Рішення

від 26.04.2024 по справі 368/263/24

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/263/24

2/368/391/24

Рішення

Іменем України

"26" квітня 2024 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого судді Шевченко І.І.

за участі секретаря Варлам Є.Р.

та представника позивача адвоката Клапчука Ф.П.

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Кагарлик цивільну справу в загальному позовному провадженні за позовом ОСОБА_1 до Кагарлицької міської територіальної громади в особі Кагарлицької міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

встановив:

представник позивача просить суд визнати причини пропуску ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шестимісячного строку для сприйняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 поважними та встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк у три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , обґрунтовуючи позов наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно. За життя ОСОБА_2 належала на праві власності земельна ділянка площею 4,4930га, кадастровий номер 3222287200:05:005:0003, яка розташована на території Ставівської сільської ради Обухівського району Київської області.

17.03.2021 року ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Тєрнюк Є.В. та зареєстрований в реєстрі за № 474, 475, згідно з яким вищевказану земельну ділянку 4,4930 га з кадастровим номером 3222287200:05:005:0003 ОСОБА_2 заповів ОСОБА_1 .

Отже, позивач є спадкоємцем померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 за заповітом.

Згідно зі ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Для прийняття спадщини ОСОБА_2 позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Воловенко О.П.

Листом від 01.11.2023 року № 65/01-30 приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Воловенко О.П повідомила позивача, що ним було пропущено шестимісячний строк на подачу заяви про прийняття спадщини ОСОБА_2 та для визначення йому додаткового строку необхідно звернутися з відповідним позовом до суду.

Отже, позивач не може через нотаріуса оформити спадщину ОСОБА_2 та для захисту своїх спадкових прав змушений звернутися до суду з даним позовом про визначення йому додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини ОСОБА_2 .

Згідно із ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважаних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Позивач з поважних причин своєчасно не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_2 так, як зазначалося вище, позивач є спадкоємцем ОСОБА_2 за заповітом та не є членом сім`ї чи родичем. У зв`язку з тим, що позивач не проживав спільно з ОСОБА_2 та не є членом його сім`ї, то він своєчасно не довідався про смерть ОСОБА_2 . Через це ним було пропущено визначений законом строк для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Коли позивач дізнався про смерть ОСОБА_2 , розпочалося повномасштабне вторгнення російської федерації на території України та через воєнні дії позивач був позбавлений можливості займатися питанням спадкування. Станом на даний час оформити спадщину ОСОБА_2 через нотаріуса без судового рішення про визначення позивачу додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини ОСОБА_2 неможливо, а тому спадкове майно позивача підлягає захисту в судовому порядку.

Таким чином, строк на прийняття спадщини ОСОБА_2 позивачем був пропущений з поважних причин та без його поновлення позивач не може реалізувати свої права як спадкоємець та отримати спадщину ОСОБА_2 .

Крім того, до цього часу, крім позивача, ніхто не звертався до нотаріуса про прийняття спадщини після ОСОБА_2 , а тому визначення додаткового строку позивачу у цій справі не порушить прав та інтересів інших осіб.

Виходячи з наведеного, позивач вважає, що наявні усі підстави для визначення йому додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини померлого ОСОБА_2 .

Представник відповідача в особі Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області в судове засідання не з`явився, будучи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки, причини неявки в суд не повідомив, а тому суд вважає, що представник відповідача в засідання суду не з`явився без поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, вислухавши представника позивача, який не заперечував винесення заочного рішення та вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно. За життя ОСОБА_2 належала на праві власності земельна ділянка площею 4,4930га, кадастровий номер 3222287200:05:005:0003, яка розташована на території Ставівської сільської ради Обухівського району Київської області.

17.03.2021 року ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Тєрнюк Є.В. та зареєстрований в реєстрі за № 474, 475, згідно з яким вищевказану земельну ділянку 4,4930 га з кадастровим номером 3222287200:05:005:0003 ОСОБА_2 заповів ОСОБА_1 .

Отже, позивач є спадкоємцем померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 за заповітом.

Згідно ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Положеннями ч. 3 ст. 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

За таких обставин заявлені причини пропуску строку для прийняття спадщини не можуть вважатися поважними та такими, що пов`язані із об`єктивними, непереборними, істотними труднощами.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року (справа № 6-85цс12), від 04 листопада 2015 року (справа №6-148цс15).

Відповідно до п.п. 2, 6 ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, судовий захист цивільного права та інтересу, а також справедливість, добросовісність та розумність і ними суд має керуватися при вирішенні питання про права на спадкування.

Позивач є спадкоємцем ОСОБА_2 за заповітом та не є членом сім`ї чи родичем. У зв`язку з тим, що позивач не проживав спільно з ОСОБА_2 та не є членом його сім`ї, то він своєчасно не довідався про смерть ОСОБА_2 . Через це ним було пропущено визначений законом строк для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Коли позивач дізнався про смерть ОСОБА_2 , розпочалося повномасштабне вторгнення російської федерації на території України та через воєнні дії позивач був позбавлений можливості займатися питанням спадкування. При цьому, у ситуації, коли спадкоємцем пропущено строк на прийняття спадщини, то немає значення на який термін його було пропущено, а тому для реалізації своїх спадкових прав, позивач змушений звернутися до суду із цією заявою.

Суд оцінивши наявні у справі докази, з урахуванням обставин справи, приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 з поважних причин пропустив встановлений законодавством шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, яка висловленою Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.

З врахуванням конкретних обставин справи, суд приходить до висновку про визнання даних обставин пропуску строку поважними, а тому позов підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст. ст. 4, 76-89, 141, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кагарлицької міської територіальної громади в особі Кагарлицької міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визнати причини пропуску ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шестимісячного строку для сприйняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 поважними та встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк у три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 01.05.2024 р.

Суддя І.І. Шевченко