Постанова

від 18.04.2024 по справі 501/1969/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3078/24

Справа № 501/1969/23

Головуючий у першій інстанції Смирнов В.В.

Доповідач Дришлюк А. І.

Категорія: 44

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Сегеди С.М.,

при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 02 жовтня 2023 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ», Чорноморська міська рада Одеського району Одеської області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням до суду, в обґрунтування якого зазначив, що він працює слюсарем-ремонтником у ДМ «Морський торговельний порт «Чорноморськ». Рішенням житлово-побутової комісії ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» його сім`ї, в складі трьох осіб, видали ордер на кімнату АДРЕСА_1 . Позивач повідомив, що у зазначеній кімнаті зареєстрований з 2000 року відповідач ОСОБА_2 . З 2004 року позивач разом зі своєю сім`єю дружина ОСОБА_3 та донька ОСОБА_4 , мешкають в зазначеній кімнаті та 17 лютого 2010 року зареєстрували своє місце проживання в ній. Відповідач в кімнаті АДРЕСА_1 , ніколи не проживав, комунальні послуги не сплачував. З огляду на це, позивач просив на підставі ст. 72 ЖК України визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим-приміщенням(а.с. 2-24).

02 жовтня 2023 року заочним рішенням Іллічівського міського суду Одеської області вирішено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити (а.с. 58-59).

08 листопада 2023 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 направив до Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу на заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 02 жовтня 2023 року. Апелянт не погоджується із оскаржуваним заочним рішенням, вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не направив копію ухвали про відкриття провадження у справі, а також не повідомив його про дату, час та місце розгляду справи. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , виклавши обставини справи, звертає увагу на те, що має намір приватизувати кімнату № НОМЕР_1 в гуртожитку АДРЕСА_2 . Однак, до того часу, поки відповідач зареєстрований у даній кімнаті, апелянт (позивач) не може скористатися своїм правом на приватизацію згідно зі ст. 9 ЖК України та набути право власності на кімнату у гуртожитку на підставі ст. 328 ЦК України. Апелянт вважає, що суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи та не надав оцінки наданих стороною позивача доказів. З огляду на викладене в апеляційній скарзі, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 02 жовтня 2023 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

В судовому засіданні позивач та його представник просили задовольнити апеляційну скаргу.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце судового засідання повідомлялися належним чином. Клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції до суду не подавали. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що у позивача, який не є власником кімнати у гуртожитку, не виникло право на звернення до суду з позовом про визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням в гуртожитку, який з 21.12.2022 належить Чорноморській міській раді Одеського району Одеської області, а тому позов не підлягає задоволенню. При цьому суд посилався на ст. 41 Конституції України та положення ст.ст. 316, 319, 383, 391 ЦК України.

Разом з тим, з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема копії витягу з протоколу засідання житлово-побутової комісії морського торгового порту «Чорноморськ» №11 від 20.12.2017, вирішено після зняття з реєстрації ОСОБА_2 , видати ордер на кімнату № 725 в гуртожитку № 1 сім ї ОСОБА_5 в складі чотирьох осіб: він, дружина, син та донька (а.с.17).

З копії витягу з протоколу засідання житлово-побутової комісії морського торгового порту «Чорноморськ»№2 від 19.05.2021 вбачається, що було вирішено запропонувати ОСОБА_2 знятися з реєстрації по кімн. АДРЕСА_1 ; дати дозвіл ОСОБА_2 на реєстрацію в зазначеному гуртожитку без прав проживання; після зняття з реєстрації ОСОБА_2 , видати ордер на кімн.№725, житловою площею 18,2 кв.м. гуртожитку №1 сім`ї ОСОБА_1 на склад із трьох людей - він, дружина, донька (а.с.18).

19.05.2021 позивачу виданий ордер №27 на право зайняття із сім`єю з 3-х осіб житлової площі в гуртожитку АДРЕСА_3 , площею 18.2 кв.м. (а.с.19).

Згідно довідки про склад зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 14.03.2023 ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.7).

Згідно довідок про реєстрацію місця проживання особи від 06.03.2023, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєстровані з 17.02.2010 за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 8-10).

Між ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» та ОСОБА_1 , у 2021 р., укладений договір найму житлового приміщення гуртожитку (а.с.20-23).

Згідно довідки від 10.03.2023, яка видана ДП ««Морський торговельний порт «Чорноморськ», ОСОБА_1 заборгованості по оплаті комунальних послуг не має (а.с.11).

Згідно довідки, яка видана 03.04.2023 ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ», ОСОБА_2 був зареєстрований в спірній кімнаті але з 2000 року в ній не проживав та не сплачував комунальні послуги, таким чином має борг за комунальні послуги (а.с.14).

Згідно письмових заяв ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в кімнаті АДРЕСА_5 ОСОБА_1 проживає з травня 2004 року разом з дружиною та донькою (а.с.15-16).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, будівля гуртожитку за адресою: АДРЕСА_6 на праві власності належить Чорноморській міській раді Одеського району Одеської області з 21.12.2022 р. (а.с.40).

Таким чином, позивач законний користувач житловою площею. Щодо право на звернення до суду з заявленим позовом, то таким правом позивач користується згідно з положеннями ст.ст. 71, 72 ЖК України та постанови ОП КЦС ВС по справі N 200/17337/17 (провадження N 61-865сво21) від 20.09.2021, а також ст. 25 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків». При цьому, як вбачається з матеріалів справи, власник гуртожитку не заперечував проти задоволення позову, про що надав відповідний лист, приєднаний до матеріалів справи.

Відповідно доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження, а суд першої інстанції допустив помилку в застосуванні норм процесуального та матеріального права. Відповідно апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вимог про визнання особи такою, яка втратила право користування та приймає нове рішення в цій частині про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 02 жовтня 2023 року скасувати в частині відмови у визнанні особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням та ухвалити в цій частині нове.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням кімнатою № НОМЕР_1 у гуртожитку № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_6 .

В іншій частині заочне рішення залишити без змін.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

С.М. Сегеда

Р.Д. Громік

Повний текст постанови складений 01 травня 2024 року

Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк