Рішення

від 22.04.2024 по справі 902/40/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" квітня 2024 р.Cправа № 902/40/24

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Глобі А.С.,

За участю представників:

прокурор Сосницька І.В., службове посвідчення №072237 від 01.03.2023;

позивача1 не з`явився;

позивача2 не з`явився;

відповідача Обертюх Т.С., посвідчення №555 від 24.09.2007;

третьої особи не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Керівника Тульчинської окружної прокуратури (вул. Ростислава Покиньчереди, 14, м. Тульчин, Вінницька обл., 23600) в інтересах держави в особі

Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (Хмельницьке шосе, 7, а/с 340, м. Вінниця, 21028)

Піщанської селищної ради (вул. Центральна, 36, смт Піщанка, Вінницька обл., 24700)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037)

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Комунальний заклад "Центр надання соціальних послуг" Піщанської селищної ради (вул. Центральна, 42/2, смт Піщанка, Вінницька обл., 24700)

про: визнання недійсними додаткові угоди та стягнення 11797,51 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Керівника Тульчинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області та Піщанської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" з позовними вимогами про визнання недійсними 7-ми додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу №ПІ-130401 від 18.01.2021 та стягнення безпідставно та надмірно сплачених коштів в сумі 11 797,51 грн.

Ухвалою суду від 10.01.2024 відкрито провадження у справі № 902/40/24 за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Комунальний заклад "Центр надання соціальних послуг" Піщанської селищної ради та призначено підготовче засідання у справі на 05.02.2024.

25.01.2024 до суду від позивача1 Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області надійшли пояснення та клопотання про розгляд справи без участі представника.

30.01.2024 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні та клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/2321/22.

05.02.2024 до суду від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Комунального закладу "Центр надання соціальних послуг" Піщанської селищної ради.

На визначену судом дату в судове засідання 05.02.2024 з`явився лише прокурор.

За наслідками судового засідання, суд протокольною ухвалою відклав підготовче судове засідання на 26.02.2024 о 14:30 год.

Враховуючи неявку у судове засідання представників позивачів, відповідача та третьої особи, суд ухвалою від 06.02.2024 повідомив останніх про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.

05.02.2024 після судового засідання до суду від Керівника Тульчинської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив.

На визначену судом дату в судове засідання 26.02.2024 з`явився прокурор та представник відповідача.

За наслідками судового засідання, суд протокольною ухвалою продовжив строк підготовчого провадження по справі №902/40/24 на 30 днів та відклав підготовче засідання на 18.03.2024 о 11:30 год.

Враховуючи неявку у судове засідання представників позивачів та третьої особи, суд ухвалою від 27.02.2024 повідомив останніх про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.

01.03.2024 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

04.03.2024 від позивача2 Піщанської селищної ради до суду надійшли додаткові пояснення, в яких останній підтримує позовні вимоги у повному обсязі і просить їх задовольнити, та клопоче про розгляд справи за відсутності представника.

18.03.2024 до суду від прокуратури надійшли пояснення щодо заперечень відповідача на відповідь на відзив.

На визначену судом дату в судове засідання 18.03.2024 з`явився прокурор та представник відповідача.

За наслідками судового засідання, суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 10.04.2024 о 14:30 год.

Враховуючи неявку у судове засідання представників позивачів та третьої особи, суд ухвалою від 19.03.2024 повідомив останніх про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.

20.03.2024 до суду від позивача 2 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Піщанської селищної ради.

На визначену судом дату в судове засідання 10.04.2024 з`явився прокурор та представник відповідача.

За наслідками судового засідання, судом протокольною ухвалою оголошено перерву в судовому засіданні до 17.04.2024.

Враховуючи неявку у судове засідання представників позивачів та третьої особи, суд ухвалою від 11.04.2024 повідомив останніх про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.

11.04.2024 до суду від позивача1 надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області.

12.04.2024 до суду від позивача 2 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Піщанської селищної ради.

На визначену судом дату в судове засідання 17.04.2024 з`явився прокурор та представник відповідача.

Представником відповідача в судовому засіданні подано до суду копію акту за активну електричну енергію від 25.01.2022 за грудень 2021.

За наслідками судового засідання, судом протокольними ухвалами долучено до матеріалів справи Акт та оголошено перерву в судовому засіданні на 22.04.2024 о 12:00 год.

Враховуючи неявку у судове засідання представників позивачів та третьої особи, суд ухвалою від 18.04.2024 повідомив останніх про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.

19.04.2024 до суду від позивача 2 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Піщанської селищної ради.

На визначену судом дату в судове засідання 22.04.2024 з`явились прокурор та представник відповідача, інші учасники процесу правом участі своїх представників в судовому засіданні не скористались, водночас судом враховано, наявні в матеріалах справи, клопотання позивачів та третьої особи про розгляд справи за відсутності представників останніх.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст.13,74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання позивачів та третьої особи.

В судовому засіданні прокурор підтримала позовні вимоги в повному обсязі, та просила їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечила та просила відмовити у задоволенні позову, а також усно клопотала про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 22.04.2024 судом проголошено вступну і резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника відповідача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Обставини встановлені судом.

Територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) громадян Піщанського району 08.12.2020 оприлюднено оголошення про проведення спрощеної закупівлі за кодом СРУ за ДК 021:2015:09310000-5 «Електрична енергія» («Єдиний закупівельний словник»).

Очікувана вартість закупівлі 57 100,00 гривень.

Запланований обсяг електричної енергії складав 22840 кВт/год.

У вказаній закупівлі надано пропозицію лише товариством з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця», з ціновою пропозицією 57 100,00 грн. з ПДВ.

За результатом розгляду вказаної тендерної пропозиції, згідно з протоколом розкриття тендерних пропозиції/пропозицій UА-2020-12-08-004878-а від 18.12.2023 визначено переможцем Товариство з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» з остаточною ціновою пропозицією 57 100,00 грн. з ПДВ.

У подальшому між Територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) громадян Піщанського району та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» (відповідач) укладено договір № ПІ-130401 від 18.01.2021 про постачання електричної енергії на суму 57 100,00 грн. з ПДВ (далі - Договір).

Предметом вказаного договору є: електрична енергія за «ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - 09310000-5 електрична енергія (Електрична енергія)» за ціною (згідно комерційної пропозиції до договору) 2,50 грн. з ПДВ за 1 кВт/год, обсяг електричної енергії: 22840 кВт/год, загальною вартістю 57 100,00 гривень.

Відповідно до п. 2.1, за цим Договором Постачальник продає електричну енергію (ДК 021:2015 - 09310000-5 електрична енергія) Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, включно з тарифом на послуги з передачі електричної енергії, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору (п. 5.1 Договору).

Згідно з комерційною пропозицією, ціна (тариф) електричної енергії: 2,50 грн за 1 кВт/год з урахуванням ПДВ, загальний обсяг постачання 22840 кВт/год.

Відповідно до п.13.1 Договір набуває чинності з 01.01.2021 і діє в частині постачання електричної енергії з дати, вказаної у цьому Договорі, та в цілому до 31 грудня 2021 року, а в частині взятих на себе зобов`язань Сторонами до їх повного виконання.

