Рішення

від 01.05.2024 по справі 366/451/24

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/451/24

Провадження № 2/366/299/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.05.2024 смт. Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Слободян Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Німченко Н.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в смт. Іванків цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Поліської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач звернувся до суду з позовом до Поліської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно (земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом) та просить визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) у розмірі 6,77 в умовних кадастрових гектарах, яке належало на підставі сертифікату серії РН № 387194, зареєстроване в книзі реєстр рації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 01.08.2000 за НОМЕР_6 її чоловіку, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину після якого вона прийняла, але не оформила спадкових прав у встановленому законом порядку.

Позов мотивований тим, що після смерті матері Позивачки відкрилась спадщина у вигляді нерухомого майна: на земельну частку (пай), яка за життя прийняла спадщину після смерті чоловіка, який мав право на земельну частку (пай). Після смерті матері спадщину прийняла позивача. Однак, нотаріусом їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки не надано правовстановлюючого документу на нього. Сертифікат втрачений.

Позивач стверджує, що вона є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину та претендує на майно матері. Інших спадкоємців немає.

Позивач за захистом свого права звернулася до суду.

Рух справи

13.02.2024 позовна заяву надійшла до суду.

16.02.2024 у справі відкрите провадження, вирішено справу розглядати у порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначене на 13.03.2024, 01.04.2023.

01.04.2024 підготовче судове засідання закрите, розгляд справи призначений на 01.05.2024.

26.04.2024 позивач подав до суду документи, які стосуються паювання земель КСП «Дружба».

Позиції сторін

Позивач у судове засідання не з`явилась. У позові просила про розгляд справи без її участі.

Представник Відповідача, Поліської селищної радої, у судове засідання не з`явився. Направив до суду лист, у якому просив проводити розгляд справи без його участі, позов визнають.

Керуючись ч.3 ст.211, ст. 223 ЦПК України, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно з ч.1 ст. 200 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду по суті.

Встановлені судом обставини та застосовані норми права

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 20.06.2000 ( а.с.5).

Після його смерті спадщину прийняла його дружина, ОСОБА_2 , яка за життя не оформила спадкових прав і померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 29.07.2022 ( а.с.4).

Факт перебування їх у шлюбі підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 00041904959 від 18.10.2023 ( а.с.6).

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є їх сином, що підтверджується свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_3 від 03.09.1960 ( а.с.7).

18.11.2023 постановою державного нотаріуса Іванківської державної нотаріальної контори Воробей Т.П., Позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай) в КСП імені «Дружби» розміром 6,77 га в умовних кадастрових гектарах, що належало ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , , на підставі сертифікату серії РН № 387194, виданого у 2000 році у зв`язку з відсутністю належного правовстановлюючого документу (сертифікат втрачено) ( а.с.8).

Відповідне оголошення про те, що сертифікат втрачений опубліковано у місцевій газеті «Новини Полісся» ( а.с.10).

З відповіді ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області від 07.11.2023 вбачається, що в книгах реєстрації сертифікатів на право на право на земельну частку (пай) наявна інформація про зареєстрований за НОМЕР_6 від 01.08.2000 сертифікат серії НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_3 на право на земельну частку (пай) розміром 6,77 га, вартістю на 2023 44496,35 грн. Назва колективного с/г підприємства КСП «Дружба». Підстава для реєстрації: Рішення Поліської РДА № 173 від 30.05.2000 ( а.с.9).

На час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 діяв ЦК УРСР 1963 року, положення якого слід застосувати при прийнятті рішення у справі.

Як вбачається з узагальнень судової практики Верховного суду України «Практика розгляду судами земельних спорів» від 01.09.2003, право на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення члена КСП до списків, доданих до держаного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнення і затвердження цих списків, а з моменту передачі державного акта про право колективної власності на землю конкретному КСП, членом якого він є.

До вручення КСП державного акта на право колективної власності за землю, власником землі була держава, а після передачі його КСП ( у колективну власність) земля стала належати на праві спільної часткової власності тим особам, які працювали на ній і були членами цього КСП, та працівниками інших сільськогосподарських утворень.

