Рішення
від 14.11.2007 по справі 16/90-07-1928
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/90-07-1928

          

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" листопада 2007 р.Справа  № 16/90-07-1928

Господарський суд Одеської області у складі:

Судді –Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань –Шевченко Г.В.

За участю представників сторін:

Від позивача:        Голишева Т.В. по дов. №489 від 13.06.2006р.;

Від відповідача:    Захаров В.М. за дов. від 09.03.2007р.

           Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Балтської міської ради Одеської області до  дочірнього підприємства Асоціації підприємців Балтського району фірми „АПБР- ринок” про визнання договору недійсним та зобов'язання повернути майно, -  

ВСТАНОВИВ:

Балтська міська рада Одеської області звернулася до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до дочірнього підприємства Асоціації підприємців Балтського району фірми „АПБР- ринок” про визнання недійсним договору оренди, укладеного між Балтською міською радою та дочірнім підприємством Асоціації підприємців Балтського району фірми „АПБР- ринок” (далі по тексту –фірма „АПБР- ринок”) 06.07.1999р. та зобов'язання повернути об'єкт оренди. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач наполягає, передусім, на скасуванні рішення виконавчого комітету Балтської міської ради №147-а від 23.06.1999 року „Про подальше використання майна, торгових площ та підсобних приміщень міського універмагу”, на підставі якого було укладено договір оренди від 06.07.1999 року.

Під час розгляду справи позивачем заявлені позовні вимоги неодноразово уточнювалися в частині вимоги про зобов'язання відповідача повернути цілісний майновий комплекс шляхом конкретизації складу витребуваного майна. Згідно останньої редакції позовних вимог, викладеної у заяві про уточнення позовних вимог, наданої до господарського суду Одеської області 22.06.2007р., позивач просить суд визнати причину пропуску трирічного терміну позовної давності  поважною та поновити термін позовної давності,  визнати недійсним договір оренди, укладений між Балтською міською радою та фірмою „АПБР- ринок” 06.07.1999р., зобов'язати відповідача повернути Балтській міській раді  майновий комплекс, розташований у м. Балті по вул. Котовського, 191 на земельній ділянці, площею 2400 кв.м., у складі: будівлі універмагу, котельної, складу, автономних інженерних комунікацій, системи енергопостачання, прилавків у кількості 49 шт., 37 гірок, трьох кондиціонерів, чотирьох шаф книжкових, барної стійки, восьми дерев'яних  стелажів, двох стільців, водонагрівача.

Відповідачем, згідно з відзивом на позов, наданим у судовому засіданні 30.05.2007р.,  позовні вимоги заперечуються з підстав пропущення  позивачем строку позовної давності.

28.08.2007р.  до господарського суду Одеської області надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі  до розгляду Одеським окружним адміністративним судом справи за позовом  фірми „АПБР- ринок” до Балтської міської ради, державного реєстратора Балтської районної державної адміністрації Семенової Ольги Олександрівни про відміну державної реєстрації. Дане клопотання судом було відхилене з огляду на його безпідставність  та необґрунтованість.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

06.07.1999р. Балтською міською радою (Орендодавець) та фірмою „АПБР-ринок” (Орендар) було укладено договір оренди,  відповідно до умов п.1.1 якого Балтська міська рада передає, а фірма „АПБР-ринок” –приймає у тимчасове платне користування на умовах оренди  цілісний майновий комплекс  міського універмагу у складі  будівлі універмагу,  складів, надвірних споруд, земельної ділянки, на якій він розташований, автономні інженерні комунікації, системи енергозабезпечення, вартістю 398042 грн.  В матеріалах справи міститься рішення виконавчого комітету Балтської міської ради № 147/а від 23.06.1999р. „Про подальше використання майна, торгових площ та підсобних  приміщень міського універмагу”, яке стало підставою для укладення оспорюваного договору.

