Постанова

від 23.04.2024 по справі 910/713/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/713/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючої - Вронської Г.О., суддів - Баранця О.М., Студенця В.І.,

за участю секретаря судового засідання Балли Л.М.,

представників учасників справи:

від позивачки: Яроша В.Ю.,

від відповідача: не з`явився,

від третьої особи на стороні позивачки: Яроша В.Ю.,

від третьої особи на стороні відповідача-1: Мартинкової О.Л. , Думітращука В.М. ,

від третьої особи на стороні відповідача-2: Хромеєва Д.С. ,

від третьої особи на стороні відповідача-3: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 ,

до якої приєдналося Міністерство юстиції України,

на рішення Господарського суду міста Києва

в складі судді Усатенко І.В.

від 04.05.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду

в складі колегії суддів: головуючого - Корсака В.А., суддів - Буравльова С.І., Євсікова О.О.

від 04.10.2023

у справі за позовом ОСОБА_5

до Міністерства юстиції України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачки - ОСОБА_6 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Гречани",

2. ОСОБА_4 ,

3. ОСОБА_7 ,

про визнання протиправним та скасування наказу,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_5 (далі - Позивачка) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу Відповідача від 28.12.2022 № 5857/5 "Про задоволення скарги", яким задоволено скаргу ОСОБА_4 від 25.07.2022 та скасовано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань реєстраційні дії щодо Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Гречани" (далі - Товариство):

- від 25.11.2016 № 16731050034010278 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" та № 16731070035010278 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", від 27.11.2017 № 16731070058010278 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведені державним реєстратором Виконавчого комітету Хмельницької міської ради Хмельницької області Демецькою Наталією Іванівною;

- від 20.08.2021 № 1006731070059010278 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором Виконавчого комітету Хмельницької міської ради Хмельницької області Фольварковою Ольгою Іванівною;

- від 06.10.2021 № 1006731070060010278 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" та від 04.02.2022 № 1006731070062010278 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведені приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Мороз Оленою Анатоліївною;

- від 02.02.2022 № 1006731070061010278 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором Виконавчого комітету Хмельницької міської ради Хмельницької області Сергійко Наталією Сергіївною.

2. Позовні вимоги обґрунтовані допущенням процедурних порушень під час прийняття Відповідачем спірного наказу, зокрема, з огляду на неврахування: 1) наявності рішення за результатами розгляду того самого питання; 2) пропуску скаржником встановленого законодавством строку на подання скарги; 3) відсутності порушення прав скаржника; 4) відсутності компетенції на розгляд відповідної скарги.

3. Позивачка вважає наказ Відповідача протиправним і таким, що не відповідає нормам законодавства, оскільки він прийнятий усупереч приписам статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (тут і далі - Закон № 755 у редакції, що була чинною на момент прийняття Відповідачем оскаржуваного наказу від 28.12.2022 № 5857/5), пунктів 6, 10 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі - Порядок № 1128).

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.05.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 у справі № 910/713/23, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Відповідача від 28.12.2022 № 5857/5 "Про задоволення скарги". Стягнуто з Відповідача на користь Позивачки судовий збір у розмірі 2 684 грн.

5. Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивоване тим, що:

- за результатами розгляду справи № 924/182/15 рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22.03.2016 визнано недійсним рішення зборів учасників Товариства від 20.04.2007, оформлене протоколом від 20.04.2007 № 3, яким ОСОБА_7 та ОСОБА_4 включено до складу учасників Товариства (далі - Рішення загальних зборів від 20.04.2007). Отже, рішення загальних зборів учасників Товариства не породило будь-яких правових наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Будь-які інші докази на підтвердження набуття ОСОБА_4 корпоративних прав у Товаристві суду не надавалися;

- наявність будь-яких інших рішень загальних зборів чи невиключених записів у реєстрі, прийнятих та внесених ОСОБА_4 , не породжує будь-яких правових наслідків, оскільки він не набув статус учасника Товариства. Будь-які реєстраційні дії, вчинені щодо юридичної особи, не можуть впливати на права і обов`язки ОСОБА_4 та будь-яким чином порушувати їх. Наявність наказів Відповідача від 09.08.2016 № 2439/5 та від 28.11.2016 № 3393/5, прийнятих усупереч чинному судовому рішенню від 22.03.2016 у справі № 924/182/15 і без з`ясування обставин наявності порушення прав ОСОБА_4 , не може бути підставою для прийняття Відповідачем наказу від 28.12.2022 № 5857/5;

- постановою Верховного Суду від 04.09.2019 постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.02.2017 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 у справі № 822/2408/16 скасовано, провадження у справі закрито. ОСОБА_4 був залучений до участі у справі № 822/2408/16 як третя особа, тому він був обізнаний з остаточним судовим рішенням у цій справі, за яким підлягало фактичне поновлення в реєстрі відомості щодо про склад учасників та керівника Товариства. Отже, з дати ухвалення постанови Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 822/2408/16 (оприлюдненої у Єдиному державному реєстрі судових рішень 06 вересня 2019 року) ОСОБА_4 мав обґрунтовані підстави для звернення до Товариства щодо необхідності реалізації ним своїх правомочностей з управління Товариством (як учасника) та посадових обов`язків (як керівника), пов`язаних із безпосередньою діяльністю юридичної особи. Відтак ОСОБА_4 міг довідатися про наявність реєстраційних дій від 25.11.2016 (зміна складу засновників та керівника) і від 27.11.2017 (зміна керівника), що обмежують його у їх вчиненні. Директор Товариства є одноосібним виконавчим органом. Таким чином, ОСОБА_4 , не виконуючи відповідні посадові обов`язки упродовж тривалого періоду (з вересня 2019 року по липень 2022 року) не міг не бути обізнаним про наявність у реєстрі реєстраційних дій щодо зміни керівника, які були предметом розгляду за скаргою. Скаржник пропустив строк на подання скарги, а тому у Відповідача були відсутні підстави для її задоволення;

- щодо інших оспорюваних реєстраційних дій, оскільки наявність у особи корпоративних прав не обмежується лише правом на внесення до реєстру відповідних відомостей, а й наділяє таку особу можливостями реалізації правомочностей з управління товариством, ОСОБА_4 , не маючи можливості реалізовувати права з частки, не міг не знати про реєстраційні дії від 20.08.2021 (зміна складу учасників), 06.10.2021 (зміна кінцевого бенефіціара), 02.02.2022 (зміна складу учасників) та 04.02.2022 (зміна складу учасників). Ці реєстраційні дії були зареєстровані у реєстрі та перебували у загальному доступі з дати їх вчинення, що не перешкоджало можливості дізнатися про них з дати їх вчинення;

- оскільки ОСОБА_4 був обізнаний зі встановленим судовим рішенням фактом відсутності у нього статусу учасника Товариства, він не мав правових підстав посилатися на недостовірні відомості реєстру щодо належності йому відповідного статусу та наявності порушеного корпоративного права оспорюваними реєстраційними діями.

6. Суд апеляційної інстанції, погоджуючись із висновками суду першої інстанції, додатково зауважив:

- обраний Позивачкою спосіб захисту про визнання неправомірним та скасування наказу Відповідача відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України. Крім того, зазначений спосіб захисту порушеного права передбачений також і спеціальним законом - частиною першою статті 34 Закону № 755. Наказ Відповідача може бути оскаржений до суду згідно з прямою вказівкою закону і відповідати за таким позовом має саме Міністерство юстиції України (належний відповідач) як орган влади, що прийняв відповідне рішення;

- чинне законодавство не передбачає прямого обов`язку особи, яка подає позов щодо оскарження рішення Міністерства юстиції України, попередньо чи одночасно звертатися до суду з позовом до особи, за скаргою чи в інтересах якої був прийнятий відповідний наказ про скасування реєстраційної дії. Об`єднання в одній позовній заяві декількох вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основних та похідних позовних вимог, є правом позивача, а не його обов`язком. Те, що окремі вимоги щодо реєстраційних дій (зокрема про скасування реєстраційних дій, які вчинені державними реєстраторами) можуть розглядатися в межах однієї справи як похідні від спору, що виник з корпоративних відносин, не виключає право позивача заявляти позов лише з однією вимогою про скасування рішення Міністерства юстиції України, якщо позивач обґрунтовує незаконність спірного наказу порушенням закону саме державним органом під час розгляду скарги. У такому разі така вимога не є похідною від будь-якої іншої вимоги, а є основною вимогою. Зазначені висновки викладені у постанові Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 910/838/20;

- колегія суддів не може погодитися з позицією Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Центральна колегія Міністерства юстиції України) щодо наявності у ОСОБА_4 статусу учасника Товариства лише на підставі наявних у реєстрі відомостей, оскільки вони були зроблені без урахування судового рішення в справі № 924/182/15, на наявність якого посилався як ОСОБА_4 , так і Товариство;

- оголошення Відповідача про розгляд скарги розміщено на сайті 04 серпня 2022 року, тобто з порушенням встановленого у пункті 10 Порядку № 1128 п`ятнадцятиденного строку до дня засідання колегії (22 серпня 2022 року). Зміст повідомлення (оголошення) не був достатнім для того, щоб зацікавлені особи (зокрема Позивачка) мали змогу зрозуміти, що скарга стосується реєстраційних дій щодо них, а також суть скарги.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи

7. ОСОБА_4 (далі - Скаржник) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 04.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 у справі № 910/713/23, в якій просить скасувати зазначені судові рішення повністю та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову; здійснити розподіл судових витрат згідно з вимогами Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

8. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України підставами касаційного оскарження Скаржник визначив:

- пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України - відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частин третьої, шостої статті 34 Закону № 755 та пункту 6 Порядку № 1128 у подібних правовідносинах.

- пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України у сукупності з пунктами 1, 4 частини третьої статті 310 ГПК України, а саме:

(1) Верховний Суд у справах № 400/1825/20 та № 826/3442/17 не формував висновки щодо застосування статті 34 Закону № 755, а предметом розгляду цих справ не було оскарження наказів Відповідача, прийнятих за результатом розгляду скарг на реєстраційні дії щодо державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що свідчить про безпідставність та протиправність застосування апеляційним господарським судом вказаних постанов саме до цієї справи;

(2) суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень у цій справі (у частині встановлення обставини пропуску строку на звернення зі скаргою до Відповідача та в частині встановлення відсутності порушення прав Скаржника) порушили норми процесуального права (щодо дослідження наявних у матеріалах справи доказів та встановлення суттєвих обставин справи) і неправильно застосували норми матеріального права - частини третю, шосту статті 34 Закону № 755 та пункт 6 Порядку № 1128;

(3) висновок суду апеляційної інстанції є безпідставним та прямо суперечить наявним у матеріалах справи та встановленим судом апеляційної інстанції обставинам. Як встановлено апеляційним судом, оголошення про розгляд скарги Скаржника 22 серпня 2022 року було розміщено Відповідачем 04 серпня 2022 року, тобто засідання з розгляду скарги мало відбутися на "вісімнадцятий" день з моменту розміщення оголошення. Скаржнику незрозуміло, яке порушення передбаченого пунктом 10 Порядку № 1128 п`ятнадцятиденного строку зміг виявити у цьому випадку суд апеляційної інстанції;

(4) суд апеляційної інстанції з посиланням на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 28.03.2018 у справі № 826/19452/16, від 08.07.2021 у справі № 640/18150/19, від 17.01.2019 у справі № 826/1632/17, від 16.03.2023 у справі № 910/574/22 дійшов висновку про порушення Відповідачем пункту 10 Порядку № 1128, оскільки за результатами дослідження розміщеного на вебсайті Відповідача оголошення встановлено, що зміст цього повідомлення (оголошення) не був достатнім для того, щоб зацікавлені особи, зокрема Позивачка, мали змогу зрозуміти, що скарга стосується реєстраційних дій щодо них, а також суть скарги. Скаржник вважає безпідставним застосування судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин правових висновків вищевказаних постанов Верховного Суду, оскільки у цих судових справах здійснювалася правова оцінка застарілої редакції пункту 10 Порядку № 1128, тоді як до спірних правовідносин у цій справі застосуванню підлягає пункт 10 Порядку № 1128 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2022 № 696, що виключає релевантність правового регулювання.

9. Скаржник також просив зупинити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.05.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 у справі № 910/713/23 до завершення їх перегляду в касаційному порядку.

10. Зазначене клопотання Скаржника задоволено ухвалою Верховного Суду від 19.02.2024.

11. 13 березня 2024 року до Верховного Суду надійшла заява Відповідача про приєднання до касаційної скарги Скаржника на рішення Господарського суду міста Києва від 04.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 у справі № 910/713/23.

12. 18 березня 2024 Верховний Суд постановив ухвалу, якою задовольнив заяву Відповідача та приєднав її до касаційної скарги Скаржника.

13. Позивачка у межах встановленого Судом строку подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у її задоволенні та залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін.

14. Доводи відзиву переважно дублюють мотиви, якими керувалися суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень.

15. 19 квітня 2024 року Товариство подало до Суду клопотання про закриття касаційного провадження.

16. Клопотання Товариства, зокрема, обґрунтоване таким:

- у частині обчислення строку подання скарги суд апеляційної інстанції правильно урахував висновки Верховного Суду, що, на переконання Товариства, є підставою для закриття касаційного провадження у цій частині;

- Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції послався на висновок Верховного Суду, сформульований за застарілої редакції пункту 10 Порядку № 1128. Водночас цей пункт був змінений виключно у частині термінів розміщення оголошення, а сама суть цього пункту - повідомлення заінтересованої особи для можливості її участі та подання пояснень - була незмінною з моменту прийняття Порядку № 1128. Отже, безпідставними є намагання Скаржника покласти на Верховний Суд обов`язок формувати нові висновки щодо застосування норм права. При цьому, як було неодноразово встановлено Верховним Судом, Порядок № 1128 взагалі не містить (та не містив) вимог до змісту повідомлення (оголошення) про розгляд скарги;

- посилання Скаржника на наявність підстав для касаційного оскарження за пунктами 1, 4 частини третьої статті 310 ГПК України є необґрунтованим. У тексті касаційної скарги жодного разу не зазначається: 1) які конкретно наявні у матеріалах справи докази не дослідили суди першої та апеляційної інстанцій і чому саме недослідження цих доказів (у кожному конкретному випадку) стало підставою для прийняття протиправного рішення; 2) які саме обставини у справі були встановлені на підставі недопустимих доказів, які наявні у матеріалах справи докази є недопустимими, які докази (у кожному конкретному випадку) були б допустимими для встановлення конкретної обставини справи у кожному з оскаржуваних рішень.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

17. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22.03.2016 у справі № 924/182/15, що набрало законної сили (за позовом ОСОБА_6 до Товариства та Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 , ОСОБА_7 ), встановлено, що згідно з протоколом установчих зборів учасників від 14.05.1999 № 1 укладено установчий договір про створення Товариства.

Відповідно до установчого договору Товариства, зареєстрованого у Хмельницькій районній державній адміністрації 01 червня 1999 року за № 56, засновниками та учасниками товариства є: ОСОБА_8 , частка якого дорівнює 60 %, ОСОБА_9 - 8 %, ОСОБА_10 - 8 %, ОСОБА_11 - 8 %, ОСОБА_6 - 8 %, ОСОБА_12 - 8 %.

20 квітня 2007 року були проведені збори засновників Товариства, за результатами яких прийнято рішення, оформлене протоком від 20.04.2007 № 3. За змістом протоколу на зборах був присутній засновник - ОСОБА_8 , який володіє 60% голосів (27750,00 грн). Також були присутні ОСОБА_7 і ОСОБА_4 . На порядок денний винесені питання: 1. Розгляд заяв ОСОБА_7 , ОСОБА_4 увійти в склад засновників Товариства і внести пайові внески до статутного фонду в розмірі: ОСОБА_7 - 43 %, ОСОБА_4 - 42 %, повернувши пайові внески ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , які вийшли зі складу засновників Товариства. 2. Прийняття нової редакції статуту. 3. Проведення державної реєстрації статуту Товариства. 4. У зв`язку зі зміною діючого законодавства анулювати старий установчий договір. За результатами проведення зборів позитивно вирішені усі питання, винесені на збори засновників. Протокол підписаний ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 .

Відповідно до пунктів 7.2 та 7.3 статуту Товариства, затвердженого установчими зборами учасників згідно протоколу від 20.04.2007 № 3 та зареєстрованого 11 травня 2007 року, статутний капітал Товариства дорівнює 46 250,00 грн, розподіл якого відбувається таким чином: ОСОБА_8 - 6 937,50 грн, що становить 15 %, ОСОБА_7 - 19 887,50 грн, що становить 43 %, ОСОБА_4 - 19 425 грн, що становить 42 %. Статут підписаний ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Дембицькою І.М. 04 травня 2007 року. Протоколом зборів від 15.05.2007 № 5 ОСОБА_4 призначено директором Товариства.

За результатами розгляду справи № 924/182/15 рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22.03.2016 визнано недійсним рішення зборів учасників Товариства від 20.04.2007, оформлене протоколом від 20.04.2007 № 3, яким ОСОБА_7 та ОСОБА_4 включено до складу учасників Товариства.

18. 21 червня 2016 року державний реєстратор Фольваркова О.І. провела реєстраційні дії № 16731050016010278 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" та № 16731070018010278 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах". Зазначеними реєстраційними діями змінено скорочене найменування Товариства, змінено склад засновників, змінено керівника, виключено зі складу осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори.

19. 04 липня 2016 року державний реєстратор Фольваркова О.І. провела реєстраційні дії № 16731050021010278 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" та №16731070022010278 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах". Цими реєстраційними діями змінено склад засновників Товариства, змінено керівника.

20. 15 липня 2016 року державний реєстратор Фольваркова О.І. провела реєстраційні дії № 16731050023010278 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах". Даною реєстраційною дією змінено прізвище керівника та змінено місцезнаходження.

21. Наказом Міністерства юстиції України від 09.08.2016 № 2439/5 за результатами розгляду скарг ОСОБА_7 і ОСОБА_4 скасовано реєстраційні дії, проведені державним реєстратором виконавчого комітету Хмельницької міської ради Фольварковою О.І. від 21.06.2016 № 16731050016010278 та № 16731070018010278, від 04.07.2016 № 16731050021010278 та № 16731070022010278, від 15.07.2016 № 16731070023010278 щодо Товариства.

22. 25 серпня 2016 року державний реєстратор виконавчого комітету Хмельницької міської ради Демецька Н.І. провела реєстраційні дії № 16731050031010278 та № 16731050032010278, якими змінено прізвище керівника та змінено місцезнаходження Товариства.

23. 31 серпня 2016 року державний реєстратор виконавчого комітету Хмельницької міської ради Сергійко Н.С. провела реєстраційну дію № 16731050033010278. Цією реєстраційною дією змінено склад учасників Товариства.

24. Наказом Міністерства юстиції України від 28.11.2016 № 3393/5 за результатами скарг ОСОБА_7 скасовано зазначені реєстраційні дії, вчинені ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .

25. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 у справі № 822/2408/16:

- визнано протиправними та скасовано висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 09.08.2016, а також прийнятий на його основі наказ Міністерства юстиції України від 09.08.2016 № 2439/5 за результатами скарг ОСОБА_7 від 27.07.2016 № К-19371 і ОСОБА_4 від 27.07.2016 № С-19370 у частині скасування реєстраційних дій, проведених державним реєстратором виконавчого комітету Хмельницької міської ради Фольварковою О.І. щодо Товариства від 21.06.2016 № 16731050016010278 та № 16731070018010278, від 04.07.2016 № 16731050021010278 та № 16731070022010278, від 15.07.2016 № 16731070023010278;

- визнано протиправними та скасовано висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 24.11.2016, а також прийнятий на основі наказ Міністерства юстиції України від 28.11.2016 №3393/5 за результатами скарг ОСОБА_7 від 04.11.2016, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.11.2016 за № 34741-0-33-16 та № 34817-0-33-16.

26. 31 липня 2017 року, після набрання постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 у справі № 822/2408/16 законної сили, у Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Державний реєстр юридичних осіб) було відновлено реєстраційні дії, скасовані наказами Міністерства юстиції України від 09.08.2016 № 2439/5 та від 28.11.2016 № 3395/5.

27. Водночас надалі постановою Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 822/2408/16 постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.02.2017 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 у зазначеній справі скасовано. Провадження у справі № 822/2408/16 закрито у зв`язку з тим, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на спірні правовідносини, вирішення спору має здійснюватися в порядку господарського судочинства.

28. 21 липня 2022 року в Державному реєстрі юридичних осіб було відновлено чинність наказів Міністерства юстиції України від 09.08.2016 № 2439/5 та від 28.11.2016 № 3395/5.

29. ОСОБА_4 звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою, яка, зокрема обґрунтована тим, що попри визнання протиправними та скасування Міністерством юстиції України наведених вище реєстраційних дій щодо Товариства, у результаті яких ОСОБА_4 та ОСОБА_7 було протиправно позбавлено статусу учасника товариства, а ОСОБА_4 - також статусу директора товариства, державні реєстратори надалі вчинили ряд похідних від них реєстраційних дій.

30. Так, 25 листопада 2016 року державний реєстратор виконавчого комітету Хмельницької міської ради Демецька Н.І. провела реєстраційні дії № 1673105003401027 та № 16731070035010278. Цими реєстраційними діями змінено склад учасників Товариства та змінено керівника юридичної особи. Змінено фізичних осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації.

31. 27 листопада 2017 року державний реєстратор виконавчого комітету Хмельницької міської ради Демецька Н.І. провела реєстраційну дію № 16731070058010278, якою змінено керівника (відомості про керівника) юридичної особи.

32. 20 серпня 2021 року державний реєстратор Виконавчого комітету Хмельницької міської ради Хмельницької області Фольваркова О.І. провела реєстраційну дію № 1006731070059010278, якою внесено зміни до складу засновників (зміну відомостей про засновників) юридичної особи.

33. 06 жовтня 2021 року приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Мороз О.А. провела реєстраційну дію № 1006731070060010278, якою змінено кінцевого бенефіціарного власника (змінено відомості про кінцевого бенефіціарного власника) юридичної особи.

34. 31 січня 2022 року згідно з актом приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства (який є додатком до договору дарування частки) учасник товариства ОСОБА_17 передав, а громадянка ОСОБА_5 прийняла частку у статутному капіталі Товариства, яка становить 92 % статутного капіталу (42550,00 грн).

35. 02 лютого 2022 року державний реєстратор Хмельницької міської ради Сергієнко Н.С. провела реєстраційну дію № 1006731070061010278, якою змінено склад учасників (змінено відомості про склад учасників) юридичної особи.

36. 04 лютого 2022 року приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Мороз О.А. провела реєстраційну дію № 1006731070062010278, якою змінено кінцевого бенефіціарного власника (змінено відомості про кінцевого бенефіціарного власника) юридичної особи; змінено керівника (відомості про керівника) юридичної особи.

37. Наказом Міністерства юстиції України від 28.12.2022 № 5857/5 "Про задоволення скарги" скаргу ОСОБА_4 від 25.07.2022 задоволено. Вирішено скасувати реєстраційні дії від 25.11.2016 № 16731050034010278 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" та № 16731070035010278 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", від 27.11.2017 № 16731070058010278 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведені державним реєстратором Виконавчого комітету Хмельницької міської ради Хмельницької області Демецькою Н.І., від 20.08.2021 № 1006731070059010278 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором Виконавчого комітету Хмельницької міської ради Хмельницької області Фольварковою О.І., від 06.10.2021 № 1006731070060010278 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" та від 04.02.2022 № 1006731070062010278 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведені приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Мороз О.А., та від 02.02.2022 № 1006731070061010278 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором Виконавчого комітету Хмельницької міської ради Хмельницької області Сергійко Н.С. щодо Товариства.

38. Наказ був прийнятий на підставі висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України від 07.11.2022, який, зокрема, мотивований таким:

- оскаржуваними реєстраційними діями було неодноразово змінено, зокрема, склад учасників, керівників, представників та кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) Товариства;

- скаржник, як учасник Товариства, вважає протиправними та просить скасувати оскаржувані реєстраційні дії як наслідкові від неправомірних реєстраційних дій, що були попередньо скасовані Міністерством юстиції України;

- скаржник наголошує на тому, що 21 липня 2022 року після виконання в ЄДР рішень судів, якими залишено у силі накази Міністерства юстиції України, що скасовували реєстраційні дії стосовно позбавлення скаржника статусу учасника і керівника Товариства, поновлено права скаржника на подальший захист своїх прав та їх відновлення шляхом беззаперечного скасування оскаржуваних реєстраційний дій, які стали наслідком попередніх неправомірних реєстраційних дій, скасованих Міністерством юстиції України;

- колегія встановила, що оскаржуваним реєстраційним діям передували реєстраційні дії від 21.06.2016, 04.07.2016, 15.07.2016, 25.08.2016 та 31.08.2016, які були скасовані наказами Міністерства юстиції України від 09.08.2016 № 2459/5 "Про скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та від 28.11.2016 № 3393/5 "Про скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", за результатами розгляду скарг ОСОБА_7 та ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_18 від 27.07.2016, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27 липня 2016 року за № К-19371 та № С-19370, і скарг ОСОБА_7 від 04.11.2016, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2016 року за № 34741 -0-33-16 та № 34817-0-33-16;

- оскільки оскаржувані реєстраційні дії від 25.11.2016, 27.11.2017, 20.08.2021, 06.10.2021, 02.02.2022 та 04.02.2022 вчинені за наслідком проведення скасованих реєстраційних дій від 21.06.2016, 04.07.2016, 15.07.2016, 25.08.2016 та 31.08.2016, які скасовані Міністерством юстиції України 10 серпня 2016 року та 28 листопада 2016 року, вони також підлягають скасуванню;

- за таких обставин Колегія дійшла висновку, що оскаржувані реєстраційні дії підлягають скасуванню, а скарга - задоволенню.

39. Позивачка вважає наказ Відповідача протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

40. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевірив у межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, з урахуванням викладеного у відзиві, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, та дійшов наступних висновків.

41. Суди попередніх інстанцій встановили, що Рішенням загальних зборів від 20.04.2007 ОСОБА_7 та Скаржник були включені до складу учасників Товариства.

42. Водночас рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22.03.2016 у справі № 924/182/15, на наявність якого посилався як Скаржник, так і Товариство, зазначене Рішення загальних зборів від 20.04.2007 визнано недійсним.

43. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.03.2016 було залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.06.2016. Надалі зазначені судові рішення залишені без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.08.2016 у справі № 924/182/15.

44. Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

45. Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Суб`єктивними межами є те, що в двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду.

46. Отже, обставини (факти), що є преюдиційними відповідно до статті 75 ГПК України, не потребують доказування та є обов`язковими для господарського суду. Суд не вправі ставити під сумнів такі обставини (факти), проте може надати їм власну правову оцінку.

47. У ході розгляду цієї справи суди попередніх інстанцій обґрунтовано врахували обставини, встановлені судовим рішенням у справі № 924/182/15, згідно з яким Рішення загальних зборів від 20.04.2007 визнано недійсним.

48. Верховний Суд у постановах від 01.09.2023 у справі № 909/1154/21, від 21.03.2018 у справі № 927/699/17 та від 15.05.2019 у справі № 915/393/18 зазначив, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

49. Верховний Суд неодноразово вказував, що визнання акта недійсним означає, що він не створює правових наслідків з моменту його вчинення.

Така правова позиція, зокрема, викладена у постанові палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 909/298/21.

50. З урахуванням наведеного Суд погоджується, що Скаржник є особою, яка не набула статус учасника Товариства. Реєстраційні дії, вчинені щодо Товариства, не можуть впливати на права і обов`язки Скаржника. Наявність будь-яких інших рішень загальних зборів чи невиключених записів у реєстрі, прийнятих та внесених Скаржником, не породжує будь-яких правових наслідків, оскільки він не набув статус учасника Товариства.

51. При цьому судами встановлено, що Скаржник не надав інші докази на підтвердження набуття корпоративних прав у Товаристві, окрім Рішення загальних зборів від 20.04.2007 (яке, як зазначено вище, у судовому порядку визнано недійсним).

52. Зважаючи на встановлені у справі фактичні обставини, суди дійшли висновку, що Відповідач не дотримався вимог статті 34 Закону № 755, оскільки не врахував, що скарга подана особою, права якої у зв`язку з оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю у сфері державної реєстрації не порушені, і не залишив подану скаргу без розгляду.

53. Крім того, суди зазначили, що Скаржник пропустив строк на подання скарги, а тому Відповідач не мав підстав для її задоволення. У свою чергу, зміст повідомлення Відповідача (оголошення) про розгляд скарги не був достатнім для того, щоб зацікавлені особи (зокрема Позивачка) мали змогу зрозуміти, що скарга стосується реєстраційних дій щодо них, а також суть скарги.

54. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, Скаржник стверджує про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частин третьої, шостої статті 34 Закону № 755 та пункту 6 Порядку № 1128 у подібних правовідносинах.

55. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

56. Наведена норма спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

57. При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, у яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (постанови Верховного Суду від 18.04.2024 у справі № 910/12832/21, від 25.05.2022 у справі № 904/676/21, від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19).

58. Суд зауважує, що частина третя статті 34 Закону № 755 закріплює право та регламентує порядок і строки оскарження особою, права якої порушено, рішень, дій або бездіяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації до Міністерства юстиції України.

Водночас частина шоста статті 34 Закону № 755 визначає, які рішення можуть прийматися Міністерством юстиції України за результатами розгляду скарги, а також встановлює підстави для залишення скарги без розгляду по суті.

59. Згідно з пунктом 6 Порядку № 1128 якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку встановлено наявність підстав для відмови в її задоволенні, Міністерство юстиції України чи відповідний територіальний орган не пізніше ніж протягом десяти робочих днів з дня її реєстрації приймає мотивоване рішення про відмову в задоволенні такої скарги на підставі службової записки посадових осіб Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу, погодженої відповідно заступником Міністра чи заступником керівника територіального органу Міністерства юстиції України. Рішення про відмову у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації з підстави оформлення її без дотримання вимог, визначених законом, не позбавляє скаржника права на повторне звернення з такою скаргою в межах визначеного законом строку.

60. Суд зазначає, що аргументи учасників справи були належним чином оцінені судами першої та апеляційної інстанцій з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, що знайшло відображення у мотивувальних частинах судових рішень.

61. Наведені ж у касаційній скарзі доводи фактично зводяться не до неправильного застосування судами норм матеріального права, а до заперечення обставин, встановлених ними під час розгляду цієї справи, та перегляду вже здійсненої оцінки доказів.

62. На відміну від повноважень законодавчої гілки влади, до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для всіх життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права (постанова Великої Палати Верховного суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц).

63. Таким чином, Скаржник не довів наявність обґрунтованої потреби для формування висновку Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права у спірних правовідносинах. Аргументи Скаржника зводяться до незгоди з конкретними фактичними обставинами, які були встановлені судами та згідно з якими вирішено спір у цій справі.

64. Відтак підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження.

65. Скаржник також зазначає, що у справах № 400/1825/20 та № 826/3442/17 Верховний Суд не формував висновки щодо застосування статті 34 Закону № 755, а предметом розгляду цих справ не було оскарження наказів Відповідача, прийнятих за результатом розгляду скарг на реєстраційні дії щодо державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відтак Скаржник вважає, що у цій справі (№ 910/713/23) суд апеляційної інстанції безпідставно послався на постанови Верховного Суду в наведених вище справах.

66. У цих постановах Верховний Суд зазначив, що для з`ясування дати, з якої розпочинається відлік, необхідно досліджувати об`єктивні та суб`єктивні фактори, які сприяють реалізації особою права звернення зі скаргою на дії державного реєстратора до Міністерства юстиції України.

За загальним правилом строк звернення обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналася про рішення державного реєстратора. При цьому "повинна" варто тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

67. Суд погоджується з тим, що наведені вище висновки зроблені Верховним Судом не щодо Закону № 755, а у розрізі положень статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", яка встановлює порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав. Водночас норми цих законів у частині строку подання скарги є подібними за змістом, зокрема у частині формулювання "з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав". Висновки Верховного Суду, проти застосування яких заперечує Скаржник, зроблені саме щодо цього формулювання, тому Суд вважає їх застосовними до обставин цієї справи.

68. У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 826/19452/16, на яку послався суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові, зазначається, що важливість дотримання і неухильного виконання процедури розгляду скарги безпосередньо пов`язана із забезпеченням права особи, інтересів якої вона стосується, на захист, зокрема надання нею відповідних пояснень з приводу правовідносин, що виникли. Невиконання суб`єктом влади вимог законодавства у цій частині зводить нанівець законність усієї процедури розгляду скарги та, як наслідок, прийнятого за її результатами рішення.

69. Суд апеляційної інстанції також наголосив, що Порядок № 1128, хоч і не містить вимоги до змісту повідомлення (оголошення) про розгляд скарги, проте, ураховуючи мету такого повідомлення, воно має містити інформацію про скаржника, суб`єкта оскарження (державного реєстратора, дії якого оскаржуються), суть скарги, час та місце розгляду скарги. Зміст повідомлення повинен бути достатнім для того щоб зацікавлені особи (зокрема державний реєстратор) могли зрозуміти, що скарга стосується реєстраційних дій, до яких вони мають відношення, і суть цієї скарги.

Аналогічні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.07.2021 у справі № 640/18150/19 та від 16.03.2023 у справі № 910/574/22, постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 17.01.2019 у справі № 826/1632/17.

70. Втім, Скаржник вважає наведені висновки нерелевантними, оскільки, за його твердженням, вони були сформульовані за застарілої редакції пункту 10 Порядку № 1128.

71. Суд відхиляє наведені доводи Скаржника та зауважує, що висновок, викладений у справі № 826/19452/16, має загальний характер, констатує потребу дотримання належної процедури розгляду скарги, а також визначає наслідки порушення цієї процедури. Водночас висновки у справах № 640/18150/19, № 910/574/22 та № 826/1632/17 за змістом узгоджуються з приписами пункту 10 Порядку № 1128 у чинній редакції.

72. Насамкінець Скаржник стверджує, що суди порушили норми процесуального права у частині дослідження наявних у матеріалах справи доказів та встановлення суттєвих обставин справи.

73. Суд зауважує, що система доказування у господарському процесі засновується на розподілі тягаря доказування між сторонами у справі. Посилаючись на ту чи іншу обставину або спростовуючи їх у суді, сторона повинна доводити такі обставини доказами (статті 13, 74 ГПК України).

74. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

75. Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту та відповідно до частини першої статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржених судових рішеннях, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, та переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.

76. У цій справі суди надали оцінку поданим сторонами доказам (зокрема щодо моменту, коли Скаржник дізнався або міг дізнатися про вчинення відповідних реєстраційних дій), до переоцінки яких суд касаційної інстанції вдаватися не може. Встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73-80, 86, 300 ГПК України.

77. Саме лише прагнення Скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень попередніх інстанцій.

78. Скаржник не обґрунтував, які конкретно докази не були досліджені судами та/або які наявні у матеріалах справи докази є недопустимими. Посилання на те, що суди не в повному обсязі дослідили докази та не з`ясували дійсні обставини справи, без належного обґрунтування не можуть ставити під сумнів судові рішення. Доводи Скаржника у цій частині зводяться до незгоди з обставинами, що були встановлені судами при вирішенні спору, до незгоди з оцінкою доказів у справі, а також до незгоди з висновками судів, які покладені в основу оскаржуваних судових рішень про задоволення позовних вимог у цій справі.

79. Скаржник також не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про порушення Відповідачем п`ятнадцятиденного строку, встановленого пунктом 10 Порядку № 1128. Оголошення про розгляд скарги було розміщено 04 серпня 2022 року, тоді як засідання Центральної колегії Міністерства юстиції України призначено на 22 серпня 2022 року. З огляду на це Скаржник зазначає, що засідання з розгляду скарги мало відбутися на "вісімнадцятий" день з моменту розміщення оголошення.

80. Проаналізувавши аргументи Скаржника у цій частині, Суд визнає їх обґрунтованими. Водночас це не впливає на правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо протиправності наказу Відповідача від 28.12.2022 № 5857/5. Відповідач допустив інші численні порушення при розгляді скарги та прийнятті спірного наказу, які за своїм змістом є істотними.

81. У рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04) зазначається, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

82. Верховний Суд зазначає, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, наявність яких Скаржником у цій справі аргументовано не доведено.

83. Суд погоджується з аргументами Позивачки, наведеними у відзиві на касаційну скаргу, в тому обсязі, в якому вони узгоджуються з викладеним у цій постанові.

84. Натомість клопотання Товариства про закриття касаційного провадження не підлягає задоволенню, оскільки Суд не встановив наявність підстав, передбачених статтею 296 ГПК України.

85. У справі "Салов проти України" (пункт 89 рішення ЄСПЛ від 06.09.2005, заява № 65518/01) наголошується, що згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод рішення судів повинні містити достатні мотиви, на яких вони ґрунтуються, для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, заява № 49684/99). Разом із тим статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Отже, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (пункт 29 рішення ЄСПЛ у справі "Ruiz Torija v." від 09.12.1994, заява серія A № 303-A).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

86. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

87. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

88. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

89. Частиною третьою статті 332 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

90. Оскільки ухвалою Верховного Суду від 19.02.2024 зупинено виконання рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, їх виконання слід поновити.

Судові витрати

91. Понесені Скаржником у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Скаржника, позаяк касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 , до якої приєдналося Міністерство юстиції України, залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 у справі № 910/713/23 залишити без змін.

3. Поновити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.05.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 у справі № 910/713/23.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

В. Студенець