Постанова

від 30.04.2024 по справі 320/9662/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/9662/24 Суддя першої інстанції: Скрипка І.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Шведа Е.Ю.,

суддів - Голяшкіна О.В., Заїки М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2023 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - Відповідач, ГУ ПФ в Харківській області), в якому просив:

- винести постанову якою, визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 17 лютого 2023 року у пенсійній справі № 262640005045 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії по інвалідності ІІ групи;

- зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності ІІ групи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 позовну заяву повернуто на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України у зв`язку з тим, що всупереч ч. 4 ст. 59 КАС України до позовної заяви не додано належного ордера, що б підтверджував повноваження Норочевського Олександра Олександровича (далі - представник Позивача, Норочевський О.О.) представляти інтереси ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що на підтвердження власних повноважень до позовної заяви ним додано належний ордер, сформований через підсистему «Електронний суд», що є належним і достатнім документом, який підтверджує повноваження представника.

Після усунення визначених в ухвалі від 14.03.2024 про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2024 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 18.04.2024.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2024 продовжено строк розгляду справи та призначено апеляційну скаргу до розгляду у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву представника Позивача Норочевського О.О. в інтересах ОСОБА_1 було повернуто Позивачеві на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, оскільки всупереч вимог ч. 4 ст. 59 КАС України до позовної заяви не було додано належного ордера на підтвердження повноважень представника. При цьому суд зауважив, що пунктом 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41, визначено реквізити, які повинен містити ордер, однак які відсутні в останньому, сформованому в підсистемі «Електронний суд».

Проте, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).

При цьому, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Згідно ч. 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За правилами ч. 4 ст. 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Частиною 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

При цьому згідно ч. 3 ст. 26 Закону повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Системний аналіз указаних вище норм у своєму взаємозв`язку свідчить, що у спірному випадку спеціальним законом, який визначає вимоги до документів, які підтверджують повноваження адвоката як представника в адміністративному судочинстві, є КАС України, положення якого, як вже було зазначено вище, до таких документів відносять довіреність або ордер, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відтак, у буквальному розумінні взаємозв`язку приписів ч. 4 ст. 54 КАС України з нормами ч. 1, 3 ст. 26 Закону на підтвердження своїх повноважень в адміністративному судочинстві адвокат має надавати довіреність або ордер, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Поряд з цим, судова колегія зауважує, що у постанові Верховного Суду від 15.06.2020 у справі № 264/6635/18 суд касаційної інстанції, вирішуючи питання застосування ч. 4 ст. 62 ЦПК України (аналогічна норма закріплена у ч. 4 ст. 59 КАС України) у поєднанні із ч. 1 ст. 26 Закону, прийшов до висновку, що повноваження адвоката як представника сторони у справі може бути підтверджено як ордером, так і договором про надання правової допомоги.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналіз змісту доданої до позовної заяви, поданої в електронному суді, копії договору про надання правової допомоги від 16.01.2023 свідчить, що пунктом 6.2 останнього клієнтом наділено адвоката повноваженнями, зокрема, з підписання та подання позовної заяви.

Викладене з урахуванням наведеної вище правової позиції Верховного Суду свідчить, що у суду першої інстанції була об`єктивна можливість пересвідчитися у наявності в адвоката Норочевського О.О. повноважень на подання позовної заяви від імені ОСОБА_1 , що вказує на помилковість висновків останнього про те, що позовна заява підписано особою, яка не має права її підписувати (п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України).

Колегія суддів звертає увагу, що у рішеннях від 13.01.2000 у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та від 28.10.1998 у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини зазначив про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції, яке виявилося в надто суворому тлумаченні внутрішніми судами процесуальної норми, що позбавило заявників права на доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог.

Отже, встановлені вище обставини неможливості повернення позовної заяви з підстав ненадання до неї представником Позивача належним чином оформленого ордера за умови надання до матеріалів справи договору про надання правової допомоги, дають підстави для висновку, що помилково постановлена оскаржувана ухвала зумовила утворення перешкод особі у доступі до правосуддя, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

У свою чергу судом апеляційної інстанції відхиляються доводи Апелянта про приєднання до позовної заяви належного ордеру з огляду на таке.

Приписами пункту 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (далі - Положення №41), визначено реквізити, що має містити ордер.

Водночас, у доданому до позовної заяви ордері відсутня частина необхідних реквізитів, вказаних у вищезгаданому Положенні, зокрема, двовимірний штрих-код (QR-коду) з посиланням на профайл адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України (п. 12.13), обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги (п. 12.8), серія ордера (п. 12.1).

Відповідно до п. 4 Положення № 41 ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

За таких обставин, відсутність в ордері від 22.01.2023 усіх передбачених Положенням №41 реквізитів не дає можливості стверджувати, що такий документ є ордером на надання правничої (правової) допомоги у розумінні чинних правових норм.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про повернення позовної заяви було порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, у зв`язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити - ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 169, 242-244, 250, 308, 312, 320, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року - скасувати.

Справу направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Е.Ю. Швед

Судді О.В. Голяшкін

М.М. Заїка

Повний текст постанови складено та підписано 30 квітня 2024 року.