Як вбачається з акту приймання-передачі, складеного за участю представників Балтської  міської ради та фірми „АПБР-ринок”, на виконання умов договору оренди від 06.07.1999р. Орендарю було передано цілісний майновий комплекс у складі: будівлі універмагу, котельної, складу, автономних інженерних комунікацій, системи енергопостачання, прилавків у кількості 49 шт., 37 гірок, трьох кондиціонерів, чотирьох шаф книжкових, барної стійки, восьми дерев'яних  стелажів, двох стільців, водонагрівача.

У відповідності до ст. 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992 року N 2269-XII орендодавцями, зокрема, є органи місцевого самоврядування, уповноважені управляти майном, - щодо цілісних майнових    комплексів    підприємств,   їх   структурних підрозділів  та  нерухомого   майна,   яке    перебуває у комунальній власності.

В ході перевірки, яка була проведена прокуратурою Балтського району Одеської області, було встановлено, що рішення виконавчого комітету Балтської міської ради №147-а від 23.06.1999 року „Про подальше використання майна, торгових площ та підсобних приміщень міського універмагу”, на підставі якого було укладено договір оренди від 06.07.1999р., на засіданні виконавчого комітету не приймалося, що підтверджується  протоколом № 7 засідання виконавчого комітету  Балтської міської ради від 23.06.1999р.  З огляду на викладене, на рішення виконавчого комітету Балтської міської ради №147-а від 23.06.1999 року „Про подальше використання майна, торгових площ та підсобних приміщень міського універмагу” був принесений протест прокурора Балтського району Одеської області від 14.05.2004р. за №87/8. Зазначений протест був розглянутий  на пленарному засіданні вісімнадцятої сесії Балтської міської ради двадцять четвертого скликання, за результатами розгляду якого рішення виконавчого комітету Балтської міської ради №147-а від 23.06.1999 року „Про подальше використання майна, торгових площ та підсобних приміщень міського універмагу”  було скасовано рішенням Балтської міської ради №353 від 18.05.2004р.

Посилаючись на відсутність у договорі оренди від 06.07.1999р.  таких істотних умов  як  порядок використання амортизаційних відрахувань та страхування орендарем взятого ним в оренду майна, а також на укладення договору оренди від 06.07.1999р. за відсутності волевиявлення Балтської міської ради на передачу майнового комплексу в оренду, Балтська міська рада Одеської області звернулася до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до дочірнього підприємства Асоціації підприємців Балтського району фірми „АПБР- ринок” про визнання недійсним договору оренди, укладеного між Балтською міською радою та фірмою „АПБР- ринок” 06.07.1999р. та зобов'язання повернути об'єкт оренди.

Відповідно до ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне звернути увагу сторін на наступному.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд (п. 1 Роз'яснення ВАСУ від 12.03.1999р. №02-5/111 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними), повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону: додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому, відповідність чи  невідповідність угоди вимогам законодавства має оцінюватися  господарським  судом стосовно законодавства, яке діяло  на  момент  укладення  спірної угоди. У  разі  коли після укладення  угоди  набрав  чинності  акт законодавства, норми якого інакше  регулюють  договірні  відносини, ніж ті, що діяли в момент укладення  угоди, сторони вправі керуватися умовами договору, а не цим нормативним актом, якщо останній не має зворотної сили (п. 10 Роз'яснення ВАСУ від 12.03.1999р. №02-5/111 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти  лише  на  підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.

Згідно із  ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування” від 21 травня 1997 року280/97-ВР органи місцевого самоврядування від імені та  в  інтересах територіальних    громад    відповідно    до   закону   здійснюють правомочності  щодо  володіння,  користування   та   розпорядження об'єктами права комунальної власності,  в тому числі виконують усі майнові операції,  можуть  передавати  об'єкти  права комунальної власності  у  постійне  або  тимчасове  користування  юридичним та фізичним особам,  здавати  їх  в  оренду,  продавати  і  купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів,  що  приватизуються  та  передаються  у  користування  і оренду.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про місцеве самоврядування”  від 21 травня 1997 року280/97-ВР виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

При цьому згідно із ч.1, 2 ст. 11 Закону України „Про місцеве самоврядування”  від 21 травня 1997 року280/97-ВР виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.  Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

У відповідності до ст. 52 Закону України „Про місцеве самоврядування”  від 21 травня 1997 року280/97-ВР виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.

