Ухвала

від 30.04.2024 по справі 911/2999/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"30" квітня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2999/21 (911/1069/24)

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Финагро» (08105, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Горенка, вул. Радгоспна, буд. 9, оф. 405; код ЄДРПОУ 40172072) в особі ліквідатора арбітражного керуючого Різника О.Ю. (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 88, а/с № 254)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський Автобусний Парк» (09109, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сухоярська, буд. 18; код ЄДРПОУ 05538721)

про визнання недійсними договорів

у відокремленому провадженні в межах справи № 911/2999/21

за заявою Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а; код ЄДРПОУ ВП 44096797)

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Финагро» (08105, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Горенка, вул. Радгоспна, буд. 9, оф. 405; код ЄДРПОУ 40172072)

про банкрутство

Суддя Наріжний С.Ю.

Без виклику представників учасників у справі.

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/2999/21 за заявою ГУ ДПС у Київській області про банкрутство ТОВ «Финагро», провадження в якій відкрите ухвалою суду від 02.11.2021.

Постановою Господарського суду Київської області від 25.01.2022 визнано банкрутом ТОВ «Финагро» та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором Банкрута призначено арбітражного керуючого Різника О.Ю.

На даний час провадження у справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури.

24.04.2024 до суду надійшла позовна заява ТОВ «Финагро» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Різника О.Ю. від 11.04.2024 № 02-18/99 (вх. № 588/24) до ТОВ «Білоцерківський Автобусний Парк» про визнання недійсними договорів безповоротної фінансової допомоги.

Зокрема Позивач просить суд:

-визнати недійсним Договір безповоротної фінансової допомоги № 13/07/2016 ФП від 13.07.2016 року, що укладений між ТОВ «Финагро» (код ЄДРПОУ 40172072) та ПАТ «БАП» (код ЄДРПОУ 05538721);

-визнати недійсним Договір безповоротної фінансової допомоги № 08/08/2016 ФП від 08.08.2016 року, що укладений між ТОВ «Финагро» (код ЄДРПОУ 40172072) та ПАТ «БАП» (код ЄДРПОУ 05538721);

-визнати недійсним Договір безповоротної фінансової допомоги № 16/08/2016 ФП від 16.08.2016 року, що укладений між ТОВ «Финагро» (код ЄДРПОУ 40172072) та ПАТ «БАП» (код ЄДРПОУ 05538721);

-стягнути з ТОВ «Білоцерківський Автобусний Парк» на користь ТОВ «Финагро» грошові кошти в розмірі 663066,00 грн.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду вказана позовна заява передана судді Наріжному С.Ю. для розгляду в межах справи № 911/2999/21 про банкрутство ТОВ «Финагро», присвоєно єдиний унікальний номер справи № 911/2999/21 (911/1069/24).

Судом встановлено, що звертаючись з даною заявою до суду, Позивач заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення по суті справи.

Розглянувши вказане клопотання Позивача, суд дійшов висновку про його задоволення, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною другою статті 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Визначені частиною другою статті 7 КУзПБ спори розглядаються та вирішуються судом у відокремленому позовному провадженні за правилами ГПК України.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі №918/335/17 (пункти 100-102 постанови) зауважила, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи.

Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.

Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у ГПК України.

Таке розмежування є цілком виправданим з точки зору того, що справи відокремленого позовного провадження мають різний суб`єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справі про банкрутство (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладена у постанові від 15.02.2021 у справі №910/11664/20).

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 14.04.2021 у справі № 905/1818/19, за розгляд у позовному провадженні у межах справи про банкрутство, провадження у якій регулюється нормами КУзПБ, майнового чи немайнового спору господарському суду необхідно обраховувати розмір судового збору виходячи із ставки, що підлягає сплаті за подання позовної заяви відповідно майнового чи немайнового характеру (підпункти 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Підпунктами 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що:

-за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру підлягає сплаті судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

-за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру підлягає сплаті судовий збір в розмірі: 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня - 3028,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 163 ГПК України, у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог ціна позову визначається загальною сумою всіх вимог.

З поданої заяви вбачається, що Позивачем фактично заявлено 3 вимоги немайнового характеру: визнання недійсними договорів, а також 1 вимогу майнового характеру: стягнення коштів в розмірі 663066,00 грн.

