Постанова

від 09.11.2007 по справі 3/252-20/85а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/252-20/85А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

09.11.07                                                                                           Справа№ 3/252-20/85А

15 год. 20 хв.                                                                         Справа № 3/252-20/85А

зал судового засідання № 504

Господарський суд Львівської області в складі судді Гутьєвої В.В.

при секретарі Габаковській Х.В.

розглянув справу за позовом: Солонківського споживчого товариства, с.Солонка, Пустомитівського району Львівської області

до відповідача –1: Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області, м.Пустомити

відповідача –2: Пустомитівської районної ради, м. Пустомити

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:  Колективне підприємство громадського харчування “Оброшино”, с.Оброшино, Пустомитівський район, Львівська область.

про визнання частково нечинним рішення виконкому Пустомитівської районної ради народних депутатів від 19.12.1991 р. № 463 «Про державну перереєстрацію статутів державних підприємств торгівлі та громадського харчування, а також В.О. «Львівагропромтранс»в частині, що стосується п.п. 4 п.1 колективного підприємства громадського харчування “Оброшино” та зобов'язати відповідача скасувати державну реєстрацію колективного підприємства громадського харчування «Оброшино»Пустомитівської райспоживспілки (з усіма змінами та доповненнями до Статуту третьої особи).

за участю представників:

від позивача: Гірняк Г.С.- голова правління

від відповідача-1: Парус Ю.В. –державний реєстратор

від відповідача-2: не з'явився

від 3-ї особи: Децик В.І. - представник

        Права та обов"язки представникам сторін та третій особі у відповідності до ст.ст. 27, 29, 49, 51, 54 КАС України роз"яснено.

В С Т А Н О В И В :

Солонківське споживче товариство звернулось з адміністративним позовом до господарського суду Львівської області про визнання нечинним рішення Пустомитівської районної державної адміністрації щодо перереєстрації колективного підприємства громадського харчування  “Оброшино” і скасувати свідоцтво та довідку статистики про державну реєстрацію.

Ухвалою від 15.05.2007 р. закінчено попереднє судове засідання та призначено справу до судового розгляду на 29.05.2007 р.

17.07.2007 р. позивач подав на адресу суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд визнати нечинним рішення Виконавчого комітету Пустомитівської районної ради народних депутатів від 19.12.1991 року № 463 “Про державну перереєстрацію статутів державних підприємств торгівлі та громадського харчування, а також В.О. “Львівагропромтранс” та зобов‘язати Пустомитівську районну державну адміністрацію Львівської області скасувати державну реєстрацію Колективного підприємства громадського харчування “Оброшино” з усіма змінами та доповненнями до статуту даного підприємства.

Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалах від 29.05.2007 р., 19.06.2007р., 10.07.2007 р., 14.07.2007 р., 24.07.2007 р., 07.08.2007 р.,  29.08.2007 р.

Ухвалою від 10.07.2007 р. залучено у якості співвідповідача Пустомитівську районну раду.

У судових засіданнях 27.09.2007 р. та  08.11.2007 р. оголошувались перерви.

Розпорядженням голови суду від 27.08.2007 р. справу передано на розгляд судді Гутьєвій В.В.

Ухвалою від 27.09.2007 р. прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить визнати частково нечинним рішення виконкому Пустомитівської районної ради народних депутатів від 19.12.1991 р. № 463 «Про державну перереєстрацію статутів державних підприємств торгівлі та громадського харчування, а також В.О. «Львівагропромтранс»в частині, що стосується п.п. 4 п.1 колективного підприємства громадського харчування “Оброшино” та зобов'язати відповідача скасувати державну реєстрацію колективного підприємства громадського харчування «Оброшино»Пустомитівської райспоживспілки (з усіма змінами та доповненнями до Статуту третьої особи).

Представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, поясненнях у справі  № 132 від 25.05.2007 р., зокрема: КПГХ “Оброшино” є власністю пайовиків Солонківського споживчого товариства, а тому засновники не вправі розпоряджатися їхнім майном; з довідки про включення до ЄДРПОУ вбачається, що КПГХ “Оброшино” є юридичною особою, яка чомусь не входить як структурне підприємство до Солонківського споживчого товариства; згідно із рішенням зборів пайовиків Пустомитівського районного споживчого товариства від 29.05.2003 р. дана спілка була приєднана до Солонківського споживчого товариства через зняття її з державної реєстрації; КПГХ “Оброшино” повинно було ввійти до складу Солонківського  споживчого товариства з внесенням відповідних змін до Статуту, однак КПГХ “Оброшино” привласнило собі владні функції, «ставши засновниками чужого майна, яке перебуває у власності пайовиків Солонківського споживчого товариства»; відповідач незважаючи на нечинний Статут КПГХ “Оброшино” і без рішення загальних зборів пайовиків провів перереєстрацію, внаслідок чого КПГХ “Оброшино” потрапило в чуже володіння; баланси КПГХ “Оброшино” систематично здавалися в Пустомитівську райспоживспілку, а  після реорганізації в 1997 р. в Пустомитівське районне споживче товариство, що підтверджується статутом РайСТ; рішення Виконавчого комітету Пустомитівської районної ради народних депутатів від 19.12.1991 року № 463 не відповідає вимогам Закону України “Про підприємства в Українській РСР”, яким передбачено, що підприємство може бути створено шляхом виділення із складу діючого підприємства за рішенням трудового колективу, якщо на це є згода власника чи уповноваженого ним органу, а в даному випадку реєструючи Колективне підприємство громадського харчування “Оброшино” відповідачем не було враховано, що відсутнє рішення трудового колективу та згода власника на це. Також позивач посилається на те, що статут Колективного підприємства громадського харчування “Оброшино” не відповідає вимогам п. 4 ст. 14 Закону України “Про підприємства в Українській РСР” в частині вимог закону щодо його змісту. Також позивач зазначає, що видане третій особі у даній справі свідоцтво про його державну реєстрацію здійснено на бланку, який був надрукований в 1995 році, тобто не міг існувати в1991 році; статут КПГХ “Оброшино” не відповідає статуту споживчого товариства, який необхідно було перереєструвати у 2004 р., а також постанова № 131 райспоживспілки, якою затверджено статут КПГХ “Оброшино”, мала затверджуватись на загальних зборах; затвердження статуту КПГХ “Оброшино” рішенням ради трудового колективу не відповідає вимогам закону, оскільки статут міг бути затверджений виключно загальними зборами споживчого товариства.

Представник відповідача-1  позовні вимоги заперечив повністю з підстав, викладених у відзиві № 04/10-877 від 25.05.2007 р. та поясненні № 126 від 25.09.2007 р., зокрема: підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством, відповідно до ст..38 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; перереєстрація КПГХ “Оброшино” не проводилась, проведено лише заміну свідоцтва про державну реєстрацію згідно з законом, при цьому зміни в установчі документи не вносились.

Відповідач-2  своїм клопотанням № 390 від 29.08.2007 р. повідомив суд, що виконавчий комітет Пустомитівської районної ради народних депутатів в період прийняття спірного рішення був окремою юридичною особою, а Пустомитівська районна рада не є правонаступником ні Пустомитівської районної ради народних депутатів, ні виконавчого комітету Пустомитівської районної ради.

Третя особа - Колективне підприємство громадського харчування “Оброшино” в своїх поясненнях по суті позову від 15.05.2007 р. та 12.06.2007 року вважає позовні вимоги Солонківського споживчого товариства безпідставними та просить відмовити в позові, посилаючись на те, що позивачем пропущено встановлений ст. 99 КАС України строк звернення до адміністративного суду з даним позовом. Крім цього зазначає, що факт правомірності створення Колективного підприємства громадського харчування “Оброшино” та його реєстрації встановлено рішенням арбітражного суду Львівсокої області від 17.04.1997 року у справі № 3/303, і даний факт відповідно до ст. 72 КАС України не потребує повторного доведення. Колективне підприємство громадського харчування “Оброшино” створено у відповідно із ст. 5, 14, 34 Закону України “Про підприємства в Україні”. З моменту реєстрації даного Підприємства  - 19.12.1991 року ні його трудовим колективом, ні засновником та власником майна не приймались рішення щодо його ліквідації чи реорганізації.        