Відповідно до п. 13.7 договору підвищення ціни за одиницю товару може змінюватися у випадках коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, з урахуванням вимог передбачених ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Рішенням 9 сесії 8 скликання Піщанської селищної ради від 28.05.2021 прийнято рішення № 145 «Про перейменування комунальної установи «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) громадян Піщанської селищної ради» вирішено перейменувати на Комунальний заклад «Центр надання соціальних послуг» Піщанської селищної ради (третя особа).

У зв`язку із цим, до договору № ПІ - 130401 від 18.01.2021 укладено додаткову угоду без номера від 06.08.2021, якою змінено сторону договору у зв`язку з перейменуванням з територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) громадян Піщанського району на Комунальний заклад «Центр надання соціальних послуг» Піщанської селищної ради.

Крім того, до вказаного договору за ініціативою Відповідача укладено ряд додаткових угод, якими збільшено вартість електричної енергії, у зв`язку з чим зменшено її обсяг, а саме: 30.06.2021 додаткову угоду № 1, 26.07.2021 додаткову угоду № 4, 06.08.2021 додаткову угоду № 1, 28.09.2021 додаткову угоду № 3, 30.09.2021 додаткову угоду № 4 та 29.10.2021 додаткову угоду № 5.

Вищевказаними додатковими угодами внесено наступні зміни:

- додатковою угодою № 1 від 30.06.2021 підвищено ціну на електричну енергію з 01.07.2021 до 2,727250 грн за 1 кВт/годз ПДВ, або + 9,09 % у порівнянні з первинною ціною за основним Договором. Згідно умов вказаної додаткової угоди підставою підвищення ціни є збільшення ціни на електричну енергію.

- додатковою угодою № 4 від 26.07.2021 ціну на електричну енергію з 01.08.2021 визначено в сумі 2,72000 грн за 1 кВт/год з ПДВ або + 8,8 % у порівнянні з первинною ціною за основним Договором. Згідно умов вказаної додаткової угоди підставою підвищення ціни є збільшення ціни на електричну енергію.

- додатковою угодою № 1 від 06.08.2021 підвищено ціну на електричну енергію з 01.07.2021 до 2,727250 грн за 1 кВт/год з ПДВ, або + 9,09 %у порівнянні з первинною ціною за договором. Згідно умов вказаної додаткової угоди підставою підвищення ціни є збільшення тарифу. Укладенню додаткової угоди № 1 від 06.08.2021 передував лист Відповідача від 03.08.2021 № 1 та від 04.08.202 № 01.05-13797 в якому зазначено про зростання цін електричної енергії на ринку України та необхідність приведення цін до ринкової. До вказаного листа долучено експертний висновок Черкаської Торгово-промислової палати № 0-717 від 03.08.2021.

- додатковою угодою № 3 від 28.09.2021 підвищено ціну на електричну енергію з 01.10.2021 до 2,991728 грн за 1 кВт/год з ПДВ, або +9,7 % у порівнянні з попереднім підвищенням за додатковою угодою №1 від 06.08.2023 та на 19,7 % у порівнянні з первинною ціною за основним Договором. Укладенню додаткової угоди № 3 від 28.09.2021 передував лист Відповідача від 13.08.2021 № 64-65.1-1 в якому зазначено про зростання цін електричної енергії на ринку України та необхідність приведення цін до ринкової. До вказаного листа долучено експертний висновок Черкаської Торгово-промислової палати № 0-758 від 11.08.2021.

- додатковою угодою № 4 від 30.09.2021 підвищено ціну на електричну енергію з 01.10.2021 до 3,166445 грн за 1 кВт/год з ПДВ, або + 5,8 % у порівнянні з попереднім підвищенням за додатковою угодою №3 від 28.09.2023та на 26,6% у порівнянні з первинною ціною за основним Договором. Згідно умов вказаної додаткової угоди підставою підвищення ціни є збільшення ціни на електричну енергію.

- додатковою угодою № 5 від 29.10.2021 підвищено ціну на електричну енергію з 01.11.2021 до 3,82756 грн за 1 кВт/год з ПДВ, або + 20,8 % у порівнянні з попереднім підвищенням за додатковою угодою № 4 від 30.09.2021 та на 53,1 % у порівнянні з первинною ціною за основним Договором. Укладенню додаткової угоди № 5 від 29.10.2021 передував лист Відповідача від 20.10.2021 № 64-1-2 в якому зазначено про зростання цін електричної енергії на ринку України та необхідність приведення цін до ринкової. До вказаного листа долучено експертний висновок Вінницької Торгово-промислової палати № В-541 від 19.10.2021.

Крім того, 24.11.2021 укладено додаткову угоду № 1, якою внесено зміни до договору № ПІ - 130401 від 18.01.2021 та збільшено загальну ціну даного договору на 7600,00 гривень.

Згодом, 24.12.2021 укладено додаткову угоду № 2, якою внесено зміни до договору № ПІ - 130401 від 18.01.2021 та зменшено загальну суму по даному договору на 2,49 гривень.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів на виконання умов договору та додаткових угод до нього Комунальний заклад «Центр надання соціальних послуг» Піщанської селищної ради за період з січення 2021 по грудень 2021 (включно) придбав 22 683 кВт електричної енергії та сплатив відповідачу кошти в загальному розмірі 71 692,76 грн.

Прокурор в позовній заяві зазначає, що Тульчинською окружною прокуратурою в ході вивчення стану законності у сфері публічних закупівель товарів, робіт та послуг виявлено факт порушення інтересів держави внаслідок незаконного підвищення ціни товару, визначеної в договорі про закупівлю, а саме:

- в наслідок укладення додаткової угоди № 1 від 30.06.2021 підвищено ціну на електричну енергію з 01.07.2021 до 2,727250 грн за 1 кВт/год з ПДВ, або +9,09 %. При цьому сторонами вказану додаткову угоду укладено без будь-яких підтверджуючих документів, які б передували її укладенню та свідчили б про коливання ціни на ринку електричної енергії. Отже, сторонами за відсутності об`єктивних та законних підстав для підвищення вартості електричної енергії за оспорюваною угодою збільшено ціну на одиницю товару на 9,09 % у порівнянні з первинною ціною за основним Договором.

- в наслідок укладення додаткової угоди № 4 від 26.07.2021 ціну на електричну енергію з 01.08.2021 визначено в сумі 2,72000 грн за 1 кВт/год з ПДВ, або + 8,8 % у порівнянні з первинною ціною за основним Договором. При цьому сторонами вказану додаткову угоду укладено без будь-яких підтверджуючих документів, які б передували її укладенню та свідчили про коливання ціни на ринку електричної енергії. Отже, сторонами за відсутності об`єктивних та законних підстав для підвищення вартості електричної енергії за оспорюваною угодою збільшено ціну на одиницю товару на 8,8 % у порівнянні з первинною ціною за основним Договором.

