Рішення

від 25.04.2024 по справі 920/197/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

25.04.2024м. СумиСправа № 920/197/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г.,

Розглянувши матеріали справи № 920/197/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерсплав Україна (вул. Гоголя, буд. 15-А, оф. 3, м. Дніпро, 49044)

до відповідача Приватного акціонерного товариства Науково-виробниче акціонерне товариство ВНДІкомпресормаш (просп. Курський, буд. 6, м. Суми, 40020)

про стягнення 221 464 грн 00 коп.,

представники учасників справи у судове засідання не з`явилися

УСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 221 464 грн 00 коп. заборгованості за поставлений товар відповідно до договору купівлі-продажу № 01122019/01 від 01.03.2019, укладеного між сторонами. Позивач також просить суд стягнути з відповідача судові витрати (3321 грн 96 коп. витрат по сплаті судового збору, 22 000 грн 00 коп. витрат на правничу допомогу).

15.03.2024 позивач подав заяву (вх. № 764 від 15.03.2024), в якій відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України повідомив, що докази на підтвердження понесених позивачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Рішенням від 11.04.2024 у справі № 920/197/24 господарський суд позов задовольнив повністю, стягнув з Приватного акціонерного товариства Науково-виробниче акціонерне товариство ВНДІкомпресормаш на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерсплав Україна 221 464 грн 00 коп. заборгованості за поставлений товар, 3321 грн 96 коп. витрат по сплаті судового збору.

12.04.2024 позивач подав заяву (вх. № 1878 від 12.04.2024), в якій просить суд стягнути з відповідача 22 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження понесених витрат до заяви додані копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ДП № 3570 від 15.12.2017, ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АЕ № 1265631 від 22.02.2024, договору про надання правової допомоги № 01/ю-24 від 14.02.2024, додаткової угоди № 1 від 14.02.2024, рахунку № 2 від 20.02.2024, акта приймання-передачі наданої правової допомоги № 1 від 11.04.2024, платіжної інструкції № 3147 від 23.02.2024, попереднього розрахунку суми винагороди (гонорару) адвоката за надану правову допомогу. Також до заяви позивач додав докази її надсилання відповідачу.

Згідно зі ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

За приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Ухвалою від 15.04.2024 господарський суд призначив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерсплав Україна (вх. № 1878 від 12.04.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі до розгляду у судовому засіданні з повідомленням сторін на 25.04.2024, 11:30.

Відповідач своєї позиції щодо поданої позивачем заяви не висловив.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Беручи до уваги принцип співмірності, слід пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідні висновки викладені у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 № 922/445/19.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд встановив, що факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 920/197/24 в сумі 22 000 грн 00 коп. підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ДП № 3570 від 15.12.2017, ордером на надання правничої (правової) допомоги серія АЕ № 1265631 від 22.02.2024, договором про надання правової допомоги № 01/ю-24 від 14.02.2024, додатковою угодою № 1 від 14.02.2024, рахунком № 2 від 20.02.2024, актом приймання-передачі наданої правової допомоги № 1 від 11.04.2024, платіжною інструкцією № 3147 від 23.02.2024, попереднім розрахунком суми винагороди (гонорару) адвоката за надану правову допомогу.

Відповідно до акта приймання-передачі наданої правової допомоги № 1 від 11.04.2024 адвокатом позивачу надані такі послуги: складення в інтересах клієнта та подання до господарського суду позовної заяви; складення в інтересах клієнта та подання до господарського суду від імені клієнта уточненої позовної заяви; представлення інтересів клієнта в господарському суді. Вартість наданої правової допомоги становить 22 000 грн 00 коп.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, керуючись принципами справедливості та пропорційності, суд дійшов висновку про часткову відмову позивачу у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу (в сумі 12 000 грн 00 коп.), з урахуванням таких критеріїв, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, завищення розміру вартості послуг адвоката щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи. Суд враховує, що справа є малозначною, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, предметом спору є стягнення основного боргу за поставлений товар, спірні правовідносини виникли на підставі договору, регулюється нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України.

Суд вважає, що у спірних правовідносинах обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, зважаючи на складність справи, є розмір витрат позивача на оплату послуг адвоката в сумі 10 000 грн 00 коп.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн. покладаються на відповідача. У відшкодуванні понесених позивачем витрат на правову допомогу в сумі 12 000 грн суд відмовляє та відповідно не покладає такі витрати на відповідача.

Суд зазначає про відсутність втручання суду в договірні відносини позивача з адвокатом за укладеним договором, позаяк обов`язок виконання прав і обов`язків за цим договором не змінюється і не припиняється у зв`язку з покладенням судом судових витрат на правничу допомогу на відповідача не в повній сумі, про яку домовились позивач та адвокат (постанови Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 910/20792/20, від 14.06.2022 у справі №904/4876/21, від 22.06.2022 у справі №904/7334/21, від 30.05.2022 у справі №904/7347/21).

Керуючись ст. 2, 13, 123, 126, 129, 221, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Науково-виробниче акціонерне товариство ВНДІкомпресормаш (просп. Курський, буд. 6, м. Суми, 40020, код ЄДРПОУ 00220434) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерсплав Україна (вул. Гоголя, буд. 15-А, оф. 3, м. Дніпро, 49044, код ЄДРПОУ 39684654) 10 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

2. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Відповідно до ст. 241, 244, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Додаткове рішення підписане суддею 01.05.2024.

СуддяД. В. Вдовенко