Постанова

від 29.04.2024 по справі 160/10874/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 160/10874/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного центру зайнятості на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року у справі №160/10874/23 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського міського центру зайнятості про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:

- відновити право позивача на отримання допомоги по безробіттю;

- визнати протиправними дії чи бездіяльність відповідача Дніпропетровського МЦЗ;

- стягнути з відповідача нараховану та не виплачену допомогу по безробіттю у сумі 121912,23 грн;

- прийняти рішення про подальше виключення можливості відповідача порушити законні права позивача.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 р. в адміністративній справі №160/10874/23 позов задоволено шляхом визнання протиправними дій Дніпровського міського центру зайнятості щодо припинення нарахування ОСОБА_1 допомоги по безробіттю з 28.11.2022 року та зобов`язання відповідача провести нарахування та виплату ОСОБА_1 допомоги по безробіттю за період з 28.11.2022 по 29.11.2022 року. У решті вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, Дніпропетровський обласний центр зайнятості подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що допомога по безробіттю позивачу призначалась з 21.06.2022 по 17.03.2023 відповідно до п.п. 1, 3, 4 ст. 22 та п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» як затрахованій особі з урахуванням страхового стажу понад 10 років: 70% середньої заробітної плати залежно від тривалості безробіття на 270 календарних днів. 28.11.2022 року позивачу було припинено виплату допомоги по безробіттю на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби» зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці» від 21.09.2022 № 2262-ХІ, яким внесено зміни до Закону України «Про загальнооов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а саме п. 3-3 розділу VІІІ «Прикінцевих положень» встановлено, що під час дії воєнного стану: тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 90 календарних днів. Безробітним, строк виплати допомоги по безробіттю яких на дату набрання чинності цим Законом перевищує 90 днів, виплата допомоги по безробіттю припиняється через 30 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом. При ухваленні судового рішення судом першої інстанції не було враховано, що станом на 29.10.2022 тривалість виплати допомоги по безробіттю становила 130 календарних днів, тому позивачу і було припинено її виплату з 28.11.2022 року, тобто через 30 календарних днів з дня набрання чинності Закону № 2622-ІХ.

За даною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження з огляду на положення наказу Міністерства економіки України від 18 жовтня 2022 року № 3910 «Про реорганізацію державних установ Державної служби зайнятості». Отже, відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, допущено правонаступництво та замінено відповідача Дніпровський міський центр зайнятості, на правонаступника Дніпропетровський обласний центр зайнятості (код ЄДРПОУ 03490909).

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, в межах вимог апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджено матеріалами справи, що 27.06.2022 року позивач звернувся до центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного та із заявою про призначення виплати допомоги по безробіттю

Відповідно до відомостей, вказаних в персональній картці № 045022062100017, позивачу з 21.06.2022 року надано статус безробітного на підставі ч. 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» та призначено виплату допомоги по безробіттю по 17.03.2023 року на 270 календарних днів.

З 28.11.2022 позивачеві припинено виплату допомоги відповідно до п. 3-3 розділу VIII Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Про підстави припинення виплати Дніпропетровський обласний центр зайнятості повідомив позивача листом від 12.12.022 року № 12/04-3584.

Не погодившись з припиненням виплати допомоги по безробіттю, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів виходить з наступного.

Закон України «Про зайнятість населення» від 5 липня 2012 року № 5067-VI (далі Закон № 5067-VІ) визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття.

Приписами пункту 1 частини першої статті 43 Закону № 5067-VІ передбачено, що статусу зареєстрованого безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема за віком, на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 44 Закону № 5067-VІ матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та цього Закону;

Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (далі Закон № 1533-ІІІ) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону № 1533-ІІІ право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.

Відповідно до пункту частини першої статті 7 Закону № 1533-ІІІ одним з видів забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю.

Умовами абзацу 1 частини першої статті 22 Закону № 1533-ІІІ передбачено, що право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж сім місяців за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до абзацу 8 частини четвертої статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» взята на облік внутрішньо переміщена особа, яка не має документів, необхідних для надання статусу безробітного, отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури. До отримання документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж допомога по безробіттю таким особам призначається у мінімальному розмірі, встановленому законодавством на випадок безробіття.

Для осіб, зазначених в абзаці другому частини другої статті 6 цього Закону та в абзаці восьмому частини четвертої статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 120 календарних днів. (частина третя статті 22 Закону № 1533-ІІІ)

29.10.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці», яким були внесені зміни до пункту розділу VIII Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Зокрема, пункт 3-3 розділу VIII Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» був викладений в наступній редакції:

« 3-3. Установити, що під час дії воєнного стану:

...тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 90 календарних днів. Безробітним, строк виплати допомоги по безробіттю яких на дату набрання чинності цим Законом перевищує 90 днів, виплата допомоги по безробіттю припиняється через 30 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом;

для осіб передпенсійного віку (за рік до досягнення відповідного віку та за наявності необхідного для призначення пенсії за віком страхового стажу, визначених частинами першою - четвертою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування») тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку про те, що тривалість виплати по безробіттю для осіб передпенсійного віку не може перевищувати 360 календарних днів. В той же час, особа має право на виплату по безробіттю до призначення пенсії.

Таким чином, на позивача як особу передпенсійного віку обмеження щодо припинення виплати через 90 днів з дати набрання чинності законом, яким внесено зміни Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», не поширюються.

Водночас, з дати призначення пенсії, позивач втрачає право на отримання допомоги по безробіттю.

З 30.11.2022 року позивач перебуває на обліку в Центральному об`єднаному управлінні ПФУ в м. Дніпрі в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком в органах ПФУ, що підтверджено довідкою про доходи № 3485 4942 2550 1439, яка надана до матеріалів справи позивачем.

Крім того, вказані відомості встановлено в результаті проведеним Дніпровською філією Дніпропетровського обласного центру зайнятості розслідуванням страхового випадку, за результатом якого складено Акт № 222/190523 від 19.05.2023 року.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що центр зайнятості протиправно припинив позивачеві виплату допомоги по безробіттю з 28.11.2022 року та застосував належний спосіб захисту порушеного права, шляхом зобов`язання центру зайнятості нарахувати та виплатити позивачеві таку допомогу за період до моменту призначення позивачеві пенсії за віком, а саме: за період з 28.11.2022 по 29.11.2022 року.

Стосовно належного органу, який має вчинити дії щодо відновлення порушеного права позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Наказом Міністерства економіки України від 18 жовтня 2022 року № 3910 «Про реорганізацію державних установ Державної служби зайнятості» Дніпровський міський центр зайнятості реогранізовано шляхом його приєднання до Дніпропетровського обласного центру зайнятості. Дніпропетровський обласний центр зайнятості є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків Дніпровського міського центру зайнятості.

З урахуванням викладеного, суд допустив правонаступництво, отже, особою, якій належить обов`язок відновити право позивача є Дніпропетровський обласний центр зайнятості (код ЄДРПОУ 03490909).

Крім того, колегією суддів враховується, що відповідь № 12/04-3584 від 12.12.2022 року, яка була надана на запит позивача щодо припинення нарахування та виплати йому допомоги по безробіттю, надавалась Дніпропетровським обласним центром зайнятості, що також підтверджує приведені вище висновки.

Проте, вказані обставини, що існували під час прийняття рішення, судом першої інстанції не були з`ясовані, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 317 КАС України є підставою для зміни рішення першої інстанції в частині визначення належного суб`єкта - відповідача.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного центру зайнятості на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року у справі №160/10874/23 задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року у справі №160/10874/23 змінити, зазначивши в резолютивній частині замість «Дніпровський міський центр зайнятості», «Дніпропетровський обласний центр зайнятості (код ЄДРПОУ 03490909)».

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року у справі №160/10874/23 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає за виключенням випадків, встановлених цим пунктом.

Головуючий - суддяС.В. Чабаненко

суддяС.В. Білак

суддяІ.В. Юрко