Рішення

від 03.04.2024 по справі 400/14251/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2024 р. № 400/14251/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В., за участю секретаря судового засідання Буряченко Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Іст Енержі Інжиніринг», вул. Велика Морська, 89, м. Миколаїв, 54001, до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, провизнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 17.08.2023 р. №668614290702,

представника позивача: Бондаренко О.О.,

представника відповідача: Єремеєв С.О.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Іст Енержі Інжиніринг» (далі позивач, ТОВ «Іст Енержі Інжиніринг», товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.08.2023 року № 668614290702 Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі відповідач, ГУ ДПС) про збільшення грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на сучу 26994249,00 грн., з яких: 26972018,00 грн. податкове зобов`язання, 22231,00 грн. штрафні санкції.

Ухвалою від 27.11.2023 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що призначення та проведення перевірки здійснено з порушенням вимог законодавства. Накази видані та перевірка проведена у період дії мораторію, встановленого п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України. Наслідком порушення ГУ ДПС приписів вказаної норми ПКУ щодо призначення та проведення перевірки є недійсність Акту перевірки та неправомірність податкового повідомлення-рішення, винесеного на його підставі.

Крім того, під час розгляду заперечень на Акт перевірки, комісією з питань розгляду заперечень ГУ ДПС, в порушення норм п. 86.1, п. 86.7 ст. 86 ПК України, змінено зміст Акту перевірки та викладено у новій редакції, зокрема, його висновки щодо повноти декларування та своєчасності сплати позивачем податку на прибуток підприємств.

Під час проведення перевірки не встановлено (у тому числі після незаконного внесення до нього змін комісією з питань розгляду заперечень ГУ ДПС) не відображено вчинення позивачем будь-яких порушень в частині повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток підприємств при здійсненні фінансово-господарської діяльності у 2020 2021 роках.

Оскільки, як вбачається зі змісту Акту перевірки, ТОВ «Іст Енержі Інжиніринг» не вчинило жодного порушення податкового законодавства в частині повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток підприємств при здійсненні фінансово-господарської діяльності у 2020 2021 роках, збільшення товариству податкового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств за періоди: 2020 рік (в тому числі IV квартал), І квартал 2021 року, півріччя 2021 року, три квартали 2021 року є незаконним. Відтак податкове повідомлення-рішення в цій частині підлягає скасуванню.

Щодо виявлених Актом перевірки порушень, позивач зазначив, зокрема, наступне:

Економічний ефект для товариства від операції з набуття права вимоги до ТОВ «Восход Солар» (різниця між сумою, сплаченою позивачу ТОВ «Восход Солар» за договором про відступлення, та сумою, сплаченою позивачем ТОВ Голд Спліт») склав 10492263,22 грн. Ця сума була задекларована товариством як дохід до оподаткування податком на прибуток підприємств, податок сплачений до бюджету у встановлений ПК України строк.

Вказівка в Акті перевірки, що за договором про відступлення ТОВ «Восход Солар» були передані права вимоги безнадійної заборгованості не відповідає дійсності та не має жодного значення для вирішення питання, чи виник у позивача дохід внаслідок здійснення ТОВ «Восход Солар» оплати за відступлені права.

Витрати Товариства, пов`язані з оплатою послуг, що надані за договорами про надання послуг, відображені у його бухгалтерському обліку на рахунку 949 «Інші операційні витрати» у повній відповідності з наведеними вище приписами П(С)БО 16.

Твердження в Акті перевірки про те, що обов`язковою умовою віднесення витрат підприємства до складу інших операційних витрат є їх зв`язок з господарською діяльністю, не має під собою правового підґрунтя.

Первинні документи позивача оформлені з дотриманням вимог всіх вимог, встановлених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», що підтверджується відсутністю в Акті перевірки жодних зауважень щодо їх змісту.

З огляду на викладене висновок Акту перевірки про порушення п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 ПК України, з урахуванням п. 5, 6, 7 П(С)БО 16, що призвело до заниження у звітному періоді 2019 рік інших операційних витрат на суму 494020,00 грн., є необґрунтованим.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просив відмовити. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що контролюючим органом дотримано вимоги чинного законодавства щодо організації документальної планової перевірки ТОВ «Іст Енержі інжиніринг», проведення та оформлення її результатів.

