Рішення

від 30.04.2024 по справі 479/412/24

КРИВООЗЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

479/412/24

2/479/250/24

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 квітня 2024 року смт.Криве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

В складі: головуючого судді Репушевської О.В.,

за участі секретаря судового засідання Добровольської І.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в порядку загального позовногопровадження в смт.Криве Озеро цивільну справу №479/412/24 за позовом ОСОБА_1 до Кривоозерської селищної ради Первомайського району Миколаївської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Кривоозерська селищна рада

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася досуду зпозовом доКривоозерської селищноїради про визнання права власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , вказуючи на те, що вона являється спадкоємцем за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки Кривоозерською державною нотаріальною конторою їй відмовлено в оформленні спадкових прав на зазначене спадкове майно, позивач просить про задоволення позову.

В підготовче судове засідання позивач не з`явилась, надіслала до суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в підготовче судове засідання не з`явився, надав письмову заяву, відповідно до якої просив справу слухати за відсутності представника Кривоозерської селищноїрадиПервомайського району Миколаївської області, позовні вимоги визнає та не заперечує проти визнання права власності на житловий будинок за позивачем.

За положеннями ч.3 ст.200, ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову на підготовчому судовому засіданні.

Відповідно до положень ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

З урахуванням положень ст.223 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу в без участі позивача та відповідача, на підставі наявних у справі матеріалів, оскільки їхня неявка не перешкоджає розгляду спору.

Дослідивши матеріали справи, надані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконкомом Красненьківської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області 16 червня 2011 року (а.с.8).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається із житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 , що належав йому, та підтверджується випискою підтвердження чинності запису щодо реєстрації права власності станом на 31 грудня 2012 року, виданої Комунальним підприємством Первомайське міжміське бюро технічної інвентаризації від 07 листопада 2023 року за вих.№646/02-14 (а.с.13).

Спадкоємцем за законом першої черги на спадщину після смерті ОСОБА_2 є позивач ОСОБА_1 , як дружина спадкодавця, що підтверджується даними свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого Курячелозівським сільським ЗАГС Кривоозерського району Миколаївської області 23 листопада 1980 року (а.с.9).

Як вбачається із спадкової справи №287/2013, ОСОБА_1 прийняла спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 у встановленому законом порядку, подавши відповідну заяву про прийняття спадщини, проте в оформленні спадкових прав на житловий будинок з господарчими будівлями та побутовими спорудами у нотаріальному порядку їй відмовлено, через відсутність правовстановлюючого документу.

Відповідно до п.3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України).

При вирішенні спорів щодо спадкування права власності на нерухоме майно судам слід звертати увагу на зміну редакції ч.4 ст.331 і ч.4 ст.334 ЦК України та інших норм цивільного законодавства і застосувати редакцію закону, яка діяла на час виникнення права у самого спадкодавця та на час відкриття спадщини.

Відповідно до положень п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 16 січня 2013 року Цивільний кодекс України застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

Згідно даних технічного паспорту будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , виготовленого ДП "Еверест", спадковий житловий будинок побудований в 1990 році.

Відповідно до положень ст.86 ЦК УРСР право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Право власності на збудований житловий будинок набувається в порядку, який існував на час його будівництва.

В даний час питання реєстрації права власності на нерухоме майно врегульоване приписами Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 17 жовтня 2013 року.

Відповідно до приписів п.49 зазначеного порядку для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудований об`єкт нерухомого майна заявник подає зокрема документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

Документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, прибудови до них, побудованих до 05 серпня 1992 року є технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна. Зазначене узгоджується з ДБН А3.1-3-94 "Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів".

Таким чином для реєстрації будинку, збудованого у 1990 році, особою, яка його збудувала, достатнім є подання технічного паспорту, який по суті підтверджує факт відповідності будівельним нормам та стандартам, а тому можливості його експлуатації.

У 1990 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків" (визнаний таким, що втратив чинність Указом Президії Верховної ради СРСР від 22 лютого 1988 року №8502-ІІ) і прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року Постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків", які зокрема визначали умови та правові наслідки будівництва.

Згідно положень ст.1 Указу від 26 серпня 1948 року кожен громадянин мав право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок.

Пункт 2 Постанови від 26 серпня 1948 року визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника.

Отже, за Указом від 26 серпня 1948 року та Постановою від 26 серпня 1948 року підставою виникнення права власності на жилий будинок був сам факт збудування ним жилого будинку з додержанням вимог цих актів законодавства.

Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Відповідно до приписів п.49 зазначеного порядку для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудований об`єкт нерухомого майна заявник подає зокрема документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

Отже, судом встановлено, що будинок розташований АДРЕСА_1 , не є самочинним будівництвом та може спадкуватись після смерті ОСОБА_2 , як об`єкт права власності - нерухоме майно.

Тому наявні підстави для визнання права власності на житловий будинок з господарчими будівлями і побутовими спорудами, розташованого АДРЕСА_1 , за позивачем в порядку спадкування за законом.

У відповідності до нормативних положень ЦК України - статей 1216, 1218, 1222, 1268 право власності спадкодавця на нерухоме майно переходить до його спадкоємців, яким є позивач.

Відповідно до розпорядження Кабінету МіністрівУкраїни №719-р від 12 червня 2020 року "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Миколаївської області", створена Кривоозерська селищна територіальна громада Кривоозерського району Миколаївської області шляхом об`єднання територій та населених пунктів Кривоозерської селищної та Багачівської, Берізківської, Бурилівської, Великомечетнянської, Гойдаївської, Красненьківської, Кривоозерської, Куряче-Лозівської, Луканівської, Мазурівської, Маломечетнянської, Ониськівської, Очеретнянської, Секретарської, Тридубівської сільських рад Кривоозерського району Миколаївської області.

На підставі постанови Верховної ради України №807-ІХ від 17 липня 2020 року "Про утворення та ліквідацію районів" у Миколаївській області утворено Первомайський район у складі, зокрема, території Кривоозерської селищної територіальної громади.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, так як існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Положеннями п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину. Даний спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити не можливо, а набуття позивачем права власності на житловий будинок з господарчими будівлями та побутовими спорудами не порушує права та законні інтереси інших осіб.

Суд враховує те, що відповідач не заперечує проти задоволення позову, дане право ніким не оспорюється, інші спадкоємці з відповідними вимогами не звертались.

За вказаних обставин, враховуючи, що позивач є спадкоємцем за законом першої черги, відповідач не заперечує проти задоволення позову, суд визнає позовні вимоги законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.12-13, 19, 81, 141, 258-259, 200, 206, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кривоозерської селищної ради Первомайського району Миколаївської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя :