Ухвала

від 29.04.2024 по справі 500/2610/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

Справа № 500/2610/24

29 квітня 2024 рокум.ТернопільСуддя Тернопільського окружного адміністративного суду Осташ А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Микулинецької селищної ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Комунальне підприємство Микулинецької селищної ради "Дружба" про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

25 квітня 2024 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Микулинецька селищна рада третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Комунальне підприємство Микулинецької селищної ради "Дружба" про визнання протиправним та скасування рішення ради №2772 від 27.03.2024 "Про реорганізацію підпириємства".

У відповідності до вимог пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161,172 цього Кодексу.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 160,161 КАС України, та містить такі недоліки.

1. Так, згідно приписів п.9 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається: у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Зі змісту поданої позовної заяви не зрозуміло, в чому полягає порушення прав кожного позивача. Зі змісту позовної заяви, видно, що позивач ОСОБА_1 є керівником КП "Дружба" яке реорганізовується, а позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . окрім того, що є жителями Микулинецької територіальної громади не вказали в чому полягає порушення саме їх прав. Також не деталізував в чому полягає порушення його прав - ОСОБА_1 : чи як керівника КП, чи як жителя громади, чи як депутата Микулинецької селищної ради.

При цьому суд звертає увагу позивачів, що вимога викладена у п.9 ч.5 ст.160 КАС України не є формальною, а базується як на усталеній практиці Конституційного Суду України так і Європейського суду з прав людини.

У рішенні від 14 грудня 2011 року 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення ч. 2 ст. 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом. Таким чином, конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі «Перетяка та Шереметьев проти України», заяви 17160/06 та 35548/06; п. 33). ЄСПЛ також врахував вже зазначену позицію Європейського суду з прав людини у справі «Голдер проти Сполученого Королівства», згідно з якою саме «небезпідставність» доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду. У п. 30-32 рішення у справі «Наталія Михайленко проти України» (заява 49069/11) Суд повторює, що п. 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов язаної з його або її правами та обов язками цивільного характеру (див. рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), n. 36, Series A 18). На це «право на суд», в якому право на доступ до суду є одним з аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання в реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним, та скаржиться на те, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції йому не було надано жодних можливостей подати до суду скаргу (див. серед іншого (inter alia), рішення у справах «Рош проти Сполученого Королівства» (Roche v. the United Kingdom), заява 32555/96, п. 117, та «Салонтаджі-Дробняк проти Сербії» (Salontaji-Drobnjak v. Serbia), заява 36500/05, п. 132).

Отже, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує врегулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб» (див. рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), n. 57, Series A 93). Встановлюючи такі правила, договірна держава користується певною свободою розсуду, однак обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена.

Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (висновок, що сформований у постанові Верховного Суду України від 15 листопада 2016 року у справі 800/301/16).

2. Інший недолік позовної заяви стосується сплати судового збору.

При звернені до суду з таким позовом судовий збір оплатив тільки ОСОБА_1 , натомість інші позивачі сплату судового збору не провели.

Відповідно до ч.7 ст.6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Таким чином, для усунення даного недоліку інші позивачі також мають сплати судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру в розмір 1211 грн 20 коп. кожен.

Судовий збір сплачується за реквізитами Тернопільського окружного адміністративного суду:

ГУК у Терн.обл./тг м.Терноп./22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37977599

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA678999980313101206084019751

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Тернопільський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, процесуального законодавства, тому її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом:

1. подання нової редакції позовної заяви, у якій викласти обґрунтування порушення оскаржуваним рішенням Микулинецької селищної ради прав, свобод, інтересів кожного позивача;

2. сплати судового збору позивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в сумі 1211 грн 20 коп. кожен за реквізитами вказаними вище.

З урахуванням зазначеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 293 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Микулинецької селищної ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Комунальне підприємство Микулинецької селищної ради "Дружба" про визнання протиправним та скасування рішення, залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання необхідних документів на адресу суду:46006 м.Тернопіль, вул. Острозького, 20.

Роз`яснити позивачу, що уразі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява буде повернута останньому.

Копію ухвали направити позивачу.

Роз`яснити учасникам справи, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяОсташ А.В.