При цьому, відповідно до ст. 10 Закону України „Про місцеве самоврядування”  від 21 травня 1997 року280/97-ВР представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Згідно із ч.1  ст. 29 Закону України „Про місцеве самоврядування”  від 21 травня 1997 року280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо управління комунальною власністю: 1) управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад; 2) встановлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад; 3) заслуховування звітів про роботу керівників підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад; 4) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації та переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; організація виконання цих програм; підготовки і внесення на розгляд ради пропозицій щодо визначення сфер господарської діяльності та переліку об'єктів, які можуть надаватися у концесію;  подання раді письмових звітів про хід та результати відчуження комунального майна.

За змістом наведених вимог Закону України „Про місцеве самоврядування”  від 21 травня 1997 року280/97-ВР межі повноважень виконавчих органів міських рад, у тому числі і щодо  передачі в оренду об'єктів комунальної власності, встановлюються виключно відповідним  рішенням міської ради. Однак, суду не було надано жодних доказів щодо існування  рішення Балтської міської ради про делегування  виконавчому  комітету  Балтської міської ради повноважень щодо передачі об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Балта в оренду зацікавленим особам.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність у виконавчого комітету Болградської міської ради повноважень щодо передачі об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Балта в оренду іншим особам, у тому числі і відповідачу. Таким чином,  рішення виконавчого комітету Балтської міської ради № 147-а від 23.06.1999р. суперечить положенням Конституції України та Закону України „Про місцеве самоврядування” від 21 травня 1997 року 280/97-ВР, як таке, що прийнято з перевищенням наданих повноважень.

Більш того, як вбачається з матеріалів справи, рішення №147-а від 23.06.1999 року „Про подальше використання майна, торгових площ та підсобних приміщень міського універмагу” , на підставі якого було укладено оспорюваний договір, на засіданні виконавчого комітету Балтської міської ради у встановленому законом порядку взагалі не приймалося.  

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування” від 21 травня 1997 року 280/97-ВР скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень належить до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

З огляду на викладене, рішення виконавчого комітету Балтської міської ради № 147-а від 23.06.1999р. було скасовано рішенням Балтської міської ради №353 від 18.05.2004р. 18 сесії ХХIV скликання від 18.05.2004р. При цьому, судом не приймаються до уваги посилання відповідача на постанову помічника прокурора Балтського району Одеської області про відмову у порушенні кримінальної справи від 15.10.2007р., по тексту якої зазначено, що за наслідками перевірки прокуратурою Балтського району Одеської області  було встановлено, що рішення виконавчого комітету  Балтської міської ради №147-а від 23.06.99 року ,,Про подальше використання майна, торгових площ та підсобних приміщень міського універмагу” дійсно приймалось на засіданні виконавчого комітету Балтської міської ради. З цього приводу, суд звертає увагу відповідача, що листом за вих. № 1548 від 02.11.2007р. прокурором  Балтського району  Одеської області суд було повідомлено, що постанова помічника прокурора Балтського району Одеської області про відмову у порушенні кримінальної справи від 15.10.2007р. скасована, а матеріали справи направлені на додаткову перевірку.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу сторін, що Орендодавцем за договором оренди від 06.07.1999р.  виступила саме  Балтська міська рада, а не її виконавчий комітет.

Положеннями ст. 9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992 року N 2269-XII чітко визначений порядок укладення договорів оренди об'єктів комунальної власності, так у разі надходження до орендодавця заяви про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), орендодавець у п'ятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає копії матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном. Орендодавець протягом п'яти днів після закінчення терміну погодження умов договору оренди з органом, уповноваженим управляти відповідним майном, і органом Антимонопольного комітету України, а у випадках, коли заява про оренду майна не потребує узгодження (щодо оренди окремого індивідуально визначеного майна, крім нерухомого), протягом п'ятнадцяти днів після дати її реєстрації дає згоду або відмовляє в укладенні договору оренди майна і повідомляє про це заявника.

