Постанова

від 25.10.2007 по справі 18/299-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

18/299-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25.10.2007р.м.Київ№ 18/299-а

За позовом:                    ВАТ „Державний ощадний банк України”;

До:                              Національного банку України;

Про:                              визнання дій протиправними та рішення нечинним.

Судді  Мандриченко О.В. (головуючий)

Морозов С.М.

Шевченко Е.О.

при секретарі судового засідання    Радецькій Ю.О.

Представники

Від позивача:          Йора Т.П., представник, довіреність №19-09/16 від 09.02.2007 р.;

Від відповідача:          Шевченко П.В., представник, довіреність №18-208/175-514

від 18.01.2007 р.;

                              Козярик В.М., представник, довіреність №18-208/3827-8668

від 31.08.2005 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2007 р. відкрите провадження у справі №18/299-а, справа призначена слуханням на 04.07.2007 р.

У справі була оголошена перерва з 04.07.2007 р. до 18.09.2007 р.

Ухвалою Голови Господарського суду міста Києва від 25.09.2007 р. розгляд справи призначений у колегіальному складі трьох суддів: Мандриченко О.В. (головуючий), Морозов С.М., Шевченко Е.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2007 р. справа призначена слуханням у колегіальному складі суддів на 25.10.2007 р. на 14 год. 30 хв.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить визнати дії Національного банку України протиправними, рішення Національного банку України від 10.11.2006 р. №306 в частині накладення штрафу на позивача в розмірі 70 300,00 грн. нечинним з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у наданому відзиві на позов та представники останнього у судових засіданнях позовні вимоги позивача заперечили, у задоволенні позову просили відмовити у повному обсязі, посилаючись на наведене нижче:

—Національний банк України на виконання Законів України „Про Національний банк України”, „Про банки і банківську діяльність”, з метою забезпечення норм Закону України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”, а також запобігання використанню банківської системи для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом затвердив Положення №189 про здійснення банками фінансового моніторингу (далі –Положення №189);

—відповідно до пункту 6.2. Положення №189 саме відповідальний працівник банку повинен бути членом правління банку за посадою. При цьому кандидатура відповідального працівника банку повинна бути погоджена з Національним банком;

—статтею 73 Закону України „Про банки і банківську діяльність” визначено, що у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку відповідно до вказаного закону, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк адекватно вчиненому порушенню має право застосувати заходи впливу, до яких відносяться, зокрема, видання розпорядження щодо накладення штрафів на банки;

—порядок застосування Національним банком заходів впливу, передбачених Законом про банки, а також розмір фінансових санкцій, що застосовуються до банків та інших юридичних осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку, врегульовано нормами Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 р. №369;

—за наслідками інспектування позивача, проведеного Національним банком України у 2005 році, до нього був застосований захід впливу у вигляді письмового застереження від 14.06.2005 р. №43-523/4009-6100, в тому числі за порушення пункту 6.2. Положення №189, у зв”язку з тим, що кандидатура відповідального працівника банку не була погоджена з Національним банком;

—станом на 10.11.2006 р. (дата прийняття оспорюваного рішення) позивач не усунув порушення пункту 6.2. Положення №189, а саме, відповідальний працівник банку не є членом правління банку за посадою;

—не усунення позивачем протягом 2005 –2006 років порушення пункту 6.2. Положення №189 є обставиною, що обтяжує його відповідальність, а тому застосування до нього більш жорсткого заходу впливу є цілком адекватним та правомірним.

Відповідач, підсумовуючи викладене, зазначає про те, що приймаючи рішення про накладення штрафу на позивача діяв в межах своїх повноважень відповідно до частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,—

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Національного банку України від 10.11.2006 р. №306 „Про накладення штрафу на Відкрите акціонерне товариство „Державний ощадний банк України” за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” на позивача накладений штраф у розмірі 78 800,00 грн. за порушення вимог статті 5 Закону України „Про запобіганню легалізації доходів” та пункту 6.2. Положення №182.

Вищезазначене рішення прийняте за результатами комплексного інспектування ВАТ „Державний ощадний банк України”, проведеного Національним банком України за період з 01.10.2004 р. до 01.04.2006 р., відповідно до плану інспекційних перевірок на 2006р.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документа та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наведеного нижче.

Згідно зі статтею 2 Закону України „Про Національний банк України” останній є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Статтею 5 Закону України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” суб'єкт первинного фінансового моніторингу з урахуванням вимог чинного законодавства і нормативно-правових актів Уповноваженого органу встановлює правила проведення внутрішнього фінансового моніторингу та призначає працівника, відповідального за його проведення.

