Ухвала

від 23.04.2024 по справі 580/3838/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

23 квітня 2024 року справа № 580/3838/24

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., перевіривши матеріали адміністративного позову гаражно-будівельного кооперативу "Сирена" до Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся гаражно-будівельний кооператив "Сирена" (далі - позивач) з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача кошти у розмірі судових витрат за виконавчими документами у справі № 580/2874/21 на загальну суму 6 356,00 грн.

Додатково просить відстрочити сплату судового збору до вирішення справи по суті.

Відповідно до ст. 168 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов пред`являється до адміністративного суду шляхом подання позовної заяви.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.

Ознайомившись із позовною заявою, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України з нижче зазначених підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Згідно з п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивач у порушення п. 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України не зазначив про захист якого саме права чи охоронюваного законом інтересу просить.

Великою Палатою Верховного Суду у справі № 640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Способи судового захисту визначені у ст. 5 КАС України.

Зокрема, цією нормою передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 24.11.2015 у справі № п/800/259/15 бездіяльність це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, що виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.

Верховний Суд у справі № 640/16224/19 зауважує, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Позивач формує позовні вимоги: стягнути з відповідача кошти у розмірі судових витрат за виконавчими документами у справі № 580/2874/21 на загальну суму 6 356,00 грн, що не відповідає формалізованому способу захисту відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України.

Отже, позивачу необхідно надати до суду позовну заяву у новій редакції з формуванням позовних вимог у відповідності до ч. 1 ст. 5 КАС України.

Відповідно до вимог частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною 1 статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким законом є Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) з преамбули якого вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI за подання до суду позову майнового характеру, який подано юридичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розмірі 3 028 грн 00 коп.

Дана позовна заява містить вимогу про стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області коштів у розмірі судових витрат за виконавчими документами у справі № 580/2874/21 на загальну суму 6 356,00 грн, за подання якої позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 3 028,00 грн (6 356,00 грн х 1,5% = 95,34 грн, але не менше 3 028,00 грн).

Судом враховано, що позивачем надано до суду доказ сплати судового збору у сумі 1 000,00 грн, що підтверджується квитанцією АТ КБ "Приватбанк" від 17.04.2024 № 36.

Таким чином, позивачу необхідно надати суду докази доплати судового збору у сумі 2 028,00 грн (3 028,00 грн - 1 000,00 грн).

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою зазначеної статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 вказала наступне: «…нормах частини другої статті 132 КАС відсилання до норм Закону України «Про судовий збір», зокрема до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Суд зазначає, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Матеріали справи не містять доказів, які свідчать про неможливість сплати позивачем судового збору за подання даного адміністративного позову до суду.

Отже, для належного та об`єктивного з`ясування зазначених обставин, суд дійшов висновку про надання позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду доказів про наявність у позивача усіх відкритих рахунків у банківських установах і відсутність на них грошових коштів та відсутність інших джерел фінансування або доказів доплати судового збору у сумі 2 028,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд встановив, що позовна заява не відповідає вимогам статтей 160, 161 КАС України, що має наслідком на підставі ч. 1 ст. 169 КАС України залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 5, 8, 159, 160, 161, 168, 169, 241, 293, 294, 295, 297 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву гаражно-будівельного кооперативу "Сирена" до Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області про стягнення коштів - залишити без руху.

Надати позивачу для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви строк тривалістю 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