Ухвала

від 01.05.2024 по справі 509/955/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 509/955/24

Провадження № 2/947/3518/24

УХВАЛА

01.05.2024 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Рибальської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

19.02.2024 року до Овідіопольського районного суду міста Одеси в електронній формі через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Рибальської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, про позбавлення батьківських прав.

Ухвалою Овідіопольського районного суду міста Одеси від 05.04.2024 року матеріали справи за вказаним позовом передані до Київського районного суду міста Одеси за територіальною підсудністю.

30.04.2024 року матеріали цивільної справи №509/955/24 надійшли до Київського районного суду міста Одеси.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу за вказаною заявою розподілено судді Калініечнко Л.В.

Оглянувши матеріали справи, суддею встановлено, що під час постановлення Овідіопольським районним судом міста Одеси ухвали суду від 05.04.2024 року, судом не надано оцінка відповідності позовної заяви вимогам статтей 175, 177 ЦПК України.

Здійснюючи перевірку позовної заяви на дотримання вимог ЦПК України, суддею встановлено наступне.

Частинами 5, 6 статті 43 ЦПК України визначено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до частини 8 статті 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України"Про електронні документи та електронний документообіг"та"Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення №1845/0/15-21), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Згідно з пунктом 8 Положення №1845/0/15-21, підсистема "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (id.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.

За приписами пункту 9 Положення №1845/0/15-21, процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Користувачі зобов`язані вносити повну та актуальну інформацію в Електронний кабінет в обсязі, визначеному функціональними можливостями ЄСІТС, невідкладно після створення, отримання або зміни такої інформації.

Інструкція користувача Електронного кабінету розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою wiki.court.gov.ua.

Пунктом 24 Положення № 1845/0/15-21 визначено, що підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою wiki.court.gov.ua.

Відповідно до 5.4 Положення №1845/0/15-21, електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов`язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.

За приписами пункту 16 Положення №1845/0/15-21, процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС.

Згідно з пунктами 25, 26 Положення №1845/0/15-21, документи (втому числіпроцесуальні документи,письмові таелектронні доказитощо),пов`язані зрозглядом справу суді,можуть подаватисядо судув електроннійформі виключноз використаннямпідсистеми «Електроннийсуд»,якщо іншене визначенопроцесуальним законодавствомчи цимПоложенням.

Електронні документистворюються іззастосуванням вбудованоготекстового редакторашляхом заповненняформ документів,передбачених Інструкцієюкористувача Електронногосуду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

Відповідно до пункту 27 Положення №1845/0/15-21, до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додаватиінші файли(зображення,відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Кожна особамає правов порядку,встановленому цимКодексом,звернутися досуду зазахистом своїхпорушених,невизнаних абооспорюваних прав,свобод чизаконних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах. (ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до частини четвертої статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Частиною 7 статті 62 ЦПК України передбачено, що у разі подання представником заяви по суті справи в електроннійформі вінможе додати до неї довіреність або ордер в електронній формі,на якінакладено кваліфікованийелектронний підписвідповідно довимог законута Положенняпро Єдинусудову інформаційно-комунікаційнусистему та/абоположень,що визначаютьпорядок функціонуванняїї окремихпідсистем (модулів).

За приписами частини 8 статті 62 ЦПК України, уразі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Частиною 7 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовноїзаяви,підписаної представникомпозивача,додається довіреністьчи іншийдокумент,що підтверджуєповноваження представникапозивача.

Поняття ордеру визначено у частині 2 статті 26 Закону №5076-VI, відповідно до якої це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги; ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката; Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Єдині правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів для всіх адвокатів України, адвокатських об`єднань/адвокатських бюро передбачено Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги в новій редакції, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 із змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 14 лютого 2020 року№ 29

із змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 17 листопада 2020 року№ 118, із змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 11 вересня 2021 року № 107.

Відповідно до умов вказаного положення, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Ордер, встановленої форми, є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбаченихстаттею 20Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.

Облік згенерованих ордерів здійснюється автоматично системою управління електронної бази даних Єдиного реєстру адвокатів України. Історія генерування ордерів відображається у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті НААУ та у адміністративній частині електронної бази даних ЄРАУ.

Пунктом 12 Положення передбачено, що ордер містить наступні реквізити: 12.1. Серію, порядковий номер ордера; 12.2. Прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; 12.3. Посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; 12.4. Назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо); ( в редакції відповідно до рішення Ради адвокатів України № 118 від 17 листопада 2020 року) 12.5. Прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; 12.6. Ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об`єднання та його місцезнаходження); 12.7. Адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, яке видає ордер; 12.8. Обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги; 12.9. Дату видачі ордера; 12.10. Підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); 12.11. Підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі «Адвокат»); 12.12. Підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об`єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням; 12.13. Двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ; 12.14. Реквізити 12.1, 12.5, 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.

Пунктом 16 зазначено, що відповідальність за достовірність вказаних в ордері даних несе адвокат (особа, яка видала ордер). У ордері на надання правової допомоги, який видається адвокатом або адвокатським бюро чи адвокатським об`єднанням, не заборонено здійснювати виправлення і дописки, у разі якщо обсяг повноважень адвоката змінюється в межах такого договору.

Ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об`єднання (бюро) зобов`язані вказати на звороті ордера.

Форма Типового ордеру, затверджено у додатку №1 до Положення про ордер адвоката на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 41 від «12» квітня 2019 року, зі змінами внесеними рішенням Ради адвокатів України № 29 від «14» лютого 2020 року.