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши думку представників сторін та третьої особи, суд встановив.

Рішенням Виконавчого комітету Пустомитівської районної ради народних депутатів від 19.12.1991 року № 463 “Про державну перереєстрацію статутів державних підприємств торгівлі та громадського харчування, а також В.О.”Львівагропромтранс” вирішено провести державну перереєстрацію статутів, зокрема, Колективного підприємства громадського харчування “Оброшино”. Дане рішення, як вбачається з його преамбули прийнято на виконання статті 5 постанови Верховної ради України “Про порядок введення в дію Закону “Про підприємства в Українській РСР” від 27 березня 1991 року.

Так, відповідно до ч. 1 та 2 ст. 5 Закону України “Про підприємства в Українській РСР”, в редакції Закону на час прийняття оспорюваного рішення, підприємство створюється згідно з рішенням власника (власників) майна чи уповноваженого ним (ними) органу, підприємства-засновника, організації або за рішенням трудового колективу у випадках і порядку, передбачених цим Законом та іншими законами Української РСР.  Підприємство може бути створено в результаті виділення із складу діючого підприємства, організації одного або кількох структурних підрозділів, а також на базі структурної одиниці діючих об'єднань за рішенням їх трудових колективів, якщо на це є згода власника чи уповноваженого ним органу. Створення підприємств шляхом виділення здійснюється із збереженням за новими підприємствами взаємозобов'язань та укладених договорів з іншими підприємствами.

Як вбачається судом в матеріалах справи знаходяться копії рішень правління Пустомитівської райспоживспілки від 12.12.1991 року № 131 та № 134, яким вирішено створити на базі Оброшинського госпорозрахункового підприємства громадського харчування з 01.12.1992 року Колективне підприємство громадського харчування “Оброшино” та затверджено статут даного підприємства. Крім цього, як  вказано на оригіналі статуту рішення про створення зазначеного підприємсва прийнято трудовим колективом даного госпорозрахункового підприємства 10.12.1991 року. Відповідно до довідки № 1 404 000005 (серія АА № 402195) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Колективне підприємство громадського харчування  “Оброшино”  (код 20780922) включено до Єдиного державного реєстру 19.12.1991 р., номер запису 1 404 120 0000 000551, а згідно із свідоцтвом про державну реєстрацію серія АОО № 370452 є  юридичною особою і знаходиться за адресою: Львівська обл.., Пустомитівський район, с. Оброшино.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону “Про підприємства в Українській РСР” (у редакції, чинній на момент створення підприємства) державна реєстрація підприємства здійснюється у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за місцезнаходженням підприємства.  Дані про державну реєстрацію підприємства в десятиденний строк виконавчим комітетом повідомляються Міністерству фінансів Української РСР і Держкомстату Української РСР. Підприємство включається до державного реєстру Української РСР від дня його реєстрації.  Для державної реєстрації підприємства виконавчому комітету відповідної Ради народних депутатів подаються заява, рішення засновника про створення, статут та інші документи за переліком, що визначається Радою Міністрів Української РСР. При зміні основних положень статуту або виду підприємства здійснюється його перереєстрація. Перереєстрація підприємства здійснюється в порядку, встановленому для його реєстрації.

Таким чином, оспорюване рішення Виконавчого комітету Пустомитівської районної ради народних депутатів від 19.12.1991 року № 463 прийнято даним органом в межах, встановленої ч. 1 ст. 6 Закону України “Про підприємства в Українській РСР” його компетенції.