Кожен з них став власником ще не визначеної за розміром частки землі. Всі працівники колишніх господарств ( колгоспів, радгоспів, інших утворень), у т.ч. й пенсіонери, які залишились членами нових підприємств, та член підприємств, які були живими на дату отримання державного акта про передачу землі у колективну власність КСП, починаючи із зазначеної дати, стали її власниками у рівних частках.

Також, відповідно до п.24 постанови Пленуму ВСУ від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член КСП, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельку частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельну частку (пай)здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Тобто, сертифікат на право на земельну частку (пай) має не правовстановлююче, а правопосвідчуюче значення, тобто право на земельну частку (пай) виникає у члена господарства з моменту виникнення відповідного права колективної власності на земельну ділянку та існує незалежно від його посвідчення сертифікатом або державним актом.

Як вбачається з наданих суду доказів, хоча сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РН № 387194 на ім`я ОСОБА_3 був зареєстрований лише 01.08.2000 року, і не міг бути ним отриманий, оскільки він помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право колективної власності на землю КСП «Дружба було посвідчено державним актом від 22.05.2000 року. ОСОБА_3 є у списку громадян-членів КСП «Дружба» Поліського району Київської області. Розпорядженням голови Поліської РДА Київської області № 173 від 30.05.2000 року було затверджено технічну документацію по паюванню сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власності КСП «Дружба Поліського району та доручено Київському відділенню інституту землеустрою виготовити членами КСП «Дружба» сертифікати на земельну частку (пай). Зазначене беззаперечно свідчить про наявність у ОСОБА_3 права на земельну частку (пай), яке він набув за життя і входить до складу спадщини після його смерті.

Відповідно до ст. 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Згідно ст.ст. 529 цього Кодексу, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Згідно ч.1 ст. 548 ЦК УРСР прийнята спадщина вважається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. П.1 ч.1 ст. 549 ЦК УРСР було передбачено, що вважається таким, що прийняв спадщину спадкоємець, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадщиною. З довідки, виданої старостою округу № 9, вбачається, що на день смерті спадкодавця вони разом проживала з дружиною, ОСОБА_2 ( з 1951 по ІНФОРМАЦІЯ_2), тобто прийняла спадщину ( а.с.11) .

Відтак, дружина була єдиним спадкоємцем першої черги за законом, яка прийняла спадщину, однак не оформила спадкових прав за життя.

Після смерті матері, ОСОБА_2 , позивач прийняв спадщину, але не може оформити свої спадкові права у нотаріальній конторі, оскільки не було пред`явлено правовстановлюючого документу на це майно ( немає можливості отримати дублікат сертифікату на земельну частку (пай).

Згідно п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до ст. 2 цього Закону, основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Згідно до ст. 3 ЦК України, із змісту якої випливає неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, крім цього ст. 16 цього ж кодексу зазначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і одним із способів такого захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Ч.1 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

ОСОБА_3 був членом КСП «Дружба» та був включений до списку громадян-членів цього КСП, а тому, набув право на земельну частку (пай) розміром 6,77 в умовних кадастрових гектарах з дня видачі державного акта на право колективної власності на землю, відповідно до положень ст.1-3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Після смерті ОСОБА_3 спадкоємцем стала його дружина, ОСОБА_2 , яка і успадкувала право на земельну частку (пай), але не оформила спадкових прав у встановленому законом порядку. В свою чергу, спадкоємцем останньої є їх син, ОСОБА_1 (позивач у справі), який, серед іншого, успадкували і право на земельну частку (пай), яке було успадковане ОСОБА_2 після смерті її чоловіка, ОСОБА_3 .

Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача про визнання права на земельну частку (пай) підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 200, 211, 223, 247, 259, 263 - 265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати право приватної власності ОСОБА_1 на право на земельну частку (пай) розміром 6,77 в умовних кадастрових гектарах у землях колективної власності КСП «Дружба» ( с. Вовчків Вишгородського (колишнього Поліського) району, у порядку спадкування після ОСОБА_2 (померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ), яка прийняла спадщину після смерті свого чоловіка , ОСОБА_3 ( помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ), але не оформила спадкових прав в установленому законом порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст. 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 01.05.2024.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 )

Відповідач: Поліська селищна рада (юридична адреса: 07053, Київська область, Вишгородський район, смт.Красятичі, вул.Воздвиженська, буд.84, код ЄДРПОУ 04361723).

Суддя Н.П. Слободян