Рішення

від 30.04.2024 по справі 906/246/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/246/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

за участю секретаря судового засідання: Васильєвої Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Кімак З.К. - довіреність №40/10 від 04.01.2024;

від відповідача: не з`явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаїр" (м.Житомир)

про стягнення 51 663,85грн.

Комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаїр" 51663,85грн боргу за фактичне постачання теплової енергії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань в частині оплати наданих послуг з постачання теплової енергії за період з жовтня 2022 року по лютий 2023 року.

Ухвалою суду від 06.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 08.04.2024.

Ухвалою суду від 08.04.2024 відкладено розгляд справи по суті на 30.04.2024

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, на виконання вимог ухвали суду надала довідку від 30.04.2024, згідно з якою станом на 30.04.2024 сума заборгованості відповідача складає 51 663,85грн.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, відзиву на позов не подав, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до інформації з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відправлення за №0600260694712 (копія ухвали суду від 08.04.2024) не вручене під час доставки.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019 у справі №915/1015/16).

Згідно ч.1 ст.202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Судом також враховується, що відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач мав доступ до судових актів та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано клопотання, заяви, в тому числі і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості прибути в судове засідання особисто чи направити свого представника.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради надає послуги з централізованого опалення відповідно до умов, визначених Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Законом України "Про теплопостачання" та "Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830.

Нежитлове приміщення загальною площею 393,5кв.м. по вул.Київській, 28 в м.Житомирі є власністю ТОВ "Альраїр", що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №327362497 від 29.03.2023 (а.с.20-22) та забезпечується послугами централізованого опалення, постачання теплової енергії, які надає Комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради.

Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради відкрито особовий рахунок №2309П щодо нежитлового приміщення загальною площею 393,5кв.м. по вул.Київській, 28 в м.Житомирі.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що за період з жовтня 2022 року по лютий 2023 року за відповідачем утворилась заборгованість за послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії в квартирі у розмірі 51 663,85грн (а.с.14).

18.10.2023 позивачем на адресу ТОВ "Альтаїр"" направлена претензія №6635/10 від 18.10.2023 щодо погашення заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії на загальну суму 51 663,85грн, проте остання залишена без відповіді і задоволення (а.с.10-13).

За вказаних обставин, позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Як передбачено ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

У відповідності до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За змістом статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Споживач (індивідуальний споживач) - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про теплопостачання" споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору. Теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

За положеннями статей 319, 322 Цивільного кодексу України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 67, 68 Житлового кодексу України наймачі (власники) квартир зобов`язані своєчасно вносити плату за комунальні послуги, до числа яких входять послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч.1 ст.901, ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Отже, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто, в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

Пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Вказана позиція є усталеною та викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №922/4239/16, Верховного Суду від 09.06.2021 у справі №303/7554/16-ц, від 21.08.2019 у справі №922/4239/16, 25.09.2019 у справі №522/401/15-ц та 10.12.2018 у справі №638/11034/15-ц, від 26.04.2018 у справі №904/6293/17.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.08.2019 у справі №922/4239/16 зазначила, що відсутність договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання обставинами справи не звільняє осіб, які використовують теплову енергію без укладення договору на теплопостачання, від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №327362497 від 29.03.2023 право власності на нежитлове приміщення загальною площею 393,5кв.м. за адресою: Житомирська область, м.Житомир, вул.Київська, 28 належить ТОВ "Альтаїр", дата державної реєстрації - 31.10.2014 .

Тобто, у спірний період, за який позивач просить стягнути заборгованість (з жовтня 2022 по лютий 2023 року), відповідач був власником зазначеного нежитлового приміщення згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; запис про скасування державної реєстрації її права власності не внесено у встановленому законом порядку.

Належних та допустимих доказів того, що ТОВ "Альтаїр" не було власником нежитлового приміщення та не відповідало внаслідок цього за оплату наданих послуг Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" матеріали справи не містять, а відповідачем не надано.

Відповідно, на момент утворення заборгованості відповідач, як власник зазначеного нежитлового приміщення, має нести обов`язок з її утримання, зокрема, оплати комунальних послуг.

Відповідно до ст.68 Житлового кодексу України плата за надання цих послуг повинна надаватися не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.

За вимогами п.5 ч.2 ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Частиною 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Пунктом 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 за №630, чинних на час виникнення спірних правовідносин передбачено, що споживач зобов`язаний оплачувати послуги у строки, встановлені договором.

Згідно з п.36 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019, споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.

Суд відмічає, що за правовідносинами, які склалися між сторонами, на боржника покладено певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому відповідає право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) вимагати сплати коштів за надані послуги.

Згідно з ст.67 Житлового кодексу України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Рішення щодо встановлених тарифів є публічною інформацією та перебувають у вільному доступі на Інтернет ресурсах уповноважених органів; в рішенні щодо затвердження тарифу зазначено інформацію про його структуру.

Обґрунтованість тарифів у вказаний період, підтверджено наданим до справи рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради № 1288 від 04.11.2021 (а.с.23).

Як вбачається з рахунків на оплату послуги з постачання теплової енергії та розрахунку заборгованості за період з жовтня 2022 по лютий 2023 за адресою: вул.Київська, 28, м.Житомир, на вказаний об`єкт нерухомості надавалися послуги з централізованого опалення в розмірі 51 663,85грн (а.с.14-19).

Належних та допустимих доказів, які б свідчили про ненадання чи неналежне надання підприємством послуг відповідачу, матеріали справи не містять.

Будь-яких доказів на спростування розміру заборгованості відповідачем не надано.

При цьому, як зазначено вище, відсутність договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання обставинами справи не звільняє від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію.

Станом на час розгляду справи, відповідач зобов`язання щодо проведення розрахунків з позивачем за надані послуги з централізованого опалення у встановлений строк не виконав, доказів сплати заборгованості в розмірі 51 663,85грн суду не надав.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 51 663,85грн є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаїр" (вул.Київська, 28, м.Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 30239795)

на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (вул.Київська, 48, м.Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 35343771):

- 51 663,85грносновного боргу;

- 3028,00грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати:

1- у справу;

2- позивачу через "Електронний суд";

3- відповідачу код ЄДРПОУ 30239795 (рек. з повід.)