Рішення

від 30.04.2024 по справі 300/599/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2024 р. справа № 300/599/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІРІС-ТЕПЛО» про стягнення податкового боргу у розмірі 5606,51 грн,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (далі позивач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІРІС-ТЕПЛО» (далі відповідач, ТзОВ «ІРІС-ТЕПЛО») про стягнення податкового боргу в сумі 5606,51 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв`язку з несплатою єдиного податку з юридичних осіб в розмірі 5587,17 грн, та пені за несвоєчасну сплату податку на прибуток в розмірі 19,34 гривень. Оскільки, заборгованість станом на день розгляду справи є узгодженою та не погашеною, її необхідно стягнути в судовому порядку.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.19-20).

Поштове відправлення із ухвалою суду, направлене відповідачу за його податковою адресою, повернулося до суду без вручення. В такому випадку у відповідності до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення, яке не вручене адресату з незалежних від суду причин, вважається, що останнє вручене належним чином. Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, не скористався. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.

Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, дослідивши і оцінивши докази, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІРІС-ТЕПЛО» відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов`язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України(далі - Кодекс) податковим боргом є сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Підпунктом 16.1.3. пункту 16.1. статті 16 Кодексу визначено, що платники податків і зборів зобов`язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Підпункт 16.1.4 п.16.1 ст.16 Кодексу визначає, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, передбачених податковим законодавством. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 Кодексу).

Відповідно до п. 54.1 ст.54 Кодексу, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Приписами пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Кодексу, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У відповідності до приписів п. 56.11 ст.56 Кодексу, податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

Згідно пункту 294.1 та 294.2 статті 294 Кодексу, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (крім податкового періоду для податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного пунктом 202.1 статті 202 цього Кодексу).

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Пунктом 295.3 статті 295 Кодексу встановлено, що платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Відповідно до пункту 300.1 статті 300 Кодексу, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Судом встановлено, що відповідачем подано до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи за 2017 рік від 09.02.2018 (а.с.8).

Таким чином Товариство з обмеженою відповідальністю «ІРІС-ТЕПЛО» самостійно визначило грошові зобов`язань з єдиного податку в розмірі 5385,45 грн.

Також позивачем проведено камеральну перевірку ТОВ «ІРІС-ТЕПЛО», за результатами якої складено акт від 26.06.2023 №7373/09-19-04-09/39378169 (а.с.9-11), на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 24.07.2023 №0076910409 (а.с.11-12), якими до позивача застосовано штрафні санкції за порушення строку сплати грошових зобов`язань по єдиному податку з юридичних осібв розмірі 300 грн. Дане податкове повідомлення-рішення було направлене відповідачу за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте повернулося до контролюючого органу з незалежних від останнього причин, із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (зворот а.с.12).

У відповідності до приписів п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Кодексу, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом, а при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом нараховується пеня.

Так, відповідно до приписів п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Кодексу, контролюючим органом на суму податкового боргу нараховано пеню в розмірі 211,50 грн.

Крім того, відповідачу нараховано пеню на підставі ст.129 Податкового кодексу України на суму грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки з 15.07.2019 по 13.11.2022 згідно з податковим повідомленням-рішенням форми «ПС» №0038565412 від 23.05.2019 в розмірі 19,34 грн, що підтверджується з інтегрованою (обліковою) карткою платника єдиного податку(а.с.15).

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків (підпункт 59.1 статті 59 ПК України).

При розгляді справи встановлено, що Головним управлінням Державної фіскальної податкової служби в Івано-Франківській області направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу форми Ю за №0007350-1309-0919 від 01.11.2023 (а.с.6), за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Дана вимога разом із поштовим конвертом повернулася до контролюючого органу з незалежних від останнього причин, із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.7).

Абзацом 1 пункту 6 Розділу ІV Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №610 від 30.06.2017, визначено, що податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові).

Відтак у випадку, який досліджується судом, податкова вимога вважається врученою відповідачу.

Податковий борг відповідача підтверджується довідкою про борг за платежами від10.01.2024 (а.с.5), податковою вимогою форми Ю за №0007350-1309-0919 від 01.11.2023(а.с.6) та витягами з інтегрованої (облікової) картки платника податку (а.с.14-15).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов`язаний погасити податковий борг в загальній сумі 5606,51 грн. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов`язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Згідно підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право позивача на звернення до суду з метою стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІРІС-ТЕПЛО податкового боргу в сумі 5606,51 грн, є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІРІС-ТЕПЛО» (ідентифікаційний код юридичної особи 39378169) з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що йому належить, в дохід бюджету податковий борг в розмірі 5606 (п`ять тисяч шістсот шість) гривень 51 копійку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 43968084), адреса: вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ,76018;

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІРІС-ТЕПЛО» (ідентифікаційний код юридичної особи 39378169), адреса: вул. Шевченка, буд. 49Г, смт. Богородчани, Івано-Франківська область, 77701.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.