Рішення

від 25.04.2024 по справі 916/670/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/670/24

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадор - Трейд" (65014, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 39/1, код ЄДРПОУ 39731044)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ГРУП" (65059, м. Одеса, вул. Маршала Малиновського, буд. 16-А, оф. 304, код ЄДРПОУ 43366311)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Корчевський М.Ю.

Представники сторін:

Від позивача: Білоусова Д.С. на підставі довіреності від 19.01.2024р.;

Від відповідача: не з`явився.

Суть спору: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Кадор - Трейд", звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "СК ГРУП" про стягнення боргу по сплаті суборендної плати та комунальних послуг у розмірі 34 337 грн 41 коп., який виник на підставі Договору суборенди нерухомого майна №21/09-23 від 21.09.2023р.

Ухвалою суду від 27.02.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/670/24, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 21.03.2024р.

20 березня 2024р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадор - Трейд" надійшло клопотання про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті суборендної плати та комунальних послуг у розмірі 14 337 грн 41 коп., який виник на підставі Договору суборенди нерухомого майна №21/09-23 від 21.09.2023р.

Ухвалою суду від 21.03.2024р. відкладено судове засідання на 09.04.2023р. Ухвалою суду від 09.04.2024р. відкладено судове засідання на 25.04.2024р.

Позивач - ТОВ "Кадор - Трейд" , підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач - ТОВ "СК ГРУП" не скористався своїм правом на судовий захист, письмового відзиву на позовну заяву відповідач до суду не надав.

Суд також приймає до уваги, що у відповідача наявний зареєстрований електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі.

Ухвали суду судом було направлено до електронного кабінету відповідачу та документи доставлено до електронного кабінету.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач про місце, дату та час судових засідань був повідомлений належним чином.

У відповідності до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає за необхідне також зауважити, що ч. 4 ст.11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність справи, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі «Kudla v. Poland» заява №30210/96, пункт 30 рішення у справі «Vernillo v. France» заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі «Frydlender v. France» заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі «Wierciszewska v. Poland» заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі «Capuano v. Italy» заява №9381/81 та ін.).

Зокрема, у пункті 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява №30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким «Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов`язків.

У ГПК України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання «розумного строку», під яким розуміється встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Таким чином, у процесуальному законодавстві поняття «розумний строк» та «своєчасний розгляд» застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття «розумний строк» вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи.

При цьому, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк».

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що у даному випадку справу було розглянуто у розумні строки.

Позивач у справі - ТОВ "Кадор - Трейд" зазначає, що 21.09.2023р. між ТОВ "Кадор - Трейд" (Орендар) та ТОВ «СК ГРУП» (Суборендар) був укладений Договір суборенди нерухомого майна №21/09-23, згідно якого Орендар передав, а Суборендар прийняв в платне користування приміщення нежитлове № 401, загальною площею 88,8 кв.м., розміщене на 4 поверсі в адміністративному будинку №2, за адресою: м. Одеса, бульвар Французький, буд. 66/2.

Позивач зазначає, що на підставі Додаткової угоди від 15.11.2023р., за ініціативою Суборендаря, сторони дійшли згоди розірвати Договір з 31.12.2023р. (останній день оренди).

Відповідно до п. 12.1. Договору, даний договір вступає в силу з моменту підписання та дії до закінчення строку суборенди, а в частині виконання зобов`язань - до повного їх виконання Сторонами.

Позивач зазначив, що відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Укладений Договір передбачає виконання певних умов та зобов`язань які були погоджені Орендарем та Суборендарем для їх виконання, зокрема своєчасна оплата належних платежів.

Так, 02 жовтня 2023р. Орендар повністю виконав умови Договору, а саме надав, а Суборендар прийняв у платне строкове користування приміщення, про що свідчить акт приймання-передачі приміщення.

Відповідно до п. 2.1. Договору за суборенду приміщення Суборендар сплачує Орендарю щомісяця, незалежно від наслідків господарської діяльності Суборендаря, протягом 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку Орендарем, протягом терміну дії Договору, Суборендну плату за поточний місяць.

Згідно п. 2.4. Договору суборендна плата нараховується з дати підписання акту приймання-передачі приміщення.

У п. 2.2. Договору міститься порядок розрахунку та оплати суборендної плати.

Позивач зазначає, що сторони Договору домовилися про те, що розрахунок та оплата Суборендної плати здійснюється в національній валюті України виходячи з суми Суборендної плати в грошовому еквіваленті у доларах США згідно зі встановленим на міжбанківському валютному ринку України (www.minfm.com.ua) курсом продажу долара США до гривні на кінець дня, що передує дню виставлення рахунку. Оплата по даному Договору здійснюється Суборендарем на розрахунковий рахунок Орендаря в національній валюті України.

Крім того, як зазначає позивач, п. 4.1. та п. 4.3. Договору передбачено, що Суборендар сплачує плату за комунальні послуги, що споживаються Суборендарем в приміщенні. Плата за Комунальні послуги вноситься Суборендарем кожного місяця протягом 5 робочих днів з моменту виставлення Орендарем відповідного рахунку.

Позивач також зазначає, що сторонами було погоджено обов`язок Суборендаря вносити платежі за суборенду та комунальні послуги в строки передбачені Договором.

Однак, Суборендар у порушення умов Договору несвоєчасно та не у повному обсязі сплачував суборендну плату та плату за спожиті комунальні послуги.

Так, як зазначає позивач, 07 листопада 2023р. він виставив Суборендарю рахунок на оплату №2132 за оренду (листопад 2023р.) у розмірі 39 971 грн 10 коп., в т.ч. ПДВ. Але, даний рахунок сплачений частково , у розмірі 10 000 грн. Заборгованість за даним рахунком на дату подачі позову становила 29 971 грн 10 коп. в т.ч. ПДВ.

30 листопада 2023р. Орендар виставив рахунок на оплату №2445 за комунальні послуги (листопад 2023р.) у розмірі 1 058 грн 64 коп. в т.ч. ПДВ. Станом на дату подачі позову Суборендарем вказаного рахунку оплачено не було.

31 грудня 2023р. Орендар виставив Суборендарю рахунок на оплату №2666 за комунальні послуги (грудень 2023р.) у розмірі 3 307 грн 67 коп. в т.ч. ПДВ. Станом на дату подачі позову оплати Суборендарем вказаного рахунку не було.

Позивач зазначає, що 15.01.2024р. Орендар надіслав Суборендарю вимогу за вих. №15/01-24 про стягнення заборгованості за Договором суборенди нерухомого майна №21/09-23 від 21.09.2023р., в якій, зокрема, просив сплатити заборгованість .

Однак, відповіді на дану вимогу Орендар не отримав та наявна заборгованість Суборендарем не була сплачена.

Позивач також зазначає, що 13.03.2024р. на розрахунковий рахунок Орендаря надійшов платіж від Суборендаря у розмірі 10 000 грн з наступним призначенням: часткова оплата суборенди приміщення за листопад 2023р. по рах.№2132 від 07.11.2023р.

20 березня 2024р. на розрахунковий рахунок Орендаря надійшов платіж від Суборендаря у розмірі 10 000 грн в т.ч. ПДВ з наступним призначенням: часткова оплата суборенди приміщення та відшкодування комунальних послуг по Договору суборенди нерухомого майна №21/09-23 від 21.09.2023р.

На підставі зазначеного, ТОВ "Кадор - Трейд" вважає, що взяті на себе зобов`язання за Договором по сплаті суборендної плати та комунальних послуг відповідач виконав не у повному обсязі, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед Орендарем у розмірі 14 337 грн 41 коп., яку просить суд стягнути з ТОВ «СК ГРУП».

У якості нормативного обгрунтування позивач посилається на положення ст.ст.525, 526, 530, 762 Цивільного кодексу України.

Відповідач не скористався своїм правом на судовий захист.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, судом встановлено, що ТОВ "Кадор - Трейд" є Орендарем нежитлових приміщень , що розташовані адміністративному будинку №2, за адресою: м. Одеса, бульвар Французький, буд. 66/2, зокрема, нежитлового приміщення четвертого поверху №401 , на підставі Договору оренди нерухомого майна №10/04/23ГК від 10.04.2023р., укладеного з ТОВ «ГЛОРІ ПЛЮС» , зі строком дії 35 місяців з моменту підписання Акту приймання-передачі приміщення, який було підписано 20.04.2023р.

Відповідно до п.5.4.3 Договору оренди №10/04/23ГК від 10.04.2023р. Орендар має право передавати приміщення в суборенду третім особам на свій розсуд, без отримання додаткового попереднього погодження Орендодавця. Даним Договором Орендодавець надав згоду на передачу приміщень в суборенду третім особам.

Судом також встановлено, що 21.09.2023р. між ТОВ "Кадор - Трейд" (Орендар) та ТОВ «СК ГРУП» (Суборендар) був укладений Договір суборенди нерухомого майна №21/09-23, згідно якого Орендар передав, а Суборендар прийняв в платне користування приміщення нежитлове № 401, загальною площею 88,8 кв.м., розміщене на 4 поверсі в адміністративному будинку №2, за адресою: м. Одеса, бульвар Французький, буд. 66/2.

Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Отже, між сторонами за Договором суборенди нерухомого майна №21/09-23 від 21.09.2023р. склалися орендні правовідносини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За приписами ст.ст. 626 - 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 6.1. Договору строк суборенди починається з дати передачі приміщення в оренду за актом приймання - передачі приміщення (02.10.2023р.) і закінчується 30.09.2024р. (останній день оренди).

Згідно п. 12.1. Договору даний Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до закінчення строку суборенди, а в частині виконання зобов`язань до повного їх виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.10.2023р. сторонами укладено акт прийому-передачі, відповідно до якого Орендар надав, а Суборендар прийняв у платне строкове користування об`єкт оренди. Акт приймання - передачі підписаний обома сторона без зауважень та скріплений печатками сторін.

Відповідно п.2.1. Договору суборенди нерухомого майна №21/09-23 за суборенду приміщення Суборендар сплачує Орендарю щомісяця, незалежно від наслідків господарської діяльності Суборендаря, протягом 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку Орендарем, протягом терміну дії Договору, суборендну плату за поточний місяць. Рахунок виставляється Орендарем до 5-го числа кожного календарного місяця та передається Суборендарю за місцем знаходження Приміщення. В разі неможливості передати рахунок Суборендарю наручно Орендар надсилає рахунок на електронну пошту Суборендаря office@skgroup.com.ua. Дане електронне відправлення вважається належним підтвердженням отримання рахунку Суборендарем.

Частиною 2 ст. 533 Цивільного кодексу України визначено, що якщо в зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно - правовим актом.

Згідно п. 2.2. Договору суборенди розмір суборендної плати за 1 місяць суборенди встановлюється в розмірі 40 997 грн 07 коп., в тому числі ПДВ, за все суборендоване приміщення, що в грошовому еквіваленті зобов`язання становить 1 110 доларів США, включаючи ПДВ, за встановленим згідно міжбанківському валютному ринку України (www.minfin.com.ua) курсу продажу долара США до гривні на дату укладення цього Договору.

Розрахунок та оплата суборендної плати здійснюється в національній валюті України виходячи з суми суборендної плати в грошовому еквіваленті у доларах США згідно зі встановленим на міжбанківському валютному ринку України (www.minfin.com.ua) курсом продажу долара США до гривні на кінець дня, що передує дню виставлення рахунку. Оплата по даному Договору здійснюється Суборендарем на розрахунковий рахунок Орендаря в національній валюті України.

У п. 2.4. Договору сторони домовилися , що суборендна плата нараховується з дати підписання акту приймання - передачі приміщення.

Плата за комунальні послуги нараховується з дати підписання акту приймання - передачі приміщення (п. 4.1. Договору).

Відповідно до п. 4.2. Договору виставлення Орендарем рахунків здійснюється 1 раз на місяць відповідно до показників приборів обліку (лічильників) спожитих послуг (щодо водопостачання, водовідведення та електропостачання), а щодо опалення - виходячи із суми загальних витрат на опалення всієї адміністративної будівлі, в якій знаходиться приміщення, пропорційно загальній площі приміщення. Показники лічильників знімаються відповідальною (-ими) особою(-ами) Орендаря за участю відповідальної особи Суборендаря.

Плата за комунальні послуги вноситься Суборендарем кожного місяця протягом 5 робочих днів з моменту виставлення Орендарем відповідного рахунку. Рахунок виставляється Орендарем до 10-го числа кожного календарного місяця та передається Суборендарю за місцем знаходження приміщення. В разі неможливості передати рахунок Суборендарю наручно, Орендар надсилає рахунок на електрону пошту Суборендаря office@skgroup.com.ua. Дане електронне відправлення, вважається належним підтвердженням отримання Рахунку Суборендарем (п. 4.3. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, п.1 додаткової угоди до Договору суборенди нерухомого майна №21/09-23 від 21.09.2023р., що була укладена 15.11.2023р. , за ініціативи Суборендаря сторони дійшли згоди розірвати Договір з 31.12.2023р. (останній день оренди).

У п.2 додаткової угоди від 15.11.2023р. сторони домовилися. що гарантійний платіж за останній місяць зараховуються в якості суборендної плати за грудень 2023р. відповідно до умов Договору.

За приписами ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несвоєчасна сплата відповідачем вартості поставленого товару) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов`язання, зокрема з боку відповідача.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи те, що відповідачем не були повністю виконані зобов`язання перед позивачем за спірним правочином щодо сплати суборендної плати у встановлений договором строк, відповідно - відповідачем було допущено прострочення виконання своїх зобов`язань.

В ході розгляду справи судом було встановлено, що станом на 21.02.2024р. у ТОВ "СК ГРУП" існувала заборгованість перед ТОВ "Кадор - Трейд" по сплаті суборендної плати та комунальних послуг у розмірі 34 337 грн 41 коп.

Платіжними інструкціями №1140 від 13.03.2024р. на суму 10 000 грн із призначенням платежу «часткова оплата суборенди приміщення за листопад 2023р. по рах.№2132 від 07.11.2023р.», №1145 від 20.03.2024р. на суму 10 000 грн із призначенням платежу « часткова оплата суборенди приміщення та відшкодування комунальних послуг по договору суборенди нерухомого майна №21/09-23 від 21.09.2023р.» відповідач сплатив частину заборгованості у розмірі 20 000 грн, у звязку із чим сума заборгованості зменшилася до 14 337 грн 41 коп.

За таких обставин, вимога ТОВ "Кадор - Трейд" щодо стягнення з ТОВ "СК ГРУП" заборгованості у розмірі 14 337 грн 41 коп., яка виникла на підставі Договору суборенди нерухомого майна №21/09-23 від 21.09.2023р. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач у справі доказів належного виконання умов Договору суборенди нерухомого майна №21/09-23 від 21.09.2023р. до суду не надав.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019р. у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

До того ж, 17.10.2019р. набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву ст. 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача у відповідності до положень ст.129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадор - Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ГРУП" про стягнення заборгованості по сплаті суборендної плати та комунальних послуг у розмірі 14 337 грн 41 коп. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ГРУП" (65059, м. Одеса, вул. Маршала Малиновського, буд. 16-А, оф. 304, код ЄДРПОУ 43366311) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадор - Трейд" (65014, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 39/1, код ЄДРПОУ 39731044) заборгованість у розмірі 14 337 грн 41 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 30 квітня 2024 р.

Суддя Н.В. Рога