Рішення

від 01.05.2024 по справі 611/386/24

БАРВІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 611/386/24

Провадження № 2/611/144/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

29 квітня 2024 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Коптєва Ю.А.,

за участю секретаря - Ведмідь І.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Барвінкове в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,

встановив:

15 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 тітки - ОСОБА_2 , посилаючись на те, що після її смерті залишилась спадщина яка складається з житлового будинку.

Як вказує позивач, йому було не відомо, що є спадкоємцем майна померлої згідно заповіту. На початку 2024 року він дізнався, що ОСОБА_2 залишила заповіт на його ім`я та його брата ОСОБА_3 , який відмовся від спадщини на його користь. Проте, при зверненні до нотаріальної контори для подання заяви про прийняття спадщини, державним нотаріусом Щербиною В.В. йому було надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки він пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач, посилаючись на те, що строк для подання заяви про прийняття спадщини пропущений з поважних причин, а саме необізнаність про існування заповіту на його ім`я, просить суд визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою судді Барвінківського районного суду Харківської області від 16 квітня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Позивач в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, з позовом згоден повністю.

Дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких грунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч,2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Як передбачено ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За загальним правилом (частина І статті ІЗ ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз`яснено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті З ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 , виданого 24 січня 2023 року Барвінківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Ізюмському районі Харквіської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с.4).

Відповідно до заповіту, посвідченого 17 лютого 2023 року державним нотаріусом Барвінківської нотаріальної контори Захаровою Н.В., ОСОБА_2 все своє майно заповіла ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Згідно до ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 2 ст. 1220 ЦК України передбачено, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Отже, часом відкриття спадщини є день смерті ОСОБА_2 , а саме - ІНФОРМАЦІЯ_1 , і саме з цього часу починається строк для прийняття спадщини спадкоємцями.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. З ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. З ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

З доданих матеріалів справи вбачається, що державним нотаріусом Близнкжівської державної нотаріальної контори Харківської області В.Щербиною було повідомлено позивачу, що він пропустив строк, необхідний для оформлення спадщини після померлої ОСОБА_2 , що підтверджується постановою про відмову в видачі свідоцтва про право на спадщину від 11.04.2024 № 223/02-31.

У відповідності до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що суди відкривають провадження по справам у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. Це положення також закріплено у інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/04-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування». Також, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

Згідно зазначеної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Відповідно до Постанов Верховного Суду від 15.04.2021 року, справа №591/1271/18, (провадження № 61-195св21), від 11 листопада 2020 року, справа № 750/262/20 (провадження № 61- 14038св20), від 26.06.2019 року, справа №565/1145/17 (провадження № 61-38298св18) необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно зі ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Допитані в судовому засідання свідки - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пояснили, що на початку 2024 року вони разом з позивачем перебирали речі померлої ОСОБА_2 , серед яких виявили папку з документами, в тому числі і заповіт останньої, складений у 2003 році на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Доказів, які спростовують твердження позивача щодо поважності причин пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини представником відповідача суду не надано.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем шестимісячний строк для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 пропущений з поважних причин, а тому позовні вимоги є обґрунтованими, законними, та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.З,10,11,15,60,61,159,174,208,209,212,213-215.222,223ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області про встановлення додаткового строку,- задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 в межах трьох місяців з дня вступу в законну силу даного рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 03 травня 2024 року.

Суддя Ю.А. Коптєв