В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 травня 2024 року
м. Харків
Справа № 638/4325/24
Провадження № 1-кп/638/1334/24
Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків кримінальне провадження № 72024171200000010 від 19 лютого 2024 року стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Первомайський Харківської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, офіційно непрацевлаштованого, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, 2010, 2020 року народження, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 19 квітня 2023 року вироком Октябрського районного суду м. Полтави за частиною першою статті 122 КК України до одного року позбавлення волі, на підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною другою статті 205-1 КК України,
установив:
У січні 2022 року ОСОБА_4 отримав від осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження, пропозицію внести за грошову винагороду у документи, які відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-IV, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдиві відомості та подати їх державному реєстратору.
Усвідомлюючи протиправний характер запропонованих йому дій ОСОБА_4 з корисливих мотивів добровільно погодився протягом року внести в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичних осіб, завідомо неправдиві відомості, з метою реєстрації трьох юридичних осіб, вступивши таким чином у попередню змову із особами, матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження, і до початку злочинних дій домовився про спільне його вчинення.
Реалізовуючи спільний протиправний умисел, направлений на внесення у документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, та подання їх державному реєстратору, ОСОБА_4 02 лютого 2022 року перебуваючи у денний час доби біля офісного приміщення приватного нотаріуса ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 , діючи за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, надав останньому свій паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Первомайським РВ УМВС України в Харківській області 14.09.2005, та картку платника податків № НОМЕР_2 , необхідні для складання документів, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи.
У подальшому у той же день, з метою реалізації заздалегідь обумовленого з вказаними особами спільного протиправного умислу ОСОБА_4 перебуваючи у офісному приміщенні приватного нотаріуса ОСОБА_6 за вказаною вище адресою отримав складені за невстановлених обставин проекти документів від його імені щодо державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності юридичної особи ТОВ «УКРГРАНДОПТІНГ» (код ЄДРПОУ 44029893), а саме: Заяву щодо державної реєстрації юридичної особи ТОВ «УКРГРАНДОПТІНГ» від 02.02.2022; Акт приймання-передачі частки у Статутному капіталі ТОВ «УКРГРАНДОПТІНГ» від 02.02.2022; Рішення №02/02/2022 Учасника ТОВ «УКРГРАНДОПТІНГ» від 02.02.2022;
Усвідомлюючи відсутність навиків і досвіду для виконання обов`язків службової особи та учасника підприємства, а також підприємницької діяльності у цілому, не маючи наміру здійснювати таку діяльність від імені ТОВ «УКРГРАНДОПТІНГ», достовірно розуміючи, що надані йому на підпис проекти реєстраційних документів ТОВ «УКРГРАНДОПТІНГ» містять завідомо неправдиві відомості, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію спільних з особами, матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження, протиправних намірів, перебуваючи в офісному приміщенні приватного нотаріуса ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 , засвідчив їх власним підписом, наділивши їх таким чином необхідними реквізитами, тобто вчинив їх підроблення, після чого надав їх разом зі своїм паспортом та кодом нотаріусу для проведення «Державної реєстрації юридичної особи».
На підставі вищезазначених документів 02 лютого 2022 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , було проведено реєстраційну дію «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» ТОВ «УКРГРАНДОПТІНГ».
У подальшому, продовжуючи реалізовувати спільний з особами, матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження, злочинний умисел, ОСОБА_4 26 серпня 2022 року перебуваючи в денний час доби біля офісного приміщення приватного нотаріуса ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_4 , діючи за попередньою змовою з особою матеріали, відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження, отримав від нього складені за невстановлених обставин проекти документів щодо державної реєстрації ОСОБА_4 суб`єкта підприємницької діяльності юридичної особи ТОВ «АГРОПРОД-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 44697592), а саме: Заяву щодо державної реєстрації юридичної особи ТОВ «АГРОПРОД-ІНВЕСТ» від 26.08.2022; Рішення засновника №1 ТОВ «АГРОПРОД-ІНВЕСТ» від 26.08.2022; Статут ТОВ «АГРОПРОД-ІНВЕСТ» затверджений Рішенням засновника №1 від 26.08.2022; Схематичне зображення структури власності ТОВ «АГРОПРОД-ІНВЕСТ» від 26.08.2022.
У подальшому у той же день, з метою реалізації заздалегідь обумовленого з вказаними особами спільного протиправного умислу ОСОБА_4 перебуваючи у офісному приміщенні приватного нотаріуса ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_4 , усвідомлюючи відсутність навиків і досвіду для виконання обов`язків службової особи та учасника підприємства, а також підприємницької діяльності у цілому, не маючи наміру здійснювати таку діяльність від імені ТОВ «АГРОПРОД-ІНВЕСТ», достовірно розуміючи, що надані йому на підпис проекти реєстраційних документів містять завідомо неправдиві відомості, засвідчив їх власним підписом, наділивши їх таким чином необхідними реквізитами, тобто вчинив їх підроблення, після чого надав їх разом зі своїм паспортом та кодом нотаріусу для проведення «Державної реєстрації юридичної особи».