Враховуючи висновки перевірки та за результатами розгляду заперечень, ТОВ «Іст Енержі Інжиніринг» занижено інші операційні доходи на суму безповоротної фінансової допомоги, внаслідок отриманих на розрахунковий рахунок коштів, як оплати по договору про відступлення права вимоги, умови якого станом на 31.12.2020 року ТОВ «Іст Енержі Інжиніринг» не було виконано, у розмірі 149350525,00 грн., у т.ч. за звітними періодами:

- 2020 рік на суму 149350525,00 грн. (в тому числі IV квартал на суму 149350525,00 грн.), чим порушено пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.135.1 ст.135 ПК України, з урахуванням пунктів 5,7 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290 із змінами та доповненнями.

Також товариством завищено інші операційні витрати за рахунок відображення у їх складі витрат, не пов`язаних з господарською діяльністю підприємства на суму 494020 грн, в тому числі: 2019 рік на суму 494020 грн.

У відповіді на відзив позивач свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі, позов просив задовольнити.

Ухвалою від 24.01.2024 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

На підставі наказу від 07.12.2021 року № 2168-п, направлень від 22.12.2021 року № 3077/14-29-07-10, № 3078/14-29-07-10, 3079/14-29-07-10, № 3080/14-29-07-10, виданих ГУ ДПС, посадовими особами контролюючого у період з 24.12.2021 року по 25.01.2022 року проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Іст Енержі Інжиніринг» за період діяльності з 21.01.2019 року по 30.09.2021 року з питання дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за період з 21.01.2019 року по 30.09.2021 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 21.01.2019 року по 30.09.2021 року, з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

За результатами перевірки складено Акт від 15.02.2022 року № 1004/14-29-07-02/42762568 (далі та раніше за текстом Акт перевірки), висновками якого встановлено порушення позивачем:

- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1, ст. 134, п. 135.1, ст. 135, з урахуванням пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі та раніше за текстом ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 26972018,00 грн., у т.ч. за звітними періодами: 2019 рік на суму 26972018,00 грн.;

- п. 4 ч. 1 ст. 1, п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 3 ст. 7 та ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, а саме: заниження максимального розміру заробітної плати на які нараховується єдиний соціальний внесок у січні 2021 року на загальну суму 33496,54 грн.

ТОВ «Іст Енержі Інжиніринг» надано до ГУ ДПС заперечення від 22.02.2022 року № 56/1 (вх. від 06.12.2022 року № 12829/6) на Акт перевірки, з додатком.

ГУ ДПС, керуючись п. 86.7 ст. 86, з урахуванням пп. 69.21, пп. 69.9 п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ ПК України, Закону України від 30.06.2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», за податковою адресою товариства направлено лист «Щодо розгляду заперечень» від 07.08.2023 року № 18440/6/14-29-07-02-02, яким повідомлено про розгляд заперечень 14.08.2023 року о 14:30 год. за адресою: вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв.

До заперечень надано копії документів, в тому числі:

- договір відступлення права вимоги від 24.06.2015 між Компанією «АМТ Актив Метал Трейдінг Лімітед» та Компанією «Глані Портфоліо Інк»;

- повідомлення про відступлення прав від 24.06.2015 року, наданого Компанією «АМТ Актив Метал Трейдінг Лімітед» та Компанією «Глані Портфоліо Інк» боржнику ТОВ «Восход Солар»;

- договір відступлення права вимоги від 14.08.2015 року між Компанією «Глані Портфоліо Інк» та Компанією Еплосіа Продакшн Лімітед (попередня назва «Мерандалл Інвестментс ЛТД») на іноземній мові;

- повідомлення про відступлення прав від 14.08.2015 рокк, наданого Компанією «Глані Портфоліо Інк» та Компанією Еплосіа Продакшн Лімітед (попередня назва «Мерандалл Інвестментс ЛТД») боржнику ТОВ «Восход Солар»;

- повідомлення про відступлення прав від 12.03.2019 року, наданого Компанією Еплосіа Продакшн Лімітед боржнику ТОВ «Восход Солар»;

- додаткова угода від 12.03.2019 року до договору про відступлення права вимоги від 16.06.2014 року між ТОВ «Восход Солар» та ТОВ «Іст Енержі Інжиніринг».

