Рішення

від 25.04.2024 по справі 909/65/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/65/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., секретар судового засідання Поп`юк Я. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, у якій

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СІЕФДЖІ ТРЕЙДИНГ",

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРД АГРО ТРЕЙД",

про стягнення 5 777 914, 25 грн та зобов`язання прийняти продукцію в кількості 275 т,

за участю:

представниці позивача Берегуляк О. В.,

представників відповідача Шунтова О. М., Тепак Л. П.,

ухвалив таке рішення.

1. Предмет позову.

1.1. ТОВ "СІЕФДЖІ Трейдинг" звернулося з позовом до ТОВ "Форвард Агро Трейд" про: 1) стягнення 5 777 914, 25 грн, з яких: 4 592 500 грн - вартість не отриманої і не оплаченої продукції у кількості 275 т, 54 446, 69 грн - інфляційні втрати, 143 177, 75 грн - 15% річних, 298 914, 81 грн - пеня, 688 875, 00 грн штраф,

2) зобов`язання відповідача відповідно до умов договору від 27.07.2023 №23/097/0277 прийняти продукцію в кількості 275 т.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1. Форма судочинства.

Згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі від 05.02.2024 суд вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

2.2. Поновлення процесуальних строків.

В підготовчому засіданні 29.02.2024 відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд визнав поважними причини пропуску відповідачем строку на подання відзиву на позовну заяву від 24.02.2024 (вх.№ 23163/24 від 26.02.2024), поновив цей строк та прийняв відзив до розгляду.

2.3. Перерви в судовому засіданні щодо розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 216 ГПК України в судовому засіданні щодо розгляду справи по суті 10.04.2024 оголошувалась перерва до 25.04.2024.

3. Зміст позовних вимог, заперечень на позов.

3.1. Позовна заява від 18.01.2024 (вх.№ 629/24 від 22.01.2024).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір поставки від 27.07.2023 №23/097/0277, відповідно до умов якого відповідач зобов`язувався прийняти і оплатити продукцію. На час звернення до суду з позовом відповідач не прийняв і не здійснив оплату за продукцію в кількості 275 т на суму 4 592 500 грн. На прострочену суму зобов`язання нарахував інфляційні втрати, 15% річних та штраф. Свою позицію обґрунтовує приписами ст. 509, 526, 530, 625, 686, 690, 692, 712 ЦК України, ст. 173 ГК України.

3.2. Відзив на позовну заяву від 24.02.2024 (вх.№ 3163/24 від 26.02.2024).

Відповідач вважає позовні вимоги безпідставними і такими, що не підлягають до задоволення. В договорі сторони погодили, що відвантаження товару відбувається тільки після 100% передоплати. Оскільки відповідач оплату не здійснив, то товар не і був поставлений. Вважає, що посилання позивача на ч. 4 ст. 690 та ч. 4 ст. 692 ЦК України є помилковим, оскільки вказані норми регулюють відносини коли покупець відмовився прийняти товар. У спірних правовідносинах (невиконання покупцем обов`язку щодо передоплати) належить застосовувати норми ст. 538 ЦК України. Крім того договором не передбачено, обов`язок покупця сплатити повну вартість продукції в разі, якщо він не надасть транспорт під завантаження в обумовлений строк.

Відповідач заперечує щодо нарахування інфляційних втрат та 15 % річних. Зазначає, що вказані санкції застосовуються тільки при невиконанні грошового зобов`язання (наприклад, коли відповідач отримав товар, проте відмовився його оплатити). Вказує, що п. 6.2.1. договору підлягає застосуванню в разі порушення умов оплати продукції, визначених п. 4.3. цього договору. Однак в п. 4.3. договору визначено право позивач змінити вартість продукції або її партії і наслідки незгоди для відповідача з новими умовами, але не визначено строк і порядок оплати продукції.

