Рішення

від 25.04.2024 по справі 335/11441/23

ЧОРНУХИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа №335/11441/23

Провадження№2/549/63/24

РІШЕННЯ

Іменем України

25 квітня 2024 року Чорнухинський районний судПолтавської області

у складі: головуючого - судді Крєпкого С.І.

за участю: секретаря судового засідання Кривчун Я.А.

представника позивача адвоката Євтодьєва А.О.

представника відповідача адвоката Темненко В.О.

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Чорнухи в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (далі ТОВ «ФК «Еліт Фінанс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» звернулося до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя суду з вказаним позовом, який обґрунтованотим, що 28.08.2020 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання кредиту №491033475.

На підставі укладеного договору відповідачу було надано кредит у сумі 34 160,69 грн строком на 60 місяців на споживчі потреби з відсотковою ставкою 39,90%.

Договір кредитної лінії укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», який має силу договору, укладеного у письмовій формі та підписаний сторонами.

АТ «Альфа-Банк» виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 34160,69 грн, в свою чергу позичальник умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів не виконав, внаслідок чого станом на 20.12.2021 виникла заборгованість у сумі 50386,60 грн, з яких: 33873,67 грн тіло кредиту, 16512,93 грн відсотки за користування кредитом.

20 грудня 2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача.

Таким чином ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло статус кредитора за кредитним договором 491033475 від 28.08.2020.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 20.12.2021 за Василенком обліковується заборгованість в розмірі 50386,60 грн.

Посилаючись на вказане просив стягнути з відповідача цей борг та понесені судові витрати.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 05.12.2023 цивільну справу №335/11441/23 передано на розгляд Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (а.с.43).

12 лютого 2024 року ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області цивільну справу передано за підсудністю до Чорнухинського районного суду Полтавської області (а.с.46).

Ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області від 13.03.2024 відкрито провадження у справі та визначено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав з підстав, викладених у позові.

Крім того пояснив, що заборгованість відповідача, яка вказана у позові, була нарахована станом на 20.12.2021 АТ «Альфа-Банк».

Представник відповідача в судовому засіданні прохала відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов, та стягнути з позивача на користь відповідача понесені ним судові витрати.

Відповідно до поданого представником відповідача відзиву (а.с.57-62) відповідач не згоден з позовними вимогами зважаючи на таке.

28 серпня 2020 року між АТ «Альфа-Банк», як кредитодавцем та відповідачем, як позичальником, укладено угоду про надання кредиту №491033475, яка складається з оферти, графіку платежів та розрахунку.

За умовами даного кредитного договору відповідач отримав кредит у розмірі 34160,69 грн строком на 60 місяців (до 28.08.2025), зобов`язавшись його повернути в порядку та на умовах, визначених договором, а саме щомісячними платежами згідно з графіком, який є додатком №1.

При цьому зміст примірника кредитного договору не містить умов щодо права кредитора вимагати від позичальника здійснити дострокове повернення споживчого кредиту у випадку неналежного виконання ним взятих на себе кредитних зобов`язань. Дані обставини підтверджуються копіями зазначених документів, які надані позивачем по справі.

20 грудня 2021 року між АТ «Альфа-Банк», як клієнтом, та позивачем, як фактором, укладено договір факторингу №4 за умовами якого з урахуванням додатку до договору позивач набув належних АТ «Альфа-Банк» прав вимоги за кредитним договором № 491033475 від 28.08.2020. Копія договору факторингу з додатком 1-1 надані позивачем до матеріалів позову.

Відповідно до змісту умов кредитного договору, зокрема розміру кредиту, строку і порядку його повернення, позивач фактично просить суд стягнути з відповідача кредитну заборгованість у достроковому порядку станом на 20.12.2021 в загальному розмірі 50386,60 грн, з яких: 34160,69 грн заборгованість за тілом кредиту, 16512,93 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

Згідно з наданим позивачем розрахунку, останній не відповідає графіку платежів, який також мається в матеріалах справи, тобто в розрахунку позивача є розбіжності з графіком платежів по сумам.

Разом з тим, зі змісту розрахунку заборгованості в контексті інших матеріалів справи та заявлених позовних вимог, розмір простроченої кредитної заборгованості станом на 20.12.2021 становить 50386,60 грн, з яких 33873,35 грн прострочена заборгованість за тілом кредиту, 16512,93 грн прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом.

При цьому більша решта суми заявленого до стягнення боргу є тілом кредиту, строк сплати якого станом на 20.12.2021 ще не настав, а тому позивач фактично просить його стягнути в достроковому порядку, хоча кредитний договір не містить права кредитора на таке стягнення, а матеріали цивільної справи доказів реалізації кредитодавцем та/або позивачем права на вимогу дострокового повернення кредиту.

В наданому позивачем розрахунку є арифметична помилка та спаплюжені цифри договору.

В свою чергу, наведені вище підстави та порядок реалізації права кредитодавця вимагати дострокового повернення споживчого кредиту знайшли своє подальше уточнення у нормі ч.4 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування» (набрав чинності 10.06.2017), якою передбачено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюється споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою та за споживчим кредитом на придбання житла 60 календарних днів з додержанням від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Даний кредит є споживчим кредитом, оскільки не пов`язаний з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконання позичальником обовязків найманого працівника (ст.ст.1,3 Закону України «Про споживче кредитування»).

Таким чином, на правовідносини сторін розповсюджується дія і норми ч.4 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування», згідно з якою обов`язковою умовою для можливості реалізації кредитним правом вимагати від позичальника дострокове повернення кредиту їх закріплення такого права в першу чергу умовами самого договору про споживчий кредит, а також невиконання позичальником вимоги кредитора про дострокове повернення кредиту (не усунення порушення умов договору) протягом 30 днів саме з дня отримання позичальником такої вимоги.

Як вбачається зі змісту матеріалів доданих до позовної заяви по даній цивільній справі, зокрема документів, що утворюють зміст кредитного договору, такий кредитний договір не містить умов про наявність у кредитодавця його правонаступника права вимагати у відповідача здійснення дострокового повернення кредиту.

Матеріали цивільної справи не містять і доказів звернення первісного кредитодавця та/або позивача до відповідача із відповідною вимогою про здійснення дострокового повернення всієї суми кредиту.

Таким чином, відповідач вважає, що наразі в суду немає достатніх законних підстав вважати наявними обов`язкові умови, визначені ст.16 Закону України «Про споживче кредитування» та ст.1050 ЦК України в контексті положення ч.2 ст.1054 ЦК України для застосування процедури дострокового повернення кредиту, зокрема його примусового дострокового стягнення в судовому порядку.

Передбачений же кредитним договором строк повернення кредиту ще не настав та спливає лише 28.08.2025. Вказана обставина є цілком самодостатньою підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки позивач просить стягнути достроково всю заборгованість, а не часткову, тобто в частині вимог про стягнення строкової заборгованості.

Таким чином, правомірною, обгрунтованою, доведеною, а тому такою, що підлягає задоволенню, може бути лише вимога про стягнення з відповідача простроченої заборгованості за кредитом (строк виконання якої настав з огляду на обов`язок повернення кредиту періодичними платежами) станом на 20.12.2021 (визначена позивачем кінцева дата розрахунку).

При цьому паспорт споживчого кредиту не може бути прийнятий судом в якості належного доказу умов укладеного між сторонами кредитного договору, оскільки відповідно до норм Закону України «Про споживче кредитування» (ст.9), Закону України «Про захист прав споживачів» (ст.ст.11,15) вказаний документ є лише підтвердженням виконання позивачем встановленого законом для кредитодавця обов`язку з надання позичальнику, як споживачу, інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття обгрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Крім того, всупереч вимогам ст.81 ЦПК України, позивачем не надано доказів того, що до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача згідно з укладеним між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Еліт-Фінанс» договором факторингу №4 від 20.12.2021.

Позивачем долучено до матеріалів позовної заяви додаток 1-1 до договору факторингу №4 від 20.09.2021, відповідно до якого ТОВ «ФК «Еліт-Фінанс» передано право вимоги за договором 491033475 від 28.08.2020, боржник ОСОБА_1 .

Просить суд критично оцінити доданий позивачем додаток 1-1, на який позивач посилається як на підставу набуття права вимоги до відповідача за кредитним договором, оскільки у вказаному додатку відсутні підписи директора та печатки контрагента АТ «Альфа-Банку», що позбавляє можливості встановити, чи дійсно здійснювався перехід права вимоги саме за вказаним кредитним договором, чи погоджували сторони саме такий зміст додатку та укладався він взагалі.

