Вирок

від 01.05.2024 по справі 278/1987/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 278/1987/24

В И Р О К

Іменем України

01 травня 2024 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Горнозаводськ, Пермської області, РФ, громадянки України, із середньою спеціальною освітою, непрацюючої, розлученої, зареєстрованої АДРЕСА_1 , мешканки АДРЕСА_2 , не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 та ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК),

в с т а н о в и в:

05 квітня 2024 року між прокурором ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12023060410000197.

З угоди вбачається, що ОСОБА_4 наказом голови правління громадської організації «Садівничих товариств Тетерівський масив», код ЄДРПОУ 38273299 (далі - ГО «Садівничих товариств Тетерівський масив») від 06 серпня 2015 року призначена на посаду головного бухгалтера за сумісництвом цієї громадської організації та приступила до виконання обов`язків з 06 серпня 2015 року. 20 серпня 2016 року з нею укладено договір про повну матеріальну відповідальність.

За своїми функціональними обов`язками ОСОБА_4 як головний бухгалтер ГО «Садівничих товариств Тетерівський масив» не здійснювала організаційно-розпорядчі та\або адміністративно-господарські функції.

У невстановлений час та місці на початку січня 2021 року у ОСОБА_4 виник умисел на привласнення грошових коштів, які надійшли від членів громадської організації як членські внески та цільові надходження, які були їй ввірені членами громадської організації. Реалізуючи цей умисел, ОСОБА_4 у період з 01 по 31 січня 2021 року, перебуваючи за місцем своєї роботи в АДРЕСА_3 , отримавши від членів громадської організації грошові кошти на загальну суму 69 793 грн. 94 коп. як сплату ними членських внесків, цільових внесків та за електроенергію, внесла виправлення у графу «загальна сума» Журналу сплачених коштів за 2021 рік про фактичну сплачену суму членами громадської організації, і таким чином привласнила грошові кошти, які були їй ввірені членами громадської організації на загальну суму 18127 грн., якими в подальшому розпорядилась на власний розсуд.

У подальшому у ОСОБА_4 кожного разу повторно виникав умисел на заволодіння ввірених їй членами громадської організації грошових коштів, реалізуючи який вона аналогічним способом та за аналогічних обставин повторно заволоділа коштами ГО «Садівничих товариств Тетерівський масив»: у лютому 2021 року - в сумі 16200 грн., в березні 2021 року - в сумі 8200 грн., в квітні 2021 року - в сумі 11000 грн., в травні 2021 року - в сумі 30600 грн., в червні 2021 року - в сумі 30100 грн., в липні 2021 року - в сумі 35000 грн., в серпні 2021 року - в сумі 23000 грн., в вересні 2021 року - в сумі 35000 грн., в жовтні 2021 року - в сумі 2000 грн., в листопаді 2021 - в сумі 4000 грн., в грудні 2021 року - в сумі 3000 грн., в січені 2022 року - в сумі 16000 грн., в лютому 2022 року - в сумі 19000 грн., якими в подальшому розпорядилась на власний розсуд.

Крім того, на початку березня 2022 року у ОСОБА_4 , яка достовірно знала про введення 24.02.2022 на всій території України воєнного стану, виник повторний умисел на заволодіння ввірених їй членами громадської організації грошових коштів, реалізуючи який вона аналогічним способом та за аналогічних обставин у березні 2022 року повторно в умовах воєнного стану території України заволоділа коштами ГО «Садівничих товариств Тетерівський масив» в сумі 15000 грн., якими в подальшому розпорядилась на власний розсуд.

У подальшому у ОСОБА_4 кожного разу повторно виникав умисел на заволодіння ввірених їй членами громадської організації грошових коштів в умовах воєнного стану, реалізуючи який вона аналогічним способом та за аналогічних обставин в умовах воєнного стану повторно заволоділа коштами ГО «Садівничих товариств Тетерівський масив»: у квітні 2022 року - у сумі 13000 грн., у травні 2022 року - у сумі 12330 грн., у червні 2022 року - у сумі 7000 грн., у липні 2022 року - у сумі 21000 грн., у серпні 2022 року - у сумі 22000 грн., у вересні 2022 року - у сумі 6000 грн., у жовтні 2022 року - у сумі 4000 грн., у листопаді 2022 року - у сумі 11000 грн., у грудні 2022 року - у сумі 12981 грн. 87 коп., якими в подальшому розпорядилась на власний розсуд.

Таким чином ОСОБА_4 у період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2022 року привласнила грошові кошти на загальну суму 375538 грн. 87 коп., чим спричинила ГО «Садівничих товариств Тетерівський масив» матеріального збитку.

