Рішення

від 01.05.2024 по справі 916/604/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/604/24Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

справу №916/604/24

за позовом: Приватного підприємства СТАР ТРЕЙД 1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ГОТЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС ЮНІСТЬ

про стягнення

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство СТАР ТРЕЙД 1 звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ГОТЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС ЮНІСТЬ 11726, 70 грн. основного боргу, 505, 21 грн. пені, 2 345, 34 грн. штрафу у розмірі 20 % від суми заборгованості, а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

26.02.2024 Господарським судом Одеської області постановлено ухвалу, якою позовну заяву Приватного підприємства СТАР ТРЕЙД 1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження. В ухвалі суду сторонам встановлено строки на подання до суду заяв по суті справи, а також роз`яснено про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

22.02.2024 за вх.№8040/24 господарським судом Одеської області одержано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд прийняти заяву про зменшення розміру позовних вимог та стягнути з відповідача 505,21 грн. пені, 2 345,34 грн. штрафу у розмірі 20% від суми заборгованості та судові витрати у розмірі 3028 грн., у зв`язку з тим, що відповідач сплатив 11 726,70 грн. основного боргу після подачі до суду позовної заяви.

Заяву про зменшення розміру позовних вимог за вх.№8040/24 від 22.02.2023 прийнята до розгляду господарським судом на підставі п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України.

08.03.2024 за вх.№9925/24 господарським судом одержано відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Стислий виклад позиції позивача:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОТЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС «ЮНІСТЬ» не виконало взяті на себе зобов`язання за договором поставки №13/13 від 15.06.2020, та відповідно не сплатило заборгованість.

- наявність заборгованості у ТОВ «ГОТЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС «ЮНІСТЬ» перед ПП "Стар Трейд 1" на загальну суму 11 726, 70 грн. підтверджується договором поставки №13/13 з оплатою товару на умовах відстрочення платежу від 15.06.2020 року, накладною від 24.11.2023 року №6703428 на загальну суму 6 752,70 грн. та накладною від 24.11.2023 року №6700628 на загальну суму 4 974,00 грн.

- у зв`язку з тим, що відповідач сплатив 11 726,70 грн. основного боргу після подачі до суду позовної заяви необхідно зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача 505,21 грн. пені, 2 345,34 грн. штрафу у розмірі 20% від суми заборгованості та судові витрати у розмірі 3028 грн.

Стислий виклад заперечень відповідача:

- у позовній заяві Приватне підприємство «СТАР ТРЕЙД 1» зазначає, що неодноразово у телефонному режимі повідомляло Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОТЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС «ЮНІСТЬ» про наявність заборгованості за вказаним Договором та необхідність погасити цей борг. Однак, Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОТЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС «ЮНІСТЬ» неодноразово зверталось до Приватного підприємства «СТАР ТРЕЙД 1» з проханням відтермінувати оплату у зв`язку з вкрай скрутним фінансовим становищем через військову агресію Російської Федерації проти України річна завантаженість готелю складає 10% відсотків, чисельний склад співробітників скорочений вдвічі. Проте готель працює, сплачуючи всі належні податки, збори та надає допомогу волонтерським організаціям. ТОВ «ГОТЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС «ЮНІСТЬ» також просило врахувати сезонність роботи товариства, адже завантаженість готелю у період поставки товару Позивачем знизилась до 5 %, що остаточно позбавило можливості вчасного розрахунку.

- Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОТЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС «ЮНІСТЬ» жодним чином не відмовлялось від своїх зобов`язань перед позивачем, однак просило збільшити термін відстрочення платежу з моменту поставки.

- основна сума заявленої Приватним підприємством «СТАР ТРЕЙД 1» заборгованості до стягнення: 11 726,70 грн. є повністю погашеною 20.02.2024 року, що підтверджується платіжними інструкціями кредитового переказу коштів.

- відповідач звільняється від відповідальності у вигляді штрафу та пені відповідно до умов п. 8.1. Договору, бо це є наслідком форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): військової агресії Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, а отже вимоги позивача щодо стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 11 726, 70 грн. основного боргу, 505, 21 грн. пені, 2 345, 34 грн. штрафу у розмірі 20 % від суми заборгованості, а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн. є безпідставними, протиправними та такими, що не підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено:

15.06.2020 між Приватним підприємством «СТАР ТРЕЙД 1» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОТЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС «ЮНІСТЬ» (Покупець) укладено договір поставки №13/13 з оплатою товару на умовах відстрочення платежу, згідно з яким Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах цього Договору електронні випаровувачі та аксесуари в асортименті (надалі - Товар). Детальний перелік найменувань Товару зазначається в накладних, які є невід`ємною частиною цього Договору.

У п. 2.1. вказано, що ціни на товар зазначаються у накладних. У випадку, якщо перевезення Товару Покупцю здійснюється Постачальником, то ціна на Товар включає в себе транспортні витрати.

Відповідно до п. 2.4. договору оплата Товару здійснюється на умовах відстрочення платежу на 30 календарних днів з моменту поставки товару.

Згідно з п. 6.2. договору в випадку несвоєчасного виконання своїх договірних зобов`язань винна сторона несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості Товару, що підлягає поставці, або суми боргу за кожний день прострочення. Пеня стягується за весь час прострочення платежу. Нарахування пені припиняється в день погашення заборгованості або винесення рішення суду про стягнення заборгованості.

У п. 6.3. договору встановлено, що у випадку прострочення платежу більше ніж на 30 календарних днів, Покупець, крім пені, сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20% від суми не оплаченого в строк Товару.

Відповідно до п. 8.1. договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов`язань згідно цього Договору (сплати пені та штрафу), якщо це є наслідком обставин непереборної сили (форс-мажор) а саме: пожежі, повені, стихійного лиха, війни, військових операцій будь-якого характеру, блокади, заборони імпорту або експорту, а також інших подій надзвичайного характеру.

Згідно з п. 8.3. договору сторона, яка потрапила під дію форс-мажорних обставин, повинна негайно повідомити другу Сторону про настання таких обставин, при порушенні цієї умови така Сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини.

Строк дії даного Договору - з моменту підписання і до 31.12.2020. У випадку, якщо до закінчення строку дії Договору жодна із сторін не заявила про намір припинити договірні відносини, останній вважається пролонгованим кожного разу на 1 (один) календарний рік (п. 9.1. договору).

Як встановлено судом, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 11726,70 грн., про що свідчать підписані між сторонами накладні, а саме: №6700628 від 24.11.2023 на загальну суму з ПДВ 4 974 грн., №6703428 від 24.11.2023 на загальну суму з ПДВ 6 752, 70 грн.

Також позивачем надано податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН, а саме №70131 від 24.11.2023 та №70168 від 24.11.2023.

У зв`язку з несплатою відповідачем основного боргу у сумі 11726, 70 грн., позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 505, 21 грн., штраф у сумі 2 345, 34 грн. та звернувся з даним позовом до суду. Який сформований позивачем у системі «Електронний суд» 16.02.2024 та одержаний судом 19.02.2024 за вх.№629/24.

20.02.2024 відповідач оплатив позивачу основний борг в розмірі 11726,70 грн., що підтверджується платіжними інструкціями №1229 від 20.02.2024 та №1230 від 20.02.2024, у зв`язку із чим позивачем подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята до розгляду судом, та в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 505,21 грн. пені та 2 345,34 грн. штрафу.

Висновки суду.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір поставки №13/13 з оплатою товару на умовах відстрочення платежу від 15.06.2020, згідно з яким позивач зобов`язався поставити відповідачу товар, а відповідач зобов`язався прийняти та оплачувати товар на умовах відстрочення платежу на 30 календарних днів з моменту поставки товару.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 762 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно вимог ч. 7 ст. 193 ГК України законодавцем в імперативному порядку закріплено, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із приписами ч. 1 ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Між тим, як вище встановлено господарським судом, товар, який позивач поставив відповідачу 24.11.2023 згідно накладних №6700628 від 24.11.2023 та №6703428 від 24.11.2023 вартістю 11726,70 грн., оплачений відповідачем 20.02.2024, тобто із порушенням встановлених умовами договору строків оплати.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 6.2. договору в випадку несвоєчасного виконання своїх договірних зобов`язань винна сторона несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості Товару, що підлягає поставці, або суми боргу за кожний день прострочення. Пеня стягується за весь час прострочення платежу. Нарахування пені припиняється в день погашення заборгованості або винесення рішення суду про стягнення заборгованості.

У п. 6.3. договору вказано, що у випадку прострочення платежу більше ніж на 30 календарних днів, Покупець, крім пені, сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20% від суми не оплаченого в строк Товару.

Перевіривши наявний в матеріалах справи розрахунок пені, який здійснений позивачем та згідно з яким розмір пені становить 505,21 грн., судом встановлено невідповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача, з огляду на те, що останнім днем строку оплати відповідачем поставленого позивачем 24.11.2023 товару є 24.12.2023, яке є вихідним днем, а відтак, 26.12.2023 є днем прострочення відповідача, із врахуванням вимог ч.5 ст.254 ЦК України, якою з якою, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

За таких обставин судом самостійно, в межах заявленого позивачем періоду нарахування пені за 52 дні, здійснено розрахунок пені, згідно з яким розмір пені становить 499,98 грн.

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення11 726,7026.12.2023 - 31.12.2023615,000.08257,8311 726,7001.01.2024 - 15.02.20244615,000.082442,15

Перевіривши наявний в матеріалах справи розрахунок штрафу у розмірі 20 % від суми прострочки, який здійснений позивачем та згідно з яким розмір штрафу становить 2345,34 грн., судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Щодо посилань відповідача на звільнення останнього від відповідальності у вигляді штрафу та пені через форс-мажорні обставини, господарський суд виходить з наступного.

Згідно з листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Водночас, згідно з правовим висновком, який міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, відповідно до ч.1 ст.617 ЦК, ч.2 ст.218 ГК та ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто, неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Відповідно до частини другої статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема, викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

У ст.3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП від 18.12.2014 №44(5) (далі Регламент), вказано, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі сертифікат) документ встановленої ТПП форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП або регіональною ТПП згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Відповідно до ст.6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за особистим зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та / чи іншим зобов`язанням / обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Господарський суд звертає увагу на те, що потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифікату, яке є можливим лише після порушення виконання зобов`язання. Через це сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з`ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин. Саме ж повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.

Між тим, відповідач не надав до суду доказів, які свідчать про те, що позивача було повідомлено про неможливість виконання зобов`язань за спірним договором унаслідок дії форс-мажорних обставин, як то передбачено умовами п.8.3. укладеного між сторонами договору.

Також у п.8.3. укладеного між сторонами договору встановлено, що у випаду неповідомлення про настання форс -мажорних обставин сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини.

У Постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №920/505/22 наявний висновок, згідно з яким неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).

Отже, враховуючи відповідні висновки ВС, а також умови п.8.3. укладеного між сторонами договору поставки, господарський суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що невиконання ним зобов`язань з оплати поставленого позивачем товару у встановлений договором строк пов`язано саме із наявністю форс-мажорних обставин.

Більш того, в порушення умов п.8.4. договору відповідач не надав до суду сертифікату ТПП про форс-мажорні обставини.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст.76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Приватного підприємства СТАР ТРЕЙД 1.

На підставі ст.129 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати позивача по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Приватного підприємства СТАР ТРЕЙД 1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ГОТЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС ЮНІСТЬ про стягнення 2850,55 грн. задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОТЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС «ЮНІСТЬ» (65009, м. Одеса, вул. Сергія Варламова, буд. 32, код ЄДРПОУ 35818414) на користь Приватного підприємства «СТАР ТРЕЙД 1» (65101, м. Одеса, вул. Космонавта Комарова, буд. 12, код ЄДРПОУ 33139581) 499,98 грн. пені, 2 345, 34 грн. штрафу, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн.

3.В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 01 травня 2024 р.

Суддя Г.Є. Смелянець