Рішення

від 22.04.2024 по справі 908/977/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/11/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2024 Справа № 908/977/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.А., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький енергетичний альянс» (електронна пошта: zpenenerdzi@gmail.com; вул. Вінтера, буд. 46, оф. 215, м. Запоріжжя, 69041; код ЄДРПОУ 43859282)

До відповідача: Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради (електронна пошта: berdyansk.vodokanal@gmail.com; vodaberdzp@ukr.net; пр. Східний, буд. 97, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100; код ЄДРПОУ 37622628)

про стягнення 5 281 767,71 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: Іваницька А.О. (в режимі відеоконференції) - ордер серії АІ № 1557175 від 07.03.2024, посвідчення № 11447/10 від 19.02.2024, свідоцтво серії КС № 11447/10 від 19.02.2024, адвокат;

від відповідача: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

27.03.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький енергетичний альянс" до Комунального підприємства "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради про стягнення 5 281 767,71 грн.

27.03.2023 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 28.03.2023 № 908/977/23 встановлено, що у додатках до позовної заяви ТОВ "Запорізький енергетичний альянс" долучено скріншот відправлення копії позовної заяви з додатками на 97 арк. на електрону адресу юридичного відділу КП "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради (berdyansk.vodokanal@gmail.com, vodaberd@ukr.net), що не є допустимим доказом відправлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача згідно п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі № 908/977/23 в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04.03.2024 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов`язковою та запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.

Ухвалою суду від 04.03.2024 № 908/977/23 закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 25.03.2024 о 10 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 08.03.2024 № 908/977/23 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький енергетичний альянс" про забезпечення проведення судового засідання призначеного на 25.03.2024 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції та вирішено призначене судове засідання здійснювати в режимі відеоконференцзв`язку.

Ухвалою суду від 25.03.2024 № 908/977/23 судом оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 22.04.2024 о 12 год. 00 хв. та вирішено призначене судове засідання здійснювати в режимі відеоконференцзв`язку.

Відповідно до ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 22.04.2024 здійснювалось в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі зазначивши, що за результатами проведення процедури публічної закупівлі 31.01.2022 між Комунальним підприємством «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради (замовник, споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький енергетичний альянс» (постачальник) укладений договір № Д-36/22 про постачання електричної енергії споживачу (договір), відповідно до п. 2.1. якого за цим договором постачальник продає електричну енергію (код ДК 021:2015 - 09310000-5 «Електрична енергія») споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. На виконання умов договору, у період 01.02.2022 по 17.04.2022 позивач продав, а відповідач спожив електричну енергію у розмірі 1 560 441 кВт*год., що підтверджується відповіддю ОСР на Запит позивача та реєстрами обсягів споживання. Загальна вартість обсягів проданої електричної енергії становить 4 834 007,16 грн. з ПДВ. В порушення умов договору, відповідач здійснив оплату за отримане електричну енергію частково на суму 536 077,82 грн., у зв`язку з чим сума основної заборгованості за договором постачання природного газу № Д-36/22 від 31.01.2022 становить 4 297 929,34 грн. У зв`язку з порушенням строків здійснення оплати за отриману електроенергію, позивачем нараховано 3 % річних за період з 15.03.2022 по 22.03.2023 на суму 123 786,24 грн. та інфляційні витрати за період з березня 2022 по лютий 2023 включно у розмірі 860 052,13 грн. На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача у жодне судове засідання як на стадії підготовчого провадження так і під час розгляду справи по суті вкотре не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Станом на 22.04.2024 документи запропоновані ухвалами відповідачем до суду не направлені. Про дату, час та місце призначених судових засідань повідомлений належним чином шляхом направлення на електронну адресу, доставлення до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЕСІКС та оприлюднення на офіційному веб-сайті судової влади відповідних ухвал суду. Клопотань про розгляд справи без участі уповноваженого представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Відповідно до п. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Згідно зі статтею 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

22.04.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 31.01.2022 між Комунальним підприємством «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради (замовник, споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький енергетичний альянс» (постачальник) укладений договір про постачання електричної енергії споживачу № Д-36/22 (договір), відповідно до п. 2.1. якого за цим договором постачальник продає електричну енергію (код ДК 021:2015 - 09310000-5 «Електрична енергія») споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 3.1. договору, строк (термін) постачання електричної енергії: з 01 січня по 31 грудня 2022 включно.

Місце надання послуг зазначається у Додатку № 1 до договору (п. 3.2. договору).

Згідно з п. 5.1. договору, загальна вартість (ціна) цього договору становить 32 110 342,80 грн., у т.ч. ПДВ 5 351 723,80 грн. та не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії. Послуги з розподілу електричної енергії оплачуються споживачем безпосередньо оператору, з яким споживач уклав договір розподілу електричної енергії.

Ціна за одиницю товару визначається у додатку № 1 до договору (п. 5.2. договору).

Пунктом 5.5. сторони визначили, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Відповідно до п. 5.6. договору, розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок, зазначений у рахунках на оплату електричної енергії. При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, онлайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб.

Згідно з п. 5.7. договору, оплата вважається здійсненою після того, як на рахунок, зазначений у рахунку на оплату електричної енергії, надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору.

Споживач здійснює оплату за послугу з передачі електричної енергії через постачальника.

Оплата за послугу з передачі електричної енергії за цим договором проводиться споживачем на підставі рахунку, виставленого постачальником.

Постачальник при виставленні рахунку споживачу за послуги з передачі електричної енергії вказує обсяг наданих послуг у розрахунковому періоді та розмір плати за послугу, що надана оператором системи передачі електричної енергії.

Розрахунок за послугу з передачі електричної енергії проводиться на підставі тарифу, встановленого регулятором та чинного на дату його проведення. У випадку зміни тарифу оператору системи на послугу передачі електричної енергії, він застосовуються сторонами з дати набрання чинності відповідною постановою регулятора без укладення додаткових угод до договору.

Пунктом 5.8. договору сторони визначили, що оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в наступному порядку:

- 1-й платіж - 25 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю, у розмірі 33 % вартості очікуваного обсягу електричної енергії за розрахунковий період;

- 2-й платіж - до 25 числа розрахункового місяця у розмірі 33 % вартості очікуваного обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період.

Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію за розрахунковий період здійснюється в строк до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідно до фактично спожитого обсягу електричної енергії.

Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору (п. 6.2. договору).

Відповідно до п. 9.1. договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами передбачених договором зобов`язань (п. 13.1. договору).

Відповідно до додатку № 1 до договору, ціна за фактично спожиту електричну енергію розраховується за формулою:

Цфакт = (Вфакт+Ппост+Тп)*хWфакт, де:

Вфакт - фактична вартфсть придбаної постачальником електроенергії на організованих сегментах ринку електричної енергії (ринок двосторонніх договорів, ринок на добу наперед, внутрішньодобовий ринок, балансуючий ринок), у тому числі витрати постачальника на послуги оператора ринку, встановлені постановою НКРЕКП, з урахуванням індивідуального графіка споживача.

Вфакт розраховує постачальник по результатах розрахункового періоду та надає споживачу.

Тп - тариф на передачу електричної енергії оператора системи передачі, затверджений регулятором на розрахунковий період, грн/кВт*год. тариф на послуги з передачі електричної енергії, встановлений постановою НКРЕКП.

Ппост - тариф постачальника, що становить 0,005 грн. (без урахування ПДВ).

Wфакт - фактичний обсяг придбаної постачальником електричної енергії на всіх сегментах ринку електричної енергії для споживача у розрахунковому періоді.

Сума ПДВ нараховується згідно Податкового кодексу України.

Строк поставки: цілодобово з 01 січня по 31 грудня 2022 включно.

Додатковою угодою № 1 до договору від 31.01.2022 сторонами змінено строк поставки у договорі та додатку до нього, а саме: строк поставки електричної енергії з 01 лютого по 31 грудня 2022 включно.

Позивачем виставлялися відповідачу планові та фактичні (остаточні) рахунки, а саме:

- рахунки від 07.02.2022 № Д-36/22/П-1 на суму 837 812,70 грн. (з ПДВ) (кінцева дата оплати - 14.02.2022) та № Д-36/22/П-2 на суму 837 812, 70 грн. (з ПДВ) (кінцева дата оплати - 20.02.2022) для оплати планових платежів за електричну енергію за лютий 2022.

- рахунки від 21.02.2022 № Д-36/22/03Пл.1 на суму 541321,85 грн. (з ПДВ) (кінцева дата оплати - 25.02.2022) та № Д-36/22/03Пл.2 на суму 541321,85 грн. (з ПДВ) (кінцева дата оплати - 25.03.2022) для оплати планових платежів за електричну енергію за березень 2022.

Позивачем за даними комерційного обліку, наданим ПАТ «Запоріжжяобленерго» складений Акт купівлі-продажу електричної енергії № 40 від 28.02.2022, яким підтверджено поставку відповідачу електричної енергії обсягом 716 483 кВт*год. загальною вартістю 2 134 910,12 грн. з ПДВ.

07.03.2022 відповідачу виставлено рахунок № Д-36/22/02Ф на суму 2 134 910,12 грн. з ПДВ (кінцева дата оплати 14.03.2022) для оплати електричної енергії, спожитої у лютому 2022.

21.03.2022 відповідачу виставлено рахунки від 21.03.2022 № Д-36/22/04Пл.1 на суму 594 867,41 грн. з ПДВ (кінцева дата оплати - 25.03.2022) та № Д-36/22/04Пл.2 на суму 594 867,41 грн. з ПДВ (кінцева дата оплати - 25.03.2022) для оплати планових платежів за електричну енергію у квітні 2022.

Вказані рахунки направлялись позивачем на офіційну електронну адресу відповідача, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідачем були здійснені наступні оплати електричної енергії згідно з платіжними дорученнями № 11804 від 23.03.2022 на суму 134 910,12 грн., № 11819 від 25.03.2022 на суму 100 000,00 грн., № № 11827 від 28.03.2022 на суму 50 000,00 грн., № 9493 від 29.03.2022 на суму 50 000,00 грн., № 11833 від 31.03.2022 на суму 50 000,00 грн.

Листами - зверненнями № 01/2203-111 від 28.03.2022 та № 01/2203-116 від 28.03.2022 позивач звертався до ОСР щодо переведення відповідача до постачальника універсальних послуг відповідно до п.п. 1, 4 наказу Міністерства енергетики України від 04.03.2022 № 104.

Листом № 0007-72/1903від 30.03.2022 ОСР підтвердило переведення відповідача на постачання універсальних послуг у зв`язку із чим з 18.04.2022 постачання відповідачу електричної енергії за договором було припинено.

Позивачем за даними комерційного обліку, наданими ОСР складено Акт купівлі-продажу електричної енергії № 50 від 31.03.2022, яким підтверджено поставку відповідачу у березні 2022 електричної енергії обсягом 626 695 кВт*год загальною вартістю 2 000 929,34 грн. з ПДВ.

07.04.2022 відповідачу виставлено рахунок № Д-36/22/03Ф на суму 2 000 929,34 грн. з ПДВ (кінцева дата оплати 14.04.2022) для оплати електричної енергії, спожитої у березні 2022.

Згідно із платіжним дорученням № 11864 від 14.04.2022, відповідачем сплачено 150 000,00 грн.

Позивачем за даними комерційного обліку, наданими ОСР складено Акт купівлі-продажу електричної енергії № 77 від 30.04.2022, яким підтверджено поставку відповідачу у березні 2022 електричної енергії обсягом 217 263 кВт*год загальною вартістю 698 167,70 грн. з ПДВ.

09.05.2022 відповідачу виставлено рахунок № Д-36/22/04Ф на суму 698 167,70 грн. з ПДВ (кінцева дата оплати 16.05.2022) для оплати електричної енергії, спожитої у березні 2022.

Згідно із платіжним дорученням № 11986 від 16.05.2022 відповідачем сплачено 1 167,70 грн.

Як вбачається з листа ОСР № 007-66/1771 від 21.03.2023, у період з 01.02.2022 по 17.04.2022 КП «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради спожито 1 560 441 кВт*год електричної енергії за договором загальною вартістю 4 834 007,16 грн.

Проте, відповідач оплату за отримане електричну енергію здійснив частково на суму 536 077,82 грн., у зв`язку з чим станом на 22.04.2024 сума основної заборгованості відповідача за договором № Д-36/22 від 31.01.2022 становить 4 297 929,34 грн.

У зв`язку з порушенням відповідачем строків оплати за отриману електроенергію, позивач просить суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 4 297 929,34 грн., 3 % річних за період з 15.03.2022 по 22.03.2023 на суму 123 786,24 грн. та інфляційні витрати за період з березня 2022 по лютий 2023 включно у розмірі 860 052,13 грн.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, додаткові пояснення, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Зобов`язанням відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 Цивільного Кодексу України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.

Пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або ін. подібним використанням, а замовник зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а замовник приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ст. 692 ЦК України, замовник зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, на виконання умов договору у період з 01.02.2022 по 17.04.2022 позивач продав, а відповідач спожив електричну енергію у розмірі 1 560 441 кВт*год. на загальну суму 4 834 007,16 грн. з ПДВ.

В порушення умов договору відповідач оплатив електричну енергію частково на суму 536 077,82 грн., отже заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основної заборгованості за договором про постачання природного газу № Д-36/22 від 31.01.2022 у розмірі 4 297 929,34 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Контррозрахунку спірної суми як і доказів сплати у повному обсязі або частково відповідачем суду не надано.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов`язань, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3 % річних за період з 15.03.2022 по 22.03.2023 на суму 123 786,24 грн. та інфляційних витрат за період з березня 2022 по лютий 2023 включно у розмірі 860 052,13 грн. за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», враховуючи принцип диспозитивності, суд приходить до висновку, що вказані суми розраховані вірно, відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають стягненню з відповідача.

Відповідач проти арифметичних розрахунків не заперечив, контррозрахунку як і доказів сплати суми боргу у повному обсязі або частково суду не надав.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ст. 1291 Конституції України, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна Сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на Сторони. Кожна Сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не Стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які Сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Підсумовуючи викладене, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності Сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 130, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради (пр. Східний, буд. 97, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100; код ЄДРПОУ 37622628) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький енергетичний альянс» (вул. Вінтера, буд. 46, оф. 215, м. Запоріжжя, 69041; код ЄДРПОУ 43859282) основну заборгованість у розмірі 4 297 929 (чотири мільйони двісті дев`яносто сім тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять) грн. 34 коп., 3 % річних на суму 123 786 (сто двадцять три тисячі сімсот вісімдесят шість) грн. 24 коп., інфляційні витрати у розмірі у розмірі 860 052 (вісімсот шістдесят тисяч п`ятдесят дві) грн. 13 коп. та витрати по сплаті судового збору на суму 79 226 (сімдесят дев`ять тисяч двісті двадцять шість) грн. 53 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Повний текст рішення складено та підписано 30.04.2024.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.