Щодо стягнення штрафу зазначає таке. Відповідач погоджується, що мало місце порушення п. 6.2.2. договору. Отриману від позивача продукцію (соя стала) відповідач переробляв в соєву макуху та відправляв суб`єкту господарювання в Польщі Firma Handlowa Rafal Karp (контракт від 16.08.2023№16/08-23). Листом від 20.10.2023 Firma Handlowa Rafal Karp повідомила відповідачу про дострокове розірвання контракту у зв`язку із обмеженням та забороною на поставку сільськогосподарської продукції з України та страйком польських аграріїв. На даний час на складі знаходиться велика кількість нереалізованої продукції. Відповідач поніс значні збитки. Крім того звертає увагу, що з 30.06.2023 до 14.09.2023 відповідач придбав у позивача продукцію на загальну суму 18 863 342, 68 грн, за яку повністю розрахувався, що підтверджує добросовісність дій відповідача. У разі, якщо суд дійде висновку про обґрунтованість вимог про стягнення штрафу, просить зменшити його розмір на 90%, оскільки позивач не зазнав ніяких збитків або шкоди на відміну від відповідача.

3.3. Відповідь на відзив від 28.02.2024 (вх. №3449/24 від 28.02.2024).

Зазначає, що умовами договору поставки від 27.02.2023 № 23/097/0277 чітко визначено строки та порядок оплати продукції. У п. 4.4. договору сторони узгодили, що покупець зобов`язаний здійснити оплату кожної партії продукції самостійно безготівково на умовах повної 100% попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника у строки, визначені у додатку до цього договору.

Згідно специфікації № 2 від 07.08.2023 (додаток № 2 до договору), з врахуванням змін до п. 9, внесених додатковою угодою № 2 від 30.08.2023, сторони узгодили, що оплата продукції здійснюється шляхом 100% попередньої оплати вартості відповідної партії товару, що планується до відвантаження. Крім того, узгоджено графік відвантаження, а саме: з 07.08.2023 до 15.09.2023 400 т; з 09.10.2023 до 14.10.2023 50 т; з 16.10.2023 до 21.10.2023 50 т. Зобов`язання щодо попередньої оплати вартості 400 т продукції (до 15.09.2023) виконано. Зобов`язання щодо 50 т продукції (до 14.10.2023) виконано частково, а саме оплачено та отримано продукцію в кількості 25 т. Продукцію в кількості 25 т, яку відповідно до графіку відвантаження мало бути оплачено до 14.10.2023, не оплачено та не отримано. Наступне зобов`язання щодо продукції в кількості 50 т, яка мала бути оплачена до 21.10.2023, не виконано. У специфікації № 3 від 29.08.2023 (додаток № 2 до договору) сторони узгодили, що оплата продукції здійснюється шляхом 100% попередньої оплати вартості відповідної партії товару, що планується до відвантаження з таким графіком: з 23.10.2023 до 28.10.2023 50 т; з 30.10.2023 до 04.11.2023 50 т; з 06.11.2023 до 11.11.2023 50 т; з 13.11.2023 до 18.11.2023 - 50 т. Зобов`язання щодо оплати та отримання продукції відповідно до графіку, передбаченого у специфікації №3, відповідач не виконав.

Пояснює, що поставка продукції зумовлена не лише обов`язком покупця здійснити попередню оплату, а також обов`язком надати під завантаження технічно справний автотранспорт впродовж строку поставки до місця поставки (п. 5.1. договору, п. 3 специфікації № 2, № 3) - ТОВ "Мрія Насіннєвий завод" за адресою: вул. Незалежності, буд. № 1 Ж/1, м. Хоростків, Чортківський р-н, Тернопільська обл., на умовах FCA (франко-перевізник) відповідно до правил Інкотермс 2010, чого відповідач також не зробив.

Щодо твердження відповідача про відсутність в п. 4.3. договору умов оплати продукції вказує, що п. 6.2.1. договору (яким встановлено відповідальність у вигляді сплати пені та 15% річних) підлягає застосуванню в разі порушення умов оплати продукції, визначених п. 4.3. договору. Сторони помилково при формуванні тексту договору замість пункту 4.4., який визначає умови оплати, вказали п. 4.3 договору. Вважає, що вказана помилка не звільняє відповідача від відповідальності, передбаченої п. 6.2.1. договору.

