Ухвала

від 29.04.2024 по справі 320/17701/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

29 квітня 2024 року м. Київ № 320/17701/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Діска А.Б.,

ознайомившись з матеріалами адміністративної справи

за позовомГромадської організації «Офіс Трансформації»доНаціонального університету біоресурсів і природокористування Українипрозобов`язання вчинити діївстановив:

Громадська організація «Офіс Трансформації» звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Національного університету біоресурсів і природокористування України, в якому просила суд:

- зобов`язати Національний університет біоресурсів і природокористування України укласти з Департаментом охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) охоронний договір на будівлю Водонапірної башти (розташований за адресою: м. Київ, вул. Горіхуватський щліх, 11а), який є об`єктом культурної спадщини місцевого значення міста Києва, на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року №1768.

Відповідно до пунктів 4, 6 ч. 1ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності. Суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

В позовній заяві позивач посилається на ті обставини, що відповідач не уклав охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини, яка перебуває на його балансі.

Згідно з ч. 1 та 5 ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом спеціалізації, відповідно до якого з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.

Тобто для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За ч. 1 і 2ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист; захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом такожу будь-який спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Відповідно до п.п.1, 2, 7 ч.1ст.4 КАС Україниадміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;

Згідно ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб з суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Для того, щоб спір належав до юрисдикції адміністративного суду, необхідно встановити таку ознаку публічно-правового спору, як виконання суб`єктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій.

Відповідач не виконує владних управлінських функцій.

Слід зазначити, спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб`єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій. Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб`єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.

Отже, із системного аналізу наведених норм вбачається, що захист інтересів шляхом оскарження до адміністративного суду будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, можливий лише у сфері публічно-правових відносин, та відповідно спір може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства лише за умови, що одним із учасників спірних правовідносин є особа, яка здійснює владні управлінські функції по відношенню до іншого їх учасника.

Необхідною та єдиною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним владних управлінських функцій, при цьому, дані функції повинні здійснюватися таким суб`єктом владних повноважень саме у тих правовідносинах, в межах яких виник спір.

Кодекс адміністративного судочинства України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. У випадку, якщо суб`єкт у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб`єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Відповідно до Статуту Національного університету біоресурсів і природокористування України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 02 травня 2018 року №443, відповідач є юридичною особою публічного права, державної форми власності, утворений у формі державної установи, працює на засадах неприбутковості, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в органах центрального органу виконавчої влади у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів та установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, штамп та власну емблему.

Тобто, відповідач є юридичною особою, яка за своєю формою не відповідає жодній із вищевказаних ознак органу владних повноважень, визначених чинним законодавством.

Правовідносини, що існують між сторонами у даному спорі, не засновані на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні, здійсненні управлінських чи контролюючих функцій відповідачем щодо позивача.

Ні зі змісту позовної заяви, ні з доданих до неї документів не вбачається, які саме в даному випадку владні управлінські функції здійснювало чи неправомірно утримувалося від їх вчинення відповідач.

Тобто, оскільки останній оспорює бездіяльність відповідача, яка за своїм змістом не є управлінською діяльністю, яка створювала б безпосередньо для позивача певні правові наслідки, у зв`язку з чим із таких правовідносин не може виникати публічно-правовий спір, який віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Таким чином, відповідач - не є суб`єктом владних повноважень у розумінні положень КАС України. Ознаки публічно-правового спору, за наявності яких закон відносить такий спір до юрисдикції адміністративного суду, відсутні, а відтак дана справа не відповідає нормативному визначенню адміністративної справи. Тому даний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.09.1950 р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12.10.1978 р. вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, а тому, суд, який розглянув справу не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, даний спір не носить публічно-правового характеру. У спірних правовідносинах відсутній суб`єкт владних повноважень, а також не вбачається здійснення владних управлінських функцій одного учасника спору по відношенню до іншого, а тому суд приходить до висновку, що даний спір не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У даному випадку, з огляду на склад учасників справи, спір має вирішуватись судом в порядку господарського процесуального судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин, слід відмовити позивачеві у відкритті провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 1ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 170, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Київського окружного адміністративного суду

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Громадської організації «Офіс Трансформації» до Національного університету біоресурсів і природокористування України про зобов`язання вчинити дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті разом з позовними матеріалами направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.

Суддя Діска А.Б.