Орендодавцем за оспорюваним договором  –Болградською міською радою не приймалося рішення про надання згоди на укладення договору оренди від 06.07.1999р. Доказів спростовуючих викладене, суду з дотриманням вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України відповідачем представлено  не було.

Відповідно до п. 16 ч. 3 ст. 42 Закону України „Про місцеве самоврядування” від 21 травня 1997 року 280/97-ВР сільський, селищний, міський голова  укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради.

З огляду на викладене, суд доходить висновку,  що підписання оспорюваного договору головою Болградської міської ради за відсутності рішення Болградської міської ради про надання згоди на укладення договору оренди від 06.07.1999р. було здійснено з перевищенням наданих йому законом повноважень. Крім того, суд погоджується з доводами позивача про відсутність у змісті оспорюваного договору істотних умов щодо порядку використання амортизаційних відрахувань та страхування орендарем взятого ним в оренду майна, передбачених ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992 року N 2269-XII.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про укладення оспорюваного договору всупереч вимогам ст. 9, 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992 року N 2269-XII, Закону України „Про місцеве самоврядування” від 21 травня 1997 року 280/97-ВР та Конституції України.

У відповідності до ст. 48 Цивільного кодексу України 1963р., чинного на час укладення оспорюваної угоди, недійсною є та угода, що  не  відповідає  вимогам   закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей. По недійсній  угоді  кожна  з  сторін  зобов'язана  повернути другій  стороні  все  одержане  за  угодою,  а  при   неможливості

повернути одержане в натурі —відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені  законом.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 року N 3 „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” за правилами ст. 48 ЦК угода визнається недійсною при невідповідності її не тільки законові, а й іншим актам, виданим органами державної влади і управління в межах наданої їм компетенції. Стаття 48 ЦК застосовується при порушенні встановленого порядку вчинення громадянами і організаціями дій, спрямованих на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав і обов'язків, при ущемленні угодою особистих або майнових прав неповнолітніх дітей, а також в інших випадках їх невідповідності вимогам чинного законодавства, якщо для них не встановлені особливі правила визнання угод недійсними (статті 45 - 47, 49 - 58 ЦК).

Наведені положення знайшли своє відображення і у діючому цивільному законодавстві України. Так, згідно з  ч.1 ст. 215 ЦК України від 16.01.2003р. №435-ІV підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо  недійсність  правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована  особа  заперечує  його дійсність на підставах,  встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу,  іншим актам  цивільного  законодавства, а також моральним засадам суспільства. Враховуючи, що договір оренди від 06.07.1999р. був укладений всупереч вимогам ст. 9, 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992 року N 2269-XII, Закону України „Про місцеве самоврядування” від 21 травня 1997 року 280/97-ВР та Конституції України, суд доходить висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову Балтської міської ради в частині визнання недійсним договору оренди від 06.07.1999р.

Таким чином, суд, керуючись ст. 48 ЦК України в редакції 1963р., ч.1 ст. 203,  ч. 1 ст. 215 ЦК України,  визнає  договір оренди від 06.07.1999р, укладений між Балтською міською радою та фірмою „АПБР- ринок”, недійсним.

При цьому, на думку суду, при вирішенні даного спору необхідне застосування положень частини 3 статті 207 Господарського кодексу України, якою передбачено, що у разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Приймаючи до уваги ті обставини, що зміст орендних правовідносин унеможливлює визнання недійсним договору оренди з моменту його укладення, суд вважає за необхідне визнати договір оренди від 06.07.1999р. недійсним на майбутнє.