На підставі вищезазначених документів приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 26.08.2023 проведено реєстраційну дію «Державна реєстрація створення юридичної особи» ТОВ «АГРОПРОД-ІНВЕСТ».
У подальшому, продовжуючи реалізовувати спільний з особами, матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження, злочинний умисел, ОСОБА_4 08.03.2023 у денний час доби зустрівся з особою, матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження, поблизу офісного приміщення приватного нотаріуса ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_5 , де отримав складені за невстановлених обставин проекти документів щодо державної реєстрації ОСОБА_4 суб`єкта підприємницької діяльності юридичної особи ТОВ «ЦУКРОВИЙ БУМ» (код ЄДРПОУ 45039551), а саме: Заяву щодо державної реєстрації юридичної особи ТОВ «ЦУКРОВИЙ БУМ» від 08.03.2023; Акт приймання-передачі частки у Статутному капіталі ТОВ «ЦУКРОВИЙ БУМ» від 08.03.2023; Рішення №08/03/2023 Учасника ТОВ «ЦУКРОВИЙ БУМ» від 08.03.2023.
Усвідомлюючи відсутність навиків і досвіду для виконання обов`язків службової особи та учасника підприємства, а також підприємницької діяльності у цілому, не маючи наміру здійснювати таку діяльність від імені ТОВ «ЦУКРОВИЙ БУМ», достовірно розуміючи, що надані йому на підпис проекти реєстраційних документів містять завідомо неправдиві відомості, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію спільних з вказаними особами протиправних намірів, того ж дня перебуваючи в офісному приміщенні приватного нотаріуса ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_5 , засвідчив їх власним підписом, наділивши їх таким чином необхідними реквізитами, тобто вчинив їх підроблення, після чого надав їх разом зі своїм паспортом та кодом нотаріусу для проведення «Державної реєстрації юридичної особи».
На підставі вищезазначених документів приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 08.03.2023 проведено реєстраційну дію «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» ТОВ «ЦУКРОВИЙ БУМ».
Злочинні дії ОСОБА_4 щодо реєстрації ТОВ «УКРГРАНДОПТІНГ» (код ЄДРПОУ 44029893), ТОВ «АГРОПРОД-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 44697592), ТОВ «ЦУКРОВИЙ БУМ» (код ЄДРПОУ 45039551) надали змогу особам, матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження, використовувати реквізити даних Товариств для здійснення фінансових операцій від імені формально призначеного засновника та директора, у тому числі для складання удаваних правочинів з метою надання податкової вигоди суб`єктам господарювання реального сектору економіки, без участі та відома ОСОБА_4 .
Таким чином, ОСОБА_4 у період з 02.02.2022 до 08.03.2023 умисно, з корисливою метою, за попередньою змовою групою осіб, без наміру бути власником та керівником ТОВ «УКРГРАНДОПТІНГ» (код ЄДРПОУ 44029893), ТОВ «АГРОПРОД-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 44697592), ТОВ «ЦУКРОВИЙ БУМ» (код ЄДРПОУ 45039551) вніс неправдиві відомості та подав приватним нотаріусам Харківського міського нотаріального округу для проведення державної реєстрації зазначених товариств документи, які містили неправдиві відомості.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за частиною другою статті 205-1 КК України, як внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, а також умисному поданні для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості, вчинені за попередньою змовою групою осіб.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у пред`явленому йому обвинуваченні за частиною другою статті 205-1 КК України визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння та підтвердив фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті. Зазначив, що в обвинувальному акті правильно зазначені час, спосіб, місце та інші обставини вчиненого ним кримінального правопорушення. Щиро розкаявся у вчиненому. Просив суд суворо його не карати, врахувати, що має родину, на його утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей, має батьків-пенсіонерів.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні просив суд при призначенні покарання взяти до уваги, що ОСОБА_4 беззаперечно визнав свою вину, обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_4 , а саме, щире каяття та активне сприяння розкриття злочину, а також врахувати дані про його особу, зокрема, міцність його соціальних зв`язків, який одружений, має сім`ю та двох неповнолітніх дітей на утриманні. Окрім того, зауважив, що будь-яких наслідків внаслідок вчинення кримінального правопорушення не встановлено, та було скоєне ОСОБА_4 у зв`язку із тяжким матеріальним становищем.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні просив суд врахувати обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_4 , а саме, щире каяття та активне сприяння розкриття злочину, та відсутність обставин, що його обтяжують. Просив суд призначити ОСОБА_4 покарання за частиною другою статті 205-1 Кримінального кодексу України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права обіймати посади чи займатися певною діяльністю, вважав за можливе на підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку в 1 рік, що, на його думку, буде достатнім для виправлення останнього. Долю речових доказів просив вирішити в порядку статті 100 КПК України. Цивільний позов не заявлено. Витрати на залучення експерта відсутні.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є логічними, послідовними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, обставини вчиненого правопорушення, що викладені в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового провадження також не оспорюють фактичних обставин правопорушення, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, при цьому, що учасники судового провадження, в тому числі і обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, суд вважав можливим провести судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням положень частини третьої статті 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів, що характеризують його особу, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Перед встановленням такого порядку дослідження доказів, судом було з`ясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів в частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин їм роз`яснені та зрозумілі. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.
Судом обвинуваченому роз`яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Дослідивши зібрані у справі докази, які підтверджують його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, суд вважає, що вина ОСОБА_4 повністю доведена, а його дії органом досудового розслідування правильно кваліфіковані за за частиною другою статті 205-1 КК України, тобто внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, а також умисному поданні для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості, вчинені за попередньою змовою групою осіб.
Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до статті 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Відповідно до статті 67 КК України обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Відповідно до вимог частини другої статті 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з частиною другою статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Згідно з частиною першою статті 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
При призначенні покарання суд керується положенням п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 23 жовтня 2003 року, згідно якого суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 682/956/17 вказала про те, що визначені у статті 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів.
Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Суд індивідуалізує покарання, необхідне і достатнє для виправлення засуджених, а також для запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину та особі правопорушника випливає зі статті 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а також з принципу правової держави, з суті конституційних прав та свобод людини і громадянина.
Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його, як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають, як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх забезпечення.
Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Вимога дотримуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.
Так, у справі «Скополла проти Італії» від 17 вересня 2009 року, суд зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Первомайський Харківської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, офіційно не працевлаштований, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, 2010 та 2020 року народження, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий, на диспансерному (профілактичному) обліку в КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» не перебуває, впродовж останніх п`яти років за медичною допомогою до КНП «Міський психоневрологічний диспансер № 3» ХМР не звертався.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує, що ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, щиросердно розкаявся у скоєному, його відношення до вчиненого злочину, а також бере до уваги характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, той факт, що матеріальної шкоди кримінальним правопорушенням не завдано, обставини, яка пом`якшують його покарання, міцність соціальних зв`язків, сімейний та майновий стан обвинуваченого.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд зазначає, що поряд з іншими видами покарань, вказаною нормою закону передбачено також штраф. Призначаючи покарання у виді штрафу і визначаючи його розмір, суди мають враховувати майновий стан обвинуваченого. Майновий стан винного є поняттям оціночним. Для оцінки майнового стану винного слід, зокрема, враховувати розмір заробітної плати, пенсії чи стипендії такої особи; грошових доходів та інше. Оскільки матеріали кримінального провадження не містять відомостей про розмір доходів та щодо офіційного працевлаштування обвинуваченого, суд вважає, що до нього не може бути застосований такий вид покарання як штраф.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує фактичні обставини кримінального провадження, суб`єктивне ставлення обвинуваченого до скоєного кримінального правопорушення, соціальну характеристику особи: його вік, стан здоров`я, соціальне становище, сімейний стан, відсутність даних про перебування на профілактичних обліках у лікаря психіатра та нарколога, перебування на утриманні неповнолітніх дітей, наявність обставин, які пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що його обтяжують, та, зваживши на всі фактори в їх сукупності і взаємозв`язку, доходить висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде призначення покарання, передбаченого санкцією частини другої статті 205-1 КК України, у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
При цьому суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, в зв`язку із чим звільняє засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України з покладенням на нього відповідних обов`язків, передбачених статтею 76 КК України.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № 43759/10 та 43771/12» зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися, як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
Суд вважає, що саме таке покарання відповідатиме гуманності й справедливості, та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, відповідатиме таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередженням вчинення нових кримінальних правопорушень. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається, як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема, права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 судом не обирався. Підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди не завдано, цивільний позов не заявлено.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 124, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнативинним увчиненні кримінальногоправопорушення -злочину,передбаченого частиноюдругою статті205-1КК України,та призначитипокарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої, пункту 2 частини третьої статті 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили не обирати.
Речові докази: копії реєстраційних справ ТОВ «УКРГРАНДОПТІНГ» (код ЄДРПОУ 44029893), ТОВ «АГРОПРОД-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 44697592), ТОВ «ЦУКРОВИЙ БУМ» (код ЄДРПОУ 45039551) після набрання вироком законної сили залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 349 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти діб з дня його проголошення.
Відповідно до частини другої статті 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Дзержинський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 01.05.2024 |
Оприлюднено | 02.05.2024 |
Номер документу | 118744264 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини у сфері господарської діяльності Підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб - підприємців |
Кримінальне
Дзержинський районний суд м.Харкова
Яковлева В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні