Рішення

від 25.09.2007 по справі 4/934-17/134

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/934-17/134

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

25.09.07                                                                                           Справа№ 4/934-17/134

Суддя У.Ділай,  розглянувши справу

За позовом: ТзОВ “Франке Україна”, м. Київ

До відповідача: ТзОВ “НВП ”Ерго”, с. Малахів

Про стягнення 133 441,11 грн.

за участю представників:

від позивача: Панькова Д.О. —представник

від відповідача: Самардак І.С. —представник

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотань не поступало.

Суть спору:  

           Розглядається справа за позовом ТзОВ “Франке Україна” до ТзОВ “НВП”Ерго” про стягнення 133 441,11 грн.

          Ухвалою суду від 11.05.2007р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 05.06.2007р.

В судовому засіданні 05.06.2007р. оголошувалася перерва.

З підстав, викладених в Ухвалах суду від 15.06.2007р., 25.06.2007р., 18.07.2007р.розгляд матеріалів справи відкладався.

16.06.2007р. на адресу надійшло Клопотання ТзОВ “Франке Україна” про зміну позовних вимог № 4/934-13/134 від 12.06.07р., в якому позивач просить суд зменшити розмір пені з 94 843,44 грн. до 42 220,78 грн. та стягнути з ТзОВ “Ерго” 38 598,07 грн. боргу, 42 220,78 грн. пені,  672,55 грн. 3 % річних та судові витрати –всього 82 943,81 грн.

18.07.2007р. від позивача надійшло Клопотання про збільшення позовних вимог, відповідно до якого розмір 3% річних збільшено до 888,28 грн. Таким чином ТзОВ “Франке Україна” просить суд стягнути з ТзОВ “Ерго” заборгованість в сумі 81 707,13 грн., а також покласти на відповідача судові витрати по справі.

25.09.2007р. на адресу суду від ТзОВ “НВП “Ерго” надійшов Відзив на позов, у якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не доведено, що заборгованість в розмірі 38 598,00 грн. виникла внаслідок невиконання Договору поставки № 00196 від 22.08.2006р. Як зазначається у Відзиві позивачем не доведено факту відвантаження товару на підставі попереднього письмового замовлення ТзОВ “НВП ”Ерго”, як це передбачено у п. 5.1. Договору.  Таким чином відповідач стверджує, що зобов'язання по сплаті 38 598,00  грн. є позадоговірними і до нього не можуть застосовуватись санкції передбачені договором поставки № 00196 від 22.08.2006р. Окрім того, як зазначається у Відзиві позивачем не дотримано вимог законодавства щодо надання кредитором вимоги про виконання зобов'язання, у зв'язку з чим у ТзОВ „НВП „Ерго" немає обов'язку сплачувати основний борг та 3% річних.

Факту отримання від ТзОВ “Франке Україна” товару відповідач не заперечив.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:   

Між сторонами у справі 22.08.2005р. було укладено Договір поставки № 00196, відповідно до умов якогопозивач зобов'язувався передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язувався прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених Договором.

На виконання Договору Позивач за період з 23:08.2005 року по 28.03.2007р. здійснив поставки на загальну суму 142 468,79 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей та видатковими накладними із відтисками печаток та підписами повноважних представників сторін.

Згідно п. 4.1. Договору Поставки загальна кількість товару складає сумарну кількість всіх партій товару поставлених у період дії укладеного Договору.

У п. 8.4. Договору передбачається, що оплата повної вартості кожної окремої партії товару здійснюється покупцем на умовах відстрочення платежу протягом тридцяти днів з дати відвантаження покупцю відповідної партії товару, зазначеної у підписаній сторонами відповідній видатковій накладній або в інші додатково письмово погоджені сторонами терміни.

Як зазначається у позовній заяві, відповідач сплатив Позивачу за видатковими накладними загальну суму 103 870,72 грн. Решти боргу в сумі 38 598,07 грн. ТзОВ “НВП ”Ерго” не сплатило.

Згідно із п. 9.5. Договору, в разі порушення строків оплати товару, відповідач зобов'язувався сплатити на користь позивача пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення (п.9.5. Договору). Відповідно до уточненого розрахунку позивача, розмір пені становить 42 220,78 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання повинен сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, За уточненим розрахунком позивача сума 3 % річних становить 888,28 грн.

Таким чином, загальна сума боргу ТзОВ “НВП ”Ерго” перед ТзОВ “Франке Україна” становить 81 707,13 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін в судовому засіданні, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення уточнених позовних вимог частково .

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до умов Договору поставки № 00196 від 22.08.2005р. позивач зобов'язувався поставити, а відповідач прийняти та оплатити товар –кухонні мийки, змішувачі, аксесуари тп фурнітуру до них.

Як вбачається із матеріалів справи, ТзОВ “Франке Україна” свої зобов'язання за Договором виконало та поставило ТзОВ “НВП ”Ерго” товар на загальну суму 142 468,79 грн. Відповідач, у свою чергу, прийняв поставлений позивачем  за Договором товар без жодних застережень, що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними, у яких міститься посилання на Договір № 000196 від 22.08.20085р. а також поставлені відтиски печаток та підписи повноважних представників ТзОВ “НВП ”Ерго” в графі “отримав”. Окрім того, прийняття відповідачем до виконання зобов'язання щодо оплати поставленого товару підтверджеється частковою оплатою вказаного товару на суму 103 870,72 грн.

Враховуючи наведене, суд вважає безпідставними твердження відповідача щодо позадоговірного характеру зобов'язання по сплаті заборгованості за отриманий товар в сумі 38 598,00 грн.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від  виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до  ст. 599 ЦК України, зобов'язання  припиняється  виконанням,  проведеним  належним чином.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та умов договору.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від  виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до  ст. 599 ЦК України, зобов'язання  припиняється  виконанням,  проведеним  належним чином.

Згідно із ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених ГК України, іншими законами та договором.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує заявлену позивачем суму неустойки, посилаючись на ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” , відповідно до якої, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Проте, ч.2 ст. 551 ЦК України передбачає право сторін на збільшення у договорі встановленого законом розміру неустойки. У п. 9.5. Договору сторонами погоджено розмір пені –0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення.  

Таким чином, суд вважає правомірним нарахування позивачем пені в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення відповідно до умов Договору поставки № 00196.

У відзиві на позовну заяву відповідая також зазначає, що позивачем пропущено термін позовної давності, щодо нарахування пені у розмірі 94 843, 44 грн. Позивачем проведено перерахунок пені в межах строку позовної давності, відповідно до якого сума пені становить  42 220,78 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства та договірних зобов'язань, суд прийшов до висновку про обгрунтованість уточнених позовних вимог та їх задоволення.

Відповідач доводи позивача не спростував, докази повної оплати вартості  отриманого товару суду не подав.

У  відповідності  з статтею 33 ГПК України  кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини,   на   які   вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.   

На підставі наведеного та керуючись ст. 193, 216 ГК України, ст. ст. 258, 525, 599, 610, 625 ЦК України, ст.ст. 4-3, 33, 43, 49,  82-84 ГПК України , господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з ТзОВ “НВП ”Ерго” (80300, Львівська обл. Жовківський р-н, с. Малахів, вул. Коновальська, 31 "Б". Р/р 26006276263001 в ЗГРУ Приватбанку м. Львова, МФО 325321, Код у ЄДРПОУ 22356269) на користь ТзОВ “Франке Україна” (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7 Д. Р/р 26009375 в АКБ "ХФБ Україна" м. Київ, МФО 320724, Код у ЄДРПОУ 32531710)  –38 598,07 грн. основного боргу, 42 220,78 грн. пені, 888,28 грн. 3 % річних –всього 81 707,13 грн., 817,07 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         3.    Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Ділай У.І.