Постанова

від 30.04.2024 по справі 160/8990/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 160/8990/23(суддя Маковська О.В., м. Дніпро)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року у справі №160/8990/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФУД АГРО КОМ» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФУД АГРО КОМ» 28 квітня 2023 року звернулося до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області, згідно з яким просить визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті від 01.03.2023 року № 346840 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн відносно товариства з обмеженою відповідальністю «ФУД АГРО КОМ».

Позов обґрунтовано тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням положень Порядку №1567, який визначає, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання, яка про час і місце розгляду такої справи повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням, натомість позивач не був повідомлений про час та місце розгляду справи, «розгляд справи проведений за його участі». Позивач, зазначає про те, що у спірних відносинах він не був перевізником, а згідно з умовами договору №1 від 04.10.2022 року був еспедитором, при цьому замовником перевезення вантажу було ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року позов задоволено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач має статус експедитора, в зв`язку з чим він не відповідає правовому статусу, передбаченому ст. 33 Закону №2344, а тому не є суб`єктом відповідальності за ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що згідно з інформацією ТТН ТОВ «ФУД АГРО КОМ» є перевізником, а ванатжоодержувачем є ТОВ «Рошен Буковина», а тому має місце саме надання послуг перевезення, як наслідок суд першої інстанції зробив помилковий висновок про те, що позивач не є автомобільним перевізником.

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, позивач, зазначаючи про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що відповідно до акта від 03.01.2023 №340356 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено, що під час проведення перевірки транспортного засобу марки: DAF (реєстраційний номер - НОМЕР_1 ), SCHMITS (реєстраційний номер - НОМЕР_2 ), що належить ТОВ «Агро Сіті», було встановлено порушення, у тому числі порушення, відповідальність за яке передбачена вимогами ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», абз. 3 ч. 1 ст. 60 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: у водія відсутня роздруківка з чіп карти водія за 03.01.2023 року (а.с.11).

Як з`ясовано судом першої інстанції та не заперечується учасниками справи, повідомлення про розгляд справи на 01.03.2023 направлено 16.02.2023 позивачу на електронну пошту - foodagrocom@gmail.com, яка є офіційною електронною адресою, достовірність якої вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру. На розгляд справи позивач чи уповноважена ним особа не прибули.

За результатами розгляду справи винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 01.03.2023 №346840 за порушення, передбачене абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000 грн (а.с.12).

Законність та обгрунтованість вищезазначеної постанови є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами статті 34 Закону України від 05.04.2001 № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі Закон № 2344-III) визначено, що автомобільний перевізник повинен зокрема виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Відповідно до положень статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити: дата і місце складання; вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення; вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; пункти завантаження і розвантаження.

Порядок ведення та надання інформації з реєстру товарно-транспортних накладних визначається Кабінетом Міністрів України.

У п.3.3 Розділу ІІІ "Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті" № 385 зазначено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; (…).

При цьому, пунктом 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №340 від 07.06.2010 року визначено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III передбачено, що у разі перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З матеріалів справи вбчається, що відповідачем виявлено відсутність у водія роздруківки даних картки водія за 03.01.2023 року, що не заперечується і позивачем.

При цьому, позивач в обгрунтування позову зазначає про те, що він не є перевізником у спірних відносинах.

Згідно з приписами 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III суб`єктом відповідальності - є автомобільний перевізник.

В розумінні вимог статті 1 Закону № 2344-III - автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

Оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів, передбачені приписами Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі Порядок №1567, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті».

Пунктом 21 Порядку №1567 визначено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктом 26 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується учасниками справи, повідомлення про розгляд справи на 01.03.2023 направлено 16.02.2023 позивачу на електронну пошту - foodagrocom@gmail.com, яка є офіційною електронною адресою, достовірність якої вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує і те, що зазначена електронна адреса ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) зазначена позивачем у поданій ним позовній заяві як контактна електронна адреса з ТОВ «ФУД АГРО КОМ».

Зважаючи на те, що положення пункту 26 Порядку № 1567 надають контролюючому органу право повідомляти особу автомобільного перевізника про час і місце розгляду справи про порушення шляхом надсилання такого повідомлення на офіційну електронну адресу перевізника, суд апеляційної інстанції зробив висновок про безпідставність доводів позивача щодо не повідомлення його про день, час та місце розгляду справи.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції приймає до уваги те, що підставою для скасування постанови від 01.03.2023 року № 346840 у позовній заяві ТОВ «ФУД АГРО КОМ» зазначає те, що товариство не було перевізником у спірних відносинах.

Інших доводів, які в вказували на протиправність оскаржуваної постанови та які позивач зміг би надати відповідачу виключно під час розгляду справи, позовна заява не містить, а тому суд апеляційної інстанції вважає, що такі доводи є формальними і не можуть бути автоматичною підставою для скасування постанови від 01.03.2023 року та звільнення від відповідальності за вчинене порушення.

Згідно з приписами пункту 27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Так, у акті № 340356 зазначено, що під час перевірки виявлено порушення статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевізником порушено ст. 48 Закону № 2344-III, оскільки відсутня розруківка даних картки водія за 03.01.2023 року передбаченої п. 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №340 від 07.06.2010 року, п. 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті № 385 від 24.06.2010 року (а.с.11)

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з товарно-транспортною накладною від 02.01.2023 року №R-11492, яка міститься в матеріалах справи, у розділах автомобільний перевізник зазначено: ТОВ «ФУД АГРО КОМ», водій ОСОБА_1 , вантажовідправник ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН», вантажоодержувач ТОВ «РОШЕН-БУКОВИНА» (а.с.33).

Приписами пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв`язку № 363 від 14 жовтня 1997 року, визначено:

Перевізник - фізична або юридична особа суб`єкт господарювання, який надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до пункту 11.1 зазначених Правил, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Аналіз вищезазначених положень Правил та форми яка наведена в додатку 7 до цих Правил, свідчить, що у будь-якому разі товарно-транспортна накладна має містити обов`язкову інформацію (обов`язкові реквізити) визначену цими Правилами та відображену у додатку.

Отже, правила перевезення вантажів автомобільним транспортом України, а також постанова Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року №207, якою затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні визначають, що товарно-транспортна накладна (ТТН) обов`язково повинна оформлятися, якщо перевезення вантажу здійснюється автомобільним транспортом на договірних умовах (тобто коли є послуга перевезення вантажу).

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що згідно з ч.2 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Тобто, для водія ОСОБА_1 необхідними документами, які пред`являлися контролюючому органу були посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна на вантаж, в якій в свою чергу позивача зазначено як перевізника.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що якщо перевезення вантажу здійснюється автомобільним транспортом на договірних умовах то основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, та правильність і повнота заповнення цього документа покладається на сторін договору. Зважаючи на те, що позивач був учасником цих договірних відносин, обов`язок щодо перевірки правильності та повноти заповнення цього документу покладається зокрема і на нього як наслідок, і відповідальність за результати такого заповнення несуть учасники договірних відносин.

Відповідач, як контролюючий орган не має повноважень самостійно визначати той чи інший статус учасника договірних відносин, зважаючи на те, що йому водієм у відповідності до закону має пред`являтися посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна на вантаж, в якій в свою чергу і зазначається перевізник.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року у справі №160/8990/23 - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 30 квітня 2024 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя В.А. Шальєва

суддя С.М. Іванов