Рішення

від 29.04.2024 по справі 707/544/24

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

707/544/24

2/707/436/24

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

29 квітня 2024 року м.Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Смоляра О.А.

при секретарі Котяші А.С.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку та інших виплат за час вимушеного прогулу,-

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В обґрунтування вказав, що 06.12.2021 він був призначений на посаду провідного інженера з технічного нагляду відділу якості, технічного контролю та нових технологій в ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області.

15.11.2023 відповідачем було винесено наказ щодо скорочення чисельності та штату працівників, з якими позивач не був ознайомлений, знає про його існування лише з попередження про звільнення.

22.11.2023 першим заступником директора ОСОБА_4 було складено «Попередження про скорочення посали та заплановане вивільнення ОСОБА_3 провідного інженера з технічного нагляду відділу якості, технічного контролю та нових технологій». На думку позивача заступник директора не є уповноваженою особою щодо повідомлень про звільнення у зв`язку із скороченням штату. Крім того у вказаному попередженні зазначено про звільнення позивача із займаної посади від 23.01.2024 з виплатою вихідної допомоги та повідомлено про відсутність вакантних посад, які можна запропонувати йому для подальшого працевлаштування.

ОСОБА_3 звернувся до відповідача із заявою про надання копії наказу щодо скорочення чисельності та штату працівників та копії штатного розпису. Копії документів у відповіді не отримав.

23.01.2024 позивача було звільнено із займаної посади у зв`язку із скороченням штату працівників.

Позивач вважає звільнення незаконним, оскільки відповідач формально підійшов до обов`язку працевлаштування позивача, згідно попередження про скорочення посади та наступне звільнення просто зазначив, що немає вакантних посад, які можна було б запропонувати позивачу. Вказує, що він є собою з інвалідністю ІІ групи та має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, дружина перебуває у декретній відпустці.

Відповідно до ухвали Черкаського районного суду Черкаської області від 28.02.2024 про відкриття провадження, розгляд справи проводиться за правилами спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін; у відповідача витребувано належним чином завірені копії наказу №99-П від 15.11.2023 та штатного розпису ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області», згідно наказу №99-П від 15.11.2023.

20.03.2024 від представника відповідача до суду надійшов відзив, в якому він вказав, що позовні вимоги є необґрунтованими та не піддягають задоволенню. Рішення про скорочення чисельності працівників було прийнято директором підприємства у зв`язку з відсутністю реальних можливостей виплати заробітної плати. Відповідно до п.7.3 посадової інструкції першого заступника директора, він виконує обов`язки директора у випадку його відсутності, наказом від 25.04.2023 №19-П першому заступнику директора ОСОБА_5 надано право першого підпису юридичних і фінансових документів, а тому вважає доводи позивача в цій частині надуманими та необґрунтованими. 22.11.2023 позивачу вручено попередження про скорочення посади та заплановане вивільнення. Відповідачем було виконано обов`язок щодо повідомлення позивача про наступне вивільнення за два місяці до запланованої дати. Для переведення робота має відповідати професії чи спеціальності працівника, а у разі відсутності такої роботи допускається пропозиція нижчої за рівнем кваліфікації посада. Відповідачем було проведено оцінку кваліфікації позивача на підставі всебічного, повного та об`єктивного аналізу освіти, інформації про підвищення кваліфікації, продуктивності праці, за результатами якого прийнято відповідне рішення. Посад, аналогічних чи прирівняних до займаної позивачем, у штаті відповідача не було, а вакантні посади не могли бути запропоновані у зв`язку з відсутністю у позивача необхідної освіти та досвіду роботи. Витрати на правничу допомогу заявлені позивачем вважає завищеними.

04.04.2024 представником позивача подано відповідь на відзив, в якій вона вказує, що по-перше, позивач не був ознайомлений із наказом щодо скороченням. Тягар, пов`язаний з працевлаштуванням працівника, посада якого підлягає скороченню, покладається саме на роботодавця. Невиконання зазначеного правила свідчить про належне виконання роботодавцем своїх роботодавцем своїх обов`язків. По-друге, рішення про скорочення чисельності працівників прийнято директором підприємства ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області» економічно обґрунтовано у зв`язку з відсутністю реальних можливостей виплати заробітної плати. Але за результатами проведеної Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області» за період з 01.10.2020 по 31.12.2022 року встановлено випадки затвердження посадових окладів не у відповідності до вимог чинного законодавства та завищення їх розміру. Вказане зокрема пов`язане з встановленням згідно штатного розпису, який вводився в дію з 19.03.2021 р, посадового окладу головного бухгалтера в розмірі 22000,00 грн., при тому що згідно Галузевої угоди між державним агентством автомобільних доріг України і Профспілкою працівників автомобільного транспорту та шляхового господарства України на 2020-2022 роки від 14.02.2020, верхня межа розміру посадового окладу головного бухгалтера 16532,00 грн, нижня межа 12297,00 грн. Так, введений в дію з 19.03.2021 штатний розпис розроблявся з урахуванням позицій органів, які здійснюють контроль за діяльністю підприємства та керують його діяльністю, про що в свою чергу свідчить погодження відповідного документа з боку Черкаської обласної державної адміністрації. Вказане вищевказане свідчить про систематичні порушення керівництвом умов праці, належної оплати праці та порядку звільнення працівників з підстав скорочення чисельності штату працівників. По-третє, факт скорочення посади сам по собі виключає звільнення за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України, оскільки відсутні передбачені частиною третьою статті 32 КЗпП України обставини. Про визначену частиною третьою статті 32 КЗпП України зміну істотних умов праці та, відповідно, припинення трудового договору за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України можливо говорити тоді, коли посада працівника не скорочується, а лише змінюються істотні умови праці за цією посадою.

09.04.2024 від представника відповідача до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому він вказує, що позивач у відповіді на відзив вказує про те, що однією з гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника. Однак, дана норма й не заперечувалась Відповідачем, адже у відзиві вказано про те, що Відповідачем було проведено оцінку кваліфікації Позивача на підставі всебічного, повного та об`єктивного аналізу освіти та інформації про підвищення кваліфікації прийнято відповідне рішення. Враховуючи, що відповідно до штатного розпису, затвердженого наказом від 15.11.2023 №99-П скорочувалось 5 посад провідних інженерів технічного нагляду відділу якості технічного контролю та нових технологій, провівши об`єктивний аналіз кваліфікації та продуктивності праці інженерів, було надано перевагу для залишення на посаді більш кваліфікованим працівникам, які мали вищу продуктивність праці та показники у роботі. Позивач у відповіді на відзив посилається на результати проведеної Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Підприємства за період з 01.10.2020 по 31.12.2022. Проте рішення про скорочення чисельності та штату працівників Підприємства було прийнято за результатами діяльності Підприємства у 2023 році та у зв`язку з відсутністю фінансування ремонту доріг на 2024 рік. Мотиви наведення Позивачем судової практики, яка стосується звільнення працівника на підставі пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України у зв`язку з його відмовою від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці, є незрозумілими та такими, що жодним чином не спростовують правомірність звільнення Позивача за п.1 ст. 40 КЗпП України.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити з мотивів, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову та врахувати доводи, викладені у відзиві.

Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.

Згідно відомостей трудової книжки НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , відповідно до наказу 71-К від 06.12.2021 призначений на посаду провідного інженера з технічного нагляду відділу якості, технічного контролю та нових технологій; 23.01.2024 із займаної посади звільнений у зв`язку із скороченням штату працівників, наказ №8-К від 22.01.2024.

Згідно повідомлення про скорочення посади та заплановане вивільнення ОСОБА_3 провідному інженеру з технічного нагляду відділу якості, технічного контролю та нових технологій, позивача попереджено про наступне звільнення з посади, яке відбудеться 23.01.2024, з виплатою вихідної допомоги, також повідомлено про відсутність вакантних посад, які можна було б запропонувати позивачу. Із вказаним документом позивач ознайомлений під особистий підпис 22.11.2023.

Відповідно до заяви ОСОБА_3 від 28.12.2023, він звертався до позивач із проханням надати йому копію наказу №09-П та штатного розпису.

Згідно відповіді ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області» №21/02 від 09.01.2024, позивача повідомлено, що скорочення відбулося на 13,5 штатних одиниць, в т.ч. 5 посадових одиниць провідного інженера з технічного нагляду відділу якості, технічного контролю та нових технологій.

Відповідно до довідки про доходи від 23.01.2024, загальна сума доходу ОСОБА_3 з 01.02.2023 по 23.01.2024 становить 221355,58 грн.

Згідно протоколу №14 зборів трудового колективу ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області» від 13.11.2023, директор ОСОБА_6 повідомив про неможливість фінансування такої кількості працівників, та вимушене скорочення чисельності працівників.

Згідно довідки ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області», станом на 21.11.2023 у відповідача наявні вакантні посади: головного бухгалтера 1; провідного юрисконсульта -2.