Документи, надані до заперечень на іноземній мові не були враховані при розгляді заперечень, відповідно до положень ст. 10 Конституції України та п. 1.3 ст. 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88.

За результатами розгляду заперечень ТОВ «Іст Енержі Інжиніринг» від 22.02.2022 року № 56/1, до Акта перевірки внесено зміни, в зв`язку з чим висновки викладено в наступній редакції:

п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст.135, з урахуванням пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 26 972 018 грн, у т.ч. за звітними періодами:

- 2019 рік на суму 88924 грн.;

- 2020 рік на суму 19764407 грн. (в тому числі IV квартал на суму 19764407 грн.);

- І квартал 2021 року на суму 5380151 грн.;

- півріччя 2021 року на суму 7118687 грн. (в тому числі І квартал на суму 5380151 грн., ІІ квартал на суму 1738536 грн.);

- три квартали 2021 року на суму 7118687 грн. (в тому числі І квартал на суму 5380151 грн., ІІ квартал на суму 1738536 грн.);

п. 4 ч. 1 ст. 1, п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 3 ст. 7 та ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI (зі змінами та доповненнями, в редакції закону, що діє на момент вчинення правопорушення), а саме: заниження максимального розміру заробітної плати на які нараховується єдиний соціальний внесок у січні 2021 року на загальну суму 33496,54 грн.

17.08.2023 року ГУ ДПС винесено податкове повідомлення-рішення № 668614290702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 26972018,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 22231,00 грн.

Товариством надано до ДПС України скаргу від 30.08.2023 року № 117 на податкове повідомлення-рішення від 17.08.2023 року № 668614290702.

ДПС України рішенням про результати розгляду скарги від 30.10.2023 року № 32394/6/99- 00-06-01-01-06 податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням контролюючого органу, позивач оскаржив його у судовому порядку.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Як зазначено у Акті перевірки (арк. Акта 9 та 17), за період з 21.01.2019 року по 30.09.2021 року ТОВ «Іст Енержі Інжиніринг» задекларовано в рядку 01 декларації «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначених за правилами бухгалтерського обліку» у сумі 1086542348,00 грн.

Перевіркою повноти декларування товариством показників рядка 01 Декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 21.01.2019 по 30.09.2021 на підставі таких документів: оборотно-сальдових відомостей, журналів-ордерів, аналізів рахунків: 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг», 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів, 713 «Дохід від операційної оренди активів», 714 «Дохід від операційної курсової різниці», 719 «Інші доходи від операційної діяльності», 733 «Інші доходи від фінансових операцій», 746 «Інші доходи», 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 37715 «Розрахунки з іншими дебіторами», 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами (в іноземній валюті)», 79 «Фінансові результати», актів виконаних робіт (послуг), договорів цесії, виписок банку по розрахунковим рахункам, актів виконаних робіт, укладених договорів з покупцями товарів (робіт, послуг), видаткових накладних та інших документів, які перевірено суцільним порядком, встановлено заниження показників у рядку 01 Декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 21.01.2019 року по 30.09.2021 року на суму 149350525,00 грн, у т.ч. за звітними періодами:

- 2019 рік на суму 149350525,00 грн., за рахунок наступного:

ТОВ «Іст Енержі Інжиніринг» занижено інші операційні доходи на суму безповоротної фінансової допомоги, внаслідок отриманих на розрахунковий рахунок коштів, як оплати по договору про відступлення права вимога, умови якого ТОВ «Іст Енержі Інжиніринг» не було виконано.

