Ухвала

від 29.04.2024 по справі 320/10392/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/10392/21

УХВАЛА

29 квітня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Шведа Е.Ю., суддів Голяшкіна О.В., Заїки М.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Європейський транспортно-логістичний центр» до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 позов задоволено повністю:

- визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2717551/33422416 від 01.06.2021 про відмову у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №32 від 16.04.2021 до податкової накладної №29 від 29.04.2020, поданого Приватним підприємством «Європейський транспортно-логістичний центр»;

- зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних та вартісних показників №32 від 16.04.2021 до податкової накладної №29 від 29.04.2020, поданий Приватним підприємством «Європейський транспортно-логістичний центр» (ідентифікаційний код 33422416), датою його подання на реєстрацію 23 квітня 2021 року.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві (далі - Відповідач-1, ГУ ДПС у м. Києві) подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати його та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2024 апеляційну скаргу було залишено без руху, оскільки в апеляційній скарзі не зазначено повного найменування іншого учасника справи та його місцезнаходження, до неї не додано документ про сплату судового збору в сумі 2 724,00 грн, а також доказів надсилання її копії іншим учасникам справи. Судом надано строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії зазначеної ухвали, яку було отримано Відповідачем-1 10.04.2024 о 03:04 в електронному кабінеті, тобто у розумінні ч. 6 ст. 251 КАС України о 10.04.2024.

На виконання вимог цієї ухвали Апелянтом до суду направлено уточнену апеляційну скаргу, в якій зазначено відомості про інших учасників справи та до неї додано докази її направлення на адресу ПП «Європейський транспортно-логістичний центр» та ДПС України. Відтак недоліки апеляційної скарги в частині необхідності зазначення відомостей про всіх учасників справи та надання доказів направлення її копії на їх адресу ГУ ДПС у м. Києві усунуті.

Крім того, Апелянтом заявлено клопотання про продовження строку на виконання вимог ухвали від 08.04.2024. Указане клопотання обґрунтоване тим, що управлінням правового забезпечення ГУ ДПС у м. Києві направлено до управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ ДПС у м. Києві службову записку щодо необхідності сплати судового збору, водночас документ, який підтверджує його сплату, управлінню правового забезпечення ГУ ДПС у м. Києві не переданий у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках контролюючого органу.

Розглянувши заявлене клопотання, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Тобто, законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги. Однак, як вбачається з матеріалів справи, у межах встановленого судом строку недоліки апеляційної скарги, про які зазначено в ухвалі від 08.04.2024, усунуті не були.

Верховний Суд у постанові від 17.05.2022 у справі № 826/13250/18 підкреслив, що метою продовження процесуального строку, встановленого судом, є сприяння особі у реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним у контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку, а й правової визначеності учасників правовідносин, спір між якими вирішується із застосуванням процесуальних засобів.

При цьому жодних доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, зокрема, копії службової записки про його сплату, Апелянтом не надано.

Крім того, надана Відповідачем-1 виписка з рахунка за 04.04.2024 свідчить, що станом на цей день залишок коштів на рахунку КЕКВ 2800 складає 4 583,73 грн, що, на переконання колегії суддів, вказує на необґрунтованість доводів ГУ ДПС у м. Києві про відсутність коштів у контролюючого органу станом на 15.04.2024 для сплати судового збору в сумі 2 724 грн.

Відтак заявлене клопотання про продовження строку для усунення недоліків не містить підтверджених належними і допустимими доказами обґрунтувань необхідності його задоволення.

Судом враховується, що законодавчо закріплений обов`язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.

Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що тривала процедура сплати коштів або їх відсутність не може вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, адже не є об`єктивною та непереборною причиною пропуску процесуального строку.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 500/2544/19.

Таким чином, зважаючи на викладене, станом на 29.04.2024 недоліки апеляційної скарги в частині необхідності надання документу про сплату судового збору усунуті не були.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу Апелянту.

Керуючись ст. ст. 121, 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Європейський транспортно-логістичний центр» до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Е.Ю. Швед

Судді О.В. Голяшкін

М.М. Заїка