Рішення

від 23.04.2024 по справі 916/619/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2024 р. Справа № 916/619/24Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Склезь Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

за позовом: Державного підприємства Адміністрація морських портів України (01135, м. Київ, пр-т Берестейський, буд. 14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Одеського морського порту) (65026, Одеська обл., м. Одеса, площа Митна, буд. 1, код ЄДРПОУ 38728457),

до: Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСА МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТМЕНТ ТРЕЙД (65082, м. Одеса, вул. Гоголя, 23; код ЄДРПОУ 43412100),

про стягнення 33381,09 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Орєшкова Н.В., самопредставництво;

від відповідача не з`явився.

Обставини справи.

Державне підприємство Адміністрація морських портів України в особі Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Одеського морського порту) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовної заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСА МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТМЕНТ ТРЕЙД про стягнення 63677,61 грн, з яких: 30296,52 грн - сума основного боргу, 24767,52 грн - сума пені, 1718,29 грн - сума 3% річних та 6895,25 грн - сума інфляційних втрат.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2024 справу № 916/619/24 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.

Ухвалою суду від 26.02.2024 прийнято позовну заяву Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Одеського морського порту) до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/619/24. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 26.03.2024 о 10:30 год.

15 березня 2024 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСА МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТМЕНТ ТРЕЙД надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд скасувати нарахування пені, 3% річних та інфляційні витрати у повному обсязі, що разом складають 33371,09 грн та відмовити у стягненні заборгованості по Договору №3242-П-ОДФ-21 від 07.07.2021.

В обґрунтування вказаного відзиву відповідач зазначає, що вимоги позивача, викладені в позовній заяві, ТОВ «ОМІ ТРЕЙД» визнаються частково. Зазначає, що позивачем безпідставно та не законно нараховано пеню у розмірі 24767,52 грн, інфляційні витрати у розмірі 6895,28 грн та 3% річних у розмірі 1718,29 грн, всупереч Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» зі змінами, від 21.04.2023, № 390, від 29.12.2023 № 1405 про заборону нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) інфляційних нарахувань, процентів річних та листа Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.

Також 22.05.2023 листом № 22/05-1 ТОВ «ОМІ ТРЕЙД» повідомило, про те, що приміщення, що орендується (Договір №2098409 12046 від 26.02.2021 року) та відносно якого відшкодовуються експлуатаційні витрати також, як і вся територія АПМУ, була пошкоджена в наслідок бойових дій агресора та зазнало ударів осколків російських ракет, спрямованих на територію порту.

22 січня 2024 року листом № 24-01/1 ТОВ «ОМІ ТРЕЙД» звернулось до ДП «Одеський морський торгівельний порт» та регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях стосовно ремонту, оскільки не можливо використовувати дане приміщення за призначенням, проте жодного зворотного зв`язку не отримали.

Відзив на позовну заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

23 березня 2024 року до суду від позивача у справі надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат у повному обсязі.

В обґрунтування вказаної відповіді на відзив зазначає, що ані позивач ані відповідач не підпадають під дію Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» зі змінами, від 21.04.2023 № 390, від 29.12.2023 № 1405, так як відповідач не є населенням, позивачу не належить приміщення, яке орендує відповідач, товариство не є внутрішньо переміщеною особою та його майно не було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій. Також позивач не надає житлово-комунальні послуги, а здійснюється відшкодування експлуатаційних витрат за договором. Також слід зазначити, що заборгованість відповідача з відшкодування витрат за період з лютого 2022 року по березень 2022 року, яка сформувалась задовго до ракетних ударів та будь-якого пошкодження приміщень.

Отже, штрафні санкції позивач нарахував відповідно до умов Договору (п. 4.1.) та норм чинного законодавства (ч. 2. ст. 625 ЦК України, 230-232 ГК України). Відповідач не вказав підстави не нарахування штрафних санкцій та норм законодавства, які звільняють від нарахування пені.

Щодо листа Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 про підтвердження факту існування обставин військової агресії, зазначає, що введення воєнного стану в Україні ще не дає імперативної підстави контрагенту не виконувати свої зобов`язання частково або в повному обсязі. Відповідач не довів належними доказами наявність форс-мажорних обставин неможливості ним своєчасної оплати витрат за послуги, які він спожив.

Щодо того, що відповідач нібито не має фактичного доступу до приміщення, що орендується за договором оренди № 209840912046 нерухомого майна, що належить до державної власності, укладеного 26.02.2021, то зазначаємо, що адміністрація Одеського морського порту не є стороною та/або Балансоутримувачем за Договором. Однак, за наявною інформацією договір діючий, не розірваний, майно не повернуто. Заборгованість за позовом виникла за період до пошкодження будь-якого майна та відповідач не довів чому саме він не здійснив своєчасну оплату відповідно до умов Договору.

Відповідь на відзив суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 26.03.2024 судом було оголошено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 23.04.2024 о 15:10 год.

Ухвалою суду від 26.03.2024 повідомлено ТОВ ОДЕСА МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТМЕНТ ТРЕЙД, що наступне судове засідання у справі № 916/254/24 призначене на 23.04.2024 о 15:10 год. Неявка учасників справи не перешкоджає проведенню судового засідання.

Представник відповідача у судове засідання 23.04.2024 не з`явився, про поважність причин неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач повідомлявся належним чином.

Представник позивача у судовому засідання 23.04.2024 позовні вимоги в частині стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних втрат підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

У судовому засіданні 23.04.2024 після повернення з нарадчої кімнати суд проголосив вступну та резолютивну частини ухвали і повідомив представника позивача про орієнтовний час складення повної ухвали.

Також у судовому засіданні 23.04.2024 після повернення з нарадчої кімнати суд проголосив вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомив представника позивача про орієнтовний час складення повного рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що 07 липня 2021 року між Державним підприємством підприємства Адміністрація морських портів України в особі Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Одеського морського порту) (надалі адміністрація або позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю ОДЕСА МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТМЕНТ ТРЕЙД (надалі підприємство або відповідач) був укладений Договір № 3242-П-ОДФ-21 про відшкодування експлуатаційних витрат (надалі Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору адміністрація здійснює видачу питної води (подача холодної та гарячої води на об`єкти підприємства) в приміщення, що займає підприємство (далі об`єкти підприємства, прийом господарсько-побутових стоків, що скидаються підприємством у систему каналізації адміністрації), забезпечення теплом об`єктів підприємства відповідно з Додатком №1 «Перелік об`єктів підприємства», що є невід`ємною частиною Договору.

Приміщення, по яким надаються вищезазначені послуги адміністрацією, підприємство займає на підставі договору оренди № 209840912046 нерухомого майна, що належить до державної власності, укладеного 26.02.2021 з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, та акту приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 26.02.2021. Балансоутримувачем цього майна є ДП «Одеський порт».

Відповідно до умов п.1.2 Договору підприємство своєчасно відшкодовує витрати адміністрації, забезпечує належну експлуатацію згідно межі балансової належності водопровідно-каналізаційних мереж, мереж теплопостачання, приладів і пристроїв на них, у відповідності з Правилами, перерахованими в п.2.1.Договору та діючого законодавства України.

Відповідно до умов п. 2.4.7 Договору підприємство зобов`язується відшкодовувати матеріальний збиток, нанесений системам каналізації, спорудам, обладнанням і пристроям, а також водним об`єктам, викликаний скиданням ненормативно-очищених вод у каналізацію, згідно розрахунків адміністрації, виконаних на підставі рахунків постачальника послуг водовідведення в Одеському регіоні (на момент укладання цього Договору філія Інфоксводоканал ТОВ «Інфокс»), «Акту розподілу понаднормативних стічних вод між споживачами» та «Рахунку вартості за скид понаднормативних стічних вод». Підприємство зобов`язується своєчасно і в повному обсязі оплачувати відшкодування витрат (п.2.4.14 Договору).

Відповідно до умов п. 3.1. Договору облік тепла, води та стоків здійснюється за показниками приладів обліку, встановлених на об`єктах підприємства, або розрахунковим шляхом у разі відсутності або неможливості встановлення приладів обліку або виходу з ладу. Обсяги стоків, що відводяться від підприємства, приймаються рівними обсягам спожитої води або визначаються за показаннями приладу обліку (п. 3.6 Договору). Нарахування платежу за скидання ненормативно-очищених стоків проводиться згідно з Правилами приймання стічних вод, Акту розподілу понаднормативних стічних вод між споживачами та Розрахунку вартості за скид понаднормативних стічних вод (п. 3.7 Договору). Плата за витрати із забезпечення теплом проводиться за двома складовими: відшкодування витрат на енергоресурси при забезпеченні теплом та відшкодування витрат на утримання основних засобів при забезпеченні теплом (п. 3.3.1. Договору).

При цьому пунктом 3.2. Договору встановлено, що відшкодування витрат підприємством проводиться не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим. Грошові кошти перераховуються на поточний рахунок адміністрації.

Відповідно до умов п. 4.1. Договору у разі несвоєчасного перерахування платежів підприємство сплачує адміністрації пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за котрий нараховується пеня, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до умов п. 7.4. Договір укладається на строк до 31 грудня 2021 року, набирає чинності з дня його підписання сторонами та скріплення печатками (в разі наявності) та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку не було заявлено однією з сторін про відмову від цього Договору або його перегляд. Договір може бути розірвано в інший термін за ініціативою будь-якою із сторін у порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до вищезазначених умов Договору за період лютий-березень 2022 року за видачу питної води в приміщення, що займає відповідач, прийом господарсько-побутових стоків, що скидаються підприємством у систему каналізації Адміністрації (прийом стічних вод холодного і гарячого водопостачання, ненормативно-очищених стічних вод, що скидаються підприємством у систему каналізації Адміністрації) та забезпечення теплом об`єктів підприємства, було визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню відповідачем на користь позивачу із розрахунку:

1) за лютий 2022:

- загальний обсяг води, спожитої Користувачем, становить - 4м3;

- обсяг господарсько-побутових стоків, що скидаються у систему каналізації адміністрації 4м3;

- скид понаднормативних стічних вод за період 18.11.2021 по 20.01.2022 6,7 м3;

обсяг спожитого тепла 1,32 Гкал;

2) за березень 2022:

- загальний обсяг води, спожитої Користувачем за лютий 2022 становить 0 м3;

- обсяг господарсько-побутових стоків, що скидаються у систему каналізації адміністрації 0 м3;

- скид понаднормативних стічних вод за період 18.11.2021 по 20.01.2022 0 м3;

- обсяг спожитого тепла 0,94 Гкал.

Зазначений обсяг підтверджується відомостями про водопостачання об`єктів ДП «Одеський порт» за відповідний період, показниками лічильників, довідкою про розрахунок об`єму споживання води, актами про заміну лічильника та його опломбування, актом розподілу понаднормативних стічних вод між споживачами разом з розрахунками та рахунками філії Інфоксводоканал ТОВ «Інфокс», відомостями про теплопостачання об`єктів ДП «Одеський порт» за відповідний період, актом про зменшення обсягів теплоспоживання, довідкою про розрахунок об`єму споживання тепла.

З урахуванням обсягів водо-, теплоспоживання, адміністрацією були розраховані витрати за відповідні періоди, виставлені рахунки та складені акти відшкодування витрат:

- за лютий 2022: рахунки № 531103 від 28.02.22 на суму 2527,75 грн, № 510037 від 28.02.22 на суму 16643,87 грн та акти відшкодування витрат № 193 від 28.02.22 на суму 2527,75 грн, № 194 від 28.02.22 на суму 16643,87 грн;

- за березень 2022: рахунок № 510063 від 31.03.22 на суму 11124,90 грн та акт відшкодування витрат № 283 від 31.03.22 на суму 11124,90 грн.

Відповідно до п. 2.4.10. Договору протягом 3-х робочих днів після отримання, відповідач зобов`язаний підписати та повернути адміністрації «Акт відшкодування витрат» або надати лист-відмову у підписанні з обґрунтуванням причин. Вищезазначені акти відповідачем дотепер не підписані та не повернуті позивачу, зауваження по ним також не надані. Отже, вважається, що заперечення щодо обсягу споживання та нарахованих витрат відсутні.

Позивачем з метою досудового врегулювання заборгованості на адресу відповідача неодноразово направлялися листи про сплату заборгованості: № 569/19-06-04/Вих від 28.04.2022, № 347/19-06-04/Вих від 02.02.2023 та № 579/19-06-04/Вих від 10.03.2023.

Відповідач листом від 22.05.2023 №22/05-1 фактично визнав та не заперечував наявність заборгованості, повідомив про неможливість сплати заборгованості з огляду на наявність форс-мажорних обставин та просив відстрочити сплату боргу. Проте вищезазначену заборгованість так і не сплатив.

Враховуючи несплату відповідачем вищезазначених рахунків, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 63677,61 грн, з яких: 30296,52 грн сума основного боргу, 24767,52 грн - сума пені, 1718,29 грн - сума 3% річних та 6895,28 грн - сума інфляційних втрат.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Одеського морського порту) підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положеннями ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права і інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України регламентовано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами статті 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.2 Договору, відповідач відшкодовує витрати за надані послуги не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим. Грошові кошти перераховуються на поточний рахунок позивача.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору позивачем були виставлені відповідачу рахунки разом з актами приймання-передачі наданих послуг, також відповідачем не заперечується (т.1, а.с. 37-42).

Проте в порушення умов п. 3.2. Договору та ч. 1 ст. 530 ЦК України відповідач жодних оплат по вищевказаним рахункам разом з актами приймання-передачі наданих послуг не здійснив, у зв`язку з чим за відповідачем рахувалась прострочена заборгованість у розмірі 30296,52 грн.

Водночас під час розгляду справи, 15 березня 2024 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСА МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТМЕНТ ТРЕЙД надійшов відзив на позов, в якому відповідач долучив докази оплати суми основного боргу у розмірі 30296,52 грн. Зазначена заборгованість була сплачена згідно платіжних інструкцій від 05.03.2024.

Ухвалою суду від 23.04.2024 суд закрив провадження у справі № 916/619/24 в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 30296,52 грн

Крім того, позивачем заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача суми пені у розмірі 24767,52 грн, суми 3% річних у розмірі 1718,19 грн та суми інфляційних втрат у розмірі 6895,28 грн.

Щодо вимоги позивача в частині стягнення з відповідача сум пені 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказані інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування за загальним правилом здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Разом з тим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже при нарахуванні інфляційних та річних основними складовими частинами нарахування є сума заборгованості, період заборгованості та розмір процентів та коефіцієнтів, які діють у такий період.

Частинами 1, 2 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно умов п. 4.1. Договору у разі несвоєчасного перерахування платежів відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за котрий нараховується пеня, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Судом перевірено правильність виконаних позивачем розрахунків інфляційних втрат (т.1 а.с. 5), та встановлено, що вони є вірними.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми інфляційних втрат у розмірі 6895,28 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також судом перевірено правильність виконаних позивачем розрахунків пені та 3% річних по зобов`язанню за лютий 2022 року (т. 1, а.с. 4-5), та встановлено наявність помилок у здійснених позивачем розрахунках (стосується лише періоду з 21.03.2022 по 07.02.2024 по рахункам за лютий 2022 року), які призвели до зайвого нарахування 3% річних та пені.

Вказані помилки виразились у тому, що позивач в порушення приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України неправомірно почав рахувати період прострочення заборгованості на суму боргу 19717,92 грн за лютий 2022 року з 21.03.2022, замість 22.03.2022, оскільки 20.03.2022 був вихідним днем (неділя).

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Суд вважає, що в цьому випадку з урахуванням приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України слід рахувати прострочену заборгованість на суму боргу 19717,92 грн за лютий 2022 року, починаючи з 22.03.2022.

Суд, за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи "Ліга" (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ") здійснив власний розрахунок 3% річних та пені за період з 22.03.2022 по 07.02.2024.

Розрахунок суми пені здійснюється за формулою:

Пеня = С x 2УСД x Д : 100, де

С - сума заборгованості за період,

2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення,

Д - кількість днів прострочення.

Період з 22.03.2022 по 07.02.2024 (688 днів)

Загальна сума пені становить 15942,28 грн.

Розрахунок 3% річних здійснюється за формулою:

Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де

С - сума заборгованості,

Д - кількість днів прострочення.

Період з 22.03.2022 по 07.02.2024 (688 днів)

Загальна сума 3% річних становить 1114,84 грн.

Також судом перевірено правильність виконаних позивачем розрахунків пені та 3% річних по зобов`язанню за березень 2022 року (т. 1, а.с. 4-5), та встановлено наявність помилок у здійснених позивачем розрахунках пені та 3% річних (стосується лише періоду з 21.04.2022 по рахункам за березень 2022 року на суму боргу 11124,90 грн), які призвели до зайвого нарахування пені та 3% річних.

Суд, за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи "Ліга" (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ") здійснив власний розрахунок пені та 3% річних на суму боргу 11124,90 грн за період з 21.04.2022 по 07.02.2024.

Розрахунок суми пені здійснюється за формулою:

Пеня = С x 2УСД x Д : 100, де

С - сума заборгованості за період,

2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення,

Д - кількість днів прострочення.

Період з 21.04.2022 по 07.02.2024 (658 днів)

Загальна сума пені становить 8811,80 грн.

Розрахунок 3% річних здійснюється за формулою:

Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де

С - сума заборгованості,

Д - кількість днів прострочення.

Період з 21.04.2022 по 07.02.2024 (658 днів)

Загальна сума 3% річних становить 601,56 грн.

Отже, за здійсненим судом розрахунком, загальна сума 3% річних становить 1716,40 грн, загальна сума пені становить 24754,08 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню 3% річних лише у розмірі 1716,40 грн та пеня лише у розмірі 24754,08 грн. В іншій частині вимоги щодо стягнення 3% річних та пені заявлені безпідставно, а тому задоволенню не підлягають.

Доводи відповідача, викладені ним у заявах по суті справи в частині невизнання задоволених судом позовних вимог, підлягають відхиленню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, не ґрунтуються на належних доказах і спростовуються фактично встановленими судом обставинами та матеріалами справи.

Щодо інших доводів сторін у справі, викладених в обґрунтування власних правових позицій по наявному спору, то суд не вбачає підстав для надання таким оцінки у межах розглядуваного спору, оскільки вищенаведені аргументи суду у даному рішенні, на думку суду, є самостійною та достатньою підставою для висновку про часткове задоволення позову.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3026,61 грн покладаються на відповідача.

Куруючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСА МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТМЕНТ ТРЕЙД (65082, м. Одеса, вул. Гоголя, 23; код ЄДРПОУ 43412100) на користь Державного підприємства Адміністрація морських портів України (01135, м. Київ, пр-т Берестейський, буд. 14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Одеського морського порту) (65026, Одеська обл., м. Одеса, площа Митна, буд. 1, код ЄДРПОУ 38728457) суму пені у розмірі 24754,08 грн, суму 3% річних у розмірі 1716,40 грн, суму інфляційних втрат у розмірі 6895,28 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 3026,61 грн.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 30 квітня 2024 р.

Суддя Нікітенко С.В.