Так, 16.06.2014 року між Компанією «АМТ Актив Метал Трейдинг Лімітед» та ТОВ «Восход Солар» укладено договір про відступлення, відповідно до п. 1 та п. 2 якого Компанія «АМТ Актив Метал Трейдинг Лімітед» відступила ТОВ «Восход Солар» майнові права вимоги боргу третьої особи (боржника) ПАТ «КБ «актив-Банк», а саме:

- право вимоги (право вимагати повернення суми вкладу боржником) за договором банківського вкладу (депозитний вклад із щомісячною сплатою відсотків) (для нерезидентів) від 13.06.2014 року № ДЮО-01-01816 у сумі 431515,00 євро;

- право вимоги (право вимагати повернення суми вкладу боржником) за договором банківського вкладу (депозитний вклад із щомісячною сплатою відсотків) від 27.12.2012 року № 1227/04ю у сумі 4059900,00 євро;

- право вимоги (право вимагати повернення суми вкладу боржником) за договором банківського вкладу (депозитний вклад із щомісячною сплатою відсотків) (для нерезидентів) від 13.06.2014 року № ДЮО-01-01815 у сумі 26000,00 доларів США;

- право вимоги (право вимагати повернення суми вкладу боржником) за договором банківського вкладу (депозитний вклад із щомісячною сплатою відсотків) від 12.11.2001 року № 1112/01ю у сумі 600000,00 доларів США.

ТОВ «Восход Солар» зобов`язалося у строк до 01.06.2017 року сплатити Компанії «АМТ Актив Метал Трейдинг Лімітед» вартість відступлених прав вимоги за вказаним договором.

Згідно з п. 10 договору про відступлення він вступає в силу з дати підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

12.03.2019 року, уклавши з Компанією «Еплосіа Продакшн Лімітед» (попередня назва Компанія «Мерандалл Інвестментс ЛТД») договір про відступлення права вимоги, ТОВ «Іст Енержі Інжиніринг» набуло право вимоги Боргу ТОВ «Восход Солар» за договором про відступлення від 16.06.2014 року.

У п. 5 вказаного договору сторони встановили строк його дії до повного виконання зобов`язань за договором. Жодна додаткова угода до договору його сторонами не укладалася.

Внаслідок укладення договору про відступлення права вимоги з Компанією«Еплосіа Продакшн Лімітед» (попередня назва Компанія «Мерандалл Інвестментс ЛТД») позивач став кредитором ТОВ «Восход Солар» в зобов`язанні за договором про відступлення, а саме: набув право на отримання від ТОВ «Восход Солар» боргу в сумі 4491415,00 євро та 626000,00 доларів США за відступлені права вимоги Депозитів за Депозитними договорами.

12.03.2019 року позивач як новий кредитор за договором про відступлення та ТОВ «Восход Солар» уклали додаткову угоду до договору про відступлення, якою змінили строк виконання та визначили гривневий еквівалент грошового зобов`язання ТОВ «Восход Солар» перед ТОВ «Іст Енержі Інжиніринг», а саме:

-132879240,38 грн., що за офіційним курсом НБУ гривні до євро на дату укладення додаткової угоди відповідає 4491415,00 євро, зі сплатою зазначеної суми до 31.12.2020 року;

- 16471284,83 грн., що за офіційним курсом НБУ гривні до долара США на дату укладення додаткової угоди відповідає 626000,00 доларів США, зі сплатою зазначеної суми до 31.12.2020 року.

Всього: 149350525,21 грн.

ТОВ «Восход Солар» виконало зобов`язання перед позивачем за договором про відступлення шляхом банківського переказу грошових коштів у сумі 149350525,21 грн. на поточний рахунок позивача.

За приписами п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з пп. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 ПК України, відступлення права вимоги операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

За нормами ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається із встановлених судом обставин, в результаті укладання договору про відступлення від 16.06.204 року фактично відбулася заміна кредитора, який є фінансовою установою та має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на фізичних осіб.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Підпунктом 135.5.11 п. 135.5 ст. 135 ПК України передбачено, що інші доходи включають доходи, визначені відповідно до статей 146, 147, 153 і 155 161 цього Кодексу.

У відповідності до положень п. 153.5 ст. 153 ПК України, з метою оподаткування операцій з відступлення права вимоги платник податку веде облік фінансових результатів операцій від проведення операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги третьої особи, зобов`язань за фінансовими кредитами, а також за іншими цивільно-правовими договорами.