Відтак, відповідно до п.п. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору, який підлягає сплаті за подачу вказаної вище позовної заяви становить 19029,99 грн у т.ч.: 9084,00 грн за позовні вимоги немайнового характеру про визнання недійсними договорів (3028,00 * 3) + 9945,99 грн за позовну вимогу майнового характеру про стягнення коштів (663066,00 грн * 1,5% = 9945,99 грн).

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони суд, за певних умов, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду. При цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Однак, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору

Зазначена правова позиція наведена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.

У п. п. 50, 52 рішення Європейського суду з прав людини «Станков проти Болгарії» від 12.07.2007 (заява N 68490/01) вказано про те, що цілі, які переслідуються при стягненні судових витрат, зокрема судового збору, слід вважати прийнятними враховуючи загалом питання відправлення правосуддя, зокрема, що стосується фінансування судової системи, крім цього, такі діють стримуючим фактором для легковажних претензій, однак такі не повинні бути надмірним тягарем, тобто значне фінансове навантаження може виступати як фактор, що обмежує доступ до правосуддя, право на суд.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.

Судом враховано, що ухвалою Господарського суду Київської області від 02.11.2021 відкрито провадження у справі № 911/2999/21 про банкрутство ТОВ «Финагро»; постановою Господарського суду Київської області від 25.01.2022 визнано ТОВ «Финагро» банкрутом і відкрито у справі № 911/2999/21 ліквідаційну процедуру, яка наразі триває.

Крім того судом враховано, що єдиним кредитором Банкрута є ГУ ДПС у Київській області; у Банкрута відсутні відкриті рахунки у банківських установах; податкова звітність не подавалась; податковий борг складає 66,8 млн грн.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів ліквідатора Банкрута про те, що Позивач позбавлений можливості сплатити судовий збір за подання відповідної заяви у даній справі, зокрема в розмірі 19029,99 грн.

Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що клопотання ТОВ «Финагро» про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 7 КУзПБ, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУзПБ, за результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали позовної заяви, господарський суд встановив, що позовну заяву подано з додержанням вимог статей 20, 27-30, 162, 164, 172 ГПК України, а тому визнає їх достатніми для прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі.

Враховуючи відсутність клопотання Позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд дійшов висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, передбаченого ГПК України, у відокремленому провадженні в межах справи № 911/2999/21 про банкрутство ТОВ «Финагро».

Керуючись ст. 12, 20, 30, 120, 121, 176, 232-235 ГПК України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

УХВАЛИВ:

1.Клопотання ліквідатора ТОВ «Финагро» від 10.04.2024 № 02-18/101 (вх. № 5248/24) про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі задовольнити.

2.Відстрочити ТОВ «Финагро» сплату судового збору за подання позовної заяви у даній справі в сумі 19029,99 грн.

3.Позовну заяву ТОВ «Финагро» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Різника О.Ю. від 11.04.2024 № 02-18/99 (вх. № 588/24) до ТОВ «Білоцерківський Автобусний Парк» про визнання недійсними договорів безповоротної фінансової допомоги прийняти до розгляду у відокремленому провадженні в межах справи № 911/2999/21 про банкрутство ТОВ «Финагро».

4.Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

5.Встановити строк Відповідачу для надання суду відзиву в порядку ст. 165 ГПК України на заяву - протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали про відкриття провадження. У разі подання відзиву на позов Відповідач зобов`язаний надати суду документи, що підтверджують направлення (надання) відзиву і доданих до нього доказів Позивачу.

6.Встановити строк Позивачу для надання суду відповіді на відзив в порядку ст. 166 ГПК України - протягом 7 днів з дня отримання відзиву (у разі його отримання). До відповіді на відзив мають бути додані документи, що підтверджують направлення (надання) відповіді на відзив Відповідачу.

7.Встановити строк Відповідачу для надання суду заперечень в порядку ст. 167 ГПК України - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі її отримання). До заперечень мають бути додані документи, що підтверджують направлення (надання) заперечень Позивачу.

8.Учасникам процесу письмові докази, які подаються до господарського суду, оформити відповідно до вимог ст. 91 ГПК України, а заяви та клопотання - в письмовій формі відповідно до ч. 2 ст. 169 та ст. 170 ГПК України. Всі заяви, клопотання, письмові пояснення та докази подавати до суду завчасно за допомогою засобів поштового зв`язку, електронної пошти суду або кабінету «Електронний суд».

9.Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/).

10.Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо відповідно ст. 254, 255 ГПК України.

Дата підписання ухвали 30.04.2024.

Суддя С.Ю. Наріжний