Заперечує щодо зменшення розміру штрафу, зокрема, з огляду на те, що несе витрати по зберіганню не отриманої відповідачем продукції, які станом на 28.02.2024 складали 149 803, 5 грн і продовжують збільшуватись.

3.4. Заперечення від 04.03.2024 (вх.№3739/24 від 05.03.2024).

Вказує, що додатковою угодою №2 від 30.08.2023 внесено зміни до п. 9 специфікацій №2 та №3, а саме змінено строки поставки продукції, визначено право позивача відмовитися від виконання договору в односторонньому порядку. Проте строк оплати (графік оплати, конкретна дата оплати) - відсутні. Крім того після зміни графіку відвантаження продукції позивач не направляв на адресу відповідача рахунки на оплату, повідомлення про готовність продукції для відвантаження.

Відмічає, що Верховний Суд у постановах від 20.05.2019 у справі №908/523/18, від 29.01.2020 у справі №903/154/19, від 25.02.2020 у справі №922/1705/19 виклав правовий висновок щодо застосування з вимог ст. 538 ЦК України, відповідно до якого у разі нездійснення покупцем попередньої оплати товару зобов`язання продавця щодо поставки товару не виникає, а нездійснення ним на свій ризик поставки товару без попередньої оплати, не надає продавцю права вимагати оплати такого товару. Просить в позові відмовити.

3.5. Додаткові пояснення позивача від 11.03.2024 (вх.№ 4141/24 від 11.03.2024).

Звертає увагу на безпідставність посилань відповідача на вказані позиції Верховного при обґрунтуванні відсутності права постачальника вимагати сплати попередньої оплати за відсутності факту поставки товару, оскільки Об`єднана палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у вказаних постановах. Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 18.08.2023 № 927/211/22 дійшла висновку, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати від покупця оплати товару, сплати процентів за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат, навіть якщо товар ще не був переданий продавцем у власність покупця. Зазначає, що враховуючи висновок Об`єднаної палати Верховного Суду вимога щодо сплати коштів в якості попередньої оплати за продукцію є обґрунтованою.

Вказує, що посилання відповідача на те, що після зміни графіку відвантаження продукції позивач не направляв на адресу відповідача рахунки на оплату і повідомлення про готовність продукції для відвантаження є безпідставними та свідчать про недобросовісну поведінку. Умови договору та п. 8 Специфікацій №2, №3 не передбачають здійснення попередньої оплати після виставлення рахунку. Для здійснення оплат сторони зазначили банківські реквізити у договорі, а продукція була готова до відвантаження у строки, узгодженні сторонами, проте відповідач не надав транспорт під завантаження.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1. Між ТОВ "Сіефджі Трейдинг" як постачальником та ТОВ "Форвард Агро Трейдинг" як покупцем 27.07.2023 був укладений договір поставки № 23/097/0277 (далі Договір).

Умови Договору такі.

На умовах і в порядку, передбаченим даним Договором постачальник зобов`язується поставити та передати (продати) у власністю покупцю, а покупець зобов`язується приймати та своєчасно здійснювати оплату (придбати) такої продукції (п. 1.1.).

Предметом даного Договору є продукція, найменування якої зазначається у додатках, що укладаються сторонами на кожну окрему партію продукції та становлять невід`ємну частину даного Договору. Під партією розуміється кількість та асортимент продукції, що поставляється покупцю за укладеним сторонами додатком згідно вимог п. 1.4. даного Договору (п. 1.2.).

Кількість, асортимент, ціна, строк, умови та місце поставки продукції узгоджуються у додатках, що укладаються сторонами на кожну окрему партію продукції та становлять невід`ємну частину даного Договору (п. 1.3.).

Кількість продукції, що поставляється, визначається у додатках до даного Договору. Кількість продукції може бути змінено за взаємною згодою сторін шляхом укладення відповідної додаткової угоди до Додатку (п. 2.1.).