При першому відступленні зобов`язань витрати, понесені платником податку - першим кредитором, визначаються в розмірі договірної (контрактної) вартості товарів, робіт, послуг, за якими виникла заборгованість, за фінансовими кредитами - у розмірі заборгованості за даними бухгалтерського обліку на дату здійснення такого відступлення відповідно до вимог цього Кодексу, а за іншими цивільно-правовими договорами у розмірі фактичної заборгованості, що відступається. До складу доходів включається сума коштів або вартість інших активів, отримана платником податку першим кредитором від такого відступлення, а також сума його заборгованості, яка погашається, за умови, що така заборгованість була включена до складу витрат згідно з вимогами цього Закону.

Аналіз змісту наведеної норми дає підстави для висновку, що при відступленні права вимоги у першого кредитора виникають:

- витрати за фінансовими кредитами у розмірі заборгованості за даними бухгалтерського обліку на дату здійснення такого відступлення;

- доходи у вигляді суми коштів, отриманих за відступлення зобов`язань.

Крім того, до складу доходу може бути включена сума заборгованості, яка погашається, за умови, що така заборгованість була включена до складу витрат.

Згідно з п. 137.8 ст. 137 ПК України датою визнання та сумою доходів платника податку від проведення кредитно-депозитних операцій є дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов`язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів) та їх сума, визначені згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід». Затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290 (далі П(С)БО 15), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу.

Отже за змістом названої норми П(С)БО 15 визначальною ознакою отримання доходу є зростання власного капіталу підприємства.

Відповідно до п. 7 П(С)БО 15 визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

- дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

- інші операційні доходи;

- фінансові доходи;

- інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Отже за змістом названої норми П(С)БО 15 відображенню в бухгалтерському обліку підлягають саме доходи, а не будь-які суми грошових коштів, отриманих підприємством.

Оскільки здійснена ТОВ «Восход Солар» оплата погасила його дебіторську заборгованість перед позивачем за відступлені права вимоги Депозитів за Депозитними договорами та одночасно на таку ж суму збільшила грошові кошти на поточному рахунку позивача, це жодним чином не змінило власний капітал позивача.

Отримані позивачем від ТОВ «Вочход Солар» кошти в сумі 149350525,21 грн. не є доходом, а сам факт їх отримання не впливає на результат господарської діяльності позивача.

За таких обставин у ГУ ДПС були відсутні правові підстави для збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 149350525,00 грн.

Також, як зазначено у Акті перевірки (арк. Акту 20 та 23), ТОВ «Іст Енержі Інжиніринг» завищено інші операційні витрати за рахунок відображення у їх складі витрат, не пов`язаних з господарською діяльністю підприємства за 2019 рік на суму 494020,00 грн.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Іст Енержі Інжиніринг» укладено з ТОВ «Шишкін Спа Готель» договір про надання послуг № 226/19 від 07.10.2019 року, відповідно до умов якого виконавець (ТОВ «Шишкін Спа Готель») зобов`язується надати замовнику (ТОВ «Іст Енержі Інжиніринг») послуги з тимчасового розміщення (проживання) фізичних осіб в готелі виконавця, розташованому за адресою: Чернігівська область, с. Снов`янка, вул. Сновська, 10, за період з 20.12.2019 року по 22.12.2019 року, для кількості 200 осіб.

ТОВ «Шишкін Спа Готель» складено акт виконаних робіт від 21.12.2019 року № ШСГ-00І638 на загальну суму 170229,50 грн.

За даними бухгалтерського обліку підприємства придбання послуг тимчасового розміщення (проживання) фізичних осіб в готелі ТОВ «Шишкін Спа Готель» відображено в бухгалтерському обліку підприємства:

- Д-т рах. 84 «Інші операційні витрати» К-т рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» на суму 141857,92 грн.;

- Д-т рах. 949 «Інші витрати операційної діяльності» К-т рах. 84 «Інші операційні витрати» на суму 141857,92 грн.

