Ухвала

від 25.04.2024 по справі 523/5638/24

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/5638/24

Провадження №2/523/3394/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2024 р.

Суддя Суворовськогорайонного судум.Одеси КисельовВ.К.розглянувши матеріалипозовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,треті особи: Пересипськарайонна адміністраціяОдеської міськоїради вособі Органуопіки тапіклування,Центрально-міськарайонна умісті КривомуРозі радаДніпропетровської областів особіоргану опікита піклування про визначення місця проживання малолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

До Суворовського районного суду м. Одеси з позовною заявою звернулася ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Пересипська районна адміністрація Одеської міської ради в особі Органу опіки та піклування, Центрально-міська районна у місті Кривому Розі рада Дніпропетровської області в особі органу опіки та піклування про визначення місця проживання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю, в зв`язку з проживанням малолітніх дітей разом з матір`ю та постійними погрозами з боку батька про їх викрадення від матері.

Після надходження цивільної справи, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.

18.04.2024р. надійшла відповідь з АБ ГУДМС України в Одеській області, що ОСОБА_2 в Одеській області не зареєстрований.

19.04.2024р. з Єдиного державного демографічного реєстру надійшла відповідь на запит щодо зареєстрованого місця проживання відповідача, відповідно до ч.8 ст. 187 ЦПК України, згідно якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

24.04.2024р. з Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради надійшла відповідь, що інформація про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на території м.Одеси відсутня.

В матеріалах справи відсутня довідка про тимчасову реєстрацію, як ВПО в Одеській област ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ..

Ознайомившись із матеріалами позову, суддя дійшов наступного висновку.

Підсудністю у цивільному судочинстві визначено розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування їхніх функцій, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Причому юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, тобто юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з конституційними положеннями, у Законі України «Про судоустрій і статус суддів» визначено правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні, систему судів загальної юрисдикції і загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів. Цим Законом, зокрема, закріплено положення щодо права на повноважний суд, відповідно до якого ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Вказана норма з`явилась саме завдяки впливу ст. 6 Конвенції, відповідно до якої в поняття «суд, встановлений законом», входить лише той суд, до підсудності якого віднесений розгляд тієї чи іншої справи.

Питання підсудності регулюються відповідними процесуальними кодексами. Зокрема, підсудність цивільних справ визначається відповідно до ст.ст. 26-32 ЦПК України. Встановивши загальні правила підсудності, законодавець, разом з тим, передбачив обставини, за яких участь судді у справі, віднесеної до компетенції, недопустима, зважаючи на неможливість забезпечити неупередженість суду. Отже, принцип законного судді є фундаментом правил підсудності, він являє собою суттєву гарантію правосуддя, забезпечення прав і свобод людини, відіграє роль судоустрійної засади, через його реалізацію досягається виконання завдань судочинства.

Зазначене розуміння принципу законного судді охоплюється також положеннями права на повноважний суд та включається до закріпленої у міжнародно-правових актах засади здійснення правосуддя судом, встановленим законом. Таким чином, є всі підстави розглядати як принцип організації судової влади і судочинства в Україні - здійснення правосуддя судом, встановленим законом. Вимога розгляду справи судом, встановленим законом, передбачає здійснення правосуддя спеціально створеним згідно з законом юрисдикційним органом - судом, який уповноважений на підставі норм вирішувати питання у межах його компетенції.

Таким чином, комплексне поняття «належний суд» включає в себе дві складові: суд як орган судової системи та суд як суддя чи декілька суддів, що становлять його склад. Тобто, належний суд у розумінні належного судового органу може бути позначений поняттям «компетентний суд», що використовується у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права, чи поняттям «повноважний суд», що застосовується Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Враховуючи те, що поняття «компетенція» є більш широким, доцільнішим є використання терміну «компетентний суд», під яким розуміється суд, наділений компетенцією розглянути ту чи іншу справу, яка підсудна даному суду, відповідно до вимог чинного законодавства.

Отже, компетентний суд є не окремим абстрактним поняттям, а набуває свого значення лише стосовно розгляду та вирішення певної справи чи категорії справ, підсудних цьому судові, саме тих справ, на які поширюється юрисдикція цього суду. Отже, компетентним судом є орган судової системи держави, наділений компетенцією здійснювати правосуддя (юрисдикцією) у справах, що відповідно до закону йому підсудні. Відповідно правом особи на компетентний суд є її нічим не обмежене та безумовне право звернутися до того суду судової системи держави, який наділений відповідною компетенцією щодо розгляду підсудної йому справи.

Системний аналіз наведеного свідчить про те, що розгляд справи судом з порушенням правил підсудності, свідчить про те, що справа розглянута некомпетентним (неповноважним) судом.

Розгляд і вирішення справи неповноважним судом є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 378 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Згідно ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Підстав для застосування положень ст.28 ЦПК України (підсудність за вибором позивача) або ст.30 ЦПК України (виключна підсудність) у суду не має, оскільки вони не стосуються предмету заявлених вимог.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана ст. 32 ЦПК України.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

Згідно з ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

У відповідності до положень ч.ч.1, 2 ст.32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Відповідно до ч.7 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Вища Рада правосуддя рішенням від 30.05.2023р. №560/0/15-23 змінила територіальну підсудність судових справ на Нововоронцовський районний суд Херсонської області.

Враховуючи зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , суд позбавлений можливості прийняти позовну заяву до свого провадження та приходить до висновку, що дана справа належить до територіальної підсудності Каховського міськрайонного суду Херсонської області, яку з 12.06.2023р. змінено та підлягає направленню за підсудністю до Нововоронцовського районного суду Херсонської області (74200, Херсонська область, Нововоронцовський район, смт.Нововоронцовка, вул.Тітова, буд.2/А)

Керуючись ст.ст. 27, 28,31, 187,260,353,354 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Пересипська районна адміністрація Одеської міської ради в особі Органу опіки та піклування, Центрально-міська районна у місті Кривому Розі рада Дніпропетровської області в особі органу опіки та піклування про визначення місця проживання малолітніх дітей передати на розгляд за підсудністю до Нововоронцовського районного суду Херсонської області (74200, Херсонська область, Нововоронцовський район, смт.Нововоронцовка, вул.Тітова, буд.2/А)

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складання.

Ухвала складена та підписана 25.04.2024 року

Суддя: В.К. Кисельов