Постанова

від 30.04.2024 по справі 127/32567/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/32567/23

Провадження № 22-ц/801/964/2024

Категорія: 53

Головуючий у суді 1-ї інстанції Романюк Л. Ф.

Доповідач:Войтко Ю. Б.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача): Войтка Ю. Б.,

суддів Матківської М. В., Сопруна В. В.,

розглянув впорядку письмовогопровадження занаявними усправі матеріаламибез повідомленняучасників справиапеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон», в інтересах якого діє адвокат Чугуєнко Дмитро Віталійович, на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 лютого 2024 року, ухвалене під головуванням судді Романюк Л. Ф., в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін,

у цивільнійсправі № 127/32567/23 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2023 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон» (далі ПрАТ «Страхова компанія «Еталон») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Позовна заявамотивована тим,що постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 29.06.2023 у справі №127/16906/23 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 122-4, та ст. 124 КУпАП.

Судом у справі № 127/16906/23 встановлено, що 02.06.2023 о 17 год 10 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan X-Trail д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Пирогова, 115 у м. Вінниця, під час руху заднім ходом не переконався, що це безпечно, в результаті чого скоїв зіткнення з припаркованим транспортним засобом Mazda 6, д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, після чого залишив місце ДТП.

Між ОСОБА_1 та ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» укладено договір обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме транспортного засобу Nissan X-Trail д.н.з. НОМЕР_1 , підтвердженням чому є поліс № ЕР-212782197 від 03.01.2023 (строк дії полісу з 04.01.2023 по 03.01.2024).

Власник транспортного засобу Mazda 6, д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 09.08.2023 звернувся до страховика ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» з заявою про страхове відшкодування.

Згідно з страховим актом ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» № 1525/01/50/2023\1 від 17.08.2023 сума виплаченого страхового відшкодування ОСОБА_2 склала 18 224,47 грн, що підтверджується платіжною інструкцією АТ «Райффайзен Банк» № 2821 від 17.08.2023.

З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути з відповідача на його користь у порядку регресу витрати пов`язані з виплатою страхового відшкодування в сумі 18 224,47 грн, 2 684,00 грн судового збору та 8 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 27 лютого 2024 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» у порядку регресу витрати пов`язані з виплатою страхового відшкодування в сумі 18 224,47 (вісімнадцять тисяч двісті двадцять чотири) грн 47 коп. та 2 684,00 грн судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що ПрАТ «Страхова компанія «Еталон», яке відшкодувало шкоду, завдану відповідачем, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, отже, місцевий суд дійшов до висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а відтак підлягають до задоволення.

З приводузаявлених достягнення витратна правовудопомогу урозмірі 8000грн судпершої інстанціївиходив зтого,що заприписами частинитретьої статті137ЦПК України,для визначеннярозміру витратна правничудопомогу зметою розподілусудових витратучасник справиподає детальнийопис робіт(наданихпослуг),виконаних адвокатом,та здійсненихним витрат,необхідних длянадання правничоїдопомоги. Тобто, витрати на правову допомогу відшкодовуються лише у тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася у справі тими особами, які одержали за це плату. При цьому судом взято до уваги, що матеріали справи не містять жодної інформації про те, що позивач поніс витрати на суму 8 000,00 грн за надання правової допомоги у судовому провадженні про стягнення страхового відшкодування. Оскільки стороною позивача не надано жодного документу, що свідчить про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку, а тому місцевий суд дійшов до висновку про відсутність підстав для стягнення за рахунок відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у будь-якому розмірі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі представник ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» - Чугуєнко Д. В. просить скасувати рішення суду в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 гривень.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 26.03.2024 для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Войтко Ю. Б., судді: Матківська М. В., Сопрун В. В.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 29 березня 2024 року відкрито апеляційне провадження у даній справі та надано відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, витребувано матеріали цивільної справи з місцевого суду.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 11 квітня 2024 справу призначено до розгляду, який постановлено здійснювати без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Основні доводи апеляційної скарги полягають в тому, що 28 червня 2024 року між Адвокатським об`єднанням «Дісп`ютс» та ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» укладено Договір про надання професійної правничої допомоги, а в подальшому 24 липня 2023 року між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору про надання правової допомоги від 28 червня 2023 року. Тобто, сторони договору узгодили винагороду, плату за досягнутий адвокатом результат, який за своєю суттю є так званим «гонораром успіху», нарахування та сплата якого залежать від настання певної події. Отже сторонами передбачено фіксований порядок обчислення суми гонорару за роботу Адвокатського об`єднання «Дісп`ютс» з виплатою такої винагороди після досягнення очікуваного результату. На думку представника позивача, суд безпідставно відмовив у задоволенні вимог щодо витрат на професійну правничу допомогу, незважаючи на той факт, що сторони у договорі про надання правової допомоги домовились про порядок сплати гонорару після настання визначених подій, саме задоволення позовної заяви, що відповідає такій формі обчислення гонорару як фіксований розмір. При цьому в матеріалах справи № 127/32567/23 міститься достатньо доказів, необхідних для вирішення питання щодо стягнення (розподілу) судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач ОСОБА_1 в строк, визначений судом, не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Позиція суду апеляційної інстанції