Також, ТОВ «Іст Енержі Інжиніринг» укладено з ТОВ «Шишкін Ресторан» договір про надання послуг № 287/19 від 04.12.2019 року, відповідно до умов якого виконавець (ТОВ «Шишкін Ресторан») зобов`язується надати замовнику (ТОВ «Іст Енержі Інжиніринг») послуги з харчування фізичних осіб в ресторані виконавця, розташованому за адресою: Чернігівська область, с. Снов`янка, вул. Сновська, 10, за період з 20.12.2019 року по 22.12.2019 року, для кількості учасників заходу 137 осіб.

ТОВ «Шишкін Ресторан» складено акт виконаних робіт від 21.12.2019 року № ШР-0000138 на загальну суму 422596,08 грн., в т.ч. ПДВ 70432,68 грн.

За даними бухгалтерського обліку підприємства придбання послуг харчування фізичних осіб в ресторані ТОВ «Шишкін Ресторан» відображено в бухгалтерському обліку підприємства:

- Д-т рах. 84 «Інші операційні витрати» К-т рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» на суму 352163,40 грн.;

- Д-т рах. 949 «Інші витрати операційної діяльності» К-т рах. 84 «Інші операційні витрати» на суму 352163,40 грн.

Як стверджує відповідач, ТОВ «Іст Енержі Інжиніринг» не доведено використання в господарській діяльності та не підтверджено відповідними первинними (бухгалтерськими) документами в ході проведення перевірки отримання послуг тимчасового розміщення (проживання) фізичних осіб в готелі ТОВ «Шишкін Спа Готель» та послуг з харчування фізичних осіб в ресторані ТОВ «Шишкін ресторан».

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 02.10.2019 року директор позивача видала наказ № 332 про проведення корпоративного заходу.

Для реалізації наказу від 02.10.2019 року № 332 позивачем укладено договори про надання послуг № 226/19 від 07.10.2019 року (з ТОВ «Шишкін Спа Готель») та № 287/19 від 04.12.2019 року (з ТОВ «Шишкін Ресторан»).

Як відображено у Акті перевірки та підтверджено матеріалами справи, сторонами, за результатом наданих послуг та їх оплати, підписано акти виконаних робіт. Послуги відображені у бухгалтерському обліку позивача (Д-т рах. № 84, 949).

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПК України.

Якщо відповідними положеннями ПК України передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідними положеннями ПК України передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Статтями 138 141 та розділом XX ПК України визначено виключний перелік податкових різниць, що впливають за збільшення (зменшення) фінансового результату до оподаткування, якими не передбачено коригувань фінансового результату на витрати підприємства, пов`язані з проведенням корпоративних заходів.

Відтак операції, за якими понесені такі витрати, відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування виключно згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності.

Відповідно до п. 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318 (далі П(С)БО 16) витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Згідно з п. 6 П(С)БО 16 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені (п. 7 П(С)БО 16).

У відповідності до п. 20 П(С)БО 16, до інших операційних витрат включаються:

- витрати на дослідження та розробки відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи»;

- собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартості та витрат, пов`язаних з їх реалізацією;

- сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів;

- втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов`язаннями, що пов`язані з операційною діяльністю підприємства);

- втрати від знецінення запасів;

- нестачі й втрати від псування цінностей;

- визнані штрафи, пеня, неустойка;

- витрати на утримання об`єктів соціально-культурного призначення;

- інші витрати операційної діяльності.

Згідно п. 21 П(С)БО 16 витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами:

- матеріальні затрати;

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні заходи;

- амортизація;

- інші операційні витрати.

За приписами п. 26 П(С)БО 16 до складу елемента «Інші операційні витрати» включаються витрати операційної діяльності, які не увійшли до складу елементів, наведених в пп. 22 25 П(С)БО 16, зокрема витрати на відрядження, на послуги зв`язку, плата за розрахунково-касове обслуговування тощо.