- в наслідок укладення додаткової угоди № 1 від 06.08.2021 підвищено ціну на електричну енергію з 01.07.2021 до 2,727250 грн за 1 кВт/год з ПДВ, або + 9,09 %у порівнянні з первинною ціною за договором. Укладенню додаткової угоди № 1 від 06.08.2021 передував лист Відповідача від 03.08.2021 № 1 та від 04.08.202 № 01.05-13797 в якому зазначено про зростання цін електричної енергії на ринку України та необхідність приведення цін до ринкової. До вказаного листа відповідачем долучено експертний висновок Черкаської Торгово-промислової палати № 0-717 від 03.08.2021 проте, зазначений висновок не містить інформацію про динаміку цін на вказаний товар, оскільки не містять інформації про рівень цін за попередні періоди (дні, місяці, роки). Крім того, цей висновок носить довідково-інформаційний характер, не враховує умов договору, термінів доставки та оплати. Наданий відповідачем документ не може виступати в якості належного і беззаперечного підтвердження коливання ціни на електроенергію на ринку та не може бути розцінений, як достатнє обґрунтування необхідності внесення змін до договору № ПІ-130401 від 18.01.2021 в частині збільшення вартості ціни. Таким чином, сторонами за оспорюваною угодою збільшено ціну на одиницю товару на 9,09 % у порівнянні з первинною ціною договору, за одиницю товару. Окрім того, Сторонами вирішено підвищити ціну з 01.07.2021, тобто до моменту підписання Додаткової угоди № 1 від 06.08.2021, що взагалі неможливо, у разі безперервного постачання електричної енергії та її фактичного отримання на момент укладення угоди, тобто за ціною основного Договору.

- в наслідок укладення додаткової угоди № 3 від 28.09.2021 підвищено ціну на електричну енергію з 01.10.2021 до 2,991728 грн за 1 кВт/год з ПДВ, або +9,7 % у порівнянні з попереднім підвищенням за додатковою угодою №1 від 06.08.2023 та на 19,7 % у порівнянні з первинною ціною за основним Договором. Укладенню додаткової угоди № 3 від 28.09.2021 передував лист Відповідача від 13.08.2021 № 64-65.1-1 в якому зазначено про зростання цін електричної енергії на ринку України та необхідність приведення цін до ринкової. До вказаного листа відповідачем долучено експертний висновок Черкаської Торгово-промислової палати № 0-758 від 11.08.2021 проте, зазначений висновок не містить інформацію про динаміку цін на вказаний товар, оскільки не містять інформації про рівень цін за попередні періоди (дні, місяці, роки). Крім того, цей висновок носить довідково-інформаційний характер, не враховує умов договору, термінів доставки та оплати. Наданий відповідачем документ не може виступати в якості належного і беззаперечного підтвердження коливання ціни на електроенергію на ринку та не може бути розцінений, як достатнє обґрунтування необхідності внесення змін до договору № П1-130401 від 18.01.2021 в частині збільшення вартості ціни. Таким чином, сторонами за оспорюваною угодою збільшено ціну на одиницю товару на 19,7 % у порівнянні з первинною ціною договору, за одиницю товару. Отже, ТОВ «Енера Вінниця» ініціювало укладення додаткової угоди №3 від 28.09.2021 у порушення вимог п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» пропорційності та дотримання 10% ліміту, оскільки у порівнянні з первинною ціною за основним Договором її вартість зросла на 19,7%.

- в наслідок укладення додаткової угоди № 4 від 30.09.2021 {укладеною через 1 день після попередньої додаткової угоди) підвищено ціну на електричну енергію з 01.10.2021 до 3,166445 грн за 1 кВт/год з ПДВ, або + 5,8 %у порівнянні з попереднім підвищенням за додатковою угодою №3 від 28.09.2023та на 26,6% у порівнянні з первинною ціною за основним Договором. При цьому сторонами вказану додаткову угоду укладено без будь-яких підтверджуючих документів, які б передували її укладенню та свідчили про коливання ціни на ринку електричної енергії. Отже, відповідач ініціював укладення додаткової угоди №4 від 30.09.2021 у порушення вимог п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» пропорційності та дотримання 10% ліміту, оскільки у порівнянні з первинною ціною за основним Договором вартість зросла на 26,6%.

- в наслідок укладення додаткової угоди № 5 від 29.10.2021 підвищено ціну на електричну енергію з 01.11.2021 до 3,82756 грн за 1 кВт/год з ПДВ, або +20,8 %у порівнянні з попереднім підвищенням за додатковою угодою № 4 від 30.09.2021 та на 53,1 % у порівнянні з первинною ціною за основним Договором. Укладенню додаткової угоди № 5 від 29.10.2021 передував лист Відповідача від 20.10.2021 № 64-1-2 в якому зазначено про зростання цін електричної енергії на ринку України та необхідність приведення цін до ринкової. До вказаного листа відповідачем долучено експертний висновок Вінницької Торгово-промислової палати № В-541 від 19.10.2021 проте, зазначений висновок не містить інформацію про динаміку цін на вказаний товар, оскільки не містять інформації про рівень цін за попередні періоди (дні, місяці, роки). Крім того, цей висновок носить довідково-інформаційний характер, не враховує умов договору, термінів доставки та оплати. Наданий відповідачем документ не може виступати в якості належного і беззаперечного підтвердження коливання ціни на електроенергію на ринку та не може бути розцінений, як достатнє обґрунтування необхідності внесення змін до договору № ПІ-130401 від 18.01.2021 в частині збільшення вартості ціни. Таким чином, сторонами за оспорюваною угодою збільшено ціну на одиницю товару на 53,1 % у порівнянні з первинною ціною договору, за одиницю товару. Отже, ТОВ «Енера Вінниця» ініціювало укладення додаткової угоди №5 від 29.10.2021 у порушення вимог п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» пропорційності та дотримання 10% ліміту, оскільки у порівнянні з первинною ціною за основним Договором її вартість зросла на 53,1%.

Внаслідок укладення додаткових угод № 1 від 30.06.2021, № 4 від 26.07.2021, № 1 від 06.08.2021, №3 від 28.09.2021, № 4 від 30.09.2021, № 5 від 29.10.2021 ціна на електричну енергію за час дії договору № ПІ-130401 від 18.01.2021 зросла за 1 кВт/год з 2,50 грн до 3,82756 грн (+1,32756 грн.), або + 53,1 %.

Прокурор стверджує, що навіть за умови настання події, а саме зміни регулятором тарифу на послуги з розподілу електричної енергії після укладення Договору чи додаткової угоди до Договору, застосування нового тарифу можливе не раніше спливу 20 днів від дня надання електропостачальником споживачу повідомлення, а укладання додаткових угод в дуже малий проміжок часу, а саме починаючи з 30.06.2021, 26.07.2021, 06.08.2021, 28.09.2021, 30.09.2021, 29.10.2021 дають підстави для висновку, що такий підхід до оформлення змін до ціни до договору був зумовлений не відповідними коливаннями на ринку товару, а формальним дотриманням приписів щодо неперевищення 10% збільшення, який суттєво дотримано не був - тобто укладання спірних додаткових угод не мало легітимної мети у розумінні ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Отже, на переконання прокурора, замовником Комунальним закладом «Центр надання соціальних послуг» Піщанської селищної ради здійснено оплату товару за значно вищою ціною, ніж було розраховано під час укладення договору. Такі недобросовісні дії ТОВ «Енера Вінниця» зробили результат закупівлі невизначеним та тягнуть за собою неефективне використання бюджетних коштів.

Крім того, прокурор звертає увагу суду, що існування різниці між ціною на закуповуваний товар, запропонованою учасником відкритих торгів, та середньою ринковою ціною на цей товар, не свідчить про наявність коливання ціни на ринку, а лише про подання останнім тендерної пропозиції за ціною, що не відповідає ринковій. При цьому, така невідповідність не позбавляє переможця торгів обов`язку виконувати умови поставки товару, на які той добровільно погодився при подачі тендерної пропозиції та підписанні договору про закупівлю.

За твердженням прокурора, зміна ціни за одиницю товару, закуповуваного у відповідності до норм Закону, можлива у разі істотної зміни ринкової ціни на товар в проміжок часу після укладення договору про закупівлю та до повного його виконання та винятково пропорційно такій зміні.

Прокурор також звертає увагу і на те, що додатковою угодою № 1 від 24.11.2021 в зв`язку з перерозподілом коштів по КЕВ -2273 «Оплата електроенергії» доповнити словами загальна сума даного договору збільшується на 7600 грн в тому числі з ПДВ. Інші умови договору залишаються незмінними. Дану додаткову угоду укладено в порушення вимог ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки загальну ціну договору № ПІ-130401 від 18.01.2021 збільшено на 7 600 грн, а в умовах зазначеної статті чітко визначено, що у випадку коливання цін на ринку товару, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% (водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим) та не збільшуючи загальну суму договору.

Крім вимоги про визнання додаткових угод недійсними прокурор просить стягнути з відповідача надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 11 797,51 грн, в обґрунтування чого зазначає наступне.

На час підписання основного договору №ПІ-130401 від 18.01.2021 ТОВ «Енера Вінниця» підписало вищевказаний Договір, чим засвідчило, що має можливість та погоджується виконати домовленість, вказану у Договорі та додатках до нього, тобто добровільно взяло на себе зобов`язання поставити Споживачу електричну енергію обсягом 22840 кВт*год, загальною вартістю 57 100,00 грн з ПДВ. Недійсність додаткових угод до договору №ПІ-130401 від 18.01.2021 означає, що зобов`язання сторін регулюються договором. Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 Цивільного кодексу України «Купівля-продаж». Згідно з розрахунком прокурора на виконання договору №ПІ-130401 від 18.01.2021 ТОВ «Енера Вінниця» поставлено електричну енергію загальним обсягом 21160 кВт. Відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю на виконання вказаного договору Комунальним закладом «Центр надання соціальних послуг» Піщанської селищної ради перераховано ТОВ «Енера Вінниця» грошові кошти в сумі 64 697,51 грн.

Відповідно за 21 160,00 кВт/год КЗ «Центр надання соціальних послуг» Піщанської селищної ради мав би сплатити 21160 кВт/год * 2,5 грн. = 52 900,00 грн.

Отже, в результаті укладення сторонами додаткових угод з порушенням вимог Закону, якими незаконно та необґрунтовано збільшено ціну, з місцевого бюджету Позивачем - Піщанською селищною радою, безпідставно та надмірно сплачено відповідачу бюджетні кошти у сумі 11 797,51 грн (64 697,51 грн - 52 900,00 грн =11 797,51 грн), що підлягають стягненню з відповідача на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України.

З огляду на викладене прокурор звернувся до суду з позовом про визнання семи Додаткових угод недійсними та стягнення з ТОВ «Енера Вінниця» на користь Піщанської селищної ради надмірно сплачених коштів у сумі 11 797,51 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, зокрема, про відсутні підстави для здійснення прокурором самостійного представництва інтересів держави у цій справі, оскільки прокурор звернувся в інтересах особи, яка не має статусу позивача у справах щодо оскарження процедур закупівлі, проведених відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі". Крім того, відповідно до пп. 3.1.1 Правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 308 (далі - Правила РДН/ВДР), Оператор ринку щоденно організовує та проводить торги на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку в електронній формі за допомогою програмного забезпечення у порядку, передбаченому Правилами РДН/ВДР. Оприлюднення результатів торгів на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку відповідно до Закону та Правил РДН/ВДР, забезпечує ДП «Оператор ринку» на своєму вебсайті. Коливання ціни на ринку відбувається постійно (погодинно, щодобово), тому Товариство при здійсненні діяльності з постачання електричної енергії, має право укласти додаткові угоди на збільшення, або зменшення ціни товару.

В зв`язку із коливанням ціни електричної енергії на ринку, керуючись ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України, п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» Товариством було запропоновано споживачу підписати додаткові угоди в частині збільшення тарифу на постачання електричної енергії, що передбачено Договором.

Відповідачем у відзиві проаналізовано споживання електроенергії по Договору Позивачем -2 за 2021р, а саме Постачальник розпочав постачати електроенергію по ціні 2,50 грн.(з ПДВ) за 1 кВт*год.

- за січень 2021р. згідно акту №ПІ-130401/31334/1 від 31.01.21 споживач спожив 2013 кВт./год. по ціні 2,083333 грн. без ПДВ (2,4999996 грн. з ПДВ) за 1 кВт. год на суму- 5032,50 грн. з ПДВ .

- за лютий 2021р. згідно акту № ПІ-130401/64975/1 від 28.02.21 споживач спожив 1880 кВт/год. по ціні 2,083333 грн.(2,4999996 грн з ПДВ) за 1 кВт/год на суму- 4700,00грн. з ПДВ

- за березень 2021р. згідно акту №111-130401/99146/1 від 31.03.21 споживач спожив 2080 кВт/год. по ціні 2,083333 грн. (2,4999996 грн. з ПДВ) за 1 кВт/год на суму- 5200,00грн. з ПДВ.

- за квітень 2021р. згідно акту №ПІ-130401/131927/1 від 30.04.21 споживач спожив 1427 кВт/год. по ціні 2,083335 грн. (2,4999996 грн. з ПДВ) за 1 кВт/год на суму- 3567,50грн. з ПДВ.

- за травень 2021р. згідно акту №111-130401/16637/1 від 31.05.21 споживач спожив 1716 кВт/год. по ціні 2,083333 грн. (2,4999996 грн. з ПДВ) за 1 кВт/год на суму- 4290,00 грн. з ПДВ.

- за червень 2021р. згідно акту №ПІ-130401/195626/1 від 30.06.21 споживач спожив 1707 кВт/год. по ціні 2,083333 грн. (2,4999996 грн. з ПДВ) за 1 кВт/год на суму- 4267,50 грн. з ПДВ.

- за липень 2021р. згідно акту №ПІ-130401/228824/1 від 31.07.21 споживач спожив 1868 кВт/год. по ціні 2,272708 грн. (3,27грн. з ПДВ) за 1 кВт/год на суму- 5094,50грн. з ПДВ.

- за серпень 2021р. згідно акту №ПІ-130401/261307/1 від 31.08.21 споживач спожив 2055 кВт/год. по ціні 2,72 грн.(3,27грн. з ПДВ) за 1 кВт/год на суму- 6707,52 грн. з ПДВ.

- за вересень 2021р. згідно акту №ПІ-130401/292372/1 від 30.09.21 споживач спожив 1446 кВт/год. по ціні 2,72 грн. (3,27грн. з ПДВ) за 1 кВт/год на суму- 4719,74 грн. з ПДВ.

- за жовтень 2021р. згідно акту №ПІ-130401/326412/1 від 31.10.21 споживач спожив 2143 кВт/год. по ціні 3,166444 грн. (3,81 грн. з ПДВ) за 1 кВт/год на суму- 8142,83 грн. з ПДВ.