Також позивачем не долучено до матеріалів справи доказів на підтвердження оплати ним на рахунок АТ «Альфа-Банк» ціни прав вимоги за договором факторингу №4 від 20.12.2021, з дати здійснення якої право вимоги вважається відступленим фактору (п.2.3 договору факторингу).

Крім того, матеріали справи не містять акту приймання-передачі реєстру боржників за встановленою формою в додатку №2 до договору факторингу, підписання якого відповідно до умов п.2.3 вказаного договору здійснюється в дату оплати фактором ціни прав вимоги.

Отже, позивачем не доведено належними, достовірними та допустимими доказами обставини того, що ним набуто право вимоги до відповідача на умовах, визначеного договором факторингу №4 від 20.12.2021, а відтак що його майнове право порушене і підлягає судовому захисту.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню зважаючи на таке.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи 28.08.2020 між ОСОБА_1 і АТ «Альфа-Банк» укладено оферту на укладення угоди про надання кредиту №491033475 в розмірі 34160,69 грн, процентна фіксована ставка 39,90%, строком 60 місяців. Дата повернення кредиту - 31.08.2025 (а.с.5).

Відповідачу було встановлено графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, сума платежу 1320,65 грн до 21 числа кожного календарного місяця (а.с.6).

28 серпня 2020 року ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту, яким надано інформацію про такі умови кредитування: сума кредиту - 34 160,69 грн; строк кредитування 60 місяців; процентна ставка - 39,9% річних; загальні витрати за кредитом 45 077,98 грн, орієнтовна вартість кредиту - 79 238,67 грн, реальна процентна ставка - 48,04%; графік платежів - 1320,65 грн до 21 числа кожного календарного місяця.

Ці обставини не заперечувались учасниками справи.

В подальшому 20 грудня 2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» було укладено договір факторингу №4, відповідно до якого АТ «Альфа-Банк» відступило на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» права грошової вимоги до боржників за договорами кредиту, у тому числі за договір про надання споживчого кредиту №491033475 від 28.08.2020, що укладений між АТ «Альфа-Банк» та позичальником, яким є ОСОБА_1 (далі Договір факторинг №4) (а.с.7-12).

Цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина першастатті 526 ЦК України). Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і не договірних зобов`язань.

Згідно з частиною першою статті 627ЦК Українивідповідно до статті 6цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 638ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідач, підписавши 28.08.2020 оферту на укладення угоди про надання кредиту, паспорт споживчого кредиту, графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту, був обізнаний про істотні умови кредитного договору, викладені безпосередньо у вказаних його складових.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на те, що паспорт споживчого кредиту не може бути прийнятий судом в якості належного доказу умов укладеного сторонами кредитного договору, оскільки вказаний документ є лише підтвердженням виконання позивачем встановленого законом для кредитодавця обов`язку з надання позичальнику, як споживачу, інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття обгрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Паспорт споживчого кредитування підтверджує підписання відповідачем цього паспорту, який має інформацію про умови кредитування, та виконання кредитором вимог ч.2 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування».

Щодо набуття права вимоги позивачем за кредитним договором необхідно зазначити, що згідно з ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За приписами ч.1 ст.510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Статтею 512 ЦК України визначено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов`язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З Договору факторингу №4 (а.с.7-11) видно, що він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання Сторонами зобов`язань за цим договором, якщо інше не передбачено умовами договору (п.9.1).

Згідно з п.2.3 право вимоги вважається відступленим фактору з дати оплати фактором ціни права вимоги відповідно до п.4.2 цього договору. В дату здійснення оплати фактором ціни права вимоги відповідно доп.4.2 цього договору сторони підписують акт приймання-передачі реєстру боржників, за формою, встановленою в Додатку №2 до цього договору.

Відповідно до розділу 1 "Тлумачення термінів" Договору факторингу №4, реєстр боржників погоджена сторонами форма реєстру боржників з переліком їх особистих даних, розмірів грошових зобов`язань кожного з боржників, а також іншої інформації. Форма реєстру боржників наведена в Додатку №1-1 та Додатку №1-2 до цього договору.

Грошові кошти за відступлення права вимоги по основному договору ціна придбання Фактором у Клієнта права вимоги до конкретного Боржника, яка визначається згідно з Додатком №1-1 доданого Договору.

До позову позивачем додано витяг з Додатку 1-1 до договору факторингу характеристика права вимоги, переданих фактору клієнтом за договором та боржників за основними договорами щодо ОСОБА_1 , відповідача у справі.

У витязі, зокрема, зазначено порядковий номер, дата і номер договору, податковий номер, відомості про боржника, валюта договору, суми заборгованості, грошові кошти за відступлення права вимоги по основному договору, що сплачуються Фактором.

Таким чиномматеріалами справи підтверджується, що позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №491033475 від 28 серпня 2020 року.

При цьому необхідно зазначити, що зміна суб`єктного складу внаслідок укладення договору про відступлення права вимоги не впливає на зміну зобов`язань боржника та не порушує його права.

Разом з тим доводи представника відповідача щодо передчасності звернення позивача в суд із цим позовом про дострокове стягнення заборгованості знайшли своє підтвердження.

Згідно з наданим розрахунком заборгованість за кредитом станом на 20.12.2021 складає 50 386,60 грн, з яких: 33 873,67 грн заборгованість за тілом кредита, 16 512,93 грн заборгованість за відсотками.

Позивачем за кредитом сплачено 1 385 грн, з яких 287,02 грн тіло кредиту, 1097,98 грн відсотки (а.с.24).

Таким чином вимоги позивача стосуються дострокового стягнення заборгованості за кредитним договором, зокрема за тілом кредиту (33 873,67 грн + 287,02=34 160,69 грн).

Разом з тим за приписами ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

За змістом частини четвертої статті 16Закону України«Про споживчекредитування»(в редакції від 23.04.2021, чинній на момент укладення договору), у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Крім того, відповідно до п.7 паспорту споживчого кредиту договором про споживчий кредит можу бути встановлений обов`язок повідомлення кредитодавця про намір дострокового повернення споживчого кредиту з оформленням відповідного документа.

Проте умов щодо дострокового стягнення кредитної заборгованості на вимогу кредитодавця кредитний договір не містить.

Також суду не надано доказів виконання обов`язку кредитора щодо повідомлення відповідача про дострокове повернення кредиту, строку, протягом якого він має бути повернутий.

З огляду на викладене право вимагати дострокове повернення кредиту у позивача не вбачається.

Разом зтим,враховуючи те,що відповідачне виконував належним чином своїх зобов`язань зі сплати обов`язкового щомісячного платежу, внаслідок чого у нього станом на грудень 2021 року згідно з графіком платежів утворилась заборгованість у розмірі 19 805, 40 грн, з яких 3 612, 87 грн тіло кредиту, 16 192,53 нараховані відсотки, що фактично не заперечувалось представником відповідача, суд, виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у зазначеному розмірі станом на грудень 2021 року.

При цьому необхідно зазначити, що при розрахунку розміру заборгованості згідно з графіком платежів представником відповідача щодо тіла кредиту помилково за період 30.06.2021-31.07.2021 взято до уваги суму 232, 43 грн замість 222, 43 грн.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.133ЦПКУкраїни судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в т. ч. і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.ч.1-6 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 ст.141ЦПКУкраїни встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Пропорційність задоволених позовних вимог складає 39,3% (19 805, 40 грн х 100/50 386, 60 грн), тому виходячи з приписів ст.141ЦПКУкраїни, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 1054,80 грн (2684х39,3/100) судового збору

01 квітня 2024 року між адвокатом Темненко В.О. та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги №7 та додаткову угоду №1 до цього договору, відповідно до яких вартість правових послуг складає 7 000 грн, які сплачені відповідачем (а.с.64, 65-67,68).

Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, представником позивача не заявлялось.

Враховуючи те, що пропорційність задоволених позовних вимог складає 39,3%, тому виходячи з приписів ст.141ЦПКУкраїни, підлягають стягненню з позивача на користь відповідача 60,7% понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, що складає 4 249 грн (7000 грн х 39,3/100 = 2751 грн, 7000 грн 2751 грн = 4 249 грн)

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст.141,142, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,

ухвалив:

1.Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (місцезнаходження: 03035, м.Київ, вул.Солом`янська,2, ІКЮО 40340222) 19 805 гривень 40 копійок - заборгованості за кредитним договором №491033475 від 28 серпня 2020 року.

3.Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» 1 084,80 гривні судового збору.

4.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» на користь ОСОБА_1 2 751 гривню витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 30.04.2024.

Суддя С.І.Крєпкий