Сторони угоди кваліфікували діяння ОСОБА_4 , вчинене у січні 2021 року, за ч. 1 ст. 191 КК як привласнення чужого майна, яке було ввірене особі, вчинені у період з лютого 2021 року по лютий 2022 року - за ч. 3 ст. 191 КК як привласнення чужого майна, яке було ввірене особі, вчинене повторно, та вчинені у березні-грудні 2022 року - за ч. 4 ст. 191 КК як привласнення чужого майна, яке було ввірене особі, вчинене повторно в умовах воєнного стану, та узгодили покарання ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 191 КК у виді позбавлення волі на строк два роки без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, за ч. 3 ст. 191 КК - у виді позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права обіймати певні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а також посади, пов`язані з доступом до матеріальних цінностей, на строк два роки, за ч. 4 ст. 191 КК - у виді позбавлення волі на строк п`ять років з позбавленням права обіймати певні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а також посади, пов`язані з доступом до матеріальних цінностей, на строк три роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим сторони визначили остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі на строк п`ять років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а також посади, пов`язані з доступом до матеріальних цінностей, на строк три роки зі звільненням від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК. Також сторони домовились, що ОСОБА_4 повністю відшкодує завдану нею ГО «Садівничих товариств Тетерівський масив» шкоду, сплачуючи її відшкодування частинами по 46 942 грн. 35 коп. кожні три місяці, починаючи з 30.07.2024 і до 30.04.2026 року.

Вирішуючи в порядку ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) питання про можливість затвердження судом вищезазначеної угоди про визнання винуватості, суд дійшов наступного.

Інкриміновані ОСОБА_4 діяння правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 та ч. 4 ст. 191 КК, оскільки вона заволодівала чужим майном - грошовими коштами вказаної громадської організації, які були їй ввірені, у тому числі повторно та в умовах воєнного стану.

Відповідно до ст. 12 КК кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 191, є нетяжким злочином, а передбачені ч. 3 ст. 191 та ч. 4 ст. 191 КК - тяжкими злочинами; угоду укладено після повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень; потерпілим надано письмову згоду на укладення цієї угоди. Таким чином, сторони при укладенні угоди дотримались вимог ч.ч. 4 та 5 ст. 469 КПК.

Зміст угоди відповідає вимогам, встановленим ст. 472 КПК, угода також містить передбачені ст. 473 КПК наслідки її укладення та затвердження.

Укладення угоди між обвинуваченою ОСОБА_4 та прокурором є добровільним, сторони цілком розуміють наслідки угоди, обмеження в праві на оскарження вироку суду та наслідки невиконання умов угоди.

Умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін та інших осіб.

Для визнання винуватості ОСОБА_4 наявні фактичні підстави.

Узгоджені сторонами вид і міра покарання, а також звільнення її від відбування основного покарання з випробуванням відповідають ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які не є корупційними, особі обвинуваченої, яка не судима, щиро розкаялась та активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення. Суд вважає, що звільнення обвинуваченої від відбування основного покарання з випробуванням з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю буде достатнім для виправлення обвинуваченої та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. Очевидної неможливості виконання обвинуваченою взятих на себе зобов`язань не вбачається, оскільки вона запевнила, що має достатньо коштів для відшкодування завданої шкоди у вищевказані строки.

Прокурор, обвинувачена та її захисник просили суд затвердити угоду про визнання винуватості. Представник потерпілого не заперечував проти цього. Обвинувачена вказала, що фактичні обставини, як вони зазначені у обвинувальному акті, відповідають дійсності, вину визнає повністю.

Цивільний позов потерпілого про стягнення з ОСОБА_4 майнової шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями, підлягає залишенню без розгляду, оскільки виходить за межі повноважень суду при розгляді угоди про визнання винуватості.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, підлягають стягненню з обвинуваченої.

Долю інших речових доказів суд вирішує у відповідності до положень ст. 100 КПК.

Підстав для застосування відносно обвинуваченої запобіжного заходу не вбачається.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373-374, 469, 472, 474-475 КПК, суд

у х в а л и в:

Затвердити у кримінальному провадженні № 12024060410000197 угоду про визнання винуватості від 05 квітня 2024 року між прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 та ч. 4 ст. 191 КК, та призначити їй узгоджене сторонами угоди покарання:

за ч. 1 ст. 191 КК - у виді позбавлення волі на строк два роки без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;

за ч. 3 ст. 191 КК - у виді позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а також посади, пов`язані з доступом до матеріальних цінностей, на строк два роки;

за ч. 4 ст. 191 КК - у виді позбавлення волі на строк п`ять років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а також посади, пов`язані з доступом до матеріальних цінностей, на строк три роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами угоди покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі на строк п`ять років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а також посади, пов`язані з доступом до матеріальних цінностей, на строк три роки.

На підставі ст. 75 КК звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням протягом двох років іспитового строку, якщо вона протягом визначеного судом строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання, а у разі працевлаштування - роботи.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не обирати.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави 35970 (тридцять п`ять тисяч дев`ятсот сімдесят) гривень 80 копійок судових витрат на залучення експерта при проведенні економічної експертизи.

Цивільний позов Громадської організації «Садівничих товариств Тетерівський масив» про стягнення з ОСОБА_4 майнової шкоди в розмірі 375 538 грн. 87 коп., заподіяних кримінальними правопорушеннями, залишити без розгляду.

Після набрання вироком законної сили речові докази та документи: Інформація про рух коштів по банківському рахунку ТОВ «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» у період з 01.01.2021 по 31.12.2022, журнал сплачених коштів за 2021 рік, журнал сплачених коштів за 2022 рік, квитанції за 2021-2022 роки, розрахункові книги садовода по виплаті членських, цільових виплат та електроенергії, прибуткові касові ордери за 2021-2022 роки - повернути власнику (законному володільцю).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд Житомирської області. При цьому вирок може бути оскаржений лише з підстав, визначених ч. 4 ст. 394 КПК.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Представник потерпілого та захисник мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1