Щодо доводів позивача в обгрунтування підставності поданого ним позову про те, що оспорюване рішення прийнято даним виконавчим органом без перевірки відповідності поданого на його перереєстрацію статуту Колективного підприємства громадського харчування “Оброшино”, що статут не відповідає вимогам чинного законодавства і мав бути затверджений загальними зборами, а постанова правління в подальшому погоджена або схвалена загальними зборами споживчого товариства,  то суд не може їх взяти до уваги з наступних підстав.  Позивач не звертався до суду з вимогою про визнання установчих документів  КПГХ “Оброшино” , а також не надав належних та допустимих доказів визнання недійсними установчих документів третьої особи - КПГХ “Оброшино”. До того ж з такою вимогою до суду можуть звернутися учасники (засновники) підприємства. Суд може визнати недійсними установчі документи за наявності одночасно таких умов: на момент розгляду справи вони не відповідають вимогам законодавства; допущенні при їх прийнятті  та затвердженні порушення не можуть бути усунуті; відповідні положення установчих документів порушують права та законні інтереси позивача.

Також безпідставним є твердження позивача про незаконність державної реєстрації КПГХ “Оброшино”, посилаючись на те, що видане підприємству свідоцтво про його державну реєстрацію здійснено на бланку, який був надрукований в 1995 році, оскільки сам факт видання такого свідоцтва жодним чином не впливає на законість проведення державної реєстрації підприємства, оскільки є правовим наслідком такої юридично значимої дії. Не є підставою для визнання нечинним рішення Виконавчого комітету Пустомитівської районної ради народних депутатів від 19.12.1991 року № 463 виконання його на бланку з гербом та виправлення номеру рішення, оскільки в підтвердження існування такого рішення виконкому у 1991 р. надано суду належно засвідчену районним архівним відділом Пустомитівської РДА копію рішення.

Крім цього, слід зазначити, що рішенням арбітражного суду Львівської області від 17.04.1997 року у справі № 3/303, предметом судового розгляду в якій було рішення правління Пустомитівської райспоживспілки від 15.12.1996 року про внесення змін до статуту Колективного підприємства громадського харчування “Оброшино”, встановлено факт правомірності створення даного підприємства та реєстрації його статуту, а отже, дані факти в силу ч. 2 ст. 72 КАС України не підлягають повторному доведенню в даній справі.

Посилання позивача на те, що постановою зборів уповноважених пайовиків Пустомитівського районного споживчого товариства від 29.05.2003 року вирішено було приєднати Пустомитівське споживче товариство із підприємствами споживчої кооперації, що є в його складі, до Солонківського споживчого товариства та перереєструвати всі діючі підпрємства споживчої кооперації, в тому числі КПГХ “Оброшино”, жодним чином на думку суду, не впливає на законість оспорюваного рішення Виконавчого комітету Пустомитівської районної ради народних депутатів від 19.12.1991 року № 463. Щодо визнання даної постанови як підстави для скасування державної реєстрації КПГХ “Оброшино”, то суд вважає, що дане рішення не може бути такою підставою, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 33  Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