Умови поставки визначаються та розуміються відповідно до Іncoterms 2010. Умови поставки та місце поставки продукції визначається сторонами у додатках до даного Договору. У випадку розбіжностей між умовами Договору та Іncoterms 2010. положення даного Договору матимуть перевагу. Поставка продукції може здійснюватись окремими партіями у строки, визначені у додатках до даного Договору (п. 3.1.).

Ціни на продукцію, що поставляється за даним Договором, встановлюються у національній валюті України гривні та визначаються у Додатках до даного Договору (п. 4.1.).

Постачальник залишає за собою право змінити вартість продукції або її партії, про що зобов`язаний попередити покупця не пізніше ніж за один тиждень до початку строку поставки відповідної продукції та погодити нову ціну з покупцем шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору. Сторони встановлюють, що у випадку незгоди покупця зі зміною вартості продукції або її партії, постачальник має право не здійснювати поставку відповідної продукції за Договором та загальна кількість продукції за цим Договором підлягає автоматичному зменшенню на таку кількість продукції при цьому у постачальника не виникає обов`язок з продажу відповідної продукції за цим Договором, а у покупця не виникає обов`язок щодо купівлі такої продукції (п. 4.3.).

Покупець зобов`язаний здійснити оплату кожної партії продукції самостійно безготівково на умовах повної 100% попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника у строки, визначені у додатку до даного Договору (п. 4.4.).

Поставка продукції здійснюється виключно після отримання постачальником 100% передоплати згідно п. 4.3. Договору (п. 4.5.).

У випадку порушення сторонами своїх обов`язків за даним Договором, винна сторона несе відповідальність передбачену даним Договором і чинним законодавством України (п. 6.1.).

Покупець за даним Договором несе таку відповідальність (п. 6.2.):

за порушення умов оплати продукції, визначених п. 4.3. даного Договору, сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення за кожен день прострочення від вартості неоплаченої продукції та сплачує відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 15% річних від дня, коли продукція мала бути оплачена до дати її фактичної оплати (п. 6.2.1.);

у випадку необґрунтованої відмови від замовленої партії продукції або ненадання транспорту під завантаження протягом строку поставки, визначеного в цьому Договорі, сплачує постачальнику штраф у розмірі 15% від вартості партії продукції щодо якої здійснено відмову та відшкодовує завдані постачальнику збитки в повному обсязі (в тому числі, але не виключно: збитки, пов`язані з підготовкою продукції до поставки; збитки у вигляді різниці між договірною та ринковою цінами на продукцію на дату відмови покупця) (п. 6.2.2.).

Постачальник за даним Договором несе наступну відповідальність (п. 6.3.):

за порушення строків поставки продукції, сплачує на вимогу покупця неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення за кожен день прострочення від вартості не поставленої партії продукції (п. 6.3.1).

Сплата пені та штрафних санкцій не звільняє винну сторону від обов`язків виконати свої зобов`язання за даним Договором (п. 6.4.).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє до 31 грудня 2024, а в частині виконання фінансових зобов`язань - до повного виконання (п. 9.1.).

Закінчення строку дії даного Договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час його дії та належного виконання зобов`язання за даним Договором (п. 9.2.).

Одностороння відмова від виконання взятих на себе зобов`язань за даним Договором не допускається (п. 9.3.).

4.2. Сторони підписали додаток №2 до Договору (специфікація № 2 від 07.08.2023) та додаток №3 до Договору (специфікація №3 від 29.08.2023). В специфікації №2 сторони погодили: місце поставки продукції - Тернопільська обл., ТОВ "Мрія Насіннєвий завод", вул. Незалежності, буд. № ІЖ/1, м. Хоростків, Чортківськнй р-н, Тернопільська обл., на умовах FCA (франко-перевізник) відповідно до правил Іncoterms 2010. Завантаження товару в автотранспорт включено в ціну товару. Покупець зобов`язується надати під завантаження технічно справний автотранспорт впродовж строку поставки, вказаного в цьому Додатку (п. 3). Оплата продукції здійснюється шляхом 100% передоплати вартості відповідної партії, що планується до відвантаження (п. 8). Строк поставки продукції - до 31.08.2023 (п. 9).

