Постанова

від 11.04.2024 по справі 522/5486/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/360/24

Справа № 522/5486/19

Головуючий у першій інстанції Науменко А. В.

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.,

суддів колегії: Громіка Р.Д., Сегеди С.М.,

при секретарі: Узун Н.Д.,

переглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої дає представник ОСОБА_2 , на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2021 року за позовом ОСОБА_1 (правонаступник ОСОБА_3 ) до ОСОБА_4 , Обслуговуючого кооперативу «Граніт» про визнання недійсним договору, скасування рішення про державну реєстрацію, визнання права власності та витребування квартири шляхом виселення, -

В С Т А Н О В И В:

29 січня 2019 року ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 , Обслуговуючого кооперативу «Граніт», в якій просив суд:

- визнати недійсним договір №18/06-199 від 09.01.2006, укладений між ТОВ «Берег-Будгруп» та ОСОБА_4 ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 , індексний номер рішення 42196078 від 24.07.2018;

- визнати за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1 ;

- витребувати у ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 09 січня 2006 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Берег-Будгруп» був укладений договір №610 Про дольову участь будівництва, відповідно до якого ТОВ «Берег-Будгруп» здійснює згідно проекту будівництво житлового будинку по АДРЕСА_2 , а ОСОБА_3 зобов`язується прийняти пайову участь у будівництві квартири

АДРЕСА_3 . вказаного договору загальна вартість 97,51 кв.м загальної площі придбаної квартири становить 393 940,40 гривень (за курсом НБУ за 1 долар США - 5,05 грн на момент укладання справжнього договору від 09 січня 2006), що еквівалентно 78 008 дол. США.

Відповідно до п. 4.3. та п. п. 4.3.1. договору усі грошові кошти перераховуються у касу ТОВ «Берег-Будгруп» або за реквізитами, зазначеними у договорі, до здачі будинку в експлуатацію.

На виконання умов вказаного договору ОСОБА_3 сплатив в повному обсязі свою пайову участь в розмірі 393 940,40 гривень, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №78 від 08.05.2008, а також довідкою ТОВ «Берег-Будгруп» за вих. №9/05-10 від 09.05.2008 про оплату договору в повному обсязі.

Пунктом 5.1.2. договору встановлено, що ТОВ «Берег-Будгруп» гарантує, що вказана квартира на момент підписання договору і до реєстрації права власності ОСОБА_3 на нього являє собою частку участі ОСОБА_3 у будівництві житлового будинку по АДРЕСА_4 ; не продана; не надана в оренду; не перебуває в заставі.

У відповідності до п. 6.1. договору запланований строк здачі будинку в експлуатацію кінець 3-го кварталу 2014 року.

Згідно п. 6.2. договору ТОВ «Берег-Будгруп» зобов`язується протягом двох календарних місяців з моменту введення житлового будинку в експлуатацію передати пайовику квартиру за умови виконання пайовиком своїх зобов`язань щодо внесення грошових коштів в повному обсязі.

Пунктом 6.3. договору встановлено, що передача квартири ОСОБА_3 оформлюється шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі.

Оформлення права власності на квартиру здійснюється ОСОБА_3 самостійно шляхом отримання свідоцтва про право власності на підставі договору, акту приймання- передачі та відповідного рішення (розпорядження) місцевих органів влади про затвердження акту про готовність закінченого будівництвом об`єкту до експлуатації (п. 6.4. договору).

ОСОБА_3 в повному обсязі виконав свої зобов`язання щодо внесення грошових коштів за придбану квартиру за договором, що підтверджується належними доказами, які додаються до позовної заяви.

Враховуючи, що ОСОБА_3 повністю виконав свої грошові зобов`язання за договором №610 Про дольову участь будівництва житла від 09.01.2006 (оплатив повну її вартість в розмірі 393 940,40 грн), тобто вчинив дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на квартиру АДРЕСА_5 , то він ще 08.05.2008 (в день повної оплати) набув майнові права на вказану квартиру.

Таким чином позивач вказує, що є законним власником майнових прав на квартиру АДРЕСА_5 .

Між тим, як стало відомо позивачу, закінчення будівництва вказаного житлового будинку та введення його в експлуатацію здійснювалося вже іншою особою - ОК «Граніт».

Будинок був введений в експлуатацію ще у березні 2016 року на підставі Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, зареєстрованої Департаментом ДАБІ в Одеській області 03.03.2016 за №ОД143160631723. замовник - ОК «Граніт». Факт введення будинку в експлуатацію підтверджується інформацією з офіційного сайту Державної архітектурно-будівельної інспекції України яка є відкритою.

Таким чином, позивач наполягає на тому, що ОК «Граніт» став правонаступником прав та обов`язків ТОВ «Берег-Будгруп», як забудовника житлового будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_2 , в тому числі й за договором №610 Про дольову участь будівництва житла від 09.01.2006, укладеним із позивачем.

Натомість, позивача про факт передання прав забудовника іншій особі та введення будинку в експлуатацію, в порушення п. 6.2. діючого договору, ніхто не повідомив.

Після того, як позивачу сталі відомі зазначені вище обставини, він 23.01.2017 звернувся до ОК «Граніт» із листом, в якому просив підтвердити обізнаність ОК «Граніт» про належність ОСОБА_3 майнових (інвестиційних) прав, зокрема, на квартиру АДРЕСА_6 , та здійснити передачу наступних документів по вказаній квартирі: підписаний з боку ОК «Граніт» акт приймання-передачі, засвідчену копію розпорядження районної адміністрації про присвоєння об`єкту будівництва адреси, затверджений перелік фізичних та юридичних осіб, кошти яких залучалися для будівництва об`єкта будівництва, засвідчену копію документу, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта - для можливості самостійного оформлення права власності на придбану квартиру згідно умов договору.

Між тим, вказаний лист залишився з боку ОК «Граніт» без будь-якої відповіді та задоволення, що свідчить про невизнання останнім інвестиційних та майнових прав позивача на придбаний ним об`єкт нерухомості.

У відповідь на адвокатський запит адвоката, що надає правову допомогу ОСОБА_3 , голові Приморської районної адміністрації Одеської міської ради щодо того, чи присвоювалася на підставі розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради адреса об`єкту нерухомого майна - житловому будинку (комплексу) (II черга) за будівельною адресою: АДРЕСА_2 та про надання копії відповідного розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради у випадку її присвоєння, головою Приморської районної адміністрації Одеської міської ради було зазначено (лист №01-13/191/1 від 29.03.2018), що 06.12.2017 Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради було видано розпорядження №540 «Про присвоєння адреси: АДРЕСА_7 , житловому комплексу (II черга), який побудований за адресою: АДРЕСА_2 (будівельний номер) та додано вказане розпорядження.

Із вказаного розпорядження вбачається, що житловий будинок за будівельною адресою: АДРЕСА_2 , у будівництві якого приймав пайову участь позивач, введений в експлуатацію на підставі декларації про готовність до експлуатації об`єкта, зареєстрованої Департаментом ДАБІ в Одеській області 03.03.2016 за №ОД14316063172, та йому присвоєно адресу: АДРЕСА_2 . корпус 1.

В подальшому позивачу стало відомо, що у вказаному будинку за адресою АДРЕСА_7 , вже тривалий час здійснюється реєстрація прав власності на квартири та, зокрема, на квартиру АДРЕСА_8 , на яку після її повної оплати ще у травні 2008 року у позивача виникли майнові права, 19.07.2018 зареєстроване право власності за іншою особою ОСОБА_4 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.03.2019.

Згідно вказаної довідки право власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_9 було зареєстроване 19.07.2018 на підставі наступних документів: договору №18/06-199 від 09.01.2006, укладеного з ТОВ «Берег-Будгруп» та ОСОБА_4 ; акту приймання-передачі квартири АДРЕСА_8 від 15.04.2016, укладеного між ТОВ «Берег-Будгруп» та ОСОБА_4 , технічного паспорту б/н від 17.01.2018.

Між тим, враховуючи, що ОСОБА_3 ще 08.05.2008, сплативши повну вартість об`єкту будівництва - квартири АДРЕСА_10 , набув майнові права на вказану квартиру, ОК «Граніт» не мав права після цього укладати договір з ОСОБА_4 щодо цієї ж квартири, оскільки ОК «Граніт» не мав право розпоряджатися майновими правами на вказану квартиру без згоди ОСОБА_3 , у тому числі права брати на себе зобов`язання по передачі у майбутньому цієї квартири на користь ОСОБА_4 ..

Таким чином, договір №18/06-199 від 09.01.2006 укладений ТОВ «Берг-Будгруп» без належного об`єму правоздатності з боку ТОВ «Берег-Будгруп».

З урахуванням наведеного, договір про порядок викупу паю №18/06-199 від 09.01.2006, підлягає визнанню недійсним, а також скасуванню також підлягає рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 , індексний номер 42196078 від 24.07.2018.

Враховуючи, що квартира АДРЕСА_1 вибула з володіння ОСОБА_3 не з його волі, вона має бути витребувана у ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 шляхом виселення ОСОБА_4 з цієї квартири.

Ухвалою Приморського районного суду від 27 січня 2021 року позивача ОСОБА_3 замінено на належного позивача, а саме ОСОБА_1 .

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2021 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Архіпов О.Ю. звернулась до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2021 року, та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Учасники справи в судове засідання до апеляційного суду не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином та завчасно, про що свідчать рекомендовані повідомлення про отримання судових повісток-повідомлень, а також довідки про доставку судових повісток-повідомлень до електронного кабінету Електронного суду.

Так, згідно із ч. ч. 4-5 ст. 14 ЦПК України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до приписів ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2020 року по справі №361/8331/18 висловився, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у якнайскорішому розгляді справи, усвідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності належним чином повідомлених про дату і час судового засідання учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, за наступних підстав.

У частинах1та 2статті 367ЦПК Українизазначено,що судапеляційної інстанціїпереглядає справуза наявнимив нійі додатковоподаними доказамита перевіряєзаконність іобґрунтованість рішеннясуду першоїінстанції вмежах доводівта вимогапеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Статтею 5ЦПК Українипередбачено,що, здійснюючиправосуддя,суд захищаєправа,свободи таінтереси фізичнихосіб,права таінтереси юридичнихосіб,державні тасуспільні інтересиу спосіб,визначений закономабо договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У статті 11 ЦПК України зазначено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

За загальними правилами статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно достатті 41Конституції Україникожен маєправо володіти,користуватися ірозпоряджатися своєювласністю,результатами своєїінтелектуальної,творчої діяльності. Правоприватної власностінабувається впорядку,визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Статтями 316, 317, 319, 321 ЦК України визначено, що право власності це право особи володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, але в межах, передбачених законом. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власність зобов`язує, держава не втручається в здійснення власником права власності.

Розділ ІІІ ЦК України визначає перелік цивільних прав та їх правовий статус.

Судом першої інстанції встановлено, що 09 січня 2006 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Берег-Будгруп» був укладений договір №610 Про дольову участь будівництва, відповідно до якого ТОВ «Берег-Будгруп» здійснює згідно проекту будівництво житлового будинку по АДРЕСА_2 , а ОСОБА_3 зобов`язується прийняти пайову участь у будівництві квартири АДРЕСА_8 , загальною площею 97,51 кв.м, що розташована на 11 поверсі вказаного житлового будинку.

Згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань припинено юридичну особу ТОВ «Берег-Будгруп» (код ЄДРПО:32432565) у зв`язку з визнанням її банкрутом на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 26.10.2018 по справі №916/1582/16.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що між зазначеними сторонами виникли договірні правовідносини, які врегульовані умовами Договору.

ОСОБА_3 сплатив в повному обсязі свою пайову участь в розмірі 393 940,40 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №78 від 08.05.2008, а також довідкою ТОВ «Берег-Будгруп» за вих. №9/05-10 від 09.05.2008 про оплату договору в повному обсязі.

20 лютого 2012 року між ТОВ «Берег-Будгрупп» та ОК «Граніт» укладено договір на будівництво жилого будинку по АДРЕСА_2 , предметом якого виконання будівельно-монтажних робіт по закінчення будівництва 2-1 черги житлового комплексу «Акапулько 2» (п. 1.1. договору), що складається з п`яти секцій житлового будинку з підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_2 .

Пунктом 2.2 договору від 20 лютого 2012 року передбачено, що виконання робіт для завершення будівництва об`єкта здійснюється за винагороду у вигляді передачі Замовником на користь Забудовника-генпідрядника майнових прав на житло та нежитлові приміщення в будинку, а також машино-місць в підземному паркінгу згідно з додатком №3 до цього договору.

У пункті 8.4 вказаного договору зазначено, що підписання акта прийому-передачі виконаних робіт після завершення будівництва слугує підставою для проведення кінцевих розрахунків між сторонами, передбачених пунктами 16.1, 16.2 цього договору.

Відповідно до пунктів 16.1, 16.2 договору розподіл між сторонами житлових і нежитлових приміщень, а також машино-місць в підземному паркінгу здійснюється у відповідності до Протоколу розподілу, який є невід`ємною частиною цього договору (Додаток №3). Розподіл загальної площі житлових і нежитлових приміщень проводиться таким чином: Замовник передає Забудовнику-генпідряднику майнові права на житлові приміщення загальною площею 4 191,45 кв.м, а на нежитлові приміщення площею 1 049,95 кв.м, а також машино-місця в підземному паркінгу в кількості 120 штук, за Додатком №3.

03 березня 2016 року у Департаменті ДАБІ в Одеській області зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта за адресою: Одеса, вул. Педагогічна, 21, замовником якого зазначено ОК «Граніт».

Суд першої інстанції встановив, що між ОСОБА_3 та ТОВ «Берег-Будгрупп» наявні договірні відносини відповідно до договору № 610 «Про пайову участь будівництва житла».

Суд критично оцінив твердження позивача про те, що ОК «Граніт» став правонаступником прав та обов`язків ТОВ «Берег-Будгруп», як забудовника житлового будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_2 , оскільки відповідно до договору на будівництво жилого дому по АДРЕСА_2 до ОК «Граніт» перейшли у якості винагороди майнові права лише на частину жилої та нежилої площі будинку по зазначеному будинку.

Суд також вказав, що в матеріалах справи відсутні докази виникнення з будь-яких підстав договірних зобов`язань ОК «Граніт» перед ОСОБА_3 ..

Також судом встановлено, що 28 листопада 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений договір відступлення прав вимоги за договором №610 Про дольову участь будівництва від 09.01.2006, відповідно до якого ОСОБА_3 відступив ОСОБА_1 своє право вимоги за договором №610 Про дольову участь будівництва від 09.01.2006, укладеним між ОСОБА_3 та ТОВ «Берег-Будгруп», в тому числі права учасника судових проваджень, які пов`язані щ правовідносинами, що виникли на підставі договору №610 дольову участь будівництва від 09.01.2006.

Так, відповідно до пункту 5.3.3. договору №610 Про дольову участь будівництва від 09.01.2006 «пайовик має право передати свої права та обов`язки по даному договору третім особам тільки за згоди підприємства в порядку, передбаченому п. 9.2. Договору.

Однак відомостей про згоду на передачу прав і обов`язків згідно умов даного договору позивач не надав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що ОК «Граніт» є неналежним відповідачем по даній справі, так як набув права на частину жилої та нежилої площі будинку за зазначеною адресою на законних підставах, у якості винагороди та не є правонаступником ТОВ «Берег-Будгруп».

Крім того, суд вказав, що вимоги про визнання недійсним договору про порядок викупу паю №14 від 12.05.2015, укладеного між ТОВ «Берег-Будгруп» та ОСОБА_4 є необґрунтованим, інші вимоги є похідними, тому також не підлягають задоволенню.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, при цьому вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, в даній справі ОСОБА_1 , зазначаючи про порушення своїх прав як пайовика (інвестора), посилалася на укладення забудовником ТОВ «Берег-Будгруп» договору про пайову участь у будівництві проінвестованої нею квартири з іншою особою «заднім числом», а також на відмову ОК «Граніт» як особи, яка має право підписувати акти прийому-передачі на нерухоме майно та інші документи, необхідні для реєстрації права власності за пайовиками, від підписання такого акту з позивачкою та надання їй усього обсягу документів, необхідного для реєстрації права власності на нерухоме майно.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 05 листопада 2018 року здійснено державну реєстрацію припинення ТОВ «Берег-Будгруп» як юридичної особи.

Відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема сукупність речей, а також майнові права та обов`язки, при цьому майнові права визнаються речовими правами.

Згідно частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Аналіз положень статті 331 ЦК України у системному зв`язку з нормами статей 177-179, 182 цього Кодексу, частини третьої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дає підстави для висновку про те, що право власності на новостворене нерухоме майно як об`єкт цивільних прав виникає з моменту його державної реєстрації.

Захист майнових прав здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що підвищений формалізм у позиції судів у питаннях виникнення прав власності на новостворений об`єкт нерухомості є достатньо виправданим з огляду на характерні особливості інвестування в будівництво об`єктів нерухомості. Такі конкретні випадки поступово виробляються судовою практикою. Отже, ухвалюючи рішення у справі про набуття права власності на спірний об`єкт інвестування та правові наслідки цього, доцільно ретельно досліджувати обставини набуття інвестором майнових прав та здійснення будівництва об`єкта нерухомості.

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_3 уклав із забудовником договір №610 «Про дольову участь у будівництві житла» 09 січня 2006 року, тобто на 3 дні пізніше, ніж аналогічний договір №18/06-199 від 06 січня 2006 року щодо тієї ж квартири уклала ОСОБА_4 ..

ОСОБА_3 сплатив вартість паю в травні 2008 року, тобто через 2 роки після того, як її 06 січня 2006 року оплатила ОСОБА_4 ..

Доказів укладення договору №18/06-199 від 06 січня 2006 року «заднім числом» позивач суду не надав.

За таких обставин, як ОСОБА_3 , так у подальшому і ОСОБА_1 не надали суду належних та допустимих доказів на підтвердження порушення їх прав кінцевим набувачем квартири ОСОБА_4 , яка в повному обсязі виконала свої обов`язки за інвестиційним договором, укладеним раніше, ніж договір №610 від 09 січня 2006 року.

При цьому, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 грудня 2021 року в справі №522/3885/19 (провадження №61-10952св21) з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі №359/5719/17 (провадження №14-8цс21) зроблено висновок, що: «Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. […] Інвестор наділений правами, тотожними правам власника нерухомого майна, пов`язаними зі створенням об`єкта нерухомого майна, а тому в разі порушення його речових прав він має право на звернення до суду за їх захистом шляхом пред`явлення позову про визнання за ним його майнових прав та витребування своєї власності з незаконного володіння іншої особи».

За встановлених колегією суддів обставин у справі, що переглядається, зокрема, факту реєстрації права власності на квартиру, проінвестовану позивачем, за відповідачем, ефективним способом захисту порушеного права ОСОБА_1 , яка посилалася на порушення своїх прав як пайовика, який у повному обсязі сплатив пайовий внесок, є саме звернення до суду з вимогою про витребування квартири на свою користь.

Тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання правочинів недійсними, скасування рішення про державну реєстрацію та визнання права власності слід відмовити з огляду на обрання позивачкою неефективних способів захисту в цій частині.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 , однак помилково відмовив в задоволенні позовних вимог про визнання правочинів недійсними та визнання права власності на майно внаслідок їх необґрунтованості, не звернувши увагу на неефективність обраних позивачкою способів захисту.

Враховуючи, що суд першої інстанції помилився щодо мотивів відмови в задоволенні позову, оскаржене судове рішення підлягають зміні з викладенням його мотивувальної частини у редакції цієї постанови.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, 376, 381384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої дає представник ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2021 року змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено: 30 квітня 2024 року.

Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький

Р.Д. Громік

С.М. Сегеда