Відповідальний працівник має бути незалежним у своїй діяльності і підзвітним тільки керівнику суб'єкта первинного фінансового моніторингу та зобов'язаний не рідше одного разу на місяць інформувати керівника про виявлені фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та заходи, які були вжиті, у тому числі щодо:

—розробки та постійного поновлення правил внутрішнього фінансового моніторингу і програм його здійснення з урахуванням вимог чинного законодавства та нормативних актів Уповноваженого органу;

—підготовки персоналу щодо виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу відповідно до цього Закону, шляхом проведення освітніх та практичних заходів;

—забезпечення проведення внутрішнього фінансового моніторингу.

Наказом ВАТ „Державний ощадний банк України” від 29.07.2003 р. №145 призначено начальника управління фінансового моніторингу ВАТ „Державний ощадний банк України” –Коцюбу Ігоря Вікторовича відповідальним працівником ВАТ „Державний ощадний банк України” за проведення фінансового моніторингу.

Відповідач своїми листами не надав згоду за призначення Коцюби Ігоря Вікторовича відповідальним працівником ВАТ „Державний ощадний банк України” за проведення фінансового моніторингу.

Наказом ВАТ „Державний ощадний банк України” від 27.08.2003 р. №423-к призначено першого заступника голови правління, члена правління ВАТ „Державний ощадний банк України” –Єршова Артемія Михайловича відповідальним за здійснення фінансового моніторингу по запобіганню легалізацію (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Згідно зі статтями 4, 10 Закону України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” Національний банк України визначено одним із суб'єктів державного фінансового моніторингу, який відповідно до закону виконує функції регулювання та нагляду за діяльністю юридичних осіб, що забезпечують здійснення фінансових операцій.

Відповідно до статті 56 Закону України „Про Національний банк України” останній видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

З метою забезпечення реалізації норм Законів України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", "Про внесення змін до деяких законів України з питань запобігання використанню банків та інших фінансових установ з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом" 14.05.2003 р. Правлінням Національного банку України прийнята постанова №189 „Про затвердження положення про здійснення  банками фінансового моніторингу”.

Відповідно до п. 6.2. Положення №189 саме відповідальний працівник банку повинен бути членом правління банку за посадою. При цьому, кандидатура від повільного працівника банку повинна бути погоджена з Національним банком України.

Таким чином, розповсюдження на відповідального працівника правового статусу члена виконавчого органу банку за посадою є додатковою гарантією його незалежності під час виконання ним посадових обов'язків та підлеглості виключно керівникові суб'єкта первинного фінансового моніторингу.

Статтею 73 Закону України „Про банки і банківську діяльність” визначено, що у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку відповідно до вказаного Закону, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк адекватно вчиненому порушенню має право застосувати заходи впливу, до яких відносяться, зокрема, видання розпорядження щодо накладення штрафів на банки.

Відповідно до частини 2 статті 74 Закону України „Про банки і банківську діяльність” порядок застосування заходів впливу, передбачених цим Законом, а також розмір фінансових санкцій, що застосовуються до банків та інших юридичних осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку, встановлюються законами України та нормативно-правовими актами Національного банку.

Порядок застосування Національним банком заходів впливу, передбачених Законом про банки, а також розмір фінансових санкцій, що застосовуються до банків та інших юридичних осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку, врегульовано нормами Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 р. №369.

Враховуючи вищенаведене, відповідальність за порушення вимог нормативно-правового акту Національного банку України встановлено безпосередньо Закону України „Про банки і банківську діяльність”, а не нормами Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 р. №369.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем неодноразово на електронну адресу позивача були направлені листи (від 04.07.2003 р. №09-315/11503;від 02.12.2004 р. №09-315/22680; від 23.04.2004 р. №09-315/7567; від 07.03.2006 р. №09-116/5172; від 16.03.2006 р. №09-116/5839) з проханням надати пакет документів для погодження призначення відповідального працівника банку та з проханням надання пояснень стосовно не надання пакету документів для погодження призначення відповідального працівника банку. У зазначених листах позивач був попереджений про те, що за невиконання вимог відповідача до останнього будуть застосовані заходи впливу, передбачені статтею 73 Закону України „Про банки і банківську діяльність”.

Враховуючи вищезазначені обставини, при прийнятті рішення Національний банк України від 10.11.2006 р. №306 „Про накладення штрафу на Відкрите акціонерне товариство „Державний ощадний банк України” за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” діяв в межах своїх повноважень відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 94, 98, 158, 161 –163, розділом VII „Прикінцеві та перехідні положення” КАС України, господарський суд,—

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена заінтересованою стороною в строки та порядку, визначеними статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддіО.В. Мандриченко (головуючий)

С.М. Морозов

Е.О. Шевченко