Відповідно до довідки ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області» щодо продуктивності праці інженерів технічного нагляду, за об`єктивним аналізом кваліфікації та продуктивності праці інженерів, найвищу продуктивність та показники в роботі мають: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Відповідно до п.7.3 посадової інструкції першого заступника директора, він виконує обов`язки директора у випадку його відсутності. Наказом від 25.04.2023 №19-П першому заступнику директора ОСОБА_5 надано право першого підпису юридичних і фінансових документів.

Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст. 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі, ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно ч. 2 ст. 40 КЗпП України, звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Відповідно до ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Судом встановлено, що у відповідача дійсно мали місце зміни в організації виробництва і праці, а саме: скорочення чисельності та штату працівників.

Відповідно до ст. 64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Згідно ст. 65 ГК України, власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства.

Суд відхиляє доводи представник позивача про відсутність у роботодавця підстав для скорочення робітників, оскільки суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить винятково власнику або уповноваженому ним органу, суд зобов`язаний тільки з`ясувати наявність підстав для звільнення. Вказане узгоджується із позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 12 червня 2019 року у справі № 297/868/18 (провадження № 61-393св19), від 28 квітня 2021 року у справі № 373/2133/17 (провадження № 61-8393св20), від 13 грудня 2022 року у справі № 608/2424/20 (провадження 61-4237св22)

Судтакож відхиляє відхиляє посилання представника позивача на те, що ОСОБА_3 не було запропоновано всі вакантні посади та не було надано штатний розпис, оскільки вказаною вище довідкою позивача повідомлено, що станом на 21.11.2023 у відповідача наявні вакантні посади: головного бухгалтера 1; провідного юрисконсульта -2. Проте вимогам для зайняття вказаних посад позивач не відповідає, а саме не має спеціальної освіти та спеціалізації, а тому вони не можуть бути йому запропоновані як вакантні.

Не заслуговують на увагу посилання представника позивача на те, що відповідачем були допущені порушення ст. 42 КЗпП України щодо встановлення відсутність у неї переважного права на залишення на роботі.

Відповідно до ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п`яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби; 10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат. Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

З аналізу цієї норми права слідує, що положення цієї статті не встановлюють підстави для звільнення, на відміну від п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, а лише визначають підстави для залишення працівників на роботі під час їх звільнення у зв`язку з наявністю переважного права на таке залишення. Застосування положень статті 42 КЗпП України можливе серед працівників, які обіймають ідентичні (тотожні, однакові) посади. Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27 березня 2019 року справа №756/5243/17, від 12 серпня 2020 року у справі №753/3889/17.

Судом встановлено, що при визначенні переважного права на залишення на роботі роботодавцем було проаналізовано особові справи 7 провідних інженерів з технічного нагляду відділу якості, технічного контролю та нових технологій. Відповідно до довідки щодо продуктивності їх праці, було зроблено висновок, що найвищу продуктивність мають: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Таким чином, суд доходить висновку, що роботодавцем належним чином було проведено порівняння продуктивності праці працівників та відповідно виконано обов`язок, встановлений ч. 1 ст. 42 КЗпП України.

Суд також відхиляє доводи представника позивача щодо відсутності у заступника директора повноважень щодо повідомлень про звільнення у зв`язку із скороченням штату, оскільки вказана обставина спростовуються доданими до матеріалів справи доказами, а саме: п.7.3 посадової інструкції першого заступника директора та наказом від 25.04.2023 №19-П.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у відповідача дійсно мало місце скорочення штату працівників. Оспорюваний наказ прийнятий відповідачем в межах наданих повноважень з дотриманням порядку звільнення позивача з роботи. Відповідачем виконано вимоги ст. 49-2 КЗпП України щодо попередження позивача про наступне вивільнення і про відсутність вакантних посад за відповідною професією чи спеціальністю, а тому підстав для скасування оспорюваного ним наказу та, відповідно, підстав для визнання його звільнення незаконним і поновлення його на роботі, немає. Похідна позовна вимога про стягнення середнього заробітку, також не підлягає задоволенню. Таким чином позов не підлягає задоволенню.

Оскільки при зверненні до суду позивач звільнений від сплати судового збору, то керуючись положеннями ст.141 ЦПК України суд вважає необхідним компенсувати його за рахунок держави у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. ст. 141, 263-268 ЦПК України, суд, -

вирішив:

В задоволенні позову відмовити.

Судовий збір у розмірі 3633,60 грн компенсувати за рахунок держави.

Учасники справи можуть ознайомитись текстом судового рішенням, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Олександр СМОЛЯР