Справа розглядається без виклику сторін в порядку частини першої статті 369 ЦПК України.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 лютого 2024 року оскаржується лише в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, то відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України в іншій частині судове рішення в апеляційному порядку не переглядається.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково.

За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Указаним вимогам рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині у повній мірі не відповідає.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (частини перша, друга статті 15 ЦПК України).

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Положеннями частини восьмої статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час .

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року,гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Відмовляючи у стягненні за рахунок відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять жодної інформації про те, що позивач поніс витрати на суму 8 000,00 грн за надання правової допомоги у судовому провадженні про стягнення страхового відшкодування. При цьому стороною позивача не надано жодного документу, що свідчить про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача вказані витрати частково, з огляду на наступне.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу сторона позивача посилалася на ті обставини, що 28 червня 2024 року між Адвокатським об`єднанням «Дісп`ютс» та ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» укладено Договір про надання професійної правничої допомоги.

Відповідно до умов цього договору Адвокатське об`єднання «Дісп`ютс» зобов`язується вчинити від імені та за рахунок ПрАТ «Страхової компанії «Еталон» юридичні дії з метою стягнення суми заборгованості з фізичних та юридичних осіб, відповідальних за завдані збитки, до яких ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» має право зворотної вимоги відповідно до чинного законодавства.

24 липня 2023 року між Адвокатським об`єднанням «Дісп`ютс» та ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» укладено Додаткову угоду №1 до Договору про надання правової допомоги від 28 червня 2023 року.

В додатках до позовної заяви про відшкодування шкоду в порядку регресу міститься Додаткова угода №1 до Договору про надання професійної правничої допомоги від 28 червня 2023 року.

Пунктом 2 Додаткової угоди №1 передбачено, що у разі звернення Адвокатським об`єднанням до суду в інтересах Клієнта у справах, пов`язаних із регресним стягненням заборгованості та суброгацією, що є предметом Договору про надання професійної правничої допомоги від 28 червня 2023 року, Об`єднання має право заявляти вимоги про стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу.

Пунктом 3 Додаткової угоди №1 передбачено, що сума витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції є диференційованою та залежить від суми позову та складає фіксований гонорар: а) до 10 000 грн суми позову 6 000 грн; б) від 10 000 до 19 999 грн суми позову 8 000 грн; в) від 20 000 до 39 999 грн суми позову -10 000 грн; г) від 40 000 до 69 999 грн суми позову -15 000 грн; д) 70 000 грн та більше суми позову 20 000 грн.

