Рішення

від 23.04.2024 по справі 916/1186/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2024 р. Справа № 916/1186/24Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Склезь Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Одеський завод оздоблювальних матеріалів" (65031, м. Одеса, Київське шосе, 5; код ЄДРПОУ 00291411),

до відповідача: Одеського квартирно-експлуатаційного управління (65058, м. Одеса, вул. Армійська, 18; код ЄДРПОУ 08038284),

про стягнення 107778,02 грн.

За участю представників сторін:

від позивача адвокат Демінська К.В.;

від відповідача не з`явився.

Обставини справи.

Приватне акціонерне товариство "Одеський завод оздоблювальних матеріалів" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовної заявою до Одеського квартирно-експлуатаційного управління про стягнення заборгованості з відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та розподіл електричної енергії/перетікання реактивної енергії, з відшкодування витрат за утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг (вивіз твердих побутових відходів) та з відшкодування витрат за спожиті послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі 107778,02 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2024 справу № 916/1186/24 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.03.2024 суд прийняв позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Одеський завод оздоблювальних матеріалів" до розгляду та відкрив провадження у справі № 916/1186/24. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 23.04.2024 о 10:00 год.

Цією ж ухвалою суд запропонував відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позовну заяву, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст. 165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановив відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Викликав учасників справи у судове засідання на 23.04.2024 о 10:00 год. Повідомив учасників справи про можливість участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, можливість подати процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

01 квітня 2024 року до суду від Одеського квартирно-експлуатаційного управління надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач підтвердив факт виникнення заборгованості перед позивачем.

В обґрунтування вказаного відзиву відповідач зазначає, що Одеське квартирно-експлуатаційне управління не отримало у відповідному бюджетному періоді, а саме кінець 2023 року, фінансування для відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг по Договорам укладених з позивачем.

Враховуючи факт виникнення заборгованості було укладено акти звірки взаємних розрахунків з відшкодування витрат за спожиті комунальні послуги між Приватним акціонерним товариством "Одеський завод оздоблювальних матеріалів" та Одеським КЕУ, за договорами №394 від 12.09.2023 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за розподіл електричної енергії/перетікання реактивної енергії, № 96 від 09.02.2023 про відшкодування витрат за утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг (вивіз твердих побутових відходів), № 500 від 17.11.2023 про відшкодування витрат за спожиті послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на загальну суму 107778,02 грн.

Вказаний відзив суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання 23.04.2024 не з`явився, про поважність причин неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач повідомлявся належним чином.

Судом також враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Представник позивача у судовому засідання 23.04.2024 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених позовній заяві.

У судовому засіданні 23.04.2024 після повернення з нарадчої кімнати судом відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення і повідомлено представнику позивача про орієнтований час складення повного рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що 27 липня 2022 року між Приватним акціонерним товариством "Одеський завод оздоблювальних матеріалів" (надалі позивач) і Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеса (надалі відповідач) був укладений Договір № 84/12С (надалі Договір).

Відповідно до умов Договору позивач зобов`язався надати у спільне безоплатне користування майно, а відповідач прийняти та використовувати майно, а саме захисну споруду № 56287 загальною площею 250 кв.м., перелік приміщень у будівлі, або окремих будівель, які будуть спільно використовуватись сторонами відображаються схематично у копіях технічних паспортів на будівлю (Додаток № 2), які є невід`ємною частиною зазначеного договору.

Відповідно до умов п. 3.2 Договору відповідач зобов`язався відшкодовувати позивачу, всі витрати за комунальні послуги, які будуть отримані за час дії цього договору

На підставі вищезазначеного Договору, між сторонами було укладено договори № 394 від 12.09.2023 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії, № 96 від 09.02.2023 про відшкодування витрат за утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг (вивіз твердих побутових відходів), № 500 від 17.11.2023 про відшкодування витрат за спожиті послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Відповідно до умов вищезазначених договорів відповідач зобов`язався своєчасно проводити розрахунки.

За твердження позивача відповідно до Акта звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2023 по 01.01.2024, за договором № 394 від 12.09.2023 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за розподіл електричної енергії/перетікання реактивної енергії, заборгованість відповідача перед позивачем складає 101778, 78 грн (т.1, а.с. 18).

Відповідно до Акта звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2023 по 01.01.2024, за договором № 96 від 09.02.2023 про відшкодування витрат за утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг (вивіз твердих побутових відходів), заборгованість відповідача перед позивачем складає 2880,00 грн (т.1, а.с. 71).

Відповідно до Акта звірки взаємних розрахунків за період 01.06.2023 по 01.01.2024, за договором № 500 від 17.11.2023 про відшкодування витрат за спожиті послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, заборгованість відповідача перед позивачем складає 3129,24 грн (т.1, а.с. 19).

Оскільки відповідачем не виконані договірні зобов`язання, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача загальної суми боргу у розмірі 107778,02 грн.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Одеський завод оздоблювальних матеріалів" підлягають задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частина 1 ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічного змісту норма закріплена в ст. 283 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 ГК України об`єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що за період користування майном на підставі Договору № 84/12С від 27.07.2022, між сторонами були укладені Договори № 394 від 12.09.2023 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії, № 96 від 09.02.2023 про відшкодування витрат за утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг (вивіз твердих побутових відходів), № 500 від 17.11.2023 про відшкодування витрат за спожиті послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

У зв`язку з порушенням відповідачем договірних зобов`язань за вищевказаними договорами, за відповідачем утворилась прострочена заборгованість на загальну суму 107778,02 грн, що підтверджується Актами звірки взаємних розрахунків (т.1, а.с. 18, 19, 71), які підписані між сторонами без будь-яких зауважень.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості у загальному розмірі 107778,02 грн - є доведеними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Куруючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Одеського квартирно-експлуатаційного управління (65058, м. Одеса, вул. Армійська, 18; код ЄДРПОУ 08038284) на користь Приватного акціонерного товариства "Одеський завод оздоблювальних матеріалів" (65031, м. Одеса, Київське шосе, 5; код ЄДРПОУ 00291411) заборгованість з відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та розподіл електричної енергії/перетікання реактивної енергії, з відшкодування витрат за утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг (вивіз твердих побутових відходів) та з відшкодування витрат за спожиті послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в розмірі 107778,02 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 30 квітня 2024 р.

Суддя Нікітенко С.В.