Ухвала

від 30.04.2024 по справі 460/2263/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залучення до участі у справі другого відповідача

30 квітня 2024 року м. РівнеСправа №460/2263/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши в порядку письмового провадження окреме процесуальне питання у адміністративній справі за позовом:

ОСОБА_1 доТериторіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинення певних дій.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

За змістом позовних вимог позивач просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди за період з 01.11.2023 по 29.02.2024, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102,00 грн;

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати суддівської винагороди позивачу за січень-лютий 2024 року у розмірі посадового окладу без урахування доплати за вислугу років;

зобов`язати відповідача провести нарахування та виплату позивачу суддівської винагороди (з урахуванням виплачених сум) на підставі частин другої та третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на:

- 01.01.2023, а саме в розмірі 2684,00 грн, щомісячних доплат за вислугу років в розмірі 30% від посадового окладу, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті за період з 01.11.2023 по 31.12.2023;

- 01.01.2024, а саме в розмірі 3028,00 грн, щомісячних доплат за вислугу років в розмірі 30% від посадового окладу, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті за період з 01.01.2024 по 29.02.2024.

Ключовим питанням у цій справі є правомірність нарахування і виплати відповідачем позивачу в спірні періоди суддівської винагороди, виходячи з приписів статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" та статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн.

Верховний Суд у постанові від 17.10.2023 у справі №280/117/22, вирішуючи спір в подібних правовідносинах, зазначив, що для правильного вирішення цієї справи та обрання ефективного способу захисту порушених прав судам у цій категорії спорів необхідно з`ясовувати участь ДСА України (через призму її компетенції щодо розпорядження бюджетними коштами, виділеними на фінансування судів) у застосуванні прожиткового мінімуму «для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді» при виплаті суддівської винагороди, і, як наслідок, визначити правовий статус цього державного органу в адміністративному спорі - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, чи відповідач (другий відповідач).

У справі, що розглядається, відповідач у відзиві зазначив, що ТУ ДСА, як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, може здійснювати свої повноваження виключно в межах тих асигнувань, які ДСА затвердила у його кошторисі (на 2023-2024 роки). Оскільки головним розпорядником бюджетних коштів, виділених, зокрема, на виплату суддівської винагороди (суддям місцевих і апеляційних судів), є ДСА України, яка, серед іншого, визначає обсяг видатків розпорядників нижчого рівня на ці потреби, то саме ДСА України має відповідати за погашення заборгованості, яка виникла внаслідок виплати судді суддівської винагороди не у тому розмірі, який належало виплатити.

Суд враховує, що відповідно до положень ч. 3 ст. 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють:

1) Верховний Суд - щодо фінансового забезпечення його діяльності;

1-1) вищий спеціалізований суд - щодо фінансового забезпечення його діяльності;

2) Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України;

Відповідно до статті 149 Закону № 1402-VIII суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Зважаючи на наведені положення статей 148, 149 Закону № 1402-VIII у зіставленні з положеннями частин першої, другої, п`ятої статті 22, частини першої статті 23 Бюджетного кодексу України, виплата суддівської винагороди здійснюється в межах бюджетних призначень, головним розпорядником яких є Державна судова адміністрація України. Відповідач, як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, здійснює свої повноваження у межах асигнувань, які ДСА України затвердила у його кошторисі.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Згідно із ч. 4 ст. 48 КАС України якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

Враховуючи те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, а згода позивача на залучення Державної судової адміністрації України як співвідповідача відсутня, то відповідно до приписів ч. 4 ст. 48 КАС України суд залучає вказаного суб`єкта владних повноважень як другого відповідача.

Відповідно до ч. 6 ст. 48 КАС України після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Керуючись статтями 9, 48, 159-165, 241, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Залучити Державну судову адміністрацію України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021; ідентифікаційний код юридичної особи 26255795) до участі у справі №460/2263/24 як другого відповідача.

Встановити другому відповідачу строк для подання відзиву на позов тривалістю 15 днів з дня вручення даної ухвали, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Роз`яснити, що в силу вимог ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. При цьому, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (ч.4 ст.159 КАС України).

Копію даної ухвали, ухвали про відкриття провадження у справі, інформацію про права та обов`язки учасника справи разом з позовною заявою надіслати другому відповідачу.

Копію даної ухвали надіслати іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується.

Повну ухвалу складено 30 квітня 2024 року.

Суддя Н.О. Дорошенко