Ухвала

від 30.04.2024 по справі 420/21258/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/21258/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Коваля М.П.,

судді - Осіпова Ю.В.,

судді - Скрипченка В.О.,

розглянувши питання про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СФЕРА-ФАСАД» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СФЕРА-ФАСАД» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду: доказів сплати судового збору у розмірі 3220,80 грн., а також заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин такого поновлення..

29 квітня 2024 року на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про продовження строку усунення недоліків по справі. В обґрунтування зазначеного клопотання апелянт посилається на відсутність відповідного фінансування та бюджетних асигнувань.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів вважає, що воно задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

У ч. 1, 3, 6 ст. 121 КАС України закріплено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи за ініціативою суду. Про продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, який встановив строк.

Разом з тим, застосування наведених законодавчих приписів повинно здійснюватися судом з урахуванням розумних строків розгляду справи, регламентований КАС України. У свою чергу, статтею 44 КАС України регламентовано обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином, виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.

При цьому, у рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 по справі «Смірнова проти України» зазначено, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

При цьому, повідомлені суду обставини, зокрема про тривалість відповідної процедури сплати судового збору та відсутність фінансування, взагалі не можуть виступати поважними причинами для продовження встановленого судом строку, оскільки згідно висновків ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» та «Лелас проти Хорватії», у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору державним органом чи відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Колегія суддів також звертає увагу, що апелянтом до суду не було надано жодних доказів вчинення апелянтом дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору, які б свідчили, що відповідач дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження у цій справі в найкоротші строки.

На підставі наведеного, враховуючи не подання апелянтом будь-яких належних та допустимих доказів щодо неможливості виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, колегія суддів приходить до висновку, що продовження апелянту строку на усунення недоліків його скарги призведе до затягування судового розгляду та до правової невизначеності учасників цієї справи, а тому в задоволенні його клопотання слід відмовити.

Разом з тим, в обґрунтування поважності пропуску строку апеляційного оскарження представник апелянта повторно посилається на те, що первинну апеляційну скаргу, подану у межах строків апеляційного оскарження, було повернуто, при цьому повернення апеляційної скарги не позбавляє апелянта права на її повторне подання. Крім того, апелянт посилається на відсутність коштів на сплату судового збору та практику ЄСПЛ в частині доступу до правосуддя.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Згідно висновків Верховного Суду у межах справ № 826/9136/17, №806/2321/16 у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж. Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Таким чином, довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом.

Аналогічні висновки викладені зокрема у судових рішеннях Верховного Суду від 23 грудня 2019 року (справа №2040/6272/18), від 23 грудня 2019 року (справа №160/815/19) від 12 грудня 2019 року (справа №160/8755/18), від 14 листопада 2019 року (справа №826/13980/18).

Колегія суддів звертає увагу апелянта на висновки, викладені у рішенні ЄСПЛ від 20 вересня 2022 року у справі «ЗАВАЛІЙ ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ» (Заява № 23342/14). Фактичні обставини даної справи зводяться до того, що суб`єктом владних повноважень подавилась апеляційна скарга, яка поверталась судом у зв`язку із несплатою судового збору. В подальшому, поза межами встановленого законодавством строку апеляційного оскарження, суб`єктом владних повноважень повторно подавалась апеляційна скарга разом із клопотанням про поновлення строку, яке задовольнялось судами. За висновками ЄСПЛ, у цій справі суди, порушуючи принцип юридичної визначеності, приймали до розгляду за відсутності достатніх підстав і задовольняли скарги, подані поза межами встановленого законодавством строку для апеляційного оскарження. У зв`язку з цим Європейський суд дійшов висновку, що у цій справі було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 10.12.2020 року у справі № 826/1402/17, та обставина, що державний орган звертається з первинною апеляційною скаргою у строк (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень, тим більш без усунення недоліків, які слугували підставою для повернення первинної апеляційної скарги.

До того ж, суд вважає недоречними посилання апелянта на практику ЄСПЛ, оскільки висновки цього суду направлені на встановлення порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і захист прав людини (у виключних випадках - юридичної особи), а не органів державної влади. Правові висновки ЄСПЛ у порядку аналогії не можуть бути застосовані для захисту прав та інтересів суб`єктів владних повноважень, оскільки законодавство України побудовано, зокрема, на основі конституційного принципу, коли права, свободи людини та їх гарантії визначають спрямованість діяльності держави, а не навпаки. Тобто визначені законодавством права, свободи людини та їх гарантії не можуть бути притаманними органам державної влади, бо головним обов`язком останніх є утвердження і забезпечення прав і свобод людини.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 березня 2020 року (справа № 9901/511/19).

Таким чином, доводи апелянта не свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року.

Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до положень ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин, оскільки наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 250, 286, 298, 299, 325, 328, 329 КАС України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СФЕРА-ФАСАД» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: М.П. Коваль

Суддя: Ю.В. Осіпов

Суддя: В.О. Скрипченко