Пунктом 4 Додаткової угоди №1 передбачено, що зазначений в пункті 3 цієї додаткової угоди фіксований гонорар включає в себе виконання будь-якої роботи, необхідної для досягнення очікуваного результату, зокрема: складення та подання позову про стягнення суми регресної заборгованості; участі у судових засіданнях, в тому числі у режимі відеоконференції (у разі, якщо справа слухається з викликом учасників); подання клопотань, заяв, відповіді на відзив, заперечення на відповідь на відзив, пояснень тощо до компетентного суду першої інстанції, який розглядатиме справу.

Відповідно до пункту 7 вказаної Додаткової угоди винагорода (гонорар) виплачується Адвокатському об`єднанню виключно за одночасного виконання наступних умов: суд задовольнив позов та стягнув витрати на професійну правничу допомогу в резолютивній частині рішення або в додатковому рішенні; рішення суду в примусовому або добровільному порядку виконане Боржником; кошти на виконання рішення суду надійшли на рахунок Клієнта.

Тобто, сторони договору узгодили винагороду, плату за досягнутий адвокатом результат, який за своєю суттю є так званим «гонораром успіху», нарахування та сплата якого залежать від настання певної події.

Адвокатським об`єднанням «Дісп`ютс» до суду першої інстанції подано клопотання про стягнення (розподіл) судових витрат, який містить розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, де зокрема вказано роботу, виконання якої передбачено фіксованим гонораром та витрачений час: надання усних/письмових консультацій 1 година; підготовка та подання позову 4 години; підготовка та подання відповіді на відзив 2 години; участі у судових засіданнях у суді першої інстанції без обмежень.

З матеріалів справи також вбачається, що представником позивача адвокатомЧугуєнком Д.В. в інтересах ПрАТ «Страхова компанія«Еталон» поданотакий процесуальнийдокумент якпозовна заява.При цьому відповідьна відзив,на якупередбачено 2години,представником позивачане складалась. У судових засіданнях представник позивача адвокатЧугуєнко Д.В. участі не приймав.

У постанові від 12 травня 2020 у справі № 904/4507/18 Велика Палата Верховного Суду виклала таку правову позицію щодо гонорару успіху.

Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У справі № 904/4507/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суди не врахували, що відповідна сума гонорару успіху, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат, не навели доводів та доказів нерозумності цих витрат, їх неспівмірності з ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridisv. Greece, заява N31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

За наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява N 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції не врахував практику, а також позиції Верховного суду щодо відшкодування витрат на професійну допомогу в розмірі гонорару (винагороди) за позитивний результат по справі, а тому дійшов помилкового висновку про відмову у його стягненні в повному обсязі.

Разом з тим, позивач не навів доводів та доказів розумності цих витрат, їх співмірності зі складністю справи та її значенням для позивача.

Отже сумагонорару 8000грн,враховуючи складністьсправи,встановлені обставини,час витраченийадвокатом навиконання танадання послуг(робіт),враховуючи,що представникпозивача,який претендуєна гонораруспіху небрав участіу судовихзасіданнях, відповіді на відзив не складав, покладення обов`язку на відповідача відшкодувати позивачу гонорар успіху в розмірі 8 000 грн не буде відповідати загальним засадам цивільного судочинства - засадам розумності та справедливості.

Таким чином враховуючи положення чинного законодавства, практику Верховного Суду та ЄСПЛ, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну допомогу в розмірі гонорару (винагороди) за позитивний результат по справі, однак їх сума є непропорційною до складності справи та об`єму наданих адвокатських послуг, а тому такі витрати підлягають зменшенню.

На думку колегії, з урахуванням обставин справи, відповідач має компенсувати позивачу частину гонорару успіху в розмірі 3 000 грн.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом доповнення резолютивної частини рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Страхова компанія«Еталон» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн 00 коп.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон», в інтересах якого діє адвокат Чугуєнко Дмитро Віталійович, задовольнити частково.

Змінити рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 лютого 2024 року, доповнити резолютивну частину рішення наступним реченням:

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Ю. Б. Войтко

Судді: М. В. Матківська

В. В. Сопрун