Ухвала

від 30.04.2024 по справі 280/3786/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

30 квітня 2024 року Справа № 280/3786/24 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В., розглянувши матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Запорізькій області № 00029750709 від 15.03.2024.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

За приписами частини 2 статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

У ході з`ясування питання, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, судом встановлено наступне.

Частиною 3 статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною 1статті 4 Закону України«Про судовий збір»(далі -Закон № 3674 -VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ключовим у цій справі є питання характеру заявлених позовних вимог (майнові чи немайнові), як наслідок, визначення розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання цієї позовної заяви та порядок його розрахунку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 зазначала, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другоїстатті 4 Закону № 3674-VI за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже,Закон №3674-VIрозмежовує ставки судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви як за характером позовних вимог (майнові чи немайнові), так і за суб`єктом, яким такий позов подається (суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, фізичною особою чи фізичною особою-підприємцем). Водночас, якщо для вимог майнового характеруЗакон № 3674-VIвстановлює верхню і нижню межу розміру судового збору (мінімальний і максимальний), то для вимог немайнового характеру такий розмір є фіксованим.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що предметом даної позовної заяви є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 00029750709 від 15.03.2024, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 136200,00 грн.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. у справі «Щокін проти України» встановлено, що збільшення податковим органом зобов`язань особи з податку є втручанням у його майнові права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини (ч. 2ст. 6 КАСУ). Так, Європейський суд з прав людини дотримується правової позиції, що вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, що спричинятиме зміну складу майна (активів) позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

З огляду на викладене, адміністративною вимогою майнового характеру є - вимога про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, якими визначені грошові зобов`язання позивача.

Так, вимога про скасування податкового повідомлення - рішення є вимогою майнового характеру, оскільки ним фактично змінено майновий стан позивача.

Як вже зазначалось, частиною 3ст. 4 Закону № 3674-VIза подання до адміністративного суду суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн.) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (30280,00 грн.).

Частиною 1ст. 4 Закону № 3674-VIпередбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, відповідно до Закону УкраїниЗакону України «Про Державний бюджет на 2024 рік»установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2024 - 3028,00 грн.

Позивачем заявлено одну позовну вимогу майнового характеру щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, за яку слід сплатити судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем подано до суду докази сплати судового збору у розмірі 1362,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №90 від 22.04.2024.

Оскільки оскарження податкового повідомлення-рішення є вимогою майнового характеру, то судовий збір у такому випадку не може бути меншим ніж його мінімальний розмір, передбаченийЗаконом України "Про судовий збір"за подання позову майнового характеру.

З урахуванням того, що позивачем частково сплачено судовий збір у розмірі 1362,00 грн., йому необхідно подати суду докази доплати судового збору у розмірі 1666,00 грн.

Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відтак позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без руху.

Позивачу усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, у строк, що не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що в разі неусунення недоліків позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя А.В. Сіпака