- за листопад 2021р. згідно акту №ПІ-130401/359622/1 від 30.11.21 споживач спожив 2825 кВт/год. по ціні 3,827559 грн.(4,597559 грн. з ПДВ) за 1 кВт/год на суму - 12975,42 грн. з ПДВ.

За твердженнями відповідача під час дії Договору між відповідачем та позивачем-2 було укладено 10 додаткових угод, по яким проводились розрахунки за спожиту електричну енергію, вказані додаткові угоди укладені відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 року № 922- VIII, забезпечують баланс інтересів сторін, тому відповідач повністю заперечує проти задоволення позову.

Крім того на переконання відповідача обрання прокурором та позивачем такого способу захисту, як визнання додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу №ПІ-130401 від 18.01.21р. недійсними не є належним способом захисту прав, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. Для стягнення коштів з відповідача, позивач повинен обґрунтувати та довести належними та допустимими доказами факт того, що оскаржувані додаткові угоди є нікчемними, а прокурором не доведено належними та допустимими доказами, що вищевказані додаткові угоди укладені з порушенням вимог Закону. Отже, керуючись презумпцією правомірності правочину, закріпленою статтею 204 ЦК України, Договір та додаткові угоди до нього є правомірними.

Також відповідач звертає увагу суду на те, що у споживача по Договору відсутній обов`язок щодо споживання саме того обсягу електричної енергії, яка визначена договором. Обсяг спожитої електричної енергії споживачем визначається згідно приладів обліку електричної енергії за конкретний розрахунковий період відповідно до норм діючого законодавства (ПРРЕЕ, Кодексу комерційного обліку) оператором комерційного обліку та є підставою для формування актів прийому-передачі та видачі рахунків за відповідний розрахунковий період, та відповідає потребам Споживача та фактичному споживанню електроенергії. Складання обома сторонами відповідних Актів прийому-передачі електричної енергії без зауважень нівелює твердження Прокурора про наявність недопоставленого, проте оплаченого, обсягу електричної енергії за спірним Договором.

З огляду на викладене, за твердженнями відповідача в задоволенні позову слід відмовити, оскільки прокурор не довів існування обставин порушення вимог чинного законодавства, обґрунтованості підстав вважати нікчемними додаткові угоди, обґрунтованості заявленої до стягнення суми та, відповідно, наявність достатніх правових підстав та повноважень для звернення до суду з даним позовом.

У відповіді на відзив прокурор, спростовує твердження відповідача викладені у відзиві на позовну заяву та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, зокрема зазначає, що у позовній заяві належним чином та в достатньому обсязі обґрунтовані підстави представництва інтересів держави в суді в особі позивачів - Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області та Піщанської селищної ради з посиланням на норми Конституції України, Закону України «Про прокуратуру», ГПК України, правових висновків Конституційного та Верховного судів, Європейського суду з прав людини. Доводи відповідача, про відсутність у прокурора обґрунтованих підстав для представництва інтересів держави в суді та не доведення обставин, які дозволяють прокурору звернутися до суду в особі органів до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, - є такими, що не відповідають дійсним обставинам та наявним матеріалам справи.

Також, на думку прокурора, є необґрунтованими доводи відповідача щодо відсутності порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» під час укладення додаткових угод до договору постачання електричної енергії споживачу, оскільки ТОВ «Енера Вінниця», підписавши Договір № ПІ-130401 від 18.01.2021, засвідчило можливість та згоду виконати домовленість, вказану у договорі, тобто добровільно взяло на себе зобов`язання поставляти за договором електричну енергію в та на умовах передбачених договором, натомість починаючи з 30.06.2023 за ініціативою відповідача укладено ряд додаткових угод, якими збільшено вартість електричної енергії, у зв`язку з чим зменшено її обсяг, а саме: 30.06.2021 додаткову угоду № 1, 26.07.2021 додаткову угоду № 4, 06.08.2021 додаткову угоду № 1, 28.09.2021 додаткову угоду № 3, 30.09.2021 додаткову угоду № 4 та 29.10.2021 додаткову угоду № 5. На підставі даних додаткових угод ціна на електричну енергію за час дії договору № ПІ-130401 від 18.01.2021 зросла за 1 кВт/годз 2,50 грн до 3,82756 грн (+1,32756 грн.), або + 53,1 %. Внесення змін до договору про закупівлю є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (отримання пропозиції про її укладення). При цьому сторонами додаткові угоди № 1 від 30.06.2021, № 4 від 26.07.2021 та №4 від 30.09.2021 укладено без будь-яких підтверджуючих документів, які б передували їх укладенню та свідчили б про коливання ціни на ринку електричної енергії.

Укладенню додаткових угод № 1 від 06.08.2021, № 3 від 28.09.2021 та № 5 від 29.10.2021 передували листи відповідача від 03.08.2021 № 1 та від 04.08.202 № 01.05-13797, від 13.08.2021 № 64-65.1-1 та від 20.10.2021 № 64-1-2 в яких зазначено про зростання цін електричної енергії на ринку України та необхідність приведення цін до ринкової. Сторонами також враховано інформацію, зазначену у експертних висновках Черкаської торгово-промислової палати від 03.08.2021 № 0-717 та № 0-758 від 11.08.2021, а також експертний висновок Вінницької Торгово-промислової палати № В-541 від 19.10.2021 проте, зазначені висновки не містять інформацію про динаміку цін на вказаний товар, оскільки не містять інформації про рівень цін за попередні періоди (дні, місяці, роки). Крім того, ці висновки носять довідково-інформаційний характер, не враховують умов договору, термінів доставки та оплати. Вищевикладене свідчить про те, що внесення змін до Договору від 18.01.2021 здійснено непропорційно, без документального підтвердження коливання ціни на товар, а отже із порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Враховуючи вищевикладене, на переконання прокурора, наявні фактичні обставини, з якими закон пов`язує визнання Додаткових угод № 1 від 30.06.2021, № 4 від 26.07.2021, № 1 від 06.08.2021, №3 від 28.09.2021, № 4 від 30.09.2021, № 5 від 29.10.2021 та № 1 від 24.11.2021 недійсними на момент їх укладення, оскільки спірні додаткові угоди суперечить п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», принципам максимальної економії, ефективності та пропорційності закупівель, встановлених ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», а відтак наявні підстав для визнання їх недійсними відповідно до ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач наголошує, що прокурором не надано до матеріалів справи будь-якого доказу: акту, висновку, моніторингу, ревізії контролюючого органу у сфері закупівель, визначених статтею 7 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII, яким би було засвідчено, що відбулось порушення у сфері закупівлі за публічною закупівлею "Електрична енергія" (закупівля № UA-2020-12-08-004878-а) з очікуваною вартістю предмета закупівлі 57 100,00 грн. з ПДВ.

Разом з тим 24.01.2024р. Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області надав пояснення, в яких повідомило, що у Управління відсутні правові підстави для прийняття рішення про проведення моніторингу закупівлі № UA-2020-12-08-004878-а, так як ця закупівля є спрощеною і фактично не є процедурою закупівлі в розумінні Закону №922-VIII, та здійснює моніторинг з урахуванням змін внесених постановою КМУ від 01.09.23 № 952 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Щодо розрахунку прокурора про безпідставно та надмірно сплачених бюджетних коштів в сумі - 11797,51грн, відповідач зазначає, що згідно наданих до відзиву на позов актів прийняття-передавання товарної продукції активної електричної енергії за час дії Договору протягом 2021 року поставив товар-електричну енергію в повному обсязі згідно умов укладеного договору, тобто недопоставленого товару з боку Товариства не було. Виписками банку, інформацією з сальдових оборотів, які надаються Товариством підтверджується, що: на початок дії договору було кредитове сальдо в сумі- 244,17 грн. - поставлено споживачу електроенергії - 22 736 кВт/год. - нараховано споживачу коштів - 71 936,19грн. - сплачено споживачем коштів - 71 692,76 грн.

