Рішення

від 30.04.2024 по справі 527/873/24

ГЛОБИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/873/24

провадження 2/527/450/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючогосудді - Левицької Т.В.,

з участю секретаря судових засідань- Папенко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глобине в порядку загального позовного провадження цивільну справу 527/873/24 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Глобинської міської ради Полтавської області,з участю третьої особи: Кременчуцької районної військової адміністрації про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2024 року позивачі звернулися до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що з 11 червня 1986 року вони були членами колгоспу імені Мічуріна. Наприкінці 1988 року правлінням колгоспу їм як сім`ї, яка не мала власного житла та за підсумками роботи, було надано житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . З 1988 по 1989 рік вони проводили його ремонтні робити, оскільки будинок був непридатним для життя, а на початку 1990 році вселилися в нього. Пізніше вони неодноразово зверталися до правління колгоспу, після реформування КСГП «Мічуріна» з метою оформлення у їх приватну власність вказаного житлового будинку, проте виявилося, що ні колгосп, ні реформоване КСГП ніколи не мали правовстановлюючих документів на будинок, а право власності на нього ніколи не було зареєстровано. Через зазначені обставини, вони змогли зареєструвати своє місце проживання в будинку лише 12 лютого 2010 року. Вказаним житловим будинком вони безперервно, відкрито та правомірно користуються з січня 1990 року по теперішній час, тобто понад 34 роки. За весь час їх проживання у вказаному будинку, ними було проведено його капітальний ремонт як будинку, так і господарських споруд, проводилася оплата за комунальні послуги.

Посилаючись на викладене, позивачі просили суд визнати за ними за набувальною давністюправо власностіпо 1/2частині закожним нажитловий будинокліт.«А»,житловою площею56,4кв.м,загальною площею104,9кв.м,прибудову літ.«а», сарай-гараж-літнюкухню літ.«Б»,літній душліт.«В»,убиральню літ.«Г»,розташовані заадресою: АДРЕСА_1 .

У судове засідання позивачі не з`явиллися, подали до суду заяву, у якій просили розгляд справи проводити у їх відсутність, зазначили, що підтримують позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати за його відсутності, зазначив, що проти задоволення позову не заперечує.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

У вересні 2000 року ОСОБА_1 було проведено газопостачання до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , 19.06.2013 було укладено договір про надання послуг з газопостачання (а.с.40, 53).

У період 02.08.1999, 22.06.2011 ОСОБА_1 укладав договори на користування електричною енергією у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.41-42,49-50), 20.04.1999 року на замовлення ОСОБА_1 було виготовлено технічний паспорт на вказане домоволодіння (а.с.43-45), 19 травня 2003 року, 20 грудня 2004 року, 25 червня 2010 року, 03 липня 2018 року ОСОБА_1 укладав договори на надання послуг з водопостачання та водовідведення у вказане домоволодіння (а.с.46-48, 55).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сплачувалися податки за землю за адресою: АДРЕСА_1 за 2001-2003, 2005-2007 роки (а.с.56,57).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з12.02.2010року зареєстрованіза адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10-15).

Як вбачається з технічного паспорту на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , будинок має наступні технічні характеристики: житловий будинок літ. «А», житловою площею 56,4 кв.м, загальною площею 104,9 кв.м, прибудова літ. «а», сарай-гараж-літня кухня літ. «Б», літній душ літ. «В», убиральня літ. «Г» (а.с. 20-24).

Відповідно до Експертного звіту № 10/24 про проведення будівельно-технічного обстеження нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , технічний стан будинку є задовільний і конструкція об`єкту зведена без порушення будівельних стандартів і норм, придатна для постійної експлуатації за призначенням (а.с.28-39).

Згідно Довідки № 61/1198 від 02.02.2024 року, за даними архівного обліку, станом на 28.12.2012 року, в КП «КМБТІ» право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстровано (а.с.26).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 371174278 від 25.03.2024 року, права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстровані (а.с.25).

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , останні є сусідами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їм відомо, що останні проживають в будинку за адресою АДРЕСА_1 більше 30 років (а.с.60-65).

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ч.2 ст.328 Цивільного кодексуУкраїни, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст.344 Цивільного кодексу України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За ч.4 ст.344 Цивільного кодексуУкраїни, право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», враховуючи положенняпункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦКпро те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.

При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року.

Згідно з п.9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати,зокрема, таке: - володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття власності; - володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні; - володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Приймаючи до уваги те, що позивачами, доведено їх добросовісне, відкрите, безперервне володіння житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 більше 10 років, суд дійшов висновку, що позов є законним та обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.3-15, 76, 82, 258, 259, 263, 265, 268,273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп: НОМЕР_2 за набувальною давністюправо власності,по 1/2частині закожним,на житловийбудинок літ.«А»,житловою площею56,4кв.м,загальною площею104,9кв.м,прибудову літ.«а», сарай-гараж-літнюкухню літ.«Б»,літній душліт.«В»,убиральню літ.«Г»,розташовані заадресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивачі: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_2 ).

Глобинська міська рада Кременчуцького району Полтавської області (місцезнаходження: Полтавська обл., Кременчуцький р-н., м. Глобине, вул. Центральна, 285, код ЄДРПОУ: 22547673).

Третя особа: Кременчуцька районної військова адміністрація (місцезнаходження: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Соборна, 14/23, код ЄДРПОУ: 04057586).

Суддя Т. В. Левицька