В специфікації № 3 сторони погодили, що місце поставки продукції - Тернопільська обл., ТОВ "Мрія Насіннєвий завод" , вул. Незалежності, буд. № ІЖ/1, м. Хоростків, Чортківськнй р-н, Тернопільська обл., на умовах FCA (франко-перевізник) відповідно до правил Іncoterms 2010. Завантаження товару в автотранспорт включено в ціну товару. Покупець зобов`язується надати під завантаження технічно справний автотранспорт впродовж строку поставки, вказаного в цьому Додатку (п. 3). Оплата продукції здійснюється шляхом 100% передоплати вартості відповідної партії, що планується до відвантаження (п. 8). Строк поставки продукції - до 31.08.2023 (п. 9).

4.3. Сторони 30.08.2023 підписали додаткову угоду №2 до Договору від 27.07.2023 №23/097/0277.

Пунктом 1 додаткової угоди внесли зміни до п. 9 специфікації №2, а саме:

строк поставки продукції - до 21.10.2023 включно відповідно до такого графіку відвантаження: з 07.08.2023 до 15.09.2023 400 т; з 09.10.2023 до 14.10.2023 50 т; з 16.10.2023 до 21.10.2023 50 т.

Якщо постачальник не встигне відвантажити продукцію в строк до 21.10.2023 з вини покупця через ненадання транспорту під завантаження постачальник має право відмовитися від подальшого виконання Договору в односторонньому порядку та вимагати від покупця відшкодування збитків у вигляду різниці між договірною та ринковою цінами на продукцію на кінцеву дату періоду поставки.

Пунктом 2 додаткової угоди внесли зміни до п. 9 специфікації №3, а саме:

строк поставки продукції до 18.11.2023 включно відповідно до такого графіку відвантаження: з 23.10.2023 до 28.10.2023 50 т; з 30.10.2023 до 04.11.2023 50 т; з 06.11.2023 до 11.11.2023 50 т; з 13.11.2023 до 18.11.202 50 т.

Якщо постачальник не встигне відвантажити продукцію в строк до 18.11.2023 з вини покупця через ненадання транспорту під завантаження постачальник має право відмовитися від подальшого виконання Договору в односторонньому порядку та вимагати від покупця відшкодування збитків у вигляді різниці між договірною та ринковою цінами на продукцію на кінцеву дату періоду поставки.

Інші умови Специфікації №2 та Специфікації №3 до Договору залишаються без змін.

4.4. Відповідач зобов`язання, які передбачені у специфікації №2, виконав частково. Оплатив та прийняв продукцію у кількості 425 т.

Зобов`язання щодо оплати та прийняття продукції у кількості 75 т відповідно до умов специфікації № 2 відповідач не виконав.

4.5. Зобов`язання, які передбачені в специфікації № 3, відповідач не виконав. Передоплату продукції та отримання її у встановлені строки не здійснив.

4.6. Позивач направив відповідачу вимогу від 21.11.2023 №21/11, в якій просив оплатити та прийняти продукцію у кількості 275 т вартістю 4 592 500 грн.

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1. При вирішенні спору суд керується приписами ч. 1 ст. 67 ГК України, згідно з якою відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України). Вказане положення кореспондується з приписами ст. 712 ЦК України.

Суд встановив, що між сторонами був укладений договір поставки від 27.07.2023 № 23/097/0277.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

5.2. На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання (ст. 173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

5.3. За приписами ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Як встановлено судом, відповідно до специфікації № 2 (з урахуванням додаткової угоди №2 від 30.08.2023) відповідач зобов`язаний був прийняти продукцію у кількості 25 т до 14.10.2023; 50 т - до 21.10.2023. Відповідно до специфікації № 3 (з урахуванням додаткової угоди №2 від 30.08.2023) відповідач зобов`язаний був прийняти продукцію у кількості 50 т до 28.10.2023; 50 т до 04.11.2023; 50 т до 11.11.2023; 50 т до 18.11.2023. Відповідач вказані договірні зобов`язання не виконав.