Таким чином, на переконання відповідача, прокурором невірно визначено обсяг спожитої електричної енергії в сумі- 21 160 кВт/год. замість 22 736 кВт/год., суму оплати споживачем в розмірі 64 697,51 грн замість 71 693,76грн., не враховані зміни тарифу при нарахуваннях, тому розрахунок суми позовних вимог неправильний.

В письмових поясненнях прокурор поміж іншого зазначає, що подані ТОВ «Енера Вінниця» заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву не спростовують аргументи, наведені у позовній заяві, а тому вважає заперечення відповідача необґрунтованими, позовні вимоги заявлені в інтересах держави підтримує та просить задовольнити позовну заяву у повному обсязі.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Щодо звернення прокурора в інтересах Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області та Піщанської селищної ради суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановленому законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Стаття 53 Господарського процесуального Кодексу України (далі - ГПК України) передбачає право прокурора звертатися до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави. Прокурор, звертаючись до суду, у позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Конституційний суд України у рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 зазначив, що із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовують в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначають орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Виходячи зі змісту ч.1 ст.8 Конституції України охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Як зазначено Конституційним Судом України в рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004, види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними.

Для розуміння поняття "охоронюваний законом інтерес" важливо врахувати й те, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і не правовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів.

Поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Статтею 1, ч.2 ст.5 Конституції України встановлено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи N 806/1000/11).

У справах за позовами прокурорів, заявлених в інтересах держави в особі уповноважених органів, позивачами є відповідні уповноважені органи, а прокурор у таких справах здійснює представництво їх інтересів в суді. Статус позивача прокурор набуває лише у випадках, коли звертається з позовом в інтересах держави у разі відсутності уповноваженого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду (постанова ВСУ від 21.02.18 у справі №553/3280/16-а).

Прокурор набуває право на реалізацію своїх функцій, визначених законом, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захист або здійснює його неналежно.

«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захист або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні унормовано положеннями Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939-ХІІ та приписами Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою КМУ від 03.02.2016 №43.

Статтею 2 цього Закону визначено, що головним завданням органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Пункт 8 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачає право органів Держаудитслужби порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Відповідно до п. 7 Положення про Державну аудиторську службу України Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Наказом Держаудитслужби України від 02.06.2016 №23 затверджено Положення про Північний офіс Держаудитслужби, згідно з яким Північний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у Вінницькій, Житомирській, Черкаській, Чернігівській областях. Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальних одиниць за їх місцезнаходженням відповідно. Повноваження Північного офісу Держаудитслужби, визначені зазначеним наказом, кореспондуються із Положенням про Державну аудиторську службу України.

Північний офіс Держаудитслужби реалізує свої повноваження через утворені структурні підрозділи. У Вінницькій області таким підрозділом є Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах у справах №924/1237/17, № 826/9672/17, № 924/1256/17, № 906/296/18, № 925/682/18 та № 909/545/18, де позивачем була визначена саме Держаудитслужба.

Крім того, статтею 143 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності, затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання, затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання, встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону, утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, установи, організації.

Згідно з частиною першою статті 61 Закону України «Про місцеве самоврядування» органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої цієї ж статті самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 2 пункту «а» частини першої статті 27 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів міських, селищних та сільських рад належать повноваження щодо забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів.

З урахуванням викладеного та приймаючи до уваги, що закупівля UА-2020-12-08-004878-а здійснена за рахунок коштів міського бюджету, саме на Піщанську селищну раду покладаються функції внутрішнього контролю за повнотою надходжень і витрачанням бюджетних коштів, в тому числі при проведенні публічних закупівель.

Отже, Піщанська селищна рада також підлягає визнанню особою, уповноваженою державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, оскільки саме на користь Піщанської селищної ради, як головного розпорядника бюджетних коштів, підлягають стягненню кошти за неналежне виконання умов Договору.

В порушення вказаних вимог законодавства, Піщанською селищною радою та Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області не забезпечено належного виконання функцій щодо ефективного використання коштів місцевого бюджету та допущено пасивність у захисті порушених інтересів територіальної громади, яка полягає у невжитті заходів щодо повернення зайво сплачених коштів.

Враховуючи вищезазначене, Тульчинська окружна прокуратура листом від 19.01.2023 повідомила Північний офіс Держаудитслужби (який в свою чергу скерував лист до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області) та листом від 13.10.2023 повідомила Піщанську селищну раду про порушення законодавства під час виконання Договору №ПІ-130401 від 18.01.2021 та додаткових угод до вказаного договору.

Проте, згідно відповіді Управління у зв`язку з тим, що вказана закупівля проведена у спрощеному порядку, а отже не є процедурою закупівлі в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» в Управління відсутні правові підстави для прийняття рішення про проведення моніторингу вищезазначених закупівель.

А відповідь на лист від Піщанської селищної ради, на день написання позовної заяви, до Тульчинської окружної прокуратури не надійшла.

Отже, не дивлячись на наявність повноважень, наділених законодавцем з метою захисту інтересів держави, обізнаність про виявлені порушення законодавства та безпідставне витрачання бюджетних коштів, а ні Управлінням, а ні селищною радою, не вжито заходів для усунення порушень законодавства та інтересів держави при укладанні договору постачання електричної енергії, а також повернення надміру сплачених коштів до бюджету.

Тому, звернення прокуратури до суду в інтересах Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області та Піщанської селищної ради є обґрунтованим, приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли у 2021 році, однак, заходів для усунення порушень та фактичного стягнення надмірно сплачених коштів уповноваженими органами не вжито, хоча достеменно відомо про дані обставини.

Жодним законодавчим актом прокурора не зобов`язано в позовній заяві зазначати причини бездіяльності позивача (позивачів).

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 04.04.2019 у справі № 924/349/18, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 та Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 згідно з якими прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Неефективне та нераціональне використання бюджетних коштів підриває засади бюджетного процесу, призводить до порушення економічних інтересів держави, необхідність захисту яких покладено на органи прокуратури (ч. 3 ст. 131-1 Конституції України).

У разі встановлення порушення вимог законодавства та факту бездіяльності органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах, у прокурора виникає не лише право, а й обов`язок захистити такі інтереси, що у даному випадку і зроблено шляхом звернення до суду з позовом.

На переконання суду звернення прокурора до суду в даному випадку є забезпечення захисту порушених інтересів держави та здійснено в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

З огляду на викладене, твердження відповідача про відсутність у прокурора достатніх правових підстав та повноважень для звернення до суду з даним позовом спростовується викладеним вище.

Щодо суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами ст.185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

У цій справі сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Положеннями статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Вказаний Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону).

За загальним правилом договір визнається недійсним з моменту його укладення (ч.1 ст.236 Цивільного кодексу України). Тому до спірних правовідносин щодо підстав недійсності додаткової угоди до договору застосовується та редакція Закону "Про публічні закупівлі", яка була чинною на момент укладення такої угоди. Тобто застосуванню підлягає Закону "Про публічні закупівлі" в редакції Закону №114-ІХ (з відповідними змінами).

Відповідно до ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

У зв`язку з необхідністю забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях можуть бути змінені істотні умови договору про закупівлю (після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі) замовником за яким є суб`єкт, визначений у частині першій статті 2 Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", а саме: обсяг закупівлі, сума договору, строк дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг.

У абзаці 2 ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме за п.2 ч.5 наведеної норми - у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку.

У п. 13.7 Договору про закупівлю встановлено, що у випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення. Постачальник має право письмово звернутись до Споживача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коди на ринку відбувається об`єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна були обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ (або документи), що підтверджує збільшення середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару в тих межах/розмірах, на які Постачальник пропонує змінити ціну товару. Документ (або документи), що підтверджує збільшення ціни товару, повинен містити дані щодо середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на будь-яку дату після укладення Договору та середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на більш пізню дату та до моменту письмового звернення Постачальника до Споживача щодо збільшення ціни і повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки/інформації (або в іншій документальній формі), виданої торгово-промисловою палатою України, або регіональною торгово-промисловою палатою, або органами державної статистики. У випадку прийняття рішення Споживачем щодо внесення змін до цього Договору у вказаній частині до розрахунку ціни за одиницю товару приймається ціна за одиницю товару, що визначена Сторонами у момент укладення цього Договору (з урахуванням внесених раніше змін до цього Договору, та якщо такі обставини мали місце). При цьому, максимальна сума, на яку Сторонами може бути здійснено підвищення ціни за одиницю товару визначається як різниця між середньоринковою ціною (діапазоном цін тощо) за одиницю товару, що передує моменту письмового звернення Постачальника щодо зміни ціни (згідно наданого учасником підтверджуючого документу) та середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару станом на дату після укладення цього Договору (згідно наданого учасником підтверджуючого документу), або етапом на момент внесення змін до цього Договору в частині ціни за одиницю товару, якщо такі зміни до цього Договору вже були раніше здійснені Сторонами. В будь-якому випадку підвищення ціни за одиницю товару здійснюється з урахуванням вимог н. 2 ч. 4 сі 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Споживач має право відмовитись від зміни ціни за одиницю товару у випадках, якщо Постачальником не надано належне документальне підтвердження підвищення ціни, передбачене цим пунктом.

Таким чином, відповідач повинен довести належними доказами наявність підстав для внесення змін до договору в частині збільшення ціни товару та для застосування п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 924/1240/18 з подібних правовідносин вказав, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (п. 8.10 постанови).

Суд встановив, що станом на момент підписання договору сторони погодили всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог ч.3 ст.180 Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Необхідність укладення оспорюваних додаткових угод до договору обґрунтована відповідачем коливанням ціни на ринку електричної енергії.

Разом з тим додаткові угоди № 1 від 30.06.2021, № 4 від 26.07.2021 та №4 від 30.09.2021 укладено без будь-яких підтверджуючих документів, які б передували їх укладенню та свідчили б про коливання ціни на ринку електричної енергії.

Укладенню додаткових угод № 1 від 06.08.2021, № 3 від 28.09.2021 та № 5 від 29.10.2021 передували листи відповідача від 03.08.2021 № 1 та від 04.08.202 № 01.05-13797, від 13.08.2021 № 64-65.1-1 та від 20.10.2021 № 64-1-2 в яких зазначено про зростання цін електричної енергії на ринку України та необхідність приведення цін до ринкової. Сторонами договору також враховано інформацію, зазначену у експертних висновках Черкаської торгово-промислової палати від 03.08.2021 № 0-717 та № 0-758 від 11.08.2021, а також експертний висновок Вінницької Торгово-промислової палати № В-541 від 19.10.2021 проте, зазначені висновки не містять інформацію про динаміку цін на вказаний товар, оскільки не містять інформації про рівень цін за попередні періоди (дні, місяці, роки).

Суд зазначає, що у вказаних експертних висновках інформація про динаміку ціни електричної енергії відсутня, оскільки не має інформації про рівень цін за попередні періоди (місяці, роки), а лише зазначено середньозважені ціни за період червень 2021- ІІ декада липня 2021 (висновок від 03.08.2021 № О-717), за період І декада липня 2021 ІІІ декада липня 2021 та липень 2021 (в цілому) (висновок від 11.08.2021 № О-758) та за період І декаду вересня 2021 І декаду жовтня 2021 (висновок від 19.10.2021 № В-541). Крім того, ці висновки носять довідково-інформаційний характер, не враховує умов договору, термінів поставки та оплати.

Відповідач не надав суду жодного доказу щодо розміру ринкової ціни електричної енергії на дату укладення договору, що нівелює його посилання на значне збільшення такої ціни.

Отже, вищевказані документи не містять відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, у ньому відсутній аналіз вартості електричної енергії на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами дати укладання договору, чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електричної енергії на ринку, у зв`язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Таким чином, необхідність внесення зазначеної зміни ціни не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена документально.

Суд також зазначає, що укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.02.2020 у справі № 913/166/19.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма (ч.4 ст.36 Закону "Про публічні закупівлі") застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04.08.2021 у справі № 912/994/20 з подібних правовідносин виклав правову позицію про те, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця (п. 57 постанови).

Також суд звертає увагу на те, що оспорюваними додатковими угодами загальне збільшення ціни за одиницю електричної енергії склало з 2,50 грн за 1 кВт/год з ПДВ до 3,82756 грн за 1 кВт/год з ПДВ, що становить 53,1 % від початкової ціни товару, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю.

А додатковою угодою № 1 від 24.11.2021 в зв`язку з перерозподілом коштів сторонами збільшено загальну суму даного договору на 7600 грн в тому числі з ПДВ., що є прямим порушенням норм ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22 (до якої зупинявся розгляд даної справи) дійшла висновку, що відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що при укладенні між Комунальним закладом "Центр надання соціальних послуг" Піщанської селищної ради та ТОВ «Енера Вінниця» додаткових угод № 1 від 30.06.2021, № 4 від 26.07.2021, № 1 від 06.08.2021, № 3 від 28.09.2021, №4 від 30.09.2021, № 5 від 29.10.2021 та № 1 від 24.11.2021 до договору №ПІ130401 від 18.01.2021, сторони не дотримали вимоги п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки безпідставно змінили істотні умови договору, при укладенні додаткових угод сторонами договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни електричної енергії в період виконання умов договору та ціна за одиницю товару була збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі. Сторонами договору не підтверджено належними доказами коливання ціни електричної енергії і під час розгляду цієї справи.

Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 ст.20 Господарського кодексу України серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

За приписами ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У той же час, ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього кодексу.

Враховуючи те, що додаткові угоди № 1 від 30.06.2021, № 4 від 26.07.2021, № 1 від 06.08.2021, № 3 від 28.09.2021, №4 від 30.09.2021, № 5 від 29.10.2021 та № 1 від 24.11.2021 до договору №ПІ130401 від 18.01.2021 укладені з порушенням вимог п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання вказаних додаткових угод недійсними на підставі ч. 1 ст. 203, ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України.