Враховуючи викладене, за наявності підстав для визнання оспорюваного договору недійсним та задоволення вимог Балтської міської ради в цій частині позову, суд вважає правомірним застосувати наслідки недійсності даного правочину шляхом зобов'язання фірми „АПБР- ринок”  повернути Балтській міській раді майновий комплекс, розташований у м. Балті по вул. Котовського, 191 на земельній ділянці, площею 2400 кв.м., у складі: будівлі універмагу, котельної, складу, автономних інженерних комунікацій, системи енергопостачання, прилавків у кількості 49 шт., 37 гірок, трьох кондиціонерів, чотирьох шаф книжкових, барної стійки, восьми дерев'яних  стелажів, двох стільців, водонагрівача, отриманий у користування за договором оренди від 06.07.1999р. та переданий відповідачу за актом приймання-передачі, складеним за участю представників Балтської  міської ради та фірми „АПБР-ринок”.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Балтської міської ради про зобов'язання фірми „АПБР- ринок”  повернути позивачу майновий комплекс, розташований у м. Балті по вул. Котовського, 191 на земельній ділянці, площею 2400 кв.м., слід задовольнити.

При цьому, з огляду на вищевикладений по тексту рішення правовий аналіз документів, які містяться в матеріалах справи та законодавчих норм, які підлягають застосуванню при вирішенні даного спору, суд оцінює як необґрунтовані та безпідставні доводи фірми „АПБР- ринок”, які висувалися останньою під час розгляду даної справи.

Підсумовуючи наведене, суд вважає за правомірне позовні вимоги Балтської міської ради до  дочірнього підприємства Асоціації підприємців Балтського району фірми „АПБР- ринок” про визнання договору  оренди, укладеного між Балтською міською радою та фірмою „АПБР- ринок” 06.07.1999р., недійсним та  зобов'язання відповідача повернути Балтській міській раді  майновий комплекс, розташований у м. Балті по вул. Котовського, 191 на земельній ділянці, площею 2400 кв.м., у складі: будівлі універмагу, котельної, складу, автономних інженерних комунікацій, системи енергопостачання, прилавків у кількості 49 шт., 37 гірок, трьох кондиціонерів, чотирьох шаф книжкових, барної стійки, восьми дерев'яних  стелажів, двох стільців, водонагрівача - задовольнити.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача по справі згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49,  82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати недійсним на майбутнє договір оренди від 06.07.1999р., укладений між Балтською міською радою Одеської області та дочірнім підприємством Асоціації підприємців Балтського району фірмою „АПБР- ринок”.

3.          Зобов'язати дочірнє підприємство Асоціації підприємців Балтського району фірму „АПБР- ринок”/ 66101, Одеська область, м. Балта, вул. Котовського, 191, код ЄДРПОУ 30417115/ повернути Балтській міській раді /66101, Одеська область, м. Балта, вул. Котовського, 193, код ЄДРПОУ 04056954/ майновий комплекс, розташований у м. Балті по вул. Котовського, 191 на земельній ділянці, площею 2400 кв.м., у складі: будівлі універмагу, котельної, складу, автономних інженерних комунікацій, системи енергопостачання, прилавків у кількості 49 /сорок дев'ять/ шт., тридцяти семи гірок, трьох кондиціонерів, чотирьох шаф книжкових, барної стійки, восьми дерев'яних  стелажів, двох стільців, водонагрівача. Наказ видати.

4.          Стягнути з дочірнього підприємства Асоціації підприємців Балтського району фірми „АПБР- ринок”/ 66101, Одеська область, м. Балта, вул. Котовського, 191, код ЄДРПОУ 30417115/ на користь Балтської міської ради Одеської області  /66101, Одеська область, м. Балта, вул. Котовського, 193, код ЄДРПОУ 04056954/ держмито в сумі 85 грн. /вісімдесят п'ять грн.. 00 коп. / , витрати на ІТЗ судового процесу у сумі  118 грн. /сто вісімнадцять грн.00 коп./ Наказ видати.

           Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

           Накази видати після набрання рішенням законної сили.   

          Рішення підписане 16.11.2007р.

Суддя                                                                                       Желєзна С.П.

СудГосподарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення14.11.2007
Оприлюднено12.12.2007
Номер документу1187292
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —16/90-07-1928

Ухвала від 13.03.2008

Господарське

Вищий господарський суд України

Дроботова Т.Б.

Постанова від 24.01.2008

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Гладишева Т.Я.

Рішення від 14.11.2007

Господарське

Господарський суд Одеської області

Желєзна С.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні