з дня його ухвалення, а Верховна Рада України протягом цього часу має привести нормативне регулювання у відповідність із Конституцією України та цим рішенням.

У разі не приведення нормативного регулювання у відповідність із Конституцією України та цим рішенням через три місяці з дня його ухвалення застосуванню підлягатиме частина 4 статті 54 Закону України № 796-XII у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 6 червня 1996 року № 230/96-ВР:

«В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам 3 мінімальних пенсій за віком».

На виконання рішення Конституційного Суду України 29 червня 2021 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» №1584-ІХ (далі Закон України №1584-ІХ).

Пунктом 2 розділу І цього Закону частину 3 статті 54 Закону України №796-ХІІ викладено у новій редакції наступного змісту: «В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими: для I групи інвалідності 6000 гривень; для II групи інвалідності 4800 гривень; для III групи інвалідності 3700 гривень; для дітей з інвалідністю 3700 гривень».

Також зазначену правову норму доповнено частинами 4 та 5, а саме: «Розміри пенсії, передбачені частиною 3 цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців 2 і 3 частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.».

Згідно пункту 1 розділу ІІ Закону України №1584-ІХ він набирає чинності з 01 січня 2022 року, крім пункту 2 розділу І цього Закону та пункту 2 цього розділу, які набирають чинності з 01 липня 2021 року.

На виконання наведених положень відповідач провів перерахунок пенсії позивача, що підтверджується копією матеріалів пенсійної справи, наданою відповідачем.

З огляду на викладене, суд уважає, що положення частини 3 статті 54 Закону України № 796-XII у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 6 червня 1996 року № 230/96-ВР застосуванню не підлягають, оскільки Верховна Рада України виконала рішення Конституційного Суду України у визначений у ньому строк.

Окрім цього, суд не приймає до уваги посилання позивача на рішення Конституційного Суду України №7-р(ІІ)/2023 від 13 вересня 2023 року, оскільки указаним рішенням серед іншого визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, за якою норми і положення статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Тобто, визнано неконституційними положення статті 54 Закону України № 796-XII тільки щодо її застосування у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому, стаття 54 Закону України № 796-XII, в редакції Закону України №1584-ІХ, в якій визначений розмір пенсії відповідним категоріям громадян, не конституційною не визнавалась.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2024 року у справі №240/33190/23.

За таких обставин, твердження позивача про наявність правових підстави для проведення нарахування та виплати пенсії у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком, виходячи саме з положень наведеної норми, є помилковими.

Ураховуючи встановлені у справі обставини та положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини, відсутність інших доводів позивача на обґрунтування заявлених вимог, суд уважає такі вимоги недоведеними, а позов таким, що не підлягає задоволенню з наведених вище підстав.

Оскільки позивачу у задоволенні позову відмовлено та враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати зі сплати судового збору відшкодуванню не підлягають.

Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 262, 263, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , яка діє в інтересах недієздатної ОСОБА_2 , відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене протягом 30 днів з дати його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.О. Окис