Рішення

від 01.05.2024 по справі 712/3257/24

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 712/3257/24

Провадження 2/712/1654/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2024 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Троян Т.Є.

при секретарі П`ятун Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз Збут» про стягнення суми переплати за природній газ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз Збут» про стягнення переплати за природний газ. Свої вимоги мотивує тим, що вона до 01.05.2022року була споживачем послуг з постачання природного газу за адресою АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Згідно з Наказом Міністерства енергетики України від 08.06.2022 року № 198 «Про постачання природного газу побутовим споживачам», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.06.2022 року за № 637/37973 зобов`язано ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» здійснювати з 01.05.2022 року постачання природного газу побутовим споживачам на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам на базовій річній пропозиції.

Зазначає, що за період 2018 -2019 нею було здійснено оплату за природній газ на рахунок ТОВ «Черкасигаз Збут», внаслідок чого виникла переплата в розмірі 1761,71 грн. Внаслідок зміни постачальнка з 01 травня 2022 року переплата за природний газ на суму 1761,71 грн., не була реалізована по призначенню.

Таким чином, на її особовому рахунку № НОМЕР_1 відкритому відповідачем утворилась переплата в сумі 1761,71 грн.

Зазначає, що 02 серпня 2023 року у відповіді на адвокатський запит відповідач вказану суму переплати визнав, але кошти не були повернуті.

Просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧеркасигазЗбут» на свою користь переплату за природний газ в сумі 1761,71 грн., інфляційне збільшення в розмірі 653, 19 грн. та 3% річних в розмірі 130 грн.

14 березня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача ТОВ «Черкасигаз Збут» скерував до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки наданий позивачем розрахунок на оплату за спожитий газ свідчить про переплату у розмірі 1761, 71 грн., що існувала на 01.04.2022, докази про наявність суми переплати у вказаному розмірі станом на 21.09.2021 року, не надано. Відтак, не підлягають задоволенню і вимоги позивача про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст. 13, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Частиною другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи із наступного.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач був споживачем природного газу, який постачав відповідач за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до Наказу Міністерства енергетики України від 08.06.2022 року № 198 «Про постачання природного газу побутовим споживачам», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.06.2022 року за № 637/37973 зобов`язано ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» здійснювати з 01.05.2022 року постачання природного газу побутовим споживачам на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам на базовій річній пропозиції.

Відповідно до наданих квитанцій за період 2018-2020 р.р., позивачем було здійснено оплату в ПриватБанк, в сумі більшій, ніж фактичне споживання природнього газу, про що свідчать відповідні квитанції в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача про зміну постачальника не було Повідомлено, у зв`язку з чим у позивача станом на травень 2022 року утворилася переплата відповідачеві, який не здійснював постачання газу, в сумі 1761, 71 грн., що підтверджується відповіддю відповідача на адвокатський запит №449/5 від 02.08.2023 та копією рахунку на оплату за спожитий газ по особовому рахунку № НОМЕР_1 .

Позивач зазначила, що сплачена нею сума коштів не була реалізована відповідачем по призначенню.

Суд наголошує на тому, що вказану позивачем суму не спростовано відповідачем.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» власник приміщення - це фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпорядження приміщенням, зареєстроване в установленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пункт 5 ч. 2 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Пунктом 1 ч. 3ст. 20 вказаного Закону передбачений обов`язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими нормативно-правовими актами.

Статтею 7 ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності» визначено, що діяльність з транспортування, розподілу та постачання природного газу підлягає ліцензуванню.

ТОВ «ЧЕРКАСИГАЗ ЗБУТ» здійснює діяльність з постачання природного газу на підставі ліцензії, виданої постановою Національної комісії, відповідно до постанови НКРЕКП № 838 від 29.06.2017 року.

Наказом Міністерства енергетики України від 08.06.2022 № 198 «Про постачання природного газу побутовим споживачам», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.06.2022 року за № 637/37973, зобов`язано ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» здійснювати з 01.05.2022 року постачання природного газу побутовим споживачам на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам на базової річної пропозиції.

З урахуванням викладеного вбачається, що ТОВ «ЧЕРКАСИГАЗ ЗБУТ» з 01.05.2022 року здійснює лише обчислення, тобто математичні розрахунки з наданими числовими значеннями об`єму спожитого газу, а тому сплачені кошти на рахунок відповідача за об`єм, який фактично не поставлений, є такими, що отримані безпідставно.

Згідно ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Водночас, не підлягають до задоволення вимоги про стягнення інфляційних в розмірі 653, 19 грн. та 3% річних в розмірі 130 грн., оскільки вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних за безпідставне користування коштами та інфляційні втрати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення на підставі ст.625 ЦК України задоволенню не підлягають, так як відповідно до ч.2 ст.1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними відповідно до ст.536 ЦК України.

Разом з тим, такі позовні вимоги на підставі ст.536 ЦК України позивачем не заявлено та ніяких обставин для застосування цієї норми права у справі не наведено і доказів не надано, а суд відповідно до ст.13 ЦПК України при розгляді справи не вправі вийти за межі позовних вимог.

Оцінюючи доказив сукупностіта враховуючите,що поособовому рахункупозивача існуєпереплата всумі 1761,71грн.,що буласплачена заобсяг природногогазу,який фактичноне бувнаданий постачальникомприродного газупобутовому споживачу,оскільки данийфакт небув спростованийпредставниками відповідача,а тому сплачені позивачем кошти в розмірі 1761, 71 грн. необхідно стягнути з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що позов підлягає до часткового задоволення.

Що стосується судових витрат, то, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог (позов задоволено на 70%) в розмірі 848грн.(1211,90х70%), оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, згідно ст. 526, 1214 ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», керуючись ст. ст. 13, 81, 141, 263-265, 268, 273, 280-282 , 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз Збут» про стягнення суми переплати за природній газ задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз Збут» (м. Черкаси, вул. М.Залізняка, 142, ЄРДПОУ 39672471)на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) переплату за постачання природного газу в сумі 1761, 71 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз Збут» (м. Черкаси, вул. М.Залізняка, 142, ЄРДПОУ 39672471)на користь держави судовий збір в сумі 848 грн.

Рішення можебути оскарженедо Черкаськогоапеляційного судуна протязі30днів.Апеляційна скаргаподається безпосередньодо апеляційноїінстанції.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення складений 01.05.2024.

Головуючий Т.Є.Троян