Рішення

від 30.04.2024 по справі 922/357/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2024м. ХарківСправа № 922/357/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна історія" (61166, м. Харків, пр-т. Науки, буд. 38, оф. 820) про стягнення 8857392,00 грн. за участю представників:

позивача - Прохоров Є.І.;

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна історія" про стягнення 8857392,00 грн., з яких: штраф у розмірі 4428696,00 грн. та пеня у розмірі 4428696,00 грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 106288,70 грн.

Позов обґрунтовано тим, що за результатами розгляду матеріалів справи №127-26.4/14-20 про порушення відповідачем законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, прийнято рішення №690-р від 10.11.2020, яким визнано, що відповідач вчинив порушення, передбачене статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", за яке на відповідача накладено штраф у розмірі 4428696,00 грн., який відповідачем не сплачено.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 05.03.2024 об 11:00.

13.02.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від позивача зареєстровано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №4114).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.02.2024 заяву Антимонопольного комітету України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №4114 від 13.02.2024) задоволено та призначено проведення підготовчого засідання на 05.03.2024 об 11:00 у режимі відеоконференції.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.03.2024 відкладено підготовче засідання на 19.03.2024 об 11:15 на підставі статті 183, 232, 233 ГПК України.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.03.2024 відкладено підготовче засідання на 02.04.2024 о 12:00 на підставі статті 183, 232, 233 ГПК України.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.04.2024 о 12:00 на підставі статті 177, 183, 185, 232, 233 ГПК України.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.04.2024 відкладено судове засідання на 30.04.2024 о 12:45 на підставі статті 201, 216, 232, 233 ГПК України.

Позивач у призначене судове засідання з`явився, позовну заяву підтримав та просив суд задовольнити.

Відповідач у призначене судове засідання не з`явився. Процесуальним правом, передбаченим статтею 178 ГПК України, на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до частини 5 статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з частиною 7 статті 6 ГПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З 05.10.2021 офіційно почали функціонувати три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку.

Положеннями п. 17 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони про дату, час та місце судового засідання - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

Подібний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/6322/21, від 29.06.2022 у справі №906/184/21, від 02.11.2022 у справі №910/14088/21, від 29.11.2022 у справі №916/1716/20, від 27.03.2023 у справі №910/16794/19.

Матеріали справи свідчать, що відповідач зареєстрував "Електронний кабінет" в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі.

Обставини належного повідомлення судом відповідача про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення ухвал суду до зареєстрованого Електронного кабінету відповідача підтверджуються довідками про доставку електронного листа, які містяться в матеріалах справи.

Пунктом 2 частини 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвали Господарського суду Харківської області по справі №922/357/24 було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.

З огляду на вище вказане, матеріали справи свідчать про те, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом з дотриманням вимог чинного законодавства було вжито процесуальні заходи з метою повідомлення учасників справи про розгляд даної справи та проведення судових засідань.

Відповідно до статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Оскільки судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи, вжито заходи для належного повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи, враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з`ясування обставин справи та вирішення господарського спору по суті.

З урахуванням наведеного, оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши присутнього у судовому засіданні позивача, суд встановив наступне.

Антимонопольний комітет України розглянувши матеріали справи №127-26.4/14-20 про порушення ТОВ "Малороганський молочний завод" законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, прийняв рішення №690-р від 10.11.2020 яким визнано, що ТОВ "Малороганський молочний завод" (код ЄДРПОУ 33368904) вчинило порушення, передбачене статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення на упаковках виробленого ним масла солодковершкового селянського 73 % жиру, дата виготовлення - 05.09.2018, інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей: "МАСЛО", "ДСТУ 4399:2005", зокрема щодо його назви, складу та характеристик, які можуть вплинути на наміри невизначеного кола осіб щодо придбання цього продукту.

За вказане порушення відповідно до частини 1 статті 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" на відповідача було накладено штраф у розмірі 4428696,00 грн.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на день прийняття рішення №690-р від 10.11.2020, найменування юридичної особи відповідача було: ТОВ "Малороганський молочний завод" з юридичною адресою: 62485, с. Мала Рогань, Харківський р-н., пров. Покровський, буд. 20.

Копію рішення №690-р від 10.11.2020 вручено 18.11.2020 під розписку ТОВ "Малороганський молочний завод" разом із супровідним листом Антимонопольного комітету України від 18.11.2020 №127-26/09-15786.

Матеріали справи також свідчать, що відповідач оскаржив рішення №690-р від 10.11.2020 до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 у справі №910/19622/20 позов ТОВ "Малороганський молочний завод" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення №690-р від 10.11.2020 залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2020 відкрито провадження у справі №910/19622/20 за позовом ТОВ "Малороганський молочний завод" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення №690-р від 10.11.2020.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2021 у справі №910/19622/20 в задоволенні позовних вимог ТОВ "Малороганський молочний завод" відмовлено повністю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2021 у справі №910/19622/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Малороганський молочний завод" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2021.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 у справі №910/19622/20 апеляційну скаргу ТОВ "Малороганський молочний завод" задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2021 скасовано та прийнято нове рішення суду, яким визнано недійсним рішення Антимонопольного комітету України №690-р від 10.11.2020 у справі №127-26.4/14-20 про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Малороганський молочний завод" (ЄДРПОУ 33368904) законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу на суму 4428696,00 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 28.01.2022 у справі №910/19622/20 касаційну скаргу Антимонопольного комітету України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 залишено без руху.

Ухвалою Верховного Суду від 24.02.2022 у справі №910/19622/20 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Антимонопольного комітету України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021.

Постановою Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 910/19622/20 касаційну скаргу Антимонопольного комітету України задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 у справі №910/19622/20 скасовано та справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2022 прийнято справу №910/19622/20 до провадження.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 у справі №910/19622/20 в задоволенні позовних вимог ТОВ "Малороганський молочний завод" відмовлено повністю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 у справі №910/19622/20 апеляційну скаргу ТОВ "Малороганський молочний завод" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 залишено без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2023 у справі №910/19622/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Малороганський молочний завод" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2023.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2023 у справі №910/19622/20 апеляційну скаргу ТОВ "Малороганський молочний завод" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 залишено без змін.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень та в єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі "Електронний суд" відсутня інформація щодо подальшого оскарження відповідачем рішення №690-р від 10.11.2020 та така інформація у Антимонопольного комітету України відсутня.

Отже, позивачем зазначено, що рішення №690-р від 10.11.2020 є законним відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та відповідно до статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", є обов`язковим до виконання. Разом з тим, позивач зазначає, що відповідачем не виконано рішення №690-р. від 10.11.2020, що стало підставою для звернення до суду з позовною заявою про стягнення штрафу у розмірі 4428696,00 грн. та пені у розмірі 4428696,00 грн.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.

Відносини, які виникли між сторонами у даній справі, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, а також спеціальних законів - Закону України "Про захист економічної конкуренції" та Закону України "Про Антимонопольний комітет України".

За визначенням статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", економічною конкуренцією (конкуренцію) є змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Відповідно до частини 1 статті 25 ГК України держава підтримує конкуренцію як змагання між суб`єктами господарювання, що забезпечує завдяки їх власним досягненням здобуття ними певних економічних переваг, внаслідок чого споживачі та суб`єкти господарювання отримують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб`єкти господарювання не визначають умов реалізації товару на ринку.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" унормовано, що суб`єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Частина 5 статті 13 ЦК України не допускає використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісної конкуренції.

Відповідно до положень частини 1 статті 40 ГК України та частини 4 статті 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції", державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб`єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України відповідно до його повноважень.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі, про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Із обставин справи та наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що Антимонопольний комітет України розглянувши матеріали справи №127-26.4/14-20 про порушення ТОВ "Малороганський молочний завод" законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, прийняв рішення №690-р від 10.11.2020 яким визнано, що ТОВ "Малороганський молочний завод" (код ЄДРПОУ 33368904) вчинило порушення, передбачене статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення на упаковках виробленого ним масла солодковершкового селянського 73 % жиру, дата виготовлення - 05.09.2018, інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей: "МАСЛО", "ДСТУ 4399:2005", зокрема щодо його назви, складу та характеристик, які можуть вплинути на наміри невизначеного кола осіб щодо придбання цього продукту.

За вказане порушення, відповідно до частини 1 статті 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" на відповідача було накладено штраф у розмірі 4428696,00 грн.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України є обов`язковими до виконання та надається для його виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на день прийняття рішення №690-р від 10.11.2020, найменування юридичної особи було: ТОВ "Малороганський молочний завод", а також юридична адреса відповідача була: 62485, с. Мала Рогань, Харківський р-н., пров. Покровський, буд. 20.

Матеріали справи свідчать, що копію рішення №690-р від 10.11.2020 вручено 18.11.2020 під розписку ТОВ "Малороганський молочний завод" разом із супровідним листом Антимонопольного комітету України від 18.11.2020 №127-26/09-15786.

Відповідно до частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути поновлено.

Обставини справи також свідчать, що відповідач звертався до господарського суду з позовною заявою про визнання недійсними рішення Антимонопольного комітету України від 10.11.2020 № 690-р "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу".

Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 у справі №910/19622/20 позов ТОВ "Малороганський молочний завод" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення №690-р від 10.11.2020 залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2020 відкрито провадження у справі №910/19622/20 за позовом ТОВ "Малороганський молочний завод" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення №690-р від 10.11.2020.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2021 у справі №910/19622/20 в задоволенні позовних вимог ТОВ "Малороганський молочний завод" відмовлено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2021 у справі №910/19622/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Малороганський молочний завод" на рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2021.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 у справі №910/19622/20 апеляційну скаргу ТОВ "Малороганський молочний завод" задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2021 скасовано та прийнято нове рішення суду, яким визнано недійсним рішення № 690-р від 22.06.2021.

Ухвалою Верховного Суду від 28.01.2022 у справі №910/19622/20 касаційну скаргу Антимонопольного комітету України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 залишено без руху.

Ухвалою Верховного Суду від 24.02.2022 у справі №910/19622/20 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Антимонопольного комітету України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021.

Постановою Верховного Суду від 21.06.2022 у справі №910/19622/20 касаційну скаргу Антимонопольного комітету України задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 у справі №910/19622/20 скасовано та справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2022 прийнято справу №910/19622/20 до провадження.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 у справі №910/19622/20 в задоволенні позовних вимог ТОВ "Малороганський молочний завод" відмовлено повністю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 у справі №910/19622/20 апеляційну скаргу ТОВ "Малороганський молочний завод" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 залишено без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2023 у справі №910/19622/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Малороганський молочний завод" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2023.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2023 у справі №910/19622/20 апеляційну скаргу ТОВ "Малороганський молочний завод" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 залишено без змін.

Відповідно до статті 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Окрім того, з матеріалів справи та відкритих відомостей в Єдиному державному реєстрі судових рішень слідує, що постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2023 у справі №910/19622/20 не оскаржено в касаційному порядку.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань також вбачається, що ТОВ "Малороганський молочний завод" (код ЄДРПОУ 33368904) станом на дату ухвалення рішення у даній справі змінило найменування юридичної особи на ТОВ "Молочна історія" (код ЄДРПОУ 33368904).

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Приписами частини 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Отже, рішення №690-р від 10.11.2020 є законним відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та згідно статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", є обов`язковим до виконання.

Відповідно до частини 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Натомість докази оплати штрафу у розмірі 4428696,00 грн. в матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не надано.

Приймаючи до уваги, що рішення №690-р від 10.11.2020 є чинним, доказів його добровільного виконання відповідачем матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги щодо стягнення 4428696,00 грн. штрафу.

Щодо позовної вимоги про стягнення пені у розмірі 4428696,00 грн., суд зазначає наступне.

Положеннями частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Нарахування та стягнення пені, передбаченої частиною 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", має обов`язковий характер, не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і в зв`язку з цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій в розумінні статей 238, 239, 249 ГК України, які застосовуються саме на підставі рішення уповноваженого на це органу (пункт 22 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.11.2011 №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства").

Абзацом 3 частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Комітету про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи в суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснюються (правова позиція Верховного Суду у постанові від 16.06.2022 у справі №917/530/21, від 11.06.2019 у справі №910/9272/18, від 22.01.2019 у справі №915/304/18).

Перевіривши правомірність та правильність здійсненого позивачем детального розрахунку пені у розмірі 9366692,04 грн. господарський суд зазначає, що дане нарахування не суперечить обставинам справи, розрахунок виконано арифметично вірно.

Разом з тим, як передбачено частиною 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Отже, розмір пені за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням №690-р від 10.11.2020 складає 4428696,00 грн., а позовна вимога про стягнення пені у розмірі 4428696,00 грн., визнається судом обґрунтованою, доведеною матеріалами справи, не спростованою, а тому також підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальне відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушення: законодавства про захист економічної конкуренції органами влади юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, і тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені та стосовно зобов`язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Відтак, оскільки судом встановлено факт порушеного права позивача щодо сплати штрафних санкцій за порушення антимонопольного законодавства суб`єктом, на якого такі санкції покладені за рішенням відповідного органу, воно підлягає захисту судом.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За приписами статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Однак, всупереч вимог статей 13, 74 ГПК України жодних доказів на спростування встановлених обставин справи та обґрунтованості заявлених позовних вимог відповідачем суду не надано. При цьому, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі істотні та вагомі питання, що входять до предмету доказування та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про задоволення позову, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна історія" (61166, м. Харків, пр-т. Науки, буд. 38, оф. 820, код ЄДРПОУ 33368904) штраф у розмірі 4428696,00 грн. та пеню у розмірі 4428696,00 грн. і зарахувати зазначені суми в дохід загального фонду Державного бюджету України, отримувач: ГУК у м. Києві / Соломян. р-н, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету:21081100.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна історія" (61166, м. Харків, пр-т. Науки, буд. 38, оф. 820, код ЄДРПОУ 33368904) на користь Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: UA438201720343120001000001719, код ЄДРПОУ 00032767) судовий збір у розмірі 106288,70 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено "01" травня 2024 р.

СуддяГ.І. Сальнікова