Витрати позивача, пов`язані з оплатою послуг, що надані за договорами про надання послуг № 226/19 від 07.10.2019 року (з ТОВ «Шишкін Спа Готель») та № 287/19 від 04.12.2019 року (з ТОВ «Шишкін Ресторан»), відображені у його бухгалтерському обліку на рахунку 949 «Інші операційні витрати» у повній відповідності положеннями П(С)БО 16.

Первинні документи, складені за результатом господарських операцій з надання послуг за договорами про надання послуг № 226/19 від 07.10.2019 року та № 287/19 від 04.12.2019 року, оформлені з дотриманням вимог всіх вимог, встановлених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

За таких обставин висновки ГУ ДПС щодо завищення ТОВ «Іст Енержі Інжиніринг» інших операційних витрат за рахунок відображення у їх складі витрат, не пов`язаних з господарською діяльністю підприємства за 2019 рік на суму 494020,00 грн., є безпідставними.

Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення від 17.08.2023 року № 668614290702 є таким, що підлягає скасуванню.

Щодо тверджень позивача про порушення мораторію на проведення перевірки та порядку її перевірки, суд звертає увагу на наступне:

Пунктом 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17.09.2020 року № 909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» Кабінету Міністрів України надано право скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 року № 89 «Про скорочення строків дії обмежень в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» (далі Постанова №89), скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 522 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок.

Зокрема, такі обмеження скорочено на проведення документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог п. 77.4 ст. 77 ПК України.

Відповідно до ст. 77 ПК України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік з урахуванням вимог Постанови № 89 було оформлено наказ Головного управління ДПС у Миколаївській області від 07.12.2021 року № 2168-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Іст Енержі Інжиніринг» та повідомлення про проведення перевірки від 08.12.2021 року №817/14-29-07-11, яке надіслано платнику податків 09.12.2021 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Крім того, посадові особи товариства ознайомились з направленнями на проведення перевірки та підписали їх, допустили перевіряючих до проведення перевірки, а також не оскаржували наказ від 07.12.2021 року № 2168-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Іст Енержі Інжиніринг» (код за ЄДРПОУ 42762568)».

Відповідно до п.81.1.1 ст.81 ПК України, у наказі про проведення перевірки зазначається дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Порядок оформлення результатів перевірки встановлено статтею 86 ПК України.

У відповідності до вимог п. 81.1 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та пред`явлення оформлених відповідно до вимог Податкового кодексу України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 року по справі № 460/1239/19 зазначив, що «не зазначення підстави в наказі на проведення на перевірки не свідчить про незаконність наказу або перевірки, оскільки відповідно до п.п.81.1 ст. 81 ПК України, в наказі на перевірку достатньо зазначити підставу для проведення перевірки, визначену цим Кодексом».

Отже, оскільки у спірному наказі від 07.12.2021 року № 2168-п зазначені усі необхідні реквізити, а Податковий кодекс України не містить вимоги детального опису змісту обставин, які стали підставою для такої перевірки, приймаючи до уваги те, що перед початком перевірки представнику підприємства були пред`явлені всі необхідні документи (службові посвідчення (довідки), направлення на перевірку, наказ), то у контролюючого органу були наявні підстави для реалізації наказу на проведення перевірки позивача.

До того ж, згідно правової позиції Верховного Суду України, визначеній у постанові від 24.12.2010 року у справі № 21-25а10, платник податку який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Отже, суд не приймає доводи позивача у даній частині обґрунтування позову.

Також суд зазначає, що внесеними змінами до Акта перевірки контролюючим органом виправлено описки, виявлені при складанні висновків Акта перевірки, нових порушень не встановлено, а отже суд не приймає доводи позивача про порушення порядку складання Акта перевірки.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Енержі Інжиніринг» (вул. Велика Морська, 89, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 42762568) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 44104027) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.08.2023 року № 668614290702 Головного управління ДПС у Миколаївській області про збільшення грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на сучу 26994249,00 грн., з яких: 26972018,00 грн. податкове зобов`язання, 22231,00 грн. штрафні санкції.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Енержі Інжиніринг» (вул. Велика Морська, 89, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 42762568) судові витрати у сумі 26840,00 грню. (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень 00 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 29.04.2024 року.

Суддя О.В. Малих