Відповідно до ч. 4 ст. 690 ЦК України, якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар. Одним із способів захисту прав суб`єктів господарювання є присудження до виконання обов`язку в натурі (ч. 2 ст. 20 ГК України).

5.4. Також відповідач не здійснив попередню оплату товару у встановлені договором строки.

За приписами ч.1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу; у разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 538 ЦК України, якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

З приводу застосування ст. 538 ЦК України суд бере до уваги правовий висновок, викладений в постанові ОП КГС ВС від 18.08.2023 у справі № 927/211/22. Право власності на товар може переходити від продавця до покупця у момент передачі товару, до цього моменту, або після нього - відповідно до умов договору купівлі-продажу. Це випливає зі змісту ч. 1 ст. 655, ч. 1 ст. 677, ч. 1 ст. 697 ЦК. Оплата за товар є попередньою, якщо відповідно до договору вона має бути здійснена до моменту виконання продавцем свого обов`язку з передачі товару саме у власність, тобто до моменту переходу права власності на товар від продавця до покупця. Це випливає з визначення договору купівлі-продажу, наведеного у ч. 1 ст. 655 ЦК, яка встановлює обов`язок продавця передати товар саме у власність покупця. Системне тлумачення ст. 538, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 655, ст. 692, ч. 1 ст. .697 ЦК дозволяє дійти висновку про те, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати від покупця оплати товару, сплати процентів за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат, навіть якщо товар ще не був переданий продавцем у власність покупця.

Суд враховує те, що умовами Договору чітко встановлені строки поставки товару і, відповідно, строки здійснення попередньої оплати товару А тому днем прострочення виконання грошового зобов`язання щодо оплати товару є: за продукцію у кількості 25 т 14.10.2023; за продукцію у кількості 50 т 21.10.2023; за продукцію у кількості 50 т 28.10.2023; за продукцію у кількості 50 т 04.11.2023; за продукцію у кількості 50 т 11.11.2023; за продукцію у кількості 50 т 18.11.2023.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму богу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторони в договорі передбачили, що за порушення умов оплати продукції, визначених п. 4.3. даного Договору, сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення за кожен день прострочення від вартості неоплаченої продукції та сплачує відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 15% річних від дня, коли продукція мала бути оплачена до дати її фактичної оплати (п. 6.2.1.)

Суд відхиляє твердження відповідача про те, що у п. 4.3. Договору не визначено строк і порядок оплати продукції, а тому не підлягають застосуванню умови п. 6.2.1. Договору. Очевидним є те, що при посиланні в п. 6.2.1. на інші умови Договору допущена помилка, оскільки в п. 4.3. Договору визначено право постачальника змінити вартість продукції або її партії, а порядок і строк оплати сторони обумовили у п. 4.4. Договору. Проте така помилка не може бути підставою для не застосування умов Договору щодо відповідальності за порушення зобов`язання.

Оскільки відповідач порушив строки оплати продукції, які визначені в п. 4.4 Договору, позивач правомірно нарахував 15 % річних.

Суд перевірив правильність розрахунків позивача і встановив, що розрахунок зроблено арифметично і методологічно правильно.

5.5. За приписами ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. В ч. 4 ст. 231 ГК України визначено, що санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Оскільки відповідач порушив строки оплати продукції, які визначені в п. 4.4 Договору, позивач правомірно нарахував пеню відповідно до п. 6.2.1. Договору у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 54 446, 69 грн.

Враховуючи умови п. 6.2.2 Договору, позивач правомірно нарахував штраф у розмірі 15 % від вартості не отриманої партії продукції в розмірі 688 875 грн.

Суд перевірив правильність нарахування позивачем пені і штрафу та встановив, що такі розрахунки зроблені методологічно та арифметично правильно.

5.6. Щодо зменшення штрафу.

За приписами ч. 1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

В ч. 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В постанові КГС ВС від 29.10.2019 у справі № 904/5405/18 викладена така правова позиція щодо застосування вказаних норм права.