(Висновок про визнання додаткових угод недійсними, щодо необґрунтованого збільшення ціни в період виконання умов договору про публічні закупівлі, викладено в постанові Великої Палати Верховного суду від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22).

Викладене вище спростовує твердження відповідача що обрання прокурором та позивачем такого способу захисту, як визнання додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу №ПІ-130401 від 18.01.2021р. недійсними не є належним способом захисту прав, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.

Що стосується позовної вимоги в частині стягнення з відповідача надмірно сплачених за Договором №ПІ-130401 від 18.01.2021р. грошових коштів у розмірі 11 797,51 грн, внаслідок укладення додаткових угод № 1 від 30.06.2021, № 4 від 26.07.2021, № 1 від 06.08.2021, № 3 від 28.09.2021, №4 від 30.09.2021, № 5 від 29.10.2021 та № 1 від 24.11.2021 до договору, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (ст. 217 Цивільного кодексу України).

Враховуючи відповідні приписи законодавства, суд вважає обґрунтованою вимогу про стягнення з відповідача всього, що було отримано за додатковими угодами, які були визнані судом недійсними, а при проведенні відповідних розрахунків повинні братися ціни, встановлені сторонами в основному договорі.

Як вже було встановлено судом, у додатку №2 до договору Комерційна пропозиція сторони погодили ціну за 1кВт/год 2,50 грн з урахуванням ПДВ.

Судом встановлено, що третьою особою за період дії договору фактично спожито електричної енергії в розмірі 22 683 кВт/год, а не 21 160 кВт/год як зазначено прокурором, оскільки постачання електричної енергії відповідно до умов договору №ПІ-130401 від 18.01.2021р. здійснювалось з 01.01.2021 по 31.12.2021 тому прокурором не враховано спожиту третьою особою електричну енергію в грудні 2021 року.

Факт споживання електричної енергії третьою особою у вказаній кількості підтверджується Актами приймання-передачі електричної енергії наявними в матеріалах справи.

Обсяг спожитої електричної енергії в грудні 2021 року підтверджується наявним в матеріалах справи Актом прийняття-передавання товарної продукції активної електричної енергії від 25.01.2022, в якому зазначено кількість спожитої електричної енергії 1523 кВт/год, тариф за 1кВт/год - 3,827560 грн та загальна вартість з ПДВ 6995,25 грн. В даному акті вказано, що електрична енергія спожита в січні 2022 по договору №ПІ-130401 від 18.01.2021р., однак даний договір припинив свою дію 31.12.2021 і в січні 2022 відповідач вже не був постачальником електричної енергії третій особі, дана обставина стверджується відповідачем та не заперечується прокурором. Тому суд погоджується з твердженням відповідача що в даному акті міститься описка щодо місяця споживання електричної енергії.

Третя особа на виконання умов договору та додаткових угод до нього здійснив оплату за фактично спожиту електричну енергію в розмірі 71 692,76 грн, даний факт підтверджується наявними в справі доказами та сторонами не заперечується.

Прокурором здійснено розрахунок надмірно сплаченої відповідачу суми за договором №ПІ-130401 від 18.01.2021р., внаслідок зміни цін на підставі додаткових угод № 1 від 30.06.2021, № 4 від 26.07.2021, № 1 від 06.08.2021, № 3 від 28.09.2021, №4 від 30.09.2021, № 5 від 29.10.2021, що були визнані судом недійсними, відповідно до якого надмірно сплачено бюджетних коштів на користь відповідача в розмірі 11 797,51 грн, а саме: за спожиту електричну енергію в розмірі за 21 160 кВт/год Комунальний заклад "Центр надання соціальних послуг" Піщанської селищної ради мав би сплатити 52900,00 грн (21 160 кВт/год (спожита кількість) * 2,50 грн (ціна визначена в договорі за 1 кВт/год), однак фактично сплатив 64 697,51 грн., що на 11 797,51 грн (64 697,51 грн - 52900,00 грн) більше ніж визначено сторонами в договорі без врахування додаткових угод.

Однак розрахунок надмірно сплачених коштів здійснений прокурором без врахування спожитої та оплаченої електричної енергії за грудень 2021 року, тому судом здійснено власний розрахунок на підставі наявних в матеріалах справи доказів, а саме за спожиту електричну енергію в розмірі за 22 683 кВт/год Комунальний заклад "Центр надання соціальних послуг" Піщанської селищної ради мав би сплатити 56 707,50 грн (22 683 кВт/год (спожита кількість) * 2,50 грн (ціна визначена в договорі за 1 кВт/год), однак фактично сплатив 71 692,76 грн., що на 14 985,26 грн (71 692,76 грн - 56 707,50 грн) більше ніж визначено сторонами в договорі без врахування додаткових угод.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача надмірно сплачених за договором №ПІ-130401 від 18.01.2021р. грошових коштів у розмірі 11 797,51 грн заявлені прокурором в межах суми визначеної судом, та є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене позовні вимоги прокурора є підставні, ґрунтуються на наявних в матеріалах справи доказах, нормах законодавства та підлягають до задоволення.

Щодо усної заяви представника відповідача про застосування до спірних правовідносин позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу (ч. 1 ст. 260 Цивільного кодексу України).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 253 Цивільного кодексу України).

Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 1, 5 ст. 254 Цивільного кодексу України).

За правилами статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 3, 4 ст.267 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи прокурор направив до суду позовну заяву 04.01.2024, що підтверджується конвертом Укрпошти (Т1 а.с.135), а вимогами в даному спорі є визнання недійсними додаткових угод укладених в період з 30.06.2021 по 24.11.2021 та повернення безпідставно отриманих коштів за даними додатковими угодами. До даних вимоги застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки

З огляду на викладене прокурором не пропущений трирічний строк позовної давності.

Відтак, заявлене представником відповідача усне клопотання про застосування строку позовної давності є безпідставним та спростовуються вище викладеним.

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява N 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів наведених прокурором в обґрунтування заявлених позовних вимог, а також заперечень відповідача, оскільки їх оцінка не може мати наслідком спростування висновків, до яких дійшов господарський суд під час вирішення даного спору.

Згідно із ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст.ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів позовної заяви, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 7, 8, 10, 11, 13-15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 104, 123, 129, 185, 232, 233, 236-238, 240-242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1 Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними додаткові угоди № 1 від 30.06.2021, № 4 від 26.07.2021, № 1 від 06.08.2021, № 3 від 28.09.2021, №4 від 30.09.2021, № 5 від 29.10.2021 та № 1 від 24.11.2021 до Договору №ПІ130401 про постачання електричної енергії споживачу від 18.01.2021, укладених між Комунальний заклад "Центр надання соціальних послуг" Піщанської селищної ради (вул. Центральна, 42/2, смт Піщанка, Вінницька обл., 24700, код ЄДРПОУ 200988631) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ 41835359).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ 41835359) на користь Піщанської селищної ради (вул. Центральна, 36, смт Піщанка, Вінницька обл., 24700, код ЄДРПОУ 04325986) безпідставно надмірно сплачених коштів в сумі 11 797,51 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ 41835359) на користь Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 02909909) витрати зі сплати судового збору в сумі 24 224,00 грн.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 01 травня 2024 р.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи