Рішення

від 26.04.2024 по справі 911/3850/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

"26" квітня 2024 р. Справа № 911/3850/23

У справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська дистребуційна компанія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобайл Енерджи»

про стягнення 3 330,97 грн.

Суддя Карпечкін Т.П.

Без виклику представників сторін

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська дистребуційна компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобайл Енерджи» про стягнення 3 330,97 грн. з яких 2 891,88 грн. основного боргу, 407,24 грн. пені та 31,85 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.12.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/3850/23, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

15.01.2024 року відповідачем подано відзив, яким останній повідомив про сплату 2 891,88 грн. основного боргу, проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

26.06.2023 року між Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська дистребуційна компанія" (далі позивач, Постачальник) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобайл Енерджи» (далі відповідач, Покупець) було укладено Договір поставки № 731 (далі - Договір), згідно умов п. 1.1 якого, Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупцеві товари (далі Товар),в асортименті, упаковці та по цінам вказаних в специфікаціях, та/або видатковій накладній, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товарна умовах, визначених цим Договором.

Сторони визначають, що поставка товару проводиться у відповідності до заявок, які узгоджуються сторонами в усному порядку або на вимогу однієї із сторін можуть бути узгоджені у письмовій формі (п. 1.2 Договору).

Партією товару вважається його кількість, вказана у видатковій накладній (п. 1.3 Договору).

Ціна на товар встановлюється в гривнях і узгоджується у підписаній обома сторонами специфікації, у ціну включається вартість упаковки (п. п 2.1 - 2.2 Договору).

Сума Договору обумовлюється сумами, зазначеними у видаткових накладних на товар, що був поставлений за цим Договором (п. 2.3 Договору).

Покупець зобов`язаний сплачувати Постачальнику гроші за товар у строк, що не перевищує 21 (двадцять один) день. Строк оплати починає відраховуватися з дня підписання видаткової накладної Покупцем, або відповідно умов п. 3.3., 3.3.3. Договору (п. 4.1 Договору).

Сума, що підлягає оплаті визначається у видаткових накладних на отриманий Покупцем Товар (п. 4.3 Договору).

По всіх питаннях, що не врегульовані Договором, Сторони керуються чинним законодавством України (п. 8.1 Договору).

У випадку несвоєчасної оплати поставленої партії Товару, Покупець зобов`язаний сплатити на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії Товару за кожен день прострочення платежу (п. 8.4 Договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.2023 року (п. 10.1 Договору).

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що на виконання умов Договору, 12.07.2023 року позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято Товар на загальну суму 2 891,88 грн., що підтверджується видатковими накладними: № БЦА-023672 від 12.07.2023 на суму 807,48 грн. з ПДВ та № БЦА-023707 від 12.07.2023 на суму 2 084,40 грн. з ПДВ, яку підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено їх печатками.

Однак, як стверджує позивач, відповідач за поставлений Товар не розрахувався, у зв`язку з чим за останнім обліковується заборгованість в сумі 2 891,88 грн., що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В ході розгляду спору відповідачем подано відзив, яким останній повідомив про сплату основного боргу в повному обсязі в сумі 2 891,88 грн., в підтвердження зазначеного додав копію платіжної інструкції № 5024 від 14.12.2023 року.

Окрім того, в обґрунтування поданого відзиву відповідач зазначає, що відповідно до п. 9.1. Договору усі спори, що виникають по Договору або у зв`язку з ним вирішуються шляхом переговорів між сторонами, а тому звернення позивача до суду про стягнення заборгованості по Договору № 731 від 26.06.2023 року під час дії воєнного стану було передчасним та таким, що не ґрунтується на положеннях Договору. А тому, проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Однак, суд не погоджується з наведеними твердженнями відповідача у відзиві та зазначає наступне.

Пунктами 4.1 і 4.3 Договору погоджено порядок розрахунку за Товар, де Покупець зобов`язаний сплачувати Постачальнику гроші за товар у строк, що не перевищує 21 (двадцять один) день, строк оплати якого починає відраховуватися з дня підписання видаткової накладної Покупцем, або відповідно умов п. 3.3., 3.3.3. Договору.

Означені видаткові накладні № БЦА-023672 та № БЦА-023707 було виставлено для оплати 12.07.2023 року, а оплату поставленого товару відповідач здійснив лише 14.12.2023 року. Відтак, усі оплати відповідач провів з простроченням.

Хоча, станом на день звернення до суду відповідачем заборгованість погашена, однак прострочення сплати є підставою для застосування до відповідача відповідальності за порушення зобов`язання.

Зокрема, заперечуючи щодо заявлених вимог позивача, відповідач зазначає що звернення позивача до суду про стягнення заборгованості під час дії воєнного стану було передчасним та таким, що не ґрунтується на положеннях Договору.

Проте, п. п. 7.1, 7.2, 7.3 Договору передбачено наступне: жодна зі Сторін не буде нести відповідальності за невиконання чи неналежне виконання умов Договору, якщо такому невиконанню прямо перешкоджали обставини, що знаходяться поза сферою контролю невиконуючої Сторони, таких як: стихійні лиха, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки, військові дії, громадські заворушення, а також не обмежені вищенаведеними подібні обставини (далі - обставини непереборної сили), на період, починаючи з моменту оголошення невиконуючою Стороною про такі обставини; сторона, що не виконує свої обов`язки через обставини непереборної сили, зобов`язана негайно, після настання таких обставин, повідомити іншу Сторону про це, а також зазначити припустимий строк дії таких обставин та можливі строки виконання обов`язків; обставини непереборної сили автоматично відкладають строк виконання зобов`язань за Договором на строк дії таких обставин. Якщо обставини непереборної сили тривають більше 6 (шести) місяців, то будь - яка зі Сторін може розірвати Договір стосовно непоставленого наданий момент товару.

Окрім того, суд встановив, що в матеріалах справи відсутні докази які б підтверджували той факт, що порушення зобов`язання відповідачем за Договором стались не з вини відповідача, а у зв`язку з настанням форс-мажорної обставини, а саме: введення воєнного стану в Україні, що унеможливлювала б своєчасну сплату останнім наявної заборгованості перед позивачем.

Однак, судом досліджено та встановлено, що позивач хоче стягнути з відповідача основний борг в розмірі 2 891,88 грн., за Договором № 731 від 26.06.2023 року, який на дату подання позову відповідачем було оплачено, а саме 14.12.2023 року, що підтверджується платіжною інструкцією № 5024 від 14.12.2023 року, копію якої додано до відзиву.

Відтак, зважаючи на вищевикладене, враховуючи сплату відповідачем основної заборгованості за Договором в сумі 2 891,88 грн., що відбулась до відкриття провадження у справі, спір у відповідній частині припинив своє існування до початку судового розгляду.

Отже, враховуючи відсутність спору між сторонами в частині стягнення 2 891,88 грн. основного боргу, позовні вимоги у відповідній частині підлягають залишенню без задоволення.

Окрім того, позивач у зв`язку з несвоєчасною оплатою Товару просить стягнути з відповідача на підставі п. п 8.1 - 8.4. Договору пеню в розмірі 407,24 грн. та 3% річних в розмірі 31,85 грн. в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України за період з 03.08.2023 року по 14.12.2023 року.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У випадку несвоєчасної оплати поставленої партії Товару, Покупець зобов`язаний сплатити на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії Товару за кожен день прострочення платежу (п. 8.4 Договору).

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Статтею 536 Цивільного кодексу України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та 3 % річних на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що позивачем не вірно визначено період нарахування, оскільки позивач помилково нараховує пеню та 3 % річних за день у який борг було повністю погашено 14.12.2023 року, проте правильною датою є 13.12.2023 року, а тому правильним періодом нарахування заборгованості за Договором є з 03.08.2023 року по 13.12.2023 року.

Судом було здійснено правильний розрахунок пені та 3% річних, згідно з яким з відповідача підлягає стягненню 404,70 грн. пені та 31,61 грн. 3 % річних.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 436,31 грн. з яких: 404,70 грн. пені та 31,61 грн. 3% річних. В решті позовних вимог, що стосується стягнення з відповідача 2 891,88 грн. основного боргу, 2,54 грн. пені та 24 коп. 3% річних - відмовити.

Таким чином, відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно задоволеним позовних вимогам в сумі 351,56 грн.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 129, 231, 233, 26-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобайл Енерджи» (вул. Котляревського, буд. 12, м. Бориспіль, 08301, код 44618924 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська дистребуційна компанія" (вул. Січових Стрільців, буд. 37-41, м. Київ, 04053, код 43688917) 404 (чотириста чотири) грн. 70 коп. пені, 31 (тридцять одну) грн. 61 коп. 3% річних та 356 (триста п`ятдесят шість) грн. 56 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В задоволенні решти позовних вимог про стягнення 2 891,88 грн. основного боргу, 2,54 грн. пені та 24 коп. 3% річних - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.П. Карпечкін