Аналіз приписів ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми неустойки, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання. Суд реалізує надане йому право зменшити розмір заявленої до стягнення неустойки, враховуючи подані до матеріалів справи пояснення та докази, на підставі яких встановлює відповідні обставини та у разі, якщо визнає можливим зменшити неустойку, її розмір визначається судом на власний розсуд.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 236 ГПК України).

По-перше, суд не встановив, що розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. Належить врахувати пояснення позивача про те, що він несе значні витрати по зберіганню товару, оплату і отримання якого відповідач не здійснив. Вказані витрати позивач доводить складською квитанцією на зерно № 4256 від 03.07.2023, актами здачі - приймання робіт (надання послуг) №35 від 31.01.2024, №1408 від 31.12.2023, №1283 від 30.11.2023, №1168 від 31.10.2023, доказами оплати послуг згідно договору зберігання №22/164/0024 від 23.06.2022, а саме здійснення оплати 21.12.2023 на суму 185625, 53 грн та 29.01.2024 - на суму 582 040, 99 грн.

По-друге. Порушення виконання зобов`язання відповідач пояснює тим, що його контрагент Firma Handlowa Rafal Karp листом від 20.10.2023 повідомив про дострокове розірвання контракту на придбання продукції у зв`язку із обмеженням та забороною на поставку сільськогосподарської продукції з України та страйком польських аграріїв. Водночас, позивач не довів, що після того, як йому стало відомо про вказані обставини, він вживав заходи для зміни чи іншого врегулювання договірних правовідносин, тобто що він негайно і добровільно усував порушення та його наслідки.

По-третє. Відсутні докази і того, що продукція, яку відповідач придбавав у позивача за Договором, призначалась для переробки і поставки саме вказаному контрагенту і що інших контрагентів відповідач не мав і не має.

А тому належить вважати, що відповідач не довів обставини, які є підставою для зменшення штрафу.

6. Висновок суду.

6.1. Позов належить задовольнити і стягнути з відповідача на користь позивача 5 777 914, 25 грн, з яких: 4 592 500 грн - вартість продукції у кількості 275 т, 54 446, 69 грн - інфляційні втрати, 143 177, 75 грн - 15% річних, 298 914, 81 грн - пеня, 688 875, 00 грн штраф та зобов`язати відповідача прийняти продукцію в кількості 275 т відповідно до умов договору поставки від 27.07.2023 №23/097/0277.

7. Судові витрати.

7.1. Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

7.2. При зверненні з позовом позивач як судові витрати визначив тільки судовий збір в розмірі 155 556, 21 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 18.01.2024 № 49 та платіжною інструкцією від 26.01.2024 №20.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

7.3. Щодо витрат відповідача на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказав, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу становить 50 000 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Наведених доказів відповідач не надав. А тому відсутні підстави для вирішення питання про їх розподіл.

Керуючись ст. 2, 86, 129, 233, 236-238, 241, 256 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРД АГРО ТРЕЙД" (Площа Ринок, буд. 12/2, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код 40234919) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЕФДЖІ ТРЕЙДИНГ" (вул. І. Богуна, буд. 8, смт Козова, Тернопільський район, Тернопільська обл., 47602, ідентифікаційний код 39675472) 5 777 914, 25 грн (п`ять мільйонів сімсот сімдесят сім тисяч дев`ятсот чотирнадцять гривень двадцять п`ять копійок), з яких: 4 592 500 грн - вартість продукції у кількості 275 т, 54 446, 69 грн - інфляційні втрати, 143 177, 75 грн - 15% річних, 298 914, 81 грн - пеня, 688 875, 00 грн штраф, а також судовий збір в розмірі 155 556, 21 грн (сто п`ятдесят п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят шість гривень двадцять одну копійку).

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРД АГРО ТРЕЙД" (Площа Ринок, буд. 12/2, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код 40234919) прийняти у Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЕФДЖІ ТРЕЙДИНГ" (вул. І. Богуна, буд. 8, смт Козова, Тернопільський район, Тернопільська обл., 47602, ідентифікаційний код 39675472) продукцію в кількості 275 т відповідно до умов договору поставки від 27.07.2023 №23/097/0277.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01.05.2024.

Суддя О. В. Малєєва