В даному випадку, виходячи із положень статуту КПГХ “Оброшино” дане підприємство є самостійним суб‘єктом господарювання, яке здійснює свою реорганізацію відповідно до чинного законодавства, не приймало рішення про припинення державної реєстрації даного підприємства в зв‘язку з його реорганізацією чи ліквідацією. За наведних підстав, не можуть бути прийняті до уваги й постанови правління Солонківського споживчого товариства про приєднання КПГХ “Оброшино” до Солонківського споживчого товариства та його перереєстрацію, зокрема від 14.07.2005 року № 14, оскільки такі рішення позивача не створюють для КПГХ “Оброшино” жодних правових наслідків.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Колективне підприємство громадського харчування “Оброшино” зареєстроване 19 грудня 1991 р. Голова правління Солонківського споживчого товариства листом № 123 від 15.05.2007 р. повідомила суд, що про порушення прав товариства дізнались лише 08.11.2006 р. Проте необхідно брати до уваги ту обставину, коли позивач, а не його представники, дізнався або мав дізнатися про порушення його прав. Пустомитівська райспоживспілка була позивачем у справі № 3/303, яка розглядалась арбітражним судом Львівської області і в рішенні у якій від 17.04.1997 р. вказано: «вивчивши матеріали справи і заслухавши представників сторін суд відзначає, що колективне підприємство громадського харчування «Оброшино»створено як юридичну особу в результаті виділення зі складу Пустомитівської райспоживспілки за рішенням трудового колективу, що відповідає ст. 1.2 Закону України «Про споживчу кооперацію» і згідно ст. 6 Закону України «Про підприємства в Україні»… таке підприємство вважається ним і набуває прав юридичної особи є дня його державної реєстрації». До того ж, як встановлено з Акту про передачу господарсько-фінансової діяльності підприємства від 22 листопада 2005 р. голова правління Солонківського споживчого товариства брала участь у передачі статуту, установчих документів КПГХ “Оброшино”, його печаток, штампів, фінансово-господарської документації, основних фондів виконуючому обов'язки директора Каркавчук М.В. Відтак і представники позивача мали дізнатися про порушення прав позивача 22.11.2005 р. Отже для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів позивач пропустив встановлений законом річний строк.

Також відсутні правові підстави для припинення державної реєстрації КПГХ “Оброшино” за рішенням суду, оскільки позивачем не наведено в позовній заяві та її уточненнях жодної з передбачених ст. 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи. Відповідно до ч. 2 ст. 38 наведеного Закону підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути. Проте позивач не звернувся до суду з вимогою про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Відповідно до ст. 51 Господасрького кодексу України підприємницька діяльність припиняється:  з власної ініціативи підприємця;  у разі закінчення строку дії ліцензії; у разі припинення існування підприємця; на підставі рішення суду у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Згідно з приписами п.2 ч.1 ст.110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується  за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Виходячи зі змісту ст. 110 ЦКУ, ст. 58 ГКУ, ст. 38 Закону про державну реєстрацію, підставою для ліквідації юридичної особи є рішення суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а відповідний позов може бути пред'явлено до суду органом, що здійснює реєстрацію, а також учасником юридичної особи. Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія АОО № 370075 та Статуту Солонківське споживче товариство не є учасником КПГХ «Оброшино».

Підставами для визнання індивідуальних актів ненормативного характеру недійсними є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт. Крім того, обов'язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та законних інтересів позивача. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає підстав для задоволення позову.

Як зазначає позивач у позовній заяві “КПГХ “Оброшино” є власністю пайовиків Солонківського споживчого товариства, а тому засновники не вправі розпоряджатися їхнім майном”, відтак позивач вважає, що порушені його майнові права, що також підтвердив представник позивача у судовому засіданні. Проте захист майнових прав юридичної особи здійснюється у встановленому цивільним законодавством порядку, а не шляхом визнання нечинним рішення державного органу про реєстрацію іншої юридичної особи.

Відтак суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов Солонківського споживчого товариства про визнання частково нечинним рішення Виконавчого комітету Пустомитівської районної ради народних депутатів від 19.12.1991 року № 463 “Про державну перереєстрацію статутів державних підприємств торгівлі та громадського харчування, а також В.О. “Львівагропромтранс”  в частині п.п. 4. п. 1 що стосується Колективного підприємства громадського харчування “Оброшино” та про зобов‘язання Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області скасувати державну реєстрацію Колективного підприємства громадського харчування “Оброшино” (з усіма змінами та доповненнями до статуту даного підприємства), є безпідставним, оскільки не грунтується на матеріалах справи та нормах законодавства України, а тому в його задоволенні необхідно відмовити.

Судові витрати у відповідності до ст.  94 КАС України  покласти на позивача.

Керуючись п.6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст. 69-71, 86, 87, 94, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями),  суд –

                                                            ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

          Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

      Повний текст постанови складений і підписаний 09.11.2007 р.          

Суддя                                                                                                       Гутьєва В.В.