Як передбачено частиною першою статті 26 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

29 квітня 2022 року Рада адвокатів України ухвалила рішення № 45 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги», яким доповнила Положення, зокрема, пункт 10 новим абзацом наступного змісту: «Під час дії воєнного стану на території України дозволяється видача адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням ордеру без скріплення його печаткою юридичної особи та без підпису керівника адвокатського об`єднання, адвокатського бюро. Правовідносини між адвокатом, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера та адвокатським об`єднанням, адвокатським бюро врегульовуються внутрішніми документами цих організаційно правових форм здійснення адвокатської діяльності».

Як встановлено судом, позовну заяву від імені ОСОБА_1 подано представником адвокатом Струць Тетяною Ігорівною в електронній формі через підсистему «Електронний суд».

Адвокатом на підтвердження повноважень до матеріалів позовної заяви додано копію ордеру серії АТ №1059816, виданого 19.02.2024 року Адвокатським об`єднанням «СІМЕЙСТВО» на ім`я адвоката Струць Т.С., на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №____ від 10.12.2023 року.

Зі змісту наданого адвокатом ордера вбачається, що він не містить власноручного підпису адвоката Струць Т.С. у графі «Адвокат».

Суд зазначає, що поданий представником позивача ордер неє сформованимордером велектронній формі,тобто електроннимдокументом сформованим черезмодуль упідсистемі «Електроннийсуд» увстановленій адміністраторомформі, а єдодатком допозовної заяви сканкопієювиготовленого представникомпозивача ордеру, а тому має містити обов`язкові реквізити, визначені Положенням № 41.

Суд зауважує, що згенерований через «Особистий кабінет адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України має містити обов`язкові реквізити визначені Положенням № 41. У випадку автоматичного не заповнення при генерації деяких реквізитів, такі заповнюються адвокатом самостійно.

Накладення адвокатом електронного цифрового підпису на копію ордера не свідчить про дотримання вимог щодо його змісту, в розумінні Положенням № 41, а лише засвідчує правовий статус електронної копії документа, враховуючи, що даний ордер в розумінні положень пункту 26 Положення №1845/0/15-21 не є електронним документом, який створений із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеного в ухвалі від 02 березня 2023 року у справі № 522/14112/22.

Отже, подання позовної заяви із застосуваннямсистеми "Електронний суд" , скріпленняелектронним цифровим підписомскан-копії ордеру про надання правничої (правової) допомоги, який виготовлено без застосування вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, та не є підписаним адвокатом, непідтверджує дотриманняформи документа,щопідтверджує право заявника наздійсненняпредставництва осібнаподанняпозовної заяви,як тоговимагаютьнорми ЗаконуУкраїни "Про адвокатурута адвокатську діяльність" та Положення.

Суд бере до уваги, що поданий представником позивача ордер, сформований в особистому кабінеті адвоката. Водночас, в особистому кабінеті генерується лише бланк ордера, затвердженої типової форми, однак графа «Адвокат» заповнюється адвокатом самостійно шляхом накладення власноручного підпису.

Крім того, у відповідності внесених 29 квітня 2022 року Радою адвокатів України змін до Положення, під час дії воєнного стану на території України дозволяється видача адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням ордеру без скріплення його печаткою юридичної особи та без підпису керівника адвокатського об`єднання, адвокатського бюро.

Разом з тим, як вбачається вказане положення не стосується положень п.п.12.11 пункту 12 Положення, яким встановлено, що ордер містить зокрема підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі «Адвокат»).

З огляду на те, що в ордері відсутній такий обов`язковий реквізит, як підпис адвоката у відповідності до п.п.12.11 пункту 12 Положення № 41, суд вважає, що наданий представником позивача документ не може вважатися юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів ОСОБА_1 в суді.

Правова позиція, щодо того, що обов`язковим реквізитом ордеру є власноручний підпис адвоката (у графі «Адвокат») висловлена в ухвалах Верховного Суду від 26 січня 2023 року у справі № 450/605/22, від 07 лютого 2023 року у справі № 466/77/22, а також в постановах Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі № 450/569/22 та від 07 лютого 2023 року у справі № 466/487/22.

Також матеріали справи не містять інших документів, у тому числі договору про надання правничої допомоги, чи витягу з даного договору, на підставі яких суд мав би можливість встановити наявність договірних відносин між ОСОБА_1 і адвокатом, та наявність повноважень у адвоката діяти від імені позивача.

Таким чином, позовна заява від імені ОСОБА_1 підписана і подана до суду адвокатом Струць Т.І., як особою, якою не підтверджено повноважень на вчинення таких дій, а відтак особою яка не має права на її підписання.

Відповідно до п.1 ч.4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли зокрема заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Приймаючи вищевикладене,оскільки судпозбавлений можливостіпересвідчитись унаявності праввідповідної особина підписанняі поданняпозовної заявивід імені ОСОБА_1 ,суддя вважає,що позовназаява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа Органопіки тапіклування Виконавчогокомітету Рибальськоїсільської радиТатарбунарського районуОдеської області,про позбавленнябатьківських прав, підлягаєповерненню позивачеві на підставі п.1 ч.4 ст. 185 ЦПК України.

Одночасно суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано,що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.

Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормамиЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду.

Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню, а також позивач не обмежений права на повторне звернення до суду з цим позовом після усунення недоліків.

Керуючись ст. 4, 43, 58, 60, 62, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Рибальської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, про позбавлення батьківських прав вважати неподаною